05 грудня 2022 р.Справа № 520/15653/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Перцової Т.С.,
Суддів: Русанової В.Б. , Жигилія С.П. ,
за участю секретаря судового засідання Перцової Т.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2021, головуючий суддя І інстанції: Білова О.В., м. Харків, повний текст складено 23.12.22 року по справі № 520/15653/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СК ДМ"
до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України
про скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю "СК ДМ" (далі по тексту - ТОВ "СК ДМ", позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі по тексту - відповідач, контролюючий орган, ГУ ДПС у Харківській області), в якому просило суд:
- скасувати податкове повідомлення-рішення від 12 липня 2021 року № 00134450706 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 8 449 806 грн та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2 112 451 грн;
- стягнути з Державного бюджету України на користь позивача суму сплаченого судового збору.
В обґрунтування позову зазначено, що прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки ґрунтується виключно на припущеннях та помилкових висновках контролюючого органу, викладених у акті перевірки від 27.05.2021 № 9125/20-40-0706-10//38257900, зроблених з посиланням на податкову інформацію, зібрану відносно контрагентів позивача, внаслідок чого безпідставно встановлено нереальність господарських операцій ТОВ «СК ДМ» з ПП «БУДЕРІЯ», ПП «СМАРТБУД-ТРЕЙД», ТОВ «ВІМГРЕЙ», ТОВ «НВП «УКРСТРОЙ», ТОВ «ПАРФУМЕРНА ДОЛИНА», ТОВ «СІГМА СОЛЮШН», ТОВ «ТОРГОВА КОМПАНІЯ ФРІЗ-ХАУС», ТОВ «АСТБУД», ТОВ «БІФАСТ», ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «САНВЕСТ», ТОВ «ГІДРОБУД КОМПАНІ», ТОВ «ЄВРО КАРС», TOB «МАРРЕМБУД». Стверджує, що наданими під час перевірки первинними документами бухгалтерського та податкового обліку повністю доведено реальність виконання договорів з вказаними контрагентами, що були належним чином оформлені і призвели до зміни в структурі активів та зобов'язань позивача, що в свою чергу свідчить про правомірність формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість за наслідками таких операцій.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 08.12.2021 по справі № 520/15653/21 адміністративний позов задоволено.
Скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 12.07.2021 № 00134450706 про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "СК ДМ" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість.
Стягнуто з Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ ВП 43983495) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СК ДМ" (вул. Римарська, буд. 21-А, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 38257900) у розмірі 22700,00 грн (двадцять дві тисячі сімсот гривень 00 копійок).
На зазначене рішення відповідачем було подано апеляційну скаргу.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2022 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України залишено без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.12.2022 року по справі № 520/15653/21 залишено без змін.
Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2022 по справі № 520/15653/21 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "СК ДМ" про відшкодування судових витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката, задоволено частково.
Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СК ДМ" (вул. Римарська, буд. 21-А, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 38257900) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ ВП 43983495) витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 7500 грн (сім тисяч п'ятсот гривень 00 коп.).
В задоволенні заяви в іншій частині - відмовлено.
Відповідач, не погодившись із додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2022 по справі № 520/15653/21, подав апеляційну скаргу, в якій, просить суд апеляційної інстанції скасувати додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.05.2021 в частині задоволення заяви та ухвалити нове, яким заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "СК ДМ" про відшкодування судових витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката залишити без задоволення.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що суд першої інстанції задовольняючи частково заяву позивача про відшкодування витрат на правову допомогу неправильно застосував приписи ч. 4 ст. 134 КАС України, оскільки аналіз наведеної норми дає підстави стверджувати, що розподілу підлягають лише витрати на правничу допомогу, які вже були понесені та є деталізованими, а тому враховуючи правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові № 821/15947/17, № 814/1258/16 від 24.04.2018 вважає, що розмір витрат заявлений позивачем не підтверджений належними аргументами, які б доводили необхідність та неминучість правничих витрат.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги додаткове рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що представник позивача просив суд першої інстанції відшкодувати витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 26000 грн.
На підтвердження витрат представником позивача надано до матеріалів справи копії Договору про надання правничої допомоги від 27.08.2021 б/н, акту наданих послуг від 08.12.2021 до вказаного договору, платіжного доручення про сплату гонорару Адвокатському бюро «Святослава Халабурдіна» на суму 26000 грн, ордеру № 1065397 від 30.08.2021 та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 1023 від 05.08.2011 Халабурдіна С.В.
