13 грудня 2022 року справа №200/19044/21
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 вересня 2022 року (повне судове рішення складено 06 вересня 2022 року) у справі № 200/19044/21 (суддя в І інстанції Крилова М.М.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання дії протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся о суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Донецькій області (далі - ГУНП в Донецькій області) про:
- визнання протиправними дії щодо відмови в оформленні та направленні необхідних документів до ГУ ПФУ в Донецькій області для призначення пенсії за вислугу років на пільгових умовах, з відображенням загального стажу 23 роки 02 місяці 15 днів як вислуга років;
- зобов'язання направити необхідні документи до ГУ ПФУ в Донецькій області для призначення пенсії за вислугу років на пільгових умовах з відображенням загального стажу 23 роки 02 місяці 15 днів як вислуга років відповідно до ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби», станом на час звільнення 31.07.2016;
- визнання протиправними дії, щодо внесення зміни до п.4 грошового атестату в частині надбавки за стаж служби у розмірі 70% замість 30% для перерахунку пенсії;
- зобов'язання внести зміни п.4 грошового атестату в частині надбавки за стаж служби у розмірі 70% замість 30% та направити до ГУ ПФУ в Донецькій області відповідно до ст. 12 Закону України № 2262-XII від 09.04.1992 «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-XII), станом на час звільнення 31.07.2016.
В обґрунтування позову зазначено, що у жовтні 2021 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив підготувати та направити до ГУ ПФУ в Донецькій області оновлену довідку щодо обчислення пенсії відповідно до Закону № 2262-XII та п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України прийнято Постанову від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей» (далі - Порядок № 393) у пільговому обчисленні, на час звільнення з лав поліції, проте йому було відмовлено у підготовці оновленої довідки для призначення пенсії за вислугою років у зв'язку з недостатньою календарною вислугою років. Позивач не згоден з діями відповідача, оскільки вважає, що останній безпідставно не врахував при визначенні вислуги років для призначення пенсії на пільгових умовах один місяць служби за півтора місяця служби в підрозділах УОТЗ ГУ МВС України в Донецькій області та один місяць служби за три місяці служби час проходження служби, протягом якого позивач брав участь в антитерористичній операції. Крім того, вважає безпідставну відмову у внесенні зміни до грошового атестату, а саме до п.4 надбавка за стаж служби відповідно до додатку 11 Постанови КМУ від 11.11.2015 «Про грошове забезпечення поліцейських НП» від 11.11.2015 № 988 (далі - Постанова № 988) у розмірі 70%.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 06 вересня 2022 року позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправними дії відповідача щодо відмови ОСОБА_1 в оформленні та направленні необхідних документів до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області для призначення пенсії за вислугу років на пільгових умовах, з відображенням загального стажу 23 роки 02 місяці 15 днів як вислуга років.
Визнано протиправними дії ГУНП в Донецькій області, щодо внесення зміни до п.4 грошового атестату ОСОБА_1 в частині надбавки за стаж служби у розмірі 30% замість 45% для перерахунку пенсії.
Зобов'язано відповідача направити необхідні документи до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області для призначення пенсії ОСОБА_1 за вислугу років на пільгових умовах, з відображенням загального стажу 23 роки 02 місяці 15 днів як вислуга років відповідно до ст. 12 Закону № 2262-XII, станом на час звільнення 31.07.2016.
Зобов'язано відповідача внести зміни п.4 грошового атестату ОСОБА_1 в частині надбавки за стаж служби у розмірі 45% замість 30% та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області відповідно до ст. 12 Закону № 2262-XII, станом на час звільнення 31.07.2016.
У решті позовних вимог - відмовлено.
Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що суд не надав належної правової оцінки фактичним обставинам справи в сукупності з нормами чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, у зв'язку із чим дійшов хибного висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Апелянт зазначає, що календарна вислуга років позивача складає 12р. 04м. 12д., час служби в пільговому обчисленні - 08р. 05м. 11д., час навчання 02 р. 04 м. 22 д. Також вказав, що після закінчення Горлівського Державного педагогічного інститут іноземних мов ОСОБА_1 не було присвоєно спеціальне/офіцерське звання, тобто, в розрахунок вислуги років не входить час навчання, а отже, за таких підстав, вбачається, що вислуги 12 календарних років 04м. 12д. в органах внутрішніх справ та поліції недостатньо для підготовки та направлення до ГУ ПФУ в Донецькій області документів для призначення пенсії відповідно до п. «а» ст. 12 Закону № 2262-XII. Крім того, Постановою № 988 затверджено виплати надбавки за стаж служби в поліції в розмірах згідно з додатком 11, а саме при наявності служби від 10 до 13 років проводиться виплата надбавки у розмір 25%, від 13 до 16 років - 30%, максимальний розмір виплати надбавки складає 50%. Тобто, у позивача відсутнє право на отримання надбавки у 70%.
