Справа № 612/68/22
(2/199/2417/22)
Іменем України
09.12.2022 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська
у складі головуючого судді - Авраменка А.М.,
при секретарі судового засідання - Хамула А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» про захист прав споживачів, визнання дій протиправними та скасування рішення, за зустрічним позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованого природного газу, -
21 лютого 2022 року до Близнюківського районного суду Харківської області звернулась позивач ОСОБА_1 через свого представника із вищевказаним позовом, в обґрунтування якого послалась на те, що між сторонами за первісним позовом 11 січня 2006 року укладено договір №31603 про надання послуг з газопостачання, за яким позивач, як споживач, у повній мірі розраховувалась за спожитий газ. 02 грудня 2021 року працівниками первісного відповідача проведено перевірку лічильника газу, встановленого в домоволодінні позивача за адресою АДРЕСА_1 , за результатами чого складено акт, у якому зазначено про наявність підозри на пошкодження пломби лічильника. Того ж дня лічильник первісним відповідачем демонтовано та направлено на експертизу, за результатами якої встановлено ознаки пошкодження (руйнування) захисного пломбування лічильника, можливість від'єднання відлікового механізму та доступу до нього, що в цілому оцінено як несанкціоноване втручання в роботу газового лічильника. 24 січня 2022 року протоколом засідання комісії з розгляду актів про порушення Красноградського відділення АТ «Харківгаз» вищевказаний акт про порушення було задоволено та прийнято рішення донарахувати об'єм спожитого, однак не оплаченого природного газу, визначити його вартість, яка склала за період з 03 червня 2021 року по 01 грудня 2021 року в розмірі 47379,22 гривень. На позивача вказаним рішення відповідача, оформленим протоколом, покладено обов'язок сплатити визначену суму вартості донарахованого об'єму газу, а також суму вартості робіт з демонтажу транспортування та проведення експертизи лічильника газу на суму 5218,34 гривень. Правомірність означеного рішення відповідача позивачем заперечується, оскільки жодного втручання у роботу лічильника газу, окрім як з боку працівників відповідача, не було, а відповідно до норм законодавства та усталеної судової практики саме лише пошкодження лічильника газу не свідчить про втручання в його роботу, необхідним є доведення наслідків такого втручання, чого відповідачем не здійснено при оформленні оскаржуваного позивачем рішення відповідача. За таких обставин позивач звернулась до суду із даним первісним позовом, в якому просила суд визнати протиправними дії первісного відповідача щодо проведення донарахування об'єму та суми вартості необлікованого природного газу із зобов'язанням первісного позивача сплатити вартість такого газу на суму 47379,22 гривень та вартість робіт з демонтажу, транспортування лічильника газу, його експертизи на суму 5218,34 гривень, а також просила скасування вищезгадане рішення первісного відповідача, оформлене протоколом комісії від 24 січня 2022 року.
Ухвалою Близнюківського районного суду Харківської області від 02 березня 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі, яку вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження.
На підставі розпорядження голови Верховного Суду «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Запорізької, Харківської областей)» від 06 квітня 2022 року №16/0/9-22 та у відповідності до ст.147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» матеріали даної цивільної справи надійшли до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська, де 10 серпня 2022 року у відповідності до ст.ст.14, 33, 34 ЦПК України були розподілені та передані для розгляду по суті судді Авраменко А.М.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 11 серпня 2022 року цивільну справу прийнято до провадження та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження з викликом сторін.
Ухвалами Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 25 серпня, 08 вересня, 18, 28 жовтня, 17 листопада 2022 року відмовлено представнику відповідача у задоволенні клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 04 жовтня 2022 року зустрічну позовну заяву АТ «Харківгаз» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованого природного газу залишено без руху, надано строк для усунення недоліків зустрічного позову.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 27 жовтня 2022 року зустрічний позов АТ «Харківгаз» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованого природного газу прийнято до спільного розгляду із первісним, об'єднавши їх в одне провадження.
