24 листопада 2022 року м. Дніпросправа № 160/4128/22
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.05.2022 року (головуючий суддя Юхно І.В.)
в адміністративній справі №160/4128/22 за позовом ОСОБА_1 до відповідачів: Виконавчого комітету Павлоградської міської ради (відполвідач-1), Комісії з надання адресної матеріальної допомоги громадянам міста на лікування або на вирішення соціально-побутових проблем Виконавчого комітету Павлоградської міської ради (відповідач-2), про визнання протиправним нормативно-правового акту в частині, визнання протиправним та скасування рішення,-
Позивачка ОСОБА_1 звернулася 22.02.2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до відповідачів: Виконавчого комітету Павлоградської міської ради (відполвідач-1), Комісії з надання адресної матеріальної допомоги громадянам міста на лікування або на вирішення соціально-побутових проблем Виконавчого комітету Павлоградської міської ради (відповідач-2), третьою особою зазначено Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради (а.с. 1 з/с) просила (а.с. 1-9):
- встановити відсутність компетенції/повноважень у Виконавчого комітету Павлоградської міської ради (відполвідач-1) приймати рішення щодо виключення із складу осіб, які мають право на соціальну послугу - адресну матеріальну допомогу на лікування за рахунок коштів місцевого бюджету, фізичних осіб, які фактично проживають в м. Павлограді без реєстрації за місцем проживання;
- визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Павлоградської міської ради (відполвідач-1) щодо невключення до назви і змісту пунктів Положення про комісію з надання адресної матеріальної допомоги громадянам міста на лікування або на вирішення соціально-побутових проблем та Порядку надання адресної матеріальної допомоги громадянам міста на лікування або на вирішення соціально-побутових проблем, які затверджені рішеннями Виконавчого комітету Павлоградської міської ради (відполвідач-1) від 26.12.2018 року №934, із змінами затвердженими рішеннями Виконавчого комітету Павлоградської міської ради (відполвідач-1) від 23.09.2020 року №721 і від 14.04.2021 року №284, словосполучення «мешканець міста»;
- зобов'язати Виконавчий комітет Павлоградської міської ради (відполвідач-1) внести до назви і змісту пунктів вищезазначених положення і порядку, а саме, замінити словосполучення «громадянин міста» на словосполучення «мешканець міста» для усунення дискримінації щодо права на соціальний захист у формі надання адресної матеріальної допомоги на лікування за рахунок коштів місцевого бюджету;
- визнати протиправним та нечинним в пункті 2 Порядку надання адресної матеріальної допомоги громадянам міста на лікування або на вирішення соціально-побутових проблем в редакціях, затвердженого рішеннями Виконавчого комітету Павлоградської міської ради (відполвідач-1) від 26.12.2018 року №934, із змінами затвердженими рішеннями Виконавчого комітету Павлоградської міської ради від 23.09.2020 року №721 і від 14.04.2021 року №284, словосполучення «мешканець міста» які зареєстровані в м. Павлограді», як дискримінаційне
- зобов'язати Виконавчий комітет Павлоградської міської ради (відполвідач-1) внести зміни до вищезазначеного пункту порядку, а саме, замінити словосполучення «громадянам міста, які зареєстровані в м. Павлограді» на словосполучення «мешканцям міста»;
- визнати протиправним і скасувати рішення Комісії з надання адресної матеріальної допомоги громадянам міста на лікування або на вирішення соціально-побутових проблем Виконавчого комітету Павлоградської міської ради (відповідач-2), яке оформлене протоколом №1 засідання комісії від 05.07.2021 року, в частині відмови у наданні матеріальної допомоги на лікування ОСОБА_1 за її заявою від 30.03.2021 року на підставі пункту 2 Порядку надання адресної матеріальної допомоги громадянам міста на лікування або на вирішення соціально-побутових проблем, затвердженого рішенням Виконавчого комітету Павлоградської міської ради (відполвідач-1) від 26.12.2018 року №934, зі змінами, якими встановлено, що допомога надається громадянам міста, які зареєстровані в місті Павлограді та
- зобов'язати зазначену комісію повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 30.03.2021 щодо надання матеріальної допомоги на лікування.
