01 листопада 2022 року м. Дніпросправа № 160/17868/21
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Чабаненко С.В.,
суддів: Чумака С.Ю., Юрко І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2021 року у справі №160/17868/21 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Міністерства Оборони України щодо невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожен рік вислуги;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Міністерства Оборони України нарахувати та виплати ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожен рік вислуги.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2021 року позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Міністерства Оборони України щодо невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожен рік вислуги. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 Міністерства Оборони України (нарахувати та виплати ОСОБА_1 одноразову грошову допомога при звільненні в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожен рік вислуги.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій скаржник просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове - про відмову в задоволені позову.
Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до приписів ст.311 КАС України.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції, та підтверджено письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, ОСОБА_1 07.12.1998 року був призваний на строкову військову службу призовною комісією Гадяцького району Полтавської області , з якої звільнений в запас 17.04.2000 року.
Відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_2 позивача в період з 15.10.2001 року по 23.05.2002 року працював охоронцем у ДП «Гадячсир», в період з 27.05.2002 року по 30.04.2021 працював у БУ «Укрбургаз» (а.с. 12-13).
14.02.2015 року на підставі Указу Президента України №15/2015 від 14.01.2015 «Про мобілізацію» був призваний до Збройних Сил України.
22 лютого 2016 року ОСОБА_1 прийнятий на військову службу у Збройні Сили України за контрактом, відповідно до наказу командира військової частини-польова пошта НОМЕР_1 (по особовому складу) від 22.02.2016 №11 -РС (а.с.15).
Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_3 ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій. (а.с.11)
19 березня 2021 року відповідно до пункту два частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 04.04.2006 року №3597-ІV наказу №29-РС командира військової частини НОМЕР_1 , позивача звільнено з посади старшини військової служби за контрактом, головного сержанта-командира відділення 2 зенітного ракетного взводу зенітної ракетно-артилерійської батареї зенітного ракетно-артилерійського дивізіону, у запас за підпунктом «а» (у зв'язку із закінченням строку контракту).
З 27.03.2021 року позивача виключили із списків особового складу частини, знято із усіх видів забезпечення і продовольчого забезпечення за нормою №1 (каталог) (обід) з 29.03.2021 та направлено до зарахування на військовий облік до Новомосковського ОМТЦК та СП Дніпропетровської області.
Згідно наказу від 29.03.2021 року №59 вислуга років у Збройних Силах становить: календарна 7 років 4 місяці, пільгова 10 років 3 місяці (а.с.16). При цьому питання щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги при звільненні у вказаному наказі не порушувалось.
Не погодившись з наведеним позивач звернувся до суду з цим позовом
Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку, що враховуючи наявність у ОСОБА_1 вислуги 10 років, останній відповідно до норм ч.2 ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» має право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Приписами ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Відповідно до ст.1-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-ХІІ), військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Нормами ч.ч.2, 3 ст. 9 Закону №2011-ХІІ визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Відповідно до ч.2 ст. 15 Закону № 2011-ХІІ визначено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з прямим підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, на підставах, визначених пунктом 1 частини другої статті 36 Закону України "Про розвідку", а також у зв'язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.
В свою чергу, як вбачається з матеріалів справи та підтверджується витягом з наказу № 59 від 29.03.2021 року, позивача звільнено з військової служби на підставі пункту «а» частини п?ятої статті 26 Закону № 2232-XII (у зв'язку із закінченням строку контракту).
Відповідно до витягу з наказу (по стройовій частині) від 29.03.2021 року № 59 на день виключення зі списків частини вислуга років ОСОБА_1 у Збройних Силах України становить: календарна 7 років 4 місяці та пільгова 10 років 3 місяці, а відтак, відповідно до частини другої статті 15 Закону №2011-ХІІ, позивач набув право на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Проте, відповідачем таку одноразову грошову допомогу під час звільнення з військової служби протиправно не виплачено.
Водночас судом першої інстанції правильно враховано, що правова норма ч. 2 ст. 15 Законі №2011-XII не містить вказівки на те, що право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги виникає за наявності 10 і більше саме календарних років вислуги. Поняття «календарна вислуга років» застосовується не для позначення необхідної для призначення допомоги вислуги років, а для визначення розміру грошової допомоги, а саме: «в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби».
При цьому, умовою набуття права на призначення та виплату одноразової грошової допомоги відповідно до частини другої статті 15 Закону № 2011-XIIє наявність «вислуги 10 років і більше».
Вказані висновки викладені у постановах Верховного Суду від 27.05.2021 у справі №1.380.2019.005965 та відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України враховано судами при вирішені цього спору.
На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо визнання протиправною бездіяльності ВЧ НОМЕР_1 Міністерства оборони України та зобов?язання нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в розмірі 50 відстоків місячного грошового забезпечення за кожний календарний рік служби встановленої ч.2 ст. 15 Закону №2011-ХІІ.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
З урахуванням приведеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засідання усіх обставин справи в їх сукупності.
Статтею 316 КАС України, передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2021 року у справі №160/17868/21 - залишити без змін.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий - суддя С.В. Чабаненко
суддя С.Ю. Чумак
суддя І.В. Юрко