Справа № 199/4857/22
(2/199/2264/22)
Іменем України
05.12.2022
Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого судді Спаї В.В.,
секретар судового засідання Мирошник Н.І.,
за відсутності учасників справи,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро у порядку заочного розгляду в спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця,
25.07.2022 р. позивач звернувся до суду з позовом доОСОБА_2 про стягнення боргу кредитором спадкодавця. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_3 звернулась до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала заяву №б/н від 11.07.2007 року. Позичальник при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами Банку», складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг (далі - Договір), що підтверджується підписом у заяві. Також заявою позичальника підтверджується, що він був повністю проінформований про умови кредитування в банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі. Банк свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав позичальнику можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором, та в межах встановленого кредитного ліміту. Позичальник зобов'язався повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов договору, а саме щомісячними платежами в розмірі мінімального платежу від суми заборгованості, який встановлений договором. Але в процесі користування кредитним рахунком позичальник не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями.
ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник - ОСОБА_3 померла. Спадкоємцем, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, є відповідач по справі ОСОБА_4 . Позивачем 29.04.2022 р. була направлена претензія кредитора до Четвертої дніпровської державної нотаріальної контори, та 15.05.2021 р. отримана відповідь, в якій зазначалось, що після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 було видано свідоцтво про права на спадщину, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 1282 ЦК України спадкоємцям повідомлено та роз'яснено обов'язок спадкоємців померлого задовольнити вимоги кредитора про сплату боргу у розмірі 14 849, 94 грн. За кредитним договором.
Як зазначається позивачем при зверненні до суду, спадкування обов'язків відбулося відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, так як відповідач не відмовився від спадщини у передбачені цивільним законодавством строки, а саме - 6 місяців від дня відкриття спадщини. При цьому позивач зазначає, що згідно з ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. 28.09.2021 року до спадкоємців позичальника було направлено лист-претензію, позивач пред'явив свої вимоги, але ніяких дій не було виконано; станом на день смерті заборгованість позичальника за договором №б/н від 11.07.2007 р. становить 14 833,53 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту.
Позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 14 833,53 грн., а також вирішити питання про розподіл судових витрат.
В окремо наданій суду заяві представник позивача просив розглянути справу без його присутності, зазначив, що позов підтримує в повному обсязі (а.с. 187).
На підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд розглядає справу на підставі наявних у справі доказів.
Як встановлено судом на підставі доказів, наданих у порядку ст.ст. 76-80 ЦПК України, ОСОБА_3 звернулась до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала заяву № б/н від 25.07.2007 року. Позичальник при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами Банку», складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві (а.с. 46).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, про що 19.03.2020 року складено відповідний актовий запис № 457, що підтверджується копією Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 62).
Відповідно до розрахунку позивача, заборгованість ОСОБА_3 за договором про надання банківських послуг б/н від 11.07.2007 року становить 14 833, 53 грн.
Згідно відповіді Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради від 21.09.2022р. №6/5-2959, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , з 28.12.1992 р. по 18.01.2021 р. Склад зареєстрованих осіб на день смерті ОСОБА_3 становить одна особа: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована з 24.02.2009 р. по теперішній час (а.с. 86).
29.04.2021 р. АТ КБ «ПриватБанк», як кредитором померлого боржника, до Четвертої дніпропетровської державної нотаріальної контори була направлена претензія від 22.04.2021 р. (а.с. 64).
15.05.2021 р. Четвертою дніпропетровською державною нотаріальною конторою надано позивачеві відповідь № 1706 в якій зазначено, що після що після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 було видано свідоцтво про права на спадщину, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 1282 ЦКУ спадкоємцям повідомлено та роз'яснено, обов'язок спадкоємців померлого задовольнити вимоги кредитора про сплату боргу у розмірі 14 849, 94 грн. За кредитним договором.
Як встановлено судом на підставі спадкової справи № 928/2021 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , спадкову справу було відкрито на підставі заяви відповідача - ОСОБА_1 (донька померлої) про прийняття спадщини (а.с. 137) .
28.09.2021 р. АТ КБ «ПриватБанк» направило відповідачу лист-претензію про добровільне погашення кредитної заборгованості ОСОБА_3 , відповідно до вимог статті 1282 ЦК України (а.с. 66-67).
