13 грудня 2022 року справа №200/13924/21
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Сіваченко І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 січня 2022 р. у справі № 200/13924/21 (головуючий І інстанції Ушенко С.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
20 жовтня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій, скасування рішення №05725003595 від 29.07.2021 про відмову у призначенні пенсії та зобов'язання повторно розглянути заяву від 22.07.2021 про призначення пенсії із зарахуванням до страхового стажу періодів роботи з 16.08.1983 по 31.12.1998 на Щегловській ГРЕ Державного геологічного підприємства “Донбасгеологія”.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 22.07.2021 звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії згідно Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. Рішенням №05725003595 від 29.07.2021 їй відмовлено в призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу, до якого не зараховано періоди роботи з 16.08.1983 по 31.12.1998, оскільки титульна сторінка засвідчена печаткою, відбиток якої є таким, що неможливо прочитати.
Позивач вважає таке рішення протиправним, оскільки воно прийняте із порушенням норм чинного законодавства та її конституційних прав.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 13 січня 2022 р. у справі № 200/13924/21 позов задоволено, внаслідок чого визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо незарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду її роботи на Щегловській ГРЕ Державного геологічного підприємства “Донбасгеологія” з 16.08.1983 по 31.12.1998. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 05725003595 від 29.07.2021 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 . Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.07.2021 про призначення пенсії з урахуванням до страхового стажу періоду її роботи на Щегловській ГРЕ Державного геологічного підприємства “Донбасгеологія” з 16.08.1983 по 31.12.1998.
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що заява позивача відповідно до екстериторіального розподілу єдиної черги завдань розглядалась Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області. Оскільки рішення про відмову в призначенні пенсії №057250003596 від 29.07.2021 прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області, то Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області позивачу був наданий лише лист (повідомлення) від 03.08.2021 про відмову в призначенні пенсії.
Також зазначено, що страховий стаж позивача відповідно до наданих документів становить 19 років 1 місяць. До страхового стажу не зараховано періоди роботи зазначені у трудовій книжці серії НОМЕР_1 , оскільки титульна сторінка засвідчена печаткою, відбиток якої є таким, що неможливо прочитати.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.
Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , про що свідчить наявна в матеріалах справи копія паспорту громадянина України серії НОМЕР_3 .
Відповідач в даних правовідносинах є суб'єктом владних повноважень у відповідності до приписів п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України.
22.07.2021 позивач за допомогою Веб-порталу Пенсійного фонду України звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою про призначення пенсії.
Розгляд звернення здійснювався за екстериторіальним принципом відповідно до постанови правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 №25-1 “Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України”, зареєстрованої в Мін'юсті 16.03.2021 за № 359/35961.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №05725003595 від 29.07.2021 позивачеві відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу.
До страхового стажу позивача не зараховано період роботи з 16.08.1983 по 31.12.1998, оскільки титульна сторінка трудової книжки серії НОМЕР_1 засвідчена печаткою, відбиток якої є таким, що неможливо прочитати (а.с.62).
Як вбачається із записів у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 , копія якої наявна в матеріалах справи, позивач у спірний період з 16.08.1983 по 31.12.1998 працювала на підприємстві - Щегловська ГРЕ Державного геологічного підприємства “Донбасгеологія” за професіями: старшого техніка з планування; економіста І категорії; в.о. начальника планово-економічного відділу; начальником планово-економічного відділу (а.с. 44-47).
Відповідно до довідки ПАТ “Донбасгеологія” від 20.09.2021 № 15 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній ОСОБА_2 працювала повний робочий день в Щегловській геологорозвідувальній експедиції ВГО “Донбасгеологія”:
з 16 серпня 1983 року по 30 червня 1987 року на посаді старшого техніка з планування (наказ №49-к від 16.08.1983);
з 01 липня 1987 по 25 січня 1990 року переведена економістом першої категорії (наказ № 163-вир. від 03.06.1987);
з 26 січня 1990 по 30 квітня 1991 призначена в.о. начальника планово-економічного відділу (наказ №15-к від 26.01.1990);
з 01 травня 1991 року по 08 лютого2004 року призначена начальником планово-економічного відділу (наказ №54-к від 29.04.1991).
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” №1058-IV.
Громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи (стаття 8 Закону № 1058).
Частиною 1 статті 44 Закону України № 1058 передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року N 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за N1566/11846.
Перелік документів, що додаються до заяви про призначення, перерахунок та поновлення пенсії, визначений Розділом 2 цього Порядку.
Підпунктом 2 пунктом 2.1 Порядку № 22-1 передбачено, що до заяви про призначення пенсії додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу).
Згідно пункту 4.1 Порядку орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.
Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (пункт 4.3 Порядку).
Пунктом 4.2 цього Порядку передбачено право органу, що призначає пенсію, вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Пунктом 4.7 Порядку передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Статтею 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення” передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
В пункті 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, також закріплено положення, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
У п. 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні або неточні записи про період роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про період роботи.
Пунктом 17 Порядку № 637 визначено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.
Аналіз зазначених вище норм дає підстави для висновку, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній орган Пенсійного Фонду має право обчислити трудовий стаж на підставі даних, наявних в реєстрі застрахованих осіб державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також інших первинних документів (довідок, виписок із наказів, особових рахунків і відомостей на видачу заробітної плати, посвідчень, характеристик, письмових трудових договорів та угод з відмітками про їх виконання, та ін.) та показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 10.12.2020 у справі № 522/18073/16-а.
