13 грудня 2022 року справа №200/2932/21-а
м.Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Казначеєва Е.Г., Міронової Г.М., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області - відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2021 року у справі № 200/2932/21-а (головуючий І інстанції Шинкарьова І.В., повний текст складений у м. Слов'янську Донецької області) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області - відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області (далі - ГУ ДПС у Донецькій області, відповідач), в якому, з урахуванням уточненого позову, просив:
- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування станом на 01.12.2020 року в сумі 23069,20 грн. № Ф-5997-42 від 16.02.2021 року;
- визнати незаконною бездіяльність щодо залишення без розгляду заяви про списання ЄСВ, зобов'язати розглянути заяву від 28.01.2021 року про списання станом на 01.12.2021 року суми недоїмки, а також штрафні санкції та пені, нараховані на ці суми недоїмки за період моменту реєстрації позивача, як самозайнятої особи, а саме з 13.08.2018 року (а.с. 139-140).
Ухвалою суду від 03.08.2021 року замінено відповідача - Головне управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ: 43142826) правонаступником - Головним управлінням ДПС у Донецькій області (ЄДРПОУ ВП: 44070187).
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 25.11.2021 року позов задоволений частково:
- визнано незаконною бездіяльність відповідача щодо залишення без розгляду заяви позивача про списання ЄСВ та зобов'язано розглянути заяву від 28.01.2021 року про списання станом на 01.12.2021 року суми недоїмки, а також штрафні санкції та пені, нараховані на ці суми недоїмки за період моменту реєстрації позивача, як самозайняту особу, а саме з 13.08.2018 року;
- визнано незаконною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування станом від 16.02.2021 року № Ф-5997-42, частково в сумі 3300 грн.;
- в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування доводів посилався на те, що у зв'язку з невиконанням позивачем умов пункту 9-15 розділу VIII Закону №2464, відповідачем залишено без виконання заяву про списання нарахувань по ЄСВ, про що повідомлено листом 02.03.2021 №6506/6/05-99-24-07-16, який отримано особисто 05.03.2021 року.
Відповідно до ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив доводи апеляційної скарги, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для скасування рішення, виходячи з наступного.
Позивач зареєстрований в якості фізичної особи, яка займається незалежною професійною діяльністю.
Позивач звернувся до відповідача з заявою від 28.01.2021 року, в якій просив списати несплачену станом на 01.12.2020 року суми недоїмки, а також штрафні санкції та пені, нараховані на ці суми недоїмки за період з 13.08.2018 року по 01.12.2020 року, посилаючись на зміни, внесені Законом від 08.07.2010 №2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (а.с. 50) .
Позивачем до відповідача подано заяву від 28.01.2021 року, у якій просив звільнити від сплати єдиного внеску починаючи з 01.01.2021 року, оскільки є пенсіонером за вислугою років (а.с. 26).
Відповідно до пенсійного посвідчення від 03.01.2014 року позивач є пенсіонером за вислугу років довічно (а.с. 27).
16.02.2021 року відповідачем винесено вимогу № Ф-5997-42 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску, якою повідомлено позивача, що станом на 31 січня 2021 року рахується заборгованість зі сплати єдиного внеску та якою позивача зобов'язано сплатити недоїмку у загальному розмірі 23069,20 грн. (а.с. 13).
На підставі заяви позивача №б/н (вхідний реєстраційний індекс ГУ ДПС від 03.02.2021 року за вхід. №9094/6) було розглянуто питання щодо списання нарахувань по ЄСВ відповідно до пункту 9-15 розділу VIII Закону №2464.
Листом від 02.03.2021 року № 6506/6/05-99-24-07-16 відповідач повідомив, що у зв'язку з невиконанням умов п. 9-15 розділу VIII Закону № 2464 заяву позивача щодо питання про списання нарахувань по ЄСВ залишено без розгляду, а саме не надана заява про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітності (а.с. 14).
Відповідно до витягу з інтегрованої картки платника у позивача станом на 19.01.2021 року наявна недоїмка в сумі 23069,20 грн., у тому числі: за період з 01.10.2018 року по 31.12.2018 - 2457,18 грн.; за період з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року - 11016,72 грн.; з 01.01.2020 року по 31.12.2020 року - 9595,30 грн. (а.с. 37, 40-46).
Позивачем надано копію звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2018 рік від 22.04.2019 року; податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2018 рік від 22.04.2019 року в якій відсутні відомості про отримані доходи (а.с. 80-84).