В позові позивачка зазначила, що вона є громадянкою України та зареєстрована в м. Дніпрі з 2016 року, однак не може користуватися житлом через судовий спір, тому вимушена проживати в м. Павлограді у квартирі її померлої матері. Під час проживання в м. Павлограді вона отримувала медичне обслуговування. 30.03.2021 року вона через хворобу звернулася з заявою до Виконавчого комітету Павлоградської міської ради (відполвідач-1) про надання матеріальної допомоги на лікування. Однак листом від 22.11.2021 року їй повідомлено, що відмовлено у наданні матеріальної допомоги, оскільки матеріальна допомога надається громадянам, які зареєстровані в м. Павлограді.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.05.2022 року позовну заяву ОСОБА_1 до відповідача-1 Виконавчого комітету Павлоградської міської ради, відповідача-2 Комісії з надання адресної матеріальної допомоги громадянам міста на лікування або на вирішення соціально-побутових проблем Виконавчого комітету Павлоградської міської ради про визнання протиправним нормативно-правового акту в частині, визнання протиправним та скасування рішення - повернуто позивачці.
Свою позицію суд першої інстанції обґрунтував тим, що прийняття суб'єктом владних повноважень індивідуального акту на підставі певних нормативно-правових актів не є автоматичною підставою для оскарження таких нормативно-правових актів. Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачкою не виконано в повному обсязі вимоги ухвали про залишення позову без руху. Оскільки у встановлений судом строк позивачка не усунула в повному обсязі недоліки позову, то суд першої інстанції повернув позов позивачці (а.с. 83-85).
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції від 30.05.2022 про повернення позовної заяви, позивачка подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, а справу направити на продовження розгляду до суду першої інстанції.
Вказує, що суд не зможе задовольнити першу вимогу, якщо одночасно не будуть оскаржені положення нормативно-правових актів місцевого самоврядування, які стали підставою для відмови у наданні матеріальної допомоги на лікування, вважає, що зв'язок між позовними вимогами є очевидним. Зазначає, що суд помилково ототожнив форми адміністративного судочинства з порядком розгляду справи, а також те, що на підставі ч.6 ст.172 КАС України суд мав право роз'єднати позовні вимоги в самостійні провадження, а не повертати адміністративний позов позивачу.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції від 30.05.2022 в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції виходить з наступного.
Позивачка, ОСОБА_1 , 20.02.2022 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до відповідачка-1 Виконавчого комітету Павлоградської міської ради, відповідача-2 Комісії з надання адресної матеріальної допомоги громадянам міста на лікування або на вирішення соціально-побутових проблем Виконавчого комітету Павлоградської міської ради, третьою особою зазначено Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради (а.с. 1 з/с), у якому позивачка просила суд:
- встановити відсутність компетенції (повноважень) у Виконавчого комітету Павлоградської міської ради приймати рішення щодо виключення із складу осіб, які мають право на соціальну послугу - адресну матеріальну допомогу на лікування за рахунок коштів місцевого бюджету, фізичних осіб, які фактично проживають в місті Павлограді Дніпропетровської області без реєстрації за місцем проживання;
- визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Павлоградської міської ради щодо невлючення до назви і змісту пунктів Положення про комісію з надання адресної матеріальної допомоги громадянам міста на лікування або на вирішення соціально-побутових проблем та Порядку надання адресної матеріальної допомоги громадянам міста на лікування або на вирішення соціально-побутових проблем, які затверджені рішенням Виконавчого комітету Павлоградської міської ради від 26 грудня 2018 року №934, зі змінами, затвердженими рішеннями Виконавчого комітету Павлоградської міської ради від 23 вересня 2020 року №721 і від 14 квітня 2021 року №284, словосполучення «мешканець міста», та зобов'язати Виконавчий комітет Павлоградської міської ради внести зміни до назви і змісту пунктів вищезазначених положення і порядку, а саме, замінити словосполучення «громадянин міста» на словосполучення «мешканець міста» для усунення дискримінації щодо права на соціальний захист у формі надання адресної матеріальної допомоги на лікування за рахунок коштів місцевого бюджету;
- визнати протиправним та нечинним в пункті 2 Порядку надання адресної матеріальної допомоги громадянам міста на лікування або на вирішення соціально- побутових проблем в редакціях, затвердженого рішеннями Виконавчого комітету Павлоградської міської ради від 26 грудня 2018 року №934, від 23 вересня 2020 року №721 і від 14 квітня 2021 року №284 словосполучення «громадянам міста, які зареєстровані в м. Павлограді», як дискримінаційне, та зобов'язати Виконавчий комітет Павлоградської міської ради внести зміни до вищезазначеного пункту порядку, а саме, замінити словосполучення «громадянам міста, які зареєстровані в м. Павлограді» на словосполучення «мешканцям міста»;
- визнати протиправним і скасувати рішення Комісії з надання адресної матеріальної допомоги громадянам міста на лікування або на вирішення соціально-побутових проблем Виконавчого комітету Павлоградської міської ради, яке оформлено протоколом №1 засідання комісії від 05 липня 2021 року, в частині відмови у наданні матеріальної допомоги на лікування ОСОБА_1 за її заявою від 30 березня 2021 року на підставі пункту 2 Порядку надання адресної матеріальної допомоги громадянам міста на лікування або на вирішення соціально-побутових проблем, затвердженого рішенням Виконавчого комітету Павлоградської міської ради від 26 грудня 2018 року №934 зі змінами, яким встановлено, що допомога надається громадянам міста, які зареєстровані в місті Павлограді, та зобов'язати вищезазначену комісію повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 30 березня 2021 року щодо надання матеріальної допомоги на лікування.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.03.2022 адміністративний позов ОСОБА_1 - залишено без руху та запропоновано позивачці протягом 10-ти днів з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду (а.с. 62-65):
- пояснення щодо підстав об'єднання в одне провадження заявлених позовних вимог у відповідності до частини 1 статті 172 КАС України з наданням відповідних доказів за наявності;
- обґрунтоване клопотання про залучення тертої особи до участі у справі;
- уточненого адміністративного позову, який містить ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідача-2, із зазначенням дати, коли позивач дізнався про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а також його копії для направлення відповідачу у справі відповідно до їх кількості, а в разі подання позову після закінчення строків, установлених законом - позивач має подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з відповідними доказами поважності причин його пропуску.
