13 грудня 2022 р. Справа № 440/2560/22
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: П'янової Я.В.,
Суддів: Спаскіна О.А. , Присяжнюк О.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08.06.2022, головуючий суддя І інстанції: Г.В. Костенко, м. Полтава, повний текст складено 08.06.22 по справі № 440/2560/22
за позовом ОСОБА_1
до Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області
третя особа: Приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Гуріна Тетяна Вікторівна
про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі за текстом також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області (далі за текстом також - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Гуріна Тетяна Вікторівна, в якому просив:
- визнати протиправним рішення Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області, яким відмовлено в оформленні документів для виїзду за кордон на постійне проживання ОСОБА_1 , що доведене листом № 5301.4.2-589/53.2-22 від 21.01.2022;
- зобов'язати Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області вирішити питання щодо оформлення документів для виїзду за кордон на постійне проживання ОСОБА_1 , стосовно якого він звернувся, з урахуванням правової оцінки підстав застосування п. 5 ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", а саме, що ухилення від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню у порядку, установленому законом, повинно підтверджуватися чинною на момент розгляду питання ухвалою суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, прийнятої за поданням державного або приватного виконавця.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 08 червня 2022 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області від 19.01.2022 про відмову в оформленні документів для виїзду за кордон на постійне проживання громадянину ОСОБА_1 .
Зобов'язано Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.11.2021 про оформлення документів для виїзду за кордон на постійне проживання, з урахуванням висновків суду.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 992,40 грн.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що ухвалюючи рішення, суд першої інстанції зробив помилкові висновки щодо тлумачення пункту 5 частини 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» (далі - Закон) та оцінці дій позивача. Висновок суду першої інстанції, що матеріали справи не містять доказів установлення відповідачем факту ухилення позивача (боржник у виконавчому провадженні № 67540668 з примусового виконання виконавчого напису № 29671 від 23.09.2021, виданого приватним нотаріусом КМНО Бригідою В. О., про стягнення на користь ТОВ "Фінансова компанія "Дінеро" заборгованості в розмірі 24599,00 грн) від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, установленому законом - є помилковим, так як зазначені обставини підтверджено листом Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) від 22.12.2021 за № 31184/30805-5-21, який є належним та допустимим доказом.
Також зазначає, що у порушення принципів адміністративного судочинства судом першої інстанції взято до уваги обставини, які виникли після прийняття оскаржуваного рішення та не були і не могли бути відомі відповідачу (УДМС), а саме - рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука у справі № 524/11092/21 від 10.05.2022.
Наголошує, що позивач не позбавлений права виїхати за межі України, йому відмовлено лише в оформленні документів для виїзду за кордон на постійне проживання, тимчасово, до виконання зобов'язань, і особа може звернутися повторно з заявою про оформлення документів для виїзду за кордон на постійне проживання.
За результатами апеляційного розгляду відповідач просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Позивач та третя особа правом на висловлення свого ставлення до апеляційної скарги не скористалися.
Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України), суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 04.11.2021 ОСОБА_1 звернувся до Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області із заявою про оформлення документів для виїзду за кордон на постійне проживання (а.с. 23, 24).
19.01.2022 першим заступником начальника УДМС у Полтавській області О. Діденко затверджено висновок про відмову в оформленні документів для виїзду за кордон на постійне проживання громадянину ОСОБА_1 (а.с. 29).
Листом Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області № 5301.4.2-589/53.2-22 від 21.01.2022 повідомлено позивача про відмову в оформленні документів для виїзду за кордон на постійне проживання.
Уважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся до суду з позовом у цій справі.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що висновок відповідача про ухилення ОСОБА_1 від виконання зобов'язань є передчасним та необґрунтованим, а відтак, підлягає скасуванню рішення Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області від 19.01.2022 про відмову в оформленні документів для виїзду за кордон на постійне проживання громадянину ОСОБА_1 .
З метою захисту прав позивача суд першої інстанції зобов'язав відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.11.2021 про оформлення документів для виїзду за кордон на постійне проживання, з урахуванням висновків суду.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та зазначає таке.
Закон України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.
Статтею 4 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" визначено порядок оформлення документів для постійного проживання громадян України за кордоном.
Так, указаною статтею передбачено, що оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.
Оформлення документів для залишення на постійне проживання за кордоном громадян України, які виїхали за кордон тимчасово, здійснюється закордонними дипломатичними установами України.
Провадження за заявами про оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання здійснюється у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.
Провадження за заявами про оформлення документів для залишення на постійне проживання за кордоном громадян України, які виїхали за кордон тимчасово, здійснюється у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері зовнішніх зносин.
Пунктом 5 частини першої статті 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" встановлено, що право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли: він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню у порядку, установленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.
Процедуру прийому і розгляду заяв про оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання, прийняття за ними рішень та виконання прийнятих рішень визначає Порядок провадження за заявами про оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання, затверджений Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 816 від 16 серпня 2016 року (надалі - Порядок).
Пунктом 1 розділу 3 Порядку визначено, що розгляд заяви здійснюється у строк до трьох місяців з дня її подання.