Задовольняючи частково заяву представника позивача про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СКДМ» витрат на професійну правничу допомогу лише у розмірі 7500 грн, суд першої інстанції врахував тривалість трьох судових засідань у справі, складність справи та наявність заперечень відповідача.
Відмовляючи частково у задоволенні заяви позивача, суд першої інстанції виходив з того, що станом на день подання позивачем позову до суду (17.08.2021) відносини між ТОВ «СКДМ» та адвокатським бюро з приводу надання правничої допомоги за договором від 27.08.2021 ще не виникли, а відтак вказана заява не могла бути складена на виконання такого договору, як і не могли бути надані послуги, що передують її складенню.
Надаючи оцінку вказаному додатковому рішенню першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За приписами ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч.7 ст.139 КАС України).
Відповідно до ч.3, 4 ст.143 КАС України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Нормами ч.ч. 3, 4 ст. 134 КАС України визначено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт, витрати на проведення яких понесені в межах розгляду конкретної судової справи. При цьому розмір витрат має бути співмірним із складністю виконаних адвокатом конкретних робіт та часом, витраченим на виконання цих робіт.
Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п'ятій статті 134 КАС України. Так, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.5 ст.134 КАС України).
Згідно з ч. 6 ст.135 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.7 ст.135 КАС України).
З аналізу положень ст.134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, пов'язаних безпосередньо з розглядом певної судової справи, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат.
Тобто, питання розподілу судових витрат пов'язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Положеннями ст.19 цього Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Так, надаючи оцінку понесеним позивачем витратам на правничу допомогу колегія суддів зазначає, що суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Також, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, на підтвердження понесених позивачем витрат представником позивача надано до матеріалів справи копії Договору про надання правничої допомоги від 27.08.2021 б/н, акту наданих послуг від 08.12.2021 до вказаного договору, платіжного доручення № 5499 від 17.08.2021 про сплату гонорару Адвокатському бюро «Святослава Халабурдіна» на суму 26000 грн (а.с. 9-12, т. 41), ордеру № 1065397 від 30.08.2021 та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 1023 від 05.08.2011 Халабурдіна С.В.
Згідно з п. 1.1 Договору від 27.08.2021 Бюро зобов'язується власними та/або залученими силами надавати Клієнту правову допомогу, пов'язану з захистом прав та законних інтересів Клієнта у зв'язку з оскарженням у судовому порядку податкового повідомлення-рішення від 12 липня 2021 р, № 00134450706 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 8 449 806 гривень та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2112451 гривня 50 копійок, а Клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання Договору.
Згідно з п. 2.1 Договору правова допомога за Договором може включати:
- дослідження обставин податкової перевірки та складання податкового повідомлення-рішення, їх юридичну оцінку й аналіз пов'язаних з цим документів;
-надання Клієнту консультацій та роз'яснень з правових питань, пов'язаних з оскарженням податкового повідомлення-рішення в судовому порядку;
-складання позовної заяви про скасування податкового повідомлення-рішення;
- представництво Клієнта в суді в рамках розгляду справи за позовом Клієнта до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення з необхідними для того повноваженнями, наданими законом учаснику справи, зокрема: ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; подавати докази; брати участь у судових засіданнях; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, свідкам, експертам, спеціалістам; складати та подавати заяви, клопотання, відводи, процесуальні та інші документи, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.
Відповідно до п. 3.1, 3.2 договору за надання правової допомоги - представництва інтересів Клієнта у суді першої інстанції Клієнт сплачує Бюро винагороду (гонорар) в розмірі 26 000 грн.
Сторони можуть змінити вищезазначений розмір винагороди шляхом укладання додаткової угоди до Договору.
Вартість правової допомоги щодо представництва інтересів Клієнта у судах апеляційної та касаційної інстанцій визначається у додаткових угодах до цього Договору.
Оплата проводиться протягом строку дії Договору у безготівковій формі на банківський рахунок Бюро.
На підтвердження обсягу наданої правничої допомоги представником позивача подано до суду копію акту наданих послуг від 08.12.2021.