Справа розглянута у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Єнакіївським МВ УМВС України у Донецькій області 8 жовтня 1996 року, є особою з інвалідністю 3 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - осіб з інвалідністю внаслідок війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 25.03.2020.
ОСОБА_1 проходив службу в ОВС з 19.03.2004 по 06.11.2015 та в ГУНП в Донецькій області з 07.11.2015 по 31.07.2016 та звільнений зі служби в Національній поліції України наказом ГУНП в Донецькій області від 30.07.2016 №27 о/с за п.2 ч.1 ст.77 (через хворобу).
Крім того, наказом ГУНП в Донецькій області від 03.10.2016 №48 о/с дск внесено зміни до наказу ГУНП в Донецькій області від 30.07.2016 №27 о/с в частині оголошення вислуги років: у календарному обчисленні 14р. 09м. 04д., а не 14р. 09м. 03д., та у пільговому обчисленні 23р. 02м. 15д, а не 23р. 04м. 07д.
ОСОБА_1 в період з 07.07.2014 по 06.11.2015 та з 07.11.2015 по 31.07.2016 брав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції на території Донецької області, що підтверджується довідкою від 22.07.2020 №4560/05/122020.
28.10.2021 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою, в якій просив направити оновлені документи до ГУ ПФУ в Донецькій області, щодо обчислення пенсії 23р. 02м. 15д. та внести зміни до п.4 грошового атестату, а саме надбавки за стаж служби в розмірі 45% замість 30% відповідно до додатку 11 Постанови № 988 (а.с.14).
Листом від 17.11.2021 №Р-491/12/02-2021 ГУ НП України в Донецькій області повідомило, що не має підстав для виготовлення та направлення оновленої довідки, оскільки календарна вислуга років ОСОБА_1 складає 14р. 09м. 04д. Вислуга років для виплати грошової допомоги та встановлення відсоткової надбавки за вислугу років складає 12р. 04м. 12д., відповідно до додатка 11 Постанови № 988 розмір надбавки за стаж служби в поліції від 10 до 13 років становить 25%.
Вислуга років ОСОБА_1 станом на 31 липня 2016 року становить: час служби в календарному обчисленні - 12р. 04м. 12д.; час служби в пільговому обчисленні (без урахування календарної вислуги) - 08р. 05м. 11д.; час навчання - 02р. 04м. 22д. Вислуга років для призначення пенсії станом на 31 липня 2016 року становить 23р. 02м. 15д.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Спершу слід зазначити, що рішення місцевого суду оскаржено лише відповідачем. Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Таким чином, оскільки судове рішення позивачем не оскаржене, апеляційному перегляду підлягає рішення місцевого суду лише в частині, в якій задоволені позовні вимоги. В іншій частині судове рішення апеляційному перегляду не підлягає і має бути залишено без змін.
Спірні правовідносини виникли з приводу наявності у позивача вислуги років для призначенні пенсії за Законом № 2262-ХІІ.
Відповідно до п. «а» статті 12 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - № 2262-ХІІ) установлено, що пенсія за вислугу років призначається: Пенсія за вислугу років призначається, зокрема: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби: по 30 вересня 2011 року і на день звільнення мають вислугу 20 років і більше; з 1 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року і на день звільнення мають вислугу 20 календарних років та 6 місяців і більше; з 1 жовтня 2012 року по 30 вересня 2013 року і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік і більше; з 1 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік та 6 місяців і більше; з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки і більше; з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки та 6 місяців і більше; з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки і більше; з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки та 6 місяців і більше; з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки і більше; з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки та 6 місяців і більше; з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.
До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону.
Згідно з частиною 4 статті 17 Закону № 2262-ХІІ при призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення.
Відповідно до статті 17-1 Закону № 2262-ХІІ порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На виконання зазначених вимог Закону № 2262-ХІІ Кабінетом Міністрів України прийнято Порядок № 393.
Пунктом 3 зазначеного Порядку передбачені випадки зарахування на пільгових умовах певних періодів до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї Постанови (особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам, зазначеним у пункті ж статті 1-2 такого Закону).
Вирішуючи справу № 805/3923/18-а Верховний Суд у постанові від 03.03.2021 дійшов наступного висновку: «……основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон №2262-XII. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою №393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов'язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку…».
При цьому, Верховний Суд відступив від правових висновків, викладених у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі №725/1959/17, від 27 березня 2018 року у справі №295/6301/17.