У разі наявності всіх необхідних документів, оформлених відповідно до вимог законодавства України, працівник територіального органу ДМС формує документи у справу та вживає заходів для встановлення наявності чи відсутності підстав для тимчасових обмежень права на виїзд за кордон, визначених частиною першою статті 6 Закону /пункт 6 розділу 3 Порядку/.
Відповідно до пунктів 7, 8 розділу 3 Порядку, з метою встановлення наявності чи відсутності підстав для тимчасових обмежень права на виїзд за кордон територіальний орган ДМС у строк не пізніше п'яти робочих днів з дня надходження заяви:
- направляє відповідно до додатка 4 до цього Порядку запит до регіонального органу Служби безпеки України щодо надання інформації про підставу, визначену підпунктом 1 частини першої статті 6 Закону, стосовно осіб, які досягли 16-річного віку, до якого додається один примірник заяви;
- направляє відповідно до додатка 5 до цього Порядку запит до територіального органу Національної поліції України щодо надання інформації про підстави, визначені підпунктами 3, 4, 9 частини першої статті 6 Закону, стосовно осіб, які досягли 14-річного віку, який підлягає поверненню з відміткою на зворотному боці про результати перевірок;
- здійснює перевірку інформації про підставу, визначену підпунктом 5 частини першої статті 6 Закону, за обліком, який ведеться територіальним органом ДМС за результатами узагальнення відомостей, отриманих від судів, Національної поліції України, інших органів.
Про результати перевірок органи, до яких направлялися запити, повідомляють територіальний орган ДМС у місячний строк з дня одержання запитів.
Територіальний орган ДМС розглядає одержані результати перевірок та у строк не пізніше п'яти робочих днів з дня одержання всіх результатів перевірок приймає рішення про оформлення документів для виїзду за кордон на постійне проживання або про відмову в оформленні документів для виїзду за кордон на постійне проживання /пункт 1 розділу 4 Порядку/.
Прийняте рішення оформлюється шляхом заповнення відповідної відмітки в заяві /пункт 2 розділу 4 Порядку/.
Як убачається з матеріалів справи, в ході встановлення наявності чи відсутності підстав для тимчасових обмежень права на виїзд за кордон позивача, отримано лист Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) № 25763/1/5301-21 від 29.12.2021 (а.с. 28), яким проінформовано, що відносно ОСОБА_1 приватним виконавцем виконавчого округу Полтавської області Гуріною Т. В. відкрито виконавче провадження № 67540668 з примусового виконання виконавчого напису № 29671 від 23.09.2021, виданого приватним нотаріусом КМНО Бригідою В. О., про стягнення на користь ТОВ "Фінансова компанія "Дінеро" заборгованості у розмірі 24599,00 грн.
Указана обставина слугувала підставою для прийняття рішення про відмову в оформленні документів для виїзду за кордон на постійне проживання громадянину ОСОБА_1 .
У висновку про відмову в оформленні документів для виїзду за кордон на постійне проживання громадянину ОСОБА_1 , затвердженому 19.01.2022 першим заступником начальника УДМС у Полтавській області О. Діденко, зазначено про наявність відкритого виконавчого провадження № 67540668 відносно позивача та вказано, що відповідно до п. 5 статті 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» підставою для тимчасового обмеження права громадян України на виїзд з України є ухилення від виконання зобов'язань, покладених на громадянина судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.
Проте чинне законодавство не містить визначення поняття "ухилення від виконання зобов'язань".
Разом з тим статтею 441 ЦПК України встановлено, що тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню у порядку, установленому законом. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується у порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов'язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
Отже відповідно до ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України є заходом забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню у порядку, установленому законом.
Судовим розглядом не встановлено та сторонами не надано доказів звернення третьої особи - приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Гуріної Т. В. із поданням про обмеження виїзду за кордон ОСОБА_1 .
Разом з тим матеріали справи не містять доказів установлення відповідачем факту ухилення позивача (боржника у виконавчому провадженні № 67540668 з примусового виконання виконавчого напису № 29671 від 23.09.2021, виданого приватним нотаріусом КМНО Бригідою В. О., про стягнення на користь ТОВ "Фінансова компанія "Дінеро" заборгованості в розмірі 24599,00 грн) від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню у порядку, установленому законом.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що відкриття приватним виконавцем виконавчого округу Полтавської області Гуріною Т. В. виконавчого провадження № 67540668 з примусового виконання виконавчого напису № 29671 від 23.09.2021, виданого приватним нотаріусом КМНО Бригідою В. О., про стягнення на користь ТОВ "Фінансова компанія "Дінеро" заборгованості в розмірі 24599,00 грн, не є доказом ухилення від виконання зобов'язань позивачем.
Водночас позивачем не надано доказів виконання зобов'язання за вказаним виконавчим написом.
Проте судом установлено, що відповідно до інформації, наявної в Єдиному державному реєстрі судових рішень (http://www.reestr.court.gov.ua/Review/104236794), рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 10.05.2022 у справі № 524/11092/21 визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 23 вересня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимиром Олександровичем, зареєстрований в реєстрі за № 29671 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «ДІНЕРО» заборгованості за кредитним договором.
Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 10.05.2022 у справі № 524/11092/21 набрало законної сили 10.06.2022.
За такого правового врегулювання та обставин справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що висновок відповідача про ухилення ОСОБА_1 від виконання зобов'язань є необґрунтованим, а відтак рішення Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області від 19.01.2022 про відмову в оформленні документів для виїзду за кордон на постійне проживання громадянину ОСОБА_1 підлягає скасуванню.
Посилання відповідача на те, що обставини ухилення позивача від виконання зобов'язань підтверджено листом Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) від 22.12.2021 за № 31184/30805-5-21 спростовуються матеріалами справи.
Так, зі змісту листа від 22.12.2021 за № 31184/30805-5-21 /а.с. 28/, дослідженого у ході судового розгляду, убачається, що проведеною перевіркою бази даних Автоматизованої системи виконавчого провадження встановлено, що відносно:
- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , приватним виконавцем виконавчого округу Полтавської області Гуріною Т. В. відкрито виконавче провадження № 67540668 з примусового виконання виконавчого напису № 29671 від 23.09.2021, виданого приватним нотаріусом КМНО Бригідою В. О., про стягнення на користь ТОВ “Фінансова компанія “Дінеро” заборгованості в розмірі 24 599,00 грн.
Про ухилення позивача від виконання зобов'язань, покладених на нього виконавчим написом № 29671 від 23.09.2021, виданим приватним нотаріусом КМНО Бригідою В. О., про стягнення на користь ТОВ "Фінансова компанія "Дінеро" заборгованості в розмірі 24599,00 грн, у листі від 22.12.2021 за № 31184/30805-5-21 не зазначено, доказів не наведено.
Щодо доводів відповідача про те, що у порушення принципів адміністративного судочинства судом першої інстанції взято до уваги обставини, які виникли після прийняття оскаржуваного рішення та не були і не могли бути відомі відповідачу (УДМС), а саме - рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука у справі № 524/11092/21 від 10.05.2022, колегія суддів зазначає таке.
З матеріалів справи вбачається, що на час прийняття оскаржуваного рішення (висновок затверджений 19.01.2022) постановою від 30.11.2021 у ВП № 67540668 вчинення виконавчих дій з примусового виконання виконавчого напису № 29671 від 23.09.2021, виданого приватним нотаріусом КМНО Бригідою В. О., про стягнення на користь ТОВ “Фінансова компанія “Дінеро” заборгованості в розмірі 24 599,00 грн., зупинено на підставі ухвали Автозаводського районного суду м. Кременчука від 25.11.2021 по справі № 524/11092/21 до вирішення справи по суті.
Відтак на час прийняття оскаржуваного рішення вчинення виконавчих дій у ВП № 67540668 не здійснювалося.
Разом з тим у листі № 25763/1/5301-21 від 29.12.2021 Управлінням забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) зазначалося, що відомості про боржників, включені до Єдиного реєстру боржників, є відкритими та розміщуються на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України.
Проте відповідної перевірки відомостей щодо стану виконавчого провадження відносно ОСОБА_1 відповідачем не здійснювалося.
Указані обставини Управлінням Державної міграційної служби України в Полтавській області не заперечуються.
Отже висновок відповідача про те, що позивач ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на громадянина рішенням, що підлягає примусовому виконанню, є передчасним і неправомірним.
Разом з тим колегія суддів звертає увагу, що рішення суду першої інстанції ухвалено з огляду на встановлені під час судового розгляду обставини справи у їх сукупності та взаємозв'язку.
Щодо рішення суду першої інстанції в частині зобов'язання Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.11.2021 про оформлення документів для виїзду за кордон на постійне проживання, з урахуванням висновків суду, колегія суддів зазначає таке.
Повноваження суб'єктів владних повноважень щодо оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання регламентовано Законом України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України".
Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - оформити документи або відмовити в їх оформленні, якщо для цього є законні підстави. Умови, за яких суб'єкт владних повноважень відмовляє у оформленні документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, державний орган повинен прийняти відповідне рішення про оформлення документів.
У контексті наведеного колегією суддів також ураховується, що відповідно до пунктів 2, 4, 10 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
За правилами частин третьої і четвертої статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Зі змісту наведених норм випливає, що законодавець передбачив обов'язок суду змусити суб'єкта владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження) шляхом прийняття відповідного рішення.
З урахуванням наведеного колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.11.2021 про оформлення документів для виїзду за кордон на постійне проживання, з урахуванням висновків суду.
Доводи апеляційної скарги із зазначених вище підстав не спростовують висновків суду першої інстанції, зводяться до переоцінки доказів і свідчать про незгоду відповідача із правовою оцінкою обставин справи, установлених у процесі її розгляду.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно установив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.
Зважаючи на приписи статті 139 КАС України, підстави для зміни розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст. 139, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області - залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08.06.2022 по справі № 440/2560/22 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Я.В. П'янова
Судді О.А. Спаскін О.В. Присяжнюк