З вказаного Акта наданих послуг вбачається, що TOB «СК ДМ» отримало, а Бюро надало такі послуги: - дослідження обставин податкової перевірки та складання контролюючим органом податкового повідомлення-рішення №00134450706 від 12 липня 2021 р., їх юридична оцінка й аналіз пов'язаних з цим документів, в тому числі акту перевірки - 2 000 гривень;
- консультації та роз'яснення з правових питань, пов'язаних з оскарженням податкового повідомлення-рішення в судовому порядку - 3 000 гривень;
- складання позовної заяви про скасування податкового повідомлення-рішення від 12 липня 2021 р. № 00134450706 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на" додану вартість на 8 449 806 гривень та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2 112 451 гривня 50 копійок - 6 000 гривень;
- участь адвоката Халабурдіна Святослава Володимировича у 3-х судових засіданнях -15 000 гривень.
Таким чином, з наведеного слідує, що звертаючись до суду першої інстанції з заявою про ухвалення додаткового рішення, представник позивача надав до суду всі необхідні докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена позивачем.
У ч. 7 ст. 134 КАС України вказано, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При цьому, колегія суддів зауважує, що при розгляді питання про відшкодування витрат на правничу допомогу учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань і саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (саме така позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).
Так, представник відповідача в апеляційній скарзі на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2021, в обґрунтування заперечень щодо задоволення заяви позивача про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 7500 грн, вказав на те, що такий розмір витрат не підтверджено належними аргументами, які б доводили неминучість їх понесення та не надано документального підтвердження, що саме такі дії були вчинені адвокатом і в такому обсязі.
За правилами оцінки доказів, встановлених ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу справи у КАС, колегія суддів, враховуючи заперечення відповідача, зазначає наступне.
Колегія суду звертає увагу, що перегляду підлягає рішення суду в частині задоволення заяви ТОВ «СКДМ» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката в частині участі у судових засіданнях.
З приводу відшкодування витрат на правничу допомогу в частині, що стосується участі представника позивача в судових засіданнях 25.10.2021, 15.11.2021, 08.12.2021 загальну вартість яких оцінено останнім в 15000,00 грн, колегія суддів зазначає наступне.
З протоколів судового засідання колегією суддів встановлено, що тривалість підготовчих судових засідань 25.10.2021 (а.с. 232-233, т.39) та 15.11.2021 (а.с. 232-233, т. 40) дорівнювала 10 хвилин. Судове засідання, яке відбулось 08.12.2021 тривало з 12:15 год до 16:32 год (з урахуванням перебування суду в нарадчій кімнаті).
Отже, матеріалами справи підтверджено участь представника позивача у 3х судових засіданнях, як і було зазначено судом першої інстанції.
Таким чином, оскільки сторони не узгоджували погодинну оплату витраченого часу адвоката на надання послуг, а домовилися про фіксовану оплату, враховуючи досліджені судом докази на підтвердження понесених позивачем витрат, які містять детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних за умовами відповідного договору, що відображено в акті приймання-передачі послуг, задоволення позовних вимог в повному обсязі, наявність заперечень відповідача, коротку тривалість двох судових засідань з трьох, на яких був присутній адвокат позивача, суд апеляційної інстанції, погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення на користь позивача за рахунок відповідача витрат за надання професійної правничої допомоги в розмірі 7500 грн, який є співмірним та пропорційним відносно виконаної адвокатом роботи та відповідає висновкам суду апеляційної інстанції, прийнятими за результатами розгляду апеляційної скарги.
Твердження відповідача про ненадання позивачем до матеріалів справи доказів в обґрунтування заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу, колегія суддів відхиляє як такі, що не відповідають дійсності, оскільки, як зазначено вище, матеріали справи містять всі належні докази надання правничої допомоги позивачу.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу відповідача, враховуючи відсутність в ній аргументованих доводів щодо необґрунтованості всіх заявлених позивачем витрат на правничу допомогу, слід залишити без задоволення.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст.134, 139, ч.4 ст.241, ч. 4 ст. 229, ст.ст. 242, 243, 250, 308, 310, 317, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України - залишити без задоволення.
Додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2021 по справі № 520/15653/21 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Т.С. Перцова
Судді В.Б. Русанова С.П. Жигилій
Повний текст постанови складено 12.12.2022 року