Копію вказаної ухвали направлена засобами поштового зв'язку на адресу позивачки, що зазначена в позовній заяві (м. Дніпро), та відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення отримано позивачкою 19.04.2022.
Тобто, строк для усунення недоліків - до 29.04.2022.
29.04.2022 засобами електронної пошти від позивачки до суду першої інстанції надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (а.с. 73), до якої додано позовну заяву (а.с. 74-79), також клопотання про витребування доказів (а.с. 80), а також заява про направлення позивачці кореспонденції за адресою: АДРЕСА_1 .
В уточненому позові позивачка зазначила (а.с. 74-79):
відповідач-1 Виконавчий комітет Павлоградської міської ради,
відповідач-2 Комісія з надання адресної матеріальної допомоги громадянам міста на лікування або на вирішення соціально-побутових проблем Виконавчого комітету Павлоградської міської ради.
Просить суд:
- поновити ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду з цим позовом.
- розглянути справу з дотриманням норм матеріального і процесуального права і ухвалити законне і обґрунтоване рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 :
визнати протиправним і скасувати рішення Комісії з надання адресної матеріальної допомоги громадянам міста на лікування або на вирішення соціально-побутових проблем Виконавчого комітету Павлоградської міської ради, яке оформлено протоколом №1 засідання комісії від 05 липня 2021 року, в частині відмови у наданні матеріальної допомоги на лікування ОСОБА_1 за її заявою від 30 березня 2021 року на підставі пункту 2 Порядку надання адресної матеріальної допомоги громадянам міста на лікування або на вирішення соціально-побутових проблем, затвердженого рішенням Виконавчого комітету Павлоградської міської ради від 26 грудня 2018 року №934 зі змінами, яким встановлено, що допомога надається громадянам міста, які зареєстровані в місті Павлограді, та зобов'язати вищезазначену комісію повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 30 березня 2021 року щодо надання матеріальної допомоги на лікування;
визнати протиправним в пункті 2 Порядку надання адресної матеріальної допомоги громадянам міста на лікування або на вирішення соціально-побутових проблем в редакціях, затверджених рішеннями Виконавчого комітету Павлоградської міської ради від 26 грудня 2018 року №934, від 23 вересня 2020 року №721 і від 14 квітня 2021 року №284: «Допомога надається громадянам, які зареєстровані в м. Павлоград та потребують лікування або вирішення соціально- побутових проблем, але не більше одного разу на рік згідно з Переліком документів необхідних для надання матеріальної допомоги», - використання словосполучення «які зареєстровані в м. Павлоград» як дискримінаційного, та визнати нечинним пункт 2 вищезазначеного Порядку в частині словосполучення «які зареєстровані в м. Павлоград».
30.05.2022, постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви, суд першої інстанції, вивчивши документи, надані позивачкою на виконання вимог ухвали суду про залишення позову без руху, дійшов висновку про поважність підстав пропуску звернення позивача до суду, проте зауважив, що позивачкою не було надано до суду пояснення щодо підстав об'єднання в одне провадження заявлених позовних вимог у відповідності до частини 1 статті 172 КАС України з наданням відповідних доказів за наявності, відтак дійшов висновку про повернення позову з огляду на те, що вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху не виконано позивачем в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
З огляду на положення статті 20 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно фізичної особи, вирішуються окружним адміністративним судом.
Згідно з частиною 1 статті 21 КАС України позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою.