Таке правове регулювання та наведені вище висновки Верховного Суду у справі № 805/3923/18-а дозволяють зробити висновок те, що передбачена Порядком №393 можливість пільгового зарахування окремих видів служби спрямована на реалізацію Закону №2262-ХІІ і положенням цього Закону не суперечить.
Статтею 1 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Отже, Закон № 2262-ХІІ як єдину, обов'язкову умову призначення пенсії за вислугу років передбачає наявність у особи певної кількості років певного виду служби (вислуги). При цьому, наявність необхідної вислуги років забезпечує право на пенсію за вислугу років безвідносно до віку, стажу та працездатності особи.
Визначення в Законі № 2262-ХІІ вислуги саме в календарних роках передбачає обов'язкову вислугу усіх календарних днів (365), що в такому випадку і буде становити календарний рік і буде відповідати правилу, закріпленому в частині 4 статті 17 цього ж Закону, щодо можливості врахування при призначенні пенсії тільки повних років вислуги.
Передбачена Законом № 2262-ХІІ календарна вислуга - це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік - 365 календарних днів, календарний місяць - 30 календарних днів).
У свою чергу, передбачені статтею 17-1 Закону № 2262-ХІІ пільгові умови призначення пенсій відповідно до Порядку 393 полягають в пільговому (кратному) зарахуванні вислуги років.
При цьому, таке зарахування не є самостійним видом вислуги і не конкурує з її календарним обчисленням, а є лише пільговим зарахуванням уже наявної вислуги. Фактична тривалість вислуги при такому зарахуванні не змінюється, а лише зараховується на пільгових (кратних) умовах.
Завдяки такому зарахуванню необхідну кількість років для призначення пенсії за вислугу років особа набуває швидше, порівняно із зарахуванням вислуги на загальних (не пільгових) умовах, що і становить природу пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ.
Зазначене відповідає висновкам Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, які наведені в постанові від 14 квітня 2021 року у справі № 480/4241/18.
Верховний Суд у вказаній справі зазначив, що: 1. У цілях Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарна вислуга - це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік - 365 календарних днів, календарний місяць - 30 календарних днів). 2. Для призначення пенсій за вислугу років за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку № 393.
Слід зазначити, що Верховний Суд у постанові від 14 квітня 2021 року у справі № 480/4241/18 відступив від висновків щодо застосування норм права у постановах Верховного Суду від 22.11.2018 у справі № 161/4876/17, від 15.08.2019 у справі № 281/459/17, від 27.03.2020 у справі № 569/727/17 та інших, у яких Верховний Суд дійшов висновку про неможливість пільгового обчислення вислуги років та невідповідності в цій частині Порядку № 393 Закону № 2262-ХІІ.
Як було встановлено судом, позивач, який був звільнений зі служби в поліції 31.07.2016, мав вислугу років у пільговому обчисленні 23 роки 02 місяця 15 днів.
З огляду на викладене, місцевий суд дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки в пільговому обчисленні позивач має достатню вислугу років для призначення пенсії на підставі п. «а» ст. 12 Закону № 2262-ХІІ.
При цьому посилання апелянта на ту обставину, що позивачеві вже призначено пенсію на підставі п. «б» ст. 12 Закону № 2262-ХІІ, не можуть братись до уваги з наступних підстав.
По-перше, визначення вислуги років, в тому числі в пільговому обчисленні, належить до компетенції відповідача, а не пенсійного органу.
По-друге, відповідно до статті 7 Закону № 2262-ХІІ військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором. У разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який особа має право відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", і розміром пенсії із солідарної системи відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яка визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, фінансується за рахунок коштів державного бюджету.
Аналогічно, згідно з положеннями статті 10 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-ІV) особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсій за її вибором.
Частиною третьою статті 45 Закону № 1058-ІV передбачено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Аналіз наведених положень дає змогу дійти висновку, що частиною третьою статті 45 Закону № 1058-ІV встановлено порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший, а відтак показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV.
Згідно положень статті 9 Закону № 1058-IV за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до положень Закону № № 2262-ХІІ може бути призначена пенсія за вислугу років.
Отже, законодавством передбачено лише 4 види пенсій.
З аналізу наведених норм слідує, що переведенням з одного виду пенсії на інший є зміна виду пенсії, що визначені статтею 9 Закону № 1058-IV або положеннями Закону № 2262-ХІІ.
Відтак, обґрунтування апелянта про можливість переведення позивача з одного виду пенсії на інший не заслуговує на увагу, оскільки пенсія за вислугу років, призначена відповідно до п. «а» або за п. «б» статті 12 Закону № 2262-ХІІ, є різновидом пенсії за вислугу років.
Отже, апеляційна скарга в цій частині задоволенню не підлягає.