В обґрунтування свого зустрічного позову зустрічний позивач послався на те, що ним надаються послуги з розподілу природного газу за адресою АДРЕСА_1 на підставі укладеного між сторонами договору у вигляді підписаної зустрічним відповідачем заяви-приєднання до умов договору розподілу природного газу (для побутового споживача) від 21 вересня 2016 року. 02 грудня 2021 року працівниками зустрічного позивача за вказаною адресою виявлено ознаки несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу, внаслідок чого лічильник газу було демонтовано та направлено для проведення відповідної експертизи. За наслідками останньої встановлено наявність ознак пошкодження (руйнування) захисного пломбування лічильника, відліковий механізм якого від'єднується, існує доступ до нього. Такі обставини зустрічний позивач кваліфікує як несанкціоноване втручання в роботу лічильника газу, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу не обліковується чи обліковується частково, викривляючи дані обліку природного газу. За результатами розгляду акту про порушення 24 січня 2022 року комісією оператора ГРМ прийнято рішення задовольнити такий акт, через що здійснено нарахування необлікованих об'ємів (обсягів) природного газу на суму 47379,22 гривень, про що складено відповідний акт-розрахунок. Посилаючись на те, що зустрічний відповідач дотепер вартість необлікованого природного газу не сплатила, зустрічний позивач просив його зустрічний позов задовольнити, стягнувши із зустрічного відповідача на свою користь означену суму грошових коштів, а також вартість робіт з демонтажу, транспортування та проведення експертизи лічильника в сумі 5218,34 гривень, поклавши на відповідача судові витрати по справі. Також у своєму позову зустрічний позивач просив суд відмовити у задоволенні первісного позову.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 27 жовтня 2022 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, закрито підготовче провадження, а справу призначено до судового розгляду по суті.
В судове засідання сторони не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, від представника первісного позивача/зустрічного відповідача до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності вказаної сторони, підтримання первісних позовних вимог в повному обсязі. Зустрічний позивач/первісний відповідач жодних заяв про повну/часткову відмову від заявлених них зустрічних позовних вимог не подавав, а чисельні клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, у задоволенні яких судом відмовлено, свідчать про фактичне підтримання ним своїх позовних вимог.
За таких обставин суд вважає за можливе на підставі ст.ст.211, 223, 240, 280 ЦПК України провести судове засідання та здійснити розгляд справи за відсутності сторін, а також без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису у відповідності до положень ст.247 ч.2 ЦПК України.
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.
Судом встановлені наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є споживачем послуг з розподілу природного газу, які надаються АТ «Харківгаз» за адресою нерухомого майна, що розташоване за адресою АДРЕСА_1 . При цьому облік спожитого природного газу здійснюється побутовим лічильником газу. Викладене підтверджується копією заяви-приєднання до умов договору розподілу природного газу (для побутового споживача), а також встановлено судом у відповідності до ст.82 ч.1 ЦПК України.
02 грудня 2021 року представником АТ «Харківгаз» в присутності ОСОБА_1 виявлено ознаки імовірного втручання в роботу лічильника газу (несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ - підозра на пошкодження заводської пломби), що викликало необхідність його додаткового огляду, внаслідок чого в той же день лічильник було демонтовано представником АТ «Харківгаз», про що складено відповідні акти про порушення, про виявлені порушення, про демонтаж лічильника газу для проведення експертизи (протокол щодо направлення ЗВТ на експертизу), копії яких наявні в матеріалах справи.
Відповідно до акту №1844 експертизи лічильника газу від 09 грудня 2021 року встановлено, що комісією АТ «Харківгаз» спільно з ДП «Укрметртестстандарт» було проведено експертизу побутового лічильника газу, за наладками чого виявлено ознаки пошкодження (руйнування) захисного пломбування лічильника, внаслідок чого відліковий механізм від'єднується, існує доступ до відлікового механізму. На підставі викладено зроблено висновок про несанкціоноване втручання в роботу газового лічильника, що призводить до викривлення даних обліку газу. З тих же підстав зроблено висновок про непридатність лічильника для подальшої експлуатації. Викладене підтверджується копією означеного акту експертизи, копією довідки про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки.
Вартість проведеної вищевказаної експертизи, робіт з демонтажу та монтажу лічильника газу склала 5218,34 гривень, що підтверджується копією претензії та розрахунку.
24 січня 2022 року комісією АТ «Харківгаз» розглянуто та задоволено вищевказаний акт про порушення від 02 грудня 2021 року та складено акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу і його вартості, відповідно до яких здійснено нарахування необлікованого об'єму природного газу в межах останніх шести місяців, які передували дню виявленню порушення, а саме за період з 02 червня 2021 року по 02 грудня 2021 року в розмірі 1473,34 м3 на суму 47379,22 гривень. Виставлено рахунок ОСОБА_1 на оплату зазначеної суми, який направлено поштовим зв'язком разом з письмовою вимогою та рахунком вартості проведеної експертизи, робіт з демонтажу та монтажу лічильника газу. Викладені обставини підтверджуються копією протоколу засідання комісії, копією акту-розрахунку, копіями рахунків, копією претензії, копіями поштових документів.