Наказом Міністерства праці України за №58 від 29.07.1993 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників (далі Інструкція).
Відповідно до пункту 1.1 Інструкції трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.
Пунктом 2.11 Інструкції передбачено, що відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім'я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження.
Відповідно до п. 2.12 Інструкції після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.
Поряд із цим, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, та, у свою чергу, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства, що не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист.
При цьому суд зауважує, що трудова книжка позивача містить належний чіткий відбиток печатки, на якому працював позивач у спірний період часу до звільнення за переведенням до ВАТ “Донбасгеологія”.
Відтак, суд не погоджується із діями відповідача щодо неврахування спірних періодів трудового стажу позивача, вказаного у його трудовій книжці, з підстав того, що вона заповнена з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок.
Наведене вище узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній у постанові №687/975/17 від 21.02.2018.
Також варто зазначити, що трудовим законодавством України не передбачено обов'язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому працівник не може нести і негативних наслідків за порушення порядку заповнення його трудової книжки.
Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Відповідач при вчинені дій, що оскаржуються, не врахував ту обставину, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
Аналогічну позицію викладено в постанові Верховного Суду від 06 березня 2018 року у справі №754/14898/15-а.
Як вже зазначалось судом, із записів у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 вбачається, що позивач у спірні періоди: з 16 серпня 1983 року по 30 червня 1987 року працював на посаді старшого техніка з планування (наказ №49-к від 16.08.1983); з 01 липня 1987 по 25 січня 1990 року переведений економістом першої категорії (наказ № 163-вир. від 03.06.1987); з 26 січня 1990 по 30 квітня 1991 призначений в.о. начальника планово-економічного відділу (наказ №15-к від 26.01.1990); з 01 травня 1991 року по 08 лютого2004 року призначений начальником планово-економічного відділу (наказ №54-к від 29.04.1991).
З аналізу зазначених записів суд приходить до висновку, що вони містять належні та достатні відомості щодо періодів роботи позивача в Щегловській геологорозвідувальній експедиції ВГО “Донбасгеологія”, у зв'язку з чим мають бути зараховані до стажу, що визначає його право на пенсію, а тому відмова відповідача у незарахуванні їх до стажу роботи позивача із наведених підстав не ґрунтується на приписах діючого законодавства.
Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу відповідача на те, що згідно з частиною 3 статті 44 Закону № 1058-ІV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Отже, з наведених норм чинного законодавства вбачається дуже великий обсяг прав та обов'язків у органів Пенсійного фонду при вирішенні питання про призначення пенсії та перевірки наявного стажу роботи для її призначення.
Враховуючи викладене, суд вважає, що органи Пенсійного фонду України повинні використовувати всі передбачені законом повноваження за для повного та об'єктивного розгляду заяви про призначення пенсії, виходячи з тих обставин, що склалися.
Проте, доказів вчинення відповідачами будь-яких дій, спрямованих на встановлення та перевірку спірних періодів роботи позивача, які мають бути враховані до його стажу роботи для призначення пенсії, зокрема, направлення запитів щодо отримання таких документів до юридичних осіб, надання позивачу часу для подання додаткових документів, суду не подано.
Таким чином, суд не приймає до уваги доводи відповідача 2 стосовно ненадання позивачем документів щодо його стажу, оскільки органи ПФУ мають широкий спектр повноважень щодо встановлення фактів, які мають значення при вирішенні питання щодо призначення та перерахунку пенсії.
При цьому, розглядаючи справу у межах заявлених позовних вимог і приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд зазначає, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом надана довідка ПАТ “Донбасгеологія” від 20.09.2021 № 15 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній ОСОБА_2 , проте під час його звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії зазначена довідка не надавалася, що свідчить про відсутність правових підстав для її врахування при наданні правової оцінки спірному рішенню органу Пенсійного фонду.
Суд зазначає, що відомості щодо періоду і часу роботи позивача на відповідних посадах, які зазначені у наведеній довідці, повністю відповідають записам у трудовій книжці останнього.
У відповідності до частини 2 статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Згідно із статтею 21 Конституції України усі люди є вільними у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.
Виходячи із зазначеного принципу та гарантування Конституцією судового захисту конституційних прав і свобод, судова діяльність має бути спрямована на захист цих прав і свобод від будь-яких посягань шляхом забезпечення своєчасного та якісного розгляду конкретних справ.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові або службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо неврахуванні до страхового стажу позивача періоду роботи на Щегловській ГРЕ Державного геологічного підприємства “Донбасгеологія” з 16.08.1983 по 31.12.1998, що також є підставою для визнання протиправним і скасування спірного рішення.
Статтею 58 Закону № 1058 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії. Суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати страховий стаж позивача.
Таким чином, з огляду на дискреційні повноваження пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії (переведення з одного виду пенсії на інший) та визначення підстав, за яких призначається пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні, суд першої інстанції дійшов висновку, що зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 22.07.2021 про призначення пенсії з урахуванням спірних періодів роботи позивача буде належним і достатнім способом захисту його порушеного права.
При цьому, суд звертає увагу відповідача на те, що при повторному розгляді заяви позивача необхідно прийняти відповідне обґрунтоване рішення з посиланням на норми законодавства, які будуть враховані при його прийнятті.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позову.
Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи наведене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані.
Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 січня 2022 р. у справі № 200/13924/21 - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 січня 2022 р. у справі № 200/13924/21 - залишити без змін.
Повне судове рішення складено 13 грудня 2022 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя А.А. Блохін
Судді Т.Г. Гаврищук
І.В. Сіваченко