Щодо вимог, які стосуються внесення змін до грошового атестату.
Стаття 78 Закону України «Про Національну поліцію» визначає, що стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки. До стажу служби в поліції зараховуються також:
- служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду;
- військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту;
- служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду.
Відповідно до вимог пункту 3 розділу ІІ наказу МВС від 06.04.2016 № 260 надбавка за стаж служби в поліції поліцейським виплачується у відсотках до посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням у розмірах згідно з додатком 11 до Постанови № 988.
Обчислення вислуги років для виплати надбавки за стаж служби поліцейським проводиться підрозділами кадрового забезпечення за матеріалами особової справи поліцейського та оголошується відповідним наказом керівника органу поліції в разі призначення на посаду, крім випадків призначення на іншу посаду в одному органі Національної поліції та за умови наявності обчисленої вислуги за попередньою посадою.
До вислуги років для виплати поліцейським надбавки за стаж служби зараховуються періоди, які визначені частиною другою статті 78 Закону України «Про Національну поліцію».
Задовольняючи позовні вимоги в цій частині, суд першої інстанції послався на наступне.
Відповідно до додатку 11 Постанови № 988 розмір надбавки, відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням від 22 до 25 років складає 45%.
Місцевим судом встановлено, що в наказі про звільнення позивача зі служби визначено, що станом на 30.07.2016 вислуга років служби в поліції складає 23 роки 02 місяці 15 днів, тобто вислуга років позивача складає 22 роки.
Отже, за висновком суду першої інстанції, відповідач має внести зміни до п.4 грошового атестату позивача, в частині надбавки за стаж служби у розмірі 45%, а не 70%, як помилково вважав позивач.
Проте, з такими висновками місцевого суду не може погодитись судова колегія апеляційного суду.
Як зазначено вище, вислуга років позивача в поліції складає 23 роки 02 місяці 15 днів в пільговому обчисленні, а в календарному - 12 років 04 місяці 12 днів.
Відповідно до додатка 11 Постанови № 988 розмір надбавки за стаж служби в поліції від 10 до 13 років становить 25%.
Пункт 2 Постанови № 393 не може бути застосовано при вирішенні питання щодо обчислення стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки в порядку ст. 78 Закону України "Про національну поліцію», оскільки Постанова № 393 прийнята на виконання Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" та може бути застосована для визначення вислуги років особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ саме у випадку призначення пенсії за вислугу років.
При цьому апеляційний суд звертає увагу, що пунктом 3 розділу ІІ Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС України, затвердженого наказом МВС України від 06.04.2016 №260, до вислуги років для виплати поліцейським надбавки за стаж служби зараховуються періоди, які визначені ч.2 ст.78 Закону України "Про національну поліцію".
Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що при вирішенні питання щодо обчислення стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки слід застосовувати приписи ч.2 ст.78 Закону України "Про національну поліцію", якою встановлено вичерпний перелік складових (посад, періодів служби) такого стажу служби в поліції.
При цьому делегування частиною 4 статті 78 Закону України "Про національну поліцію" Кабінету Міністрів України встановлення порядку обчислення вислуги років у поліції не надає останньому права визначати додаткові складові стажу служби в поліції, які не передбачені ч. 2 ст. 78 Закону України "Про національну поліцію".
Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 19 листопада 2019 року в справі № 520/903/19.
За таких обставин і правового врегулювання апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції та дійшов висновку, що у цій справі у задоволенні цієї частини позову слід відмовити за безпідставністю.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення допустив часткове порушення норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення місцевого суду - частковому скасуванню.
Відповідно до положень ч.1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
Витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані зі сплатою судового збору, за діючим процесуальним законодавством відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 250, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Донецькій області -задовольнити частково.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 вересня 2022 року у справі № 200/19044/21 - скасувати в частині задоволення позовних вимог про:
- визнання протиправними дії Головного управління Національної поліції в Донецькій області щодо внесення зміни до п.4 грошового атестату ОСОБА_1 в частині надбавки за стаж служби у розмірі 30% замість 45% для перерахунку пенсії;
- зобов'язання Головного управління Національної поліції в Донецькій області внести зміни п.4 грошового атестату ОСОБА_1 в частині надбавки за стаж служби у розмірі 45% замість 30% та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області відповідно до ст. 12 Закону № 2262-XII, станом на час звільнення 31.07.2016,
а в цій частині позовних вимог - відмовити.
В іншій частині рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 вересня 2022 року у справі № 200/19044/21 - залишити без змін.
Повне судове рішення - 13 грудня 2022 року.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів І. В. Сіваченко
А. А. Блохін
Т. Г. Гаврищук