Правовідносини, які виникли між сторонами, врегульовані ЦК України, Законом України «Житлово-комунальні послуги», Законом України «Про ринок природного газу», Кодексом газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року №2494 (далі - Кодекс ГРМ), Положенням про проведення експертизи лічильників газу, установлених у споживачів і призначених для обліку природного газу в побуті, затвердженим наказом Міністерства палива та енергетики України від 27 грудня 2005 року №619 (далі - Положення).
Так, відповідно до положень ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного або оспорюваного цивільного права.
Нормою ст.11 ЦК України визначено, що підставами для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що споживач житлово-комунальних послуг - індивідуальний або колективний споживач. Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
За змістом ст.ст.5, 12 Законом України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком; 2) комунальні послуги - зокрема послуги з постачання та розподілу природного газу. Надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка Оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу (п.7 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ).
Статтею 18 Закону України «Про ринок природного газу» встановлено, що приладовий облік природного газу здійснюється з метою отримання та реєстрації достовірної інформації про обсяги і якість природного газу під час його транспортування, розподілу, постачання, зберігання та споживання. Приладовий облік природного газу здійснюється з метою визначення за допомогою вузла обліку природного газу обсягів його споживання та/або реалізації, на підставі яких проводяться взаєморозрахунки суб'єктів ринку природного газу.
Згідно ст.7 Законом України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач, окрім іншого, зобов'язаний забезпечувати цілісність обладнання приладів (вузлів) обліку комунальних послуг відповідно до умов договору та не втручатися в їхню роботу.
Згідно ст.13 Закону України «Про ринок природного газу» споживач зобов'язаний не допускати несанкціонованого відбору природного газу. Аналогічні положення містить п.7.4 Типового договору розподілу природного газу постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року №2498.
Пунктом 2 глави 6 розділу Х Кодексу ГРМ визначено, що у протягом експлуатації комерційного ВОГ та його складових Оператор ГРМ та споживач (суміжний суб'єкт ринку природного газу) проводять такі спільні дії: контрольне зняття показань ЗВТ (лічильника газу); перевірку комерційного ВОГ та його складових відповідно до вимог цього Кодексу, зокрема контрольний огляд вузла обліку; монтаж/демонтаж ЗВТ на повірку (періодичну, позачергову, експертну), експертизу та/або ремонт.
За змістом п.9 глави 2 розділу ІХ, п.4 глави 6 розділу Х Кодексу ГРМ за збереження і цілісність комерційних та дублюючих ВОГ та пломб (відбитків їх тавр) відповідає власник (користувач), на території або у приміщенні якого вони встановлені.
Пунктом 1 глави 9 розділу Х Кодексу ГРМ визначено, що оператор ГРМ та споживач під час введення в експлуатацію або протягом експлуатації комерційного ВОГ та його складових, у тому числі в разі позаштатної ситуації чи виникнення спірних питань щодо результатів вимірювань об'єму природного газу, мають право здійснювати з дотриманням вимог цього Кодексу перевірку комерційного ВОГ та його складових щодо відсутності ознак пошкодження ЗВТ та/або пошкодження пломб; відсутності несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ та/або несанкціонованого газопроводу.
Пунктом 7 глави 9 розділу Х Кодексу ГРМ передбачено, що у разі виявлення під час перевірки комерційного ВОГ чи його складових або контрольного огляду вузла обліку ознак нижченаведених порушень представник Оператора ГРМ на місці перевірки складає у порядку, визначеному цим Кодексом, акт про порушення, зокрема про : пошкодження пломб; пошкодження ЗВТ (лічильника газу); наявність ознак несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ. При виявленні ознак пошкодження пломб (крім факту їх відсутності чи розірвання пломбувального матеріалу, на якому встановлено пломбу) та/або несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, що має бути зазначено в акті про порушення, за домовленістю сторін або за ініціативою Оператора ГРМ чи споживача (суміжного суб'єкта ринку природного газу) може бути ініційована їх експертиза у порядку, визначеному цим розділом.