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI) платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
За ч. 2 статті 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; подавати звітність та сплачувати до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за встановленою формою, виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.
Згідно ч. 1 статі 4 Закону № 2464 визначено осіб які є платниками єдиного внеску. Відповідно до ч.4 ст.4 особи, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування. (із змінами, внесеними згідно із Законами № 1774-VIII від 06.12.2016, № 2148-VIII від 03.10.2017, № 592-IX від 13.05.2020 які набрали чинності з 01.01.2021)
З 03.01.2014 року позивач є пенсіонером за вислугу років довічно (пенсійне посвідчення від 03.01.2014 року), тобто з 01.01.2021 року позивача звільнено від сплати за себе єдиного внеску.
Заява щодо добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування позивачем не надавалась.
За п.9-15 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному цим Законом, несплачені станом на 1 грудня 2020 року з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом, суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску, зазначеним у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки включно до дати подання заяви про списання недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання до 1 березня 2021 року: а) особами, які станом на дату подання заяви про списання недоїмки є платниками, або у період з 1 січня 2017 року до дати подання заяви вважалися платниками, зазначеними у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), - державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи - підприємця заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до податкового органу - звітності відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року. Такі документи подаються платником (особою) виключно у випадку, якщо вони не були подані раніше; б) особами, які станом на дату подання заяви про списання недоїмки є платниками, або у період з 1 січня 2017 року до дати подання заяви вважалися платниками, зазначеними у пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону, - до податкового органу за основним місцем обліку заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітності відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року. Такі документи подаються платником (особою) виключно у випадку, якщо вони не були подані раніше.
Після отримання у встановленому законом порядку відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та за умови подання платником єдиного внеску (особою) зазначених документів (якщо відповідні документи не були подані раніше) податковий орган протягом 15 робочих днів проводить камеральну перевірку, за результатами якої приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.
Податковим органом може бути прийнято рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені, за умови якщо за результатами перевірки буде встановлено, що: 1) платник податків отримав дохід (прибуток) від здійснення підприємницької та/або незалежної професійної діяльності протягом періоду з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року; 2) суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були в повному обсязі самостійно сплачені платником (особою) або стягнуті у порядку, передбаченому цим Законом.
У разі якщо суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були частково самостійно сплачені платником (особою) та/або стягнуті у порядку, передбаченому цим Законом, податковий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у частині, що залишилася несплаченою.
Штрафні санкції до платника єдиного внеску, передбачені пунктом 7 частини одинадцятої статті 25 цього Закону, за наведених умов не застосовуються.
Вимога про сплату суми недоїмки, штрафних санкцій і пені вважається відкликаною у день прийняття податковим органом рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.
Нараховані та сплачені або стягнуті за зазначений період суми недоїмки, штрафних санкцій і пені відповідно до цього Закону не підлягають поверненню.
Податковий орган протягом п'яти робочих днів з дня прийняття рішення про списання недоїмки з єдиного внеску, а також штрафів та пені, нарахованих на ці суми, надає територіальним підрозділам державної виконавчої служби інформацію про такі списані суми недоїмки з єдиного внеску в розрізі платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
З дня винесення податковим органом рішення про списання недоїмки з єдиного внеску, а також штрафів та пені, нарахованих на ці суми недоїмки, на підставі наданої податковим органом інформації підлягають закінченню відкриті державною виконавчою службою виконавчі провадження та припиняються заходи примусового виконання рішень щодо стягнення таких сум з платників єдиного внеску, яким здійснюється списання сум недоїмки, а також штрафів та пені, нарахованих на ці суми недоїмки, відповідно до цього пункту в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження». (Розділ VIII доповнено пунктом 9-15 згідно із Законом № 592-IX від 13.05.2020; із змінами, внесеними згідно із Законом № 786-IX від 14.07.2020; в редакції Закону № 1072-IX від 04.12.2020)
Отже, за заявою платника єдиного внеску, зазначеного у пункті 5 частини першої статті 4 Закону №2464-VІ, підлягають списанню несплачені станом на 1 грудня 2020 року суми недоїмки, нараховані платникам, за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки включно до дати подання заяви про списання недоїмки, у разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) від його діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб , та за умови подання до 1 березня 2021 року до податкового органу за основним місцем обліку заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітності відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року (якщо вони не були подані раніше). Після отримання заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та за умови подання платником єдиного внеску (особою) зазначених документів (якщо відповідні документи не були подані раніше) податковий орган протягом 15 робочих днів проводить камеральну перевірку, за результатами якої приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.