Процесуальні дії у справі: ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 29.08.2022 р. задоволено клопотання позивача про витребування доказів:
- витребувано від Четвертої дніпропетровської державної нотаріальної контори у копії спадкову справу, заведену після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
- витребувано від територіального органу, до повноважень якого входять питання реєстрації місця проживання фізичних осіб (Центру надання адміністративних послуг у місті Дніпро), довідку про склад сім'ї ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 та реєстрацію осіб за адресою: АДРЕСА_2 , станом на 18.03.2020 р.
Правовідносини між учасниками справи виникли із захисту прав позивача, з обов'язку виконання договірного зобов'язання спадкоємцями позичальника та регулюються ст. 11, ч. 2 ст. 509, ст.ст. 525, 526, 527, 530, 629, ч.ч. 1, 3 ст. 626, ст.ст. 610, 611, 1216, 1218, ч. 1 ст. 1231, ч.ч. 1-3 ст. 1268, ч.ч. 1- 2 ст. 1220, ст. 1281, ч. 1 ст. 1282 ЦК України.
Дослідив докази в межах заявлених суду позовних вимог, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову повністю, виходячи з наступного.
Згідно ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають на підставах, встановлених ст. 11 Цього Кодексу, зокрема договорів та інших правочинів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Частиною 1 статті 1046 ЦК України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не допускається, а зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Згідно ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав і обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтями 1216, 1218 ЦК України передбачено, що спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно зі статтею 1281 ЦК України спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб. Кредиторові спадкодавця належить пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.
За ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора звертає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.
За змістом наведених вище норм матеріального права задоволення вимог кредитора спадкоємцями має відбуватись у межах вартості отриманого ними у спадщину майна. У разі неотримання від спадкодавця у спадщину жодного майна особа не набуває статусу спадкоємця і, як наслідок, у неї відсутній обов'язок задовольнити вимоги кредитора померлої особи.
При вирішенні спору про стягнення зі спадкоємця коштів для задоволення вимог кредитора необхідно з'ясувати коло спадкоємців, встановити належність спадкодавцю будь-якого рухомого чи нерухомого майна, вартість отриманого спадкоємцями майна та дотримання кредитором законодавчо визначеного строку пред'явлення вимоги до спадкоємців боржника.
Як встановлено судом на підставі матеріалів спадкової справи №432/2020, 06.10.2020 року, ОСОБА_1 , спадкоємець померлої, отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на Ѕ (одну другу) частки квартири АДРЕСА_3 , яка належить спадкодавцю на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого ВАТ «Комінмет» м. Дніпропетровська 6 грудня 1994 року, згідно з розпорядженням від 06.12.1994 року за № 227, зареєстрованого в КП « Дніпропетровське МБТІ» та записано у реєстрову книгу № 104п за реєстровим номером 92.
Згідно зі ст.ст. 1218, 1231 ЦК України до складу спадщини входять усі права і обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов'язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 608 ЦК України, зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.
Згідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч. 2 ст. 1220 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 1282ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.
Отже при вирішенні спору про стягнення з спадкоємців коштів для задоволення вимог кредитора встановленню підлягають обставини, пов'язані із з'ясуванням кола спадкоємців, належності спадкодавцю будь-якого рухомого чи нерухомого майна, вартості отриманого спадкоємцями майна та дотримання кредитором законодавчо визначеного строку пред'явлення вимоги до спадкоємців боржника (аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 28 листопада 2018 року по справі №332/2936/16-ц).
Відповідно до ч. 1 ст. 13, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, які встановлені ст.ст. 12,13 ЦПК України, саме сторона визначає коло доказів, які вона надає суду.
Звертаючись із позовом до відповідача, як до спадкоємця ОСОБА_3 , позивач довів, що спадкоємцем після померлої є відповідач. З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 , як спадкоємець після смерті ОСОБА_3 , яка прийняла спадщину, повинна відшкодувати кредитору спадкодавця суму боргу за кредитним договором в розмірі 14 833 грн. 53 коп.
Щодо розподіл судових витрат: відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача також підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 481,00 грн., оскільки позов задоволено повністю.
Керуючись ст. 13, ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 19, ст.ст. 23, 89, 76 - 81, п. 2 ч. 2 та ч. 3 ст. 258, ст.ст. 264 - 265, ч. 5 ст. 268, 273, п. 1 ч. 1 ст. 274, ст. 279 ЦПК України, суд,
Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д) заборгованість за кредитним договором б/н від 11.07.2007 р. в розмірі 14 833,53 (чотирнадцять тисяч вісімсот тридцять три) грн. 53 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д) судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 2 481 (одна тисяча двісті п'ятдесят три) грн.
Дата складення повного судового рішення 12.12.2022 р.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.В.Спаї