За змістом п.п.3.1-3.3 Положення лічильники газу під час експлуатації підлягають експертизі в таких випадках: у разі виявлення представником газопостачальної (газотранспортної) організації: ознак порушень конструкції лічильника газу, у тому числі справності лічильного механізму, або порушень у роботі лічильника; ознак зняття мастичних пломб або порушення повірчого тавра . У разі виявлення означених порушень представником газопостачальної (газотранспортної) організації складається акт про виявлені порушення, проводиться демонтаж лічильника газу, складається про це акт. Експертиза проводиться комісією яка призначається наказом по газопостачальній (газотранспортній) організації, за наслідками експертизи складається акт експертизи. Аналогічні положення містить глава 10 розділу Х Кодексу ГРМ.
Відповідно до п.1 глави 2 ХІ Кодексу ГРМ до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об'ємів (обсягів) природного газу, належать в тому числі несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу).
В свою чергу, відповідно до п.4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу - втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку (зокрема лічильника газу), у тому числі шляхом їх підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об'єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації), внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу.
Згідно п.1 глави 3 розділу ХІ Кодексу ГРМ у разі виявлення Оператором ГРМ несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу розрахунок об'єму необлікованого природного газу здійснюється за граничними об'ємами споживання природного газу населенням (додаток 19 Кодексу ГРМ) з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача (фізичної особи) за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення.
За змістом п.п.1, 11, 12 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ встановлено, що у разі у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 ХІ Кодексу ГРМ, на місці їх виявлення представником Оператора ГРМ складається акт про порушення за формою. За результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення. При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості. При складанні акта-розрахунку враховується, розрахований необлікований (донарахований) об'єм природного газу, що припадає на період до 01 числа місяця, в якому прийнято рішення комісії щодо задоволення акта про порушення (тобто до закритого балансового періоду), не потребує коригування (включення до) закритих періодів, а його вартість в повному обсязі має бути компенсована споживачем (несанкціонованим споживачем) Оператору ГРМ. Вартість необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу, яка пред'являється до сплати споживачу (несанкціонованому споживачу) в результаті задоволення акта про порушення, зазначається в окремому платіжному рахунку Оператора ГРМ, який надається під особистий підпис споживача (несанкціонованого споживача) або надсилається йому рекомендованим поштовим відправленням разом із супровідним листом, що оформлюється у довільній формі.
Пунктом 8 глави 9 розділу X Кодексу ГРМ передбачено, якщо за результатами експертизи або позачергової чи експертної повірки ЗВТ буде підтверджений факт несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, у всіх випадках витрати, пов'язані з демонтажем, транспортуванням, монтажем ЗВТ, та витрати, пов'язані з експертизою або позачерговою чи експертною повіркою ЗВТ, компенсуються за рахунок споживача (сторони, відповідальної за збереження ЗВТ). При цьому якщо сам ЗВТ за результатами експертизи або позачергової чи експертної повірки буде визнаний таким, що непридатний до подальшої експлуатації та потребує ремонту, витрати, пов'язані з ремонтом ЗВТ або встановленням нового ЗВТ, мають бути компенсовані за рахунок споживача (сторони, відповідальної за збереження ЗВТ).
За змістом ст.ст.509, 526, 610, 611 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.
Положеннями ст.22 ЦК України закріплено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються в повному обсязі, якщо інше не встановлено законом або договором.
Відповідно до ст.1166 ЦК України Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Оцінюючи дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд вважає їх належними, допустимими, достовірними та достатніми для прийняття рішення у справі по суті.
Аналізуючи встановлені на підставі таких доказів фактичні обставини правовідносин сторін в контексті викладених вище норм законодавства, суд приходить до висновку, що в ході розгляду справи підтверджено заявлений сторонами факт існування між ними договірних правовідносин, предметом яких є розподіл АТ «Харківгаз» за адресою нерухомого майна - об'єкта споживача природного газу в обсязі (об'ємах), необхідних ОСОБА_1 , як споживачу, а також виникнення у останньої в зв'язку із цим обов'язку забезпечити збереження і цілісність ЗВТ (лічильника газу), зокрема пломб (відбитків їх тавр) лічильника газу. Однак такий обв'язок ОСОБА_1 , як споживачем, не було виконано, що було виявлено представниками АТ «Харківгаз» при проведенні перевірки встановленого у ОСОБА_1 лічильника газу, за наслідками чого виявлено ознаки пошкодження (руйнування) захисного пломбування лічильника, внаслідок чого відліковий механізм лічильника від'єднується, існує доступ до нього.