Стаття 264 Кодексу адміністративного судочинства України регламентує процедуру оскарження нормативно-правових актів щодо:
1) законності (крім конституційності) постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України (крім рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу), постанов Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
2) законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, інших суб'єктів владних повноважень.
Отже і справи про оскарження акту індивідуальної дії і справи про оскарження нормативно-правового акту вирішуються окружним адміністративним судом.
Водночас, колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції про можливість повернення позовної заяви.
Так, суд першої інстанції зазначив, що позивачка не в повному обсязі виконала вимоги ухвали про залишення позову без розгляду.
Підстави повернення позову зазначені в частині 4 ст. 169 КАС України.
Зокрема, позовна заява повертається, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви (п.1 ч. 4 ст. 169 КАС України).
При цьому, частиною 1 ст. 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Отже, підставами для залишення позову без руху є недодержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України.
Водночас, колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що в ухвалі від 01.03.2022 року про залишено позову без руху не зазначено, які саме вимоги статей 160, 161 КАС України порушені позивачкою.
Суд першої інстанції в ухвалі про залишення позову без руху зажадав одержати пояснення щодо підстав об'єднання в одне провадження заявлених позовних вимог у відповідності до частини 1 статті 172 КАС України з наданням відповідних доказів за наявності.
Однак, вказана стаття не позбавляє суд права роз'єднати певні вимоги, якщо це буде сприяти виконанню завдань адміністративного судочинства.
Суд першої інстанції як на підставу неможливості розгляду вказаних позовних вимог в одному провадженні послався на те, що оскарження нормативно-правового акту вирішується за правилами загального позовного провадження в силу частини 8 статті 264 КАС України, а оскарження акта індивідуальної дії можуть бути розглянуті судом за правилами спрощеного позовного провадження.
Натомість, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, це не дає підстави для повернення позову, оскільки розгляд справи про оскарження акта індивідуальної дії за правилами спрощеного позовного провадження це право, а не обов'язок суду.
На думку колегії суддів апеляційної інстанції, оскарження позивачкою Порядку надання адресної матеріальної допомоги громадянам міста на лікування або на вирішення соціально-побутових проблем в редакціях, затвердженого рішеннями Виконавчого комітету Павлоградської міської ради від 26.12.2018 року №934 та рішення Комісії з надання адресної матеріальної допомоги громадянам міста на лікування або на вирішення соціально-побутових проблем Виконавчого комітету Павлоградської міської ради, яке оформлене протоколом №1 засідання комісії від 05.07.2021 року, в частині відмови у наданні матеріальної допомоги на лікування ОСОБА_1 за її заявою від 30.03.2021 року, - мають пов'язаність між собою, оскільки акт індивідуальної дії, який оскаржується позивачкою, сформовано (прийнято) на підставі акту органу влади, який вплинув на права позивачки та який також оскаржується позивачкою.
Крім того, позивачкою в заяві, поданій на виконання вимог ухвали від 01.03.2022 року, сформовані позовні вимоги в іншій редакції ніж подано в первісному позові.
Водночас, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що висновки про помилковість чи доведеність тверджень позивачки щодо зазначеного позову можуть бути дані судом при ухваленні рішення у справі, а не в ухвалі про повернення позову.
Як наслідок, колегія суддів апеляційної інстанції вважає необґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо необхідності надання позивачкою пояснення відносно підстав об'єднання в одне провадження заявлених позовних вимог в силу частини 1 статті 172 КАС України та повернення позову з підстав не виконання позивачкою в повному обсязі вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Також суд першої інстанції в зазначеній ухвалі про залишення позову без руху зажадав одержати обґрунтоване клопотання про залучення тертої особи до участі у справі.
З цього приводу колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.
Позивач самостійно формує у позові суб'єктивний склад учасників справи, при цьому, процесуальний закон не вимагає від позивача обґрунтування на яких підставах позивач сформував саме такий склад учасників процесу, водночас, суд на підставі доказів приймає рішення про можливість задоволення або відмови у задоволенні позовних вимог.
Позивач в позові на сторінці 1 (зворотна сторона) зазначив третьою особою Управління соціального захисту населення. Отже суду першої інстанції слід розглянути позов з суб'єктивним складом учасників справи, який зазначений позивачем (а.с. 1 з/с).
Таким чином, не можна дійти висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано постановив ухвалу про повергнення позову.
Статтею 320 КАС України визначені підстави для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Як наслідок, ухвала суду першої інстанції від 30.05.2022 року підлягає скасуванню, апеляційна скарга - задоволенню, а справу слід направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. 241-245, 250, 311, 312, 320, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.05.2022 року - скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття 24.11.2022 та не підлягає оскарженню.
Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова
суддя Л.А. Божко
суддя О.М. Лукманова