Разом з тим, проаналізувавши зміст наведених вище положень законодавства, зокрема п.4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ, логічним та беззаперечним є висновок, що для встановлення факту несанкціонованого втручання споживача в роботу ЗВТ/лічильника газу, що, в свою чергу, тягне нарахування вартості необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу та її подальшого стягнення в судовому порядку, необхідно довести три складові цього правопорушення, а саме: 1) дію, тобто несанкціоноване втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку; 2) спосіб втручання, тобто вчинене шляхом підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об'єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації); 3) наслідки, тобто витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу). При цьому, тільки наявність всіх трьох складових правопорушення дає змогу стверджувати, що споживачем було вчинено несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ. Тобто лише сам факт наявності пошкодження лічильника газу/відсутності його захисного пломбування за відсутності інших обов'язкових вищенаведених елементів складу правопорушення, а саме: витрати (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковуються (обліковується частково чи з порушенням законодавства), або наявність інших дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу, не свідчить про наявність несанкціонованого втручання споживача у роботу ЗВТ/лічильника газу. Аналогічні за змістом правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 17 березня 2021 року по справі №509/2780/19, від 07 квітня 2021 року по справі №509/2781/19, від 14 квітня 2021 року по справі №509/4515/18, від 26 травня 2021 року по справі №310/10313/18, від 04 серпня 2021 року по справі №334/5744/19, від 11 жовтня 2021 року по справі №646/6354/19.
Таким чином, підсумовуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що несанкціонованим втручанням в роботу ЗВТ/лічильника газу є не лише доведення факту пошкодження конструкції ЗВТ/лічильника, зокрема, відсутності/пошкодження його пломбування, а й встановлення факту викривлення даних обліку природного газу (коли витрати природного газу комерційним вузлом обліку не обліковуються, обліковуються частково чи з порушенням), а саме останній факт АТ «Харківгаз» належним чином не обґрунтовано та не підтверджено жодними доказами, суд приходить до висновку, що АТ «Харківгаз» не доведено наявність всіх складових цивільного правопорушення у діянні ОСОБА_1 . Останнє, в свою чергу, не дозволяє суду підтвердити правомірність висновків, дій та рішення комісії з розгляду актів про порушення Красноградського відділення АТ «Харківгаз», оформленого відповідним протоколом від 24 січня 2022 року, щодо наявності достатніх і передбачених законом підстав для задоволення акту про порушення від 02 грудня 2021 року, для проведення донарахування необлікованого об'єму природного газу споживачу ОСОБА_1 на суму 47379,22 гривень, а також для покладення на споживача ОСОБА_1 витрат з виконання робіт щодо демонтажу, транспортування та проведення експертизи лічильника газу в сумі 5218,34 гривень. За таких обставин, оскільки згадане рішення первісного відповідача, оформлене протоколом від 24 січня 2022 року, фактично породжує виникнення для первісного позивача обов'язку зі сплати нарахованого їй боргу, а також можливість припинення газопостачання об'єкту споживача, суд приходить до висновку про обґрунтованість, доведеність та можливість задоволення первісних позовних вимог в частині скасування означеного спірного рішення АТ «Харківгаз». Приймаючи таке рішення, суд також керувався і правовими висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2020 року по справі №910/17955/17, а також у постанові Верховного Суду від 11 жовтня 2021 року по справі №646/6354/19, відповідно до яких визнання протиправним та скасування рішення комісії з розгляду актів про порушення, проведення донарахування споживачам природного газу за порушення вимог Кодексу ГРМ, оформленого відповідним протоколом засідання комісії, є належним та ефективним способом захисту у правовідносинах, аналогічних правовідносинам сторін у даній цивільній справі.
Разом з тим, первісний позов в частині позовних вимог про визнання дій АТ «Харківгаз» протиправними, задоволенню не підлягає через обрання позивачем неналежного та неефективного способу захисту, оскільки сама по собі оцінка судом дій АТ «Харківгаз» на предмет їх правомірності шляхом визнання їх протиправними, як бажає первісний позивач, не породжуватиме для останньої жодних правових наслідків. Натомість, надання такої оцінки судом є необхідною та обов'язковою умовою для вирішення питання про можливість задоволення позовної вимоги про скасування оспорюваного первісним позивачем рішення первісного відповідача, що має віднайти своє відображення у мотивувальній частині рішення суду. Саме останнє і було зроблено та викладено судом абзацом вище при позитивному для первісного позивача вирішенні її позовної вимоги про скасування рішення комісії з розгляду актів про порушення Красноградського відділення АТ «Харківгаз», оформленого відповідним протоколом від 24 січня 2022 року.
Приймаючи до уваги, що зустрічні позовні вимоги АТ «Харківгаз» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованого природного газу за своїм характером та змістом є взаємовиключними із первісними, які судом задоволено частково, а також не знайшли свого належного підтвердження наявними у матеріалах справи доказами, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні зустрічного позову в повному обсязі.
При цьому, суд критично оцінює та не приймає до уваги як належний та достатній доказ несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу копію акту №1844 експертизи лічильника від 09 грудня 2021 року, оскільки останнім зафіксовано лише факт наявності ознак пошкодження (руйнування) захисного пломбування лічильника газу, можливості доступу до відлікового механізму та його від'єднання. Посилання ж в акті на факт несанкціонованого втручання в роботу лічильника за таких обставин та відсутності інших доказів необліковування, викривленого обліку споживання ОСОБА_1 природного газу не може вважатись належним та достовірним підтвердженням всіх елементів складу правопорушення, зокрема заявлених наслідків порушення цілісності пломбування лічильника газу.
Складаючи повний текст даного рішення суду за наслідками розгляду по суті спору сторін, та наводячи у ньому мотивовану оцінку аргументів сторін, заявлених як підстави для задоволення та відмови у задоволенні позову, суд у відповідності до норм ст.10 ч.4 ЦПК України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» враховує практику Європейського суду з прав людини як джерело права, відповідно до якої Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово посилався на те, що згідно ст.6 §1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя. Однак, ст.6 §1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. (див. Ruiz Torija v. Spain, рішення від 9 грудня 1994 року, Серії А №303-А, с.12, §29; Hirvisaari v. Finland, рішення від 27 вересня 2001 року, заява №49684/99, §30; Van de Hurk v. the Netherlands (Ван де Гурк проти Нідерландів), §61; Garcia Ruiz v. Spain (Гарсіа Руїз проти Іспанії), §26; Jahnke and Lenoble v. France (Янке і Ленболь проти Франції) (dec.); Perez v. France (Перез проти Франції), §81; Салов проти України, рішення від 06 вересня 2005 року, заява №65518/01, п.89)
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, керуючись нормою ст.ст.133, 137, 141 ЦПК України, враховуючи види судових витрат по справі та результат розгляду справи, суд приходить до висновку, що судові витрати, понесені зустрічним позивачем в ході розгляду справи, відшкодуванню йому не підлягають. Натомість, оскільки первісного позивача за ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» звільнено від сплати судового при зверненні до суду із даним первісним позовом, суд вважає за необхідне стягнути з первісного відповідача на користь держави судовий збір пропорційно до розміру задоволених первісних позовних вимог - в сумі 992,4 гривень.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.11, 15, 16, 22, 509, 526, 610, 611, 1166 ЦК України, ст.ст.1, 5, 7, 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст.13, 18 Закону України «Про ринок природного газу», п.4 глави 1 розділу І, п.7 глави 3 розділу VI, п.2 глави 6, п.п.1, 7, 8 глави 9, главою 10 розділу Х, п.1 глави 2, п.1 глави 3, п.п.1, 11, 12 глави 5 ХІ Кодексу ГРМ, п.7.4 Типового договору розподілу природного газу постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року №2498, п.п.3.1-3.3 Положення, ст.ст.2, 5, 12, 13, 76-81, 89, 95, 141, 223, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280, 281, 289, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -
Первісні позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ) до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» (ЄДРПОУ 03359500; адреса місцезнаходження: 61109, м. Харків, вул. Безлюдівська, 1) про захист прав споживачів, визнання дій протиправними та скасування рішення - задовольнити частково.
Рішення комісії з розгляду актів про порушення Красноградського відділення АТ «Харківгаз», оформлене протоколом засідання комісії від 24 січня 2022 року, по об'єкту споживача ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), розташованого за адресою АДРЕСА_1 , - скасувати.
У задоволенні іншої частини первісних позовних вимог - відмовити.
У задоволенні зустрічних позовних вимог Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» (ЄДРПОУ 03359500; адреса місцезнаходження: 61109, м. Харків, вул. Безлюдівська, 1) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ) про стягнення вартості необлікованого природного газу - відмовити.
У порядку розподілу судових витрат по справі стягнути з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» (ЄДРПОУ 03359500; адреса місцезнаходження: 61109, м. Харків, вул. Безлюдівська, 1) на користь держави судовий збір в розмірі 992,4 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя А.М. Авраменко