Таким чином, обов'язок щодо прийняття рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивованого рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у податкового органу виникає після проведення камеральної перевірки, яка у свою чергу проводиться протягом 15 робочих днів після отримання від платника, зазначеного у пункті 5 частини першої статті 4 Закону № 2464-VІ, заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітності відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року (якщо вони не були подані раніше).
Позивач звертався за списанням недоїмки з єдиного внеску на підставі п.п. «б» наведеної норми. Відповідачем було залишено без розгляду заяву позивача у зв'язку з тим що позивачем не було подано заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітності.
За матеріалами справи позивач був платником єдиного внеску з 18.08.2018 року по 01.01.2021 року, має недоїмку з єдиного внеску за період з 18.08.2018 року по 01.12.2020 року.
Як вбачається з листа відповідача від 02.03.2021 року заява позивача про списання нарахувань з ЄСВ від 12.01.2021 року залишена без розгляду відповідачем та зазначено що позивач може оскаржити цю відповідь в порядку визначеному ст. 16 Закону України «Про звернення громадян».
За ст. 3 Закону України «Про звернення громадян» заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Заява з якою звертався позивач, не є такою яку відповідач повинен був розглядати як звернення надане відповідно до Закону України «Про звернення громадян», вона була подана на підставі п.9-15 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону №2464, тому й повинна була розглядатись відповідачем відповідно до вимог цієї норми ПК України.
Згідно ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Як зазначалось вище, відповідачем заява позивача була залишена без розгляду, але розглядаючи заяву позивача в порядку передбаченому Законом України «Про звернення громадян» відповідач повинен був надати відповідь позивачу невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Однак, відповідь на заяву від 28.01.2021 року (отримано відповідачем 03.02.2021 року) надано 02.02.2021 року, тобто через місяць чим позбавлено позивача можливості скористатись правом закріпленим у п.9-15 розділу VIII «Прикінцевих та перехідних положення» Закону №2464, у тому числі й усунення недоліків, в термін до 01.03.2021 року.
Оскільки позивачем своєчасно до 01.03.2021 року подано заяву про списання недоїмки з єдиного внеску, але відповідачем не у спосіб та не в межах встановлених законодавством було її залишено без розгляду, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про визнання незаконною бездіяльності відповідача щодо залишення без розгляду заяви позивача про списання ЄСВ та зобов'язання розглянути заяву від 28.01.2021 року про списання станом на 01.12.2021 року суми недоїмки, а також штрафні санкції та пені, нараховані на ці суми недоїмки за період моменту реєстрації позивача, як самозайняту особу, а саме з 13.08.2018 року.
Щодо позовної вимоги про визнання незаконною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування станом на 31.12.2020 року в сумі 23069,20 грн. № Ф-5997-42 від 16.02.2021 року.
За ч.ч. 5, 7, 8, 12 ст. 9 Закону № 2464-VI сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь) (частина п'ята);
Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.
Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. Платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
За ч.ч. 1, 4 ст. 25 Закону № 2464-VI рішення, прийняті податковими органами та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.
Податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Отже, за загальними правилами податковий орган, у разі наявності недоїмки у платника єдиного внеску, надсилає такому платнику вимогу про сплату боргу.
Указом Президента України від 14.04.2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.
З метою забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, Верховною Радою України прийнято Закон № 1669-VII, яким, крім іншого, внесені зміни до № 2464-VI та доповнено його розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» пунктом 9-3 (з 13.03.2015 в зв'язку з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці» від 02.03.2015 року № 219-VIII пункт 9-3 постановлено вважати пунктом 9-4), який передбачає, що платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.
Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.
Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.
Отже, позивач звільнявся від відповідальності за невиконання вимог щодо своєчасності нарахування та сплати єдиного внеску з 14.04.2014 року до закінчення антитерористичної операції саме за умови перебування підприємства на обліку органу доходів і зборів, розташованому на території населеного пункту, де проводилася така операція.
Законом № 440-ІХ «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи», який набрав чинності 13.02.2020 року, пункт 9-4 розділу VIII Закону № 2464-VI виключено.
Згідно рішення Конституційного суду України від 13.05.1997 року № 1-рп/1999, за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Спірна вимога про сплату боргу (недоїмки) прийнята 16.02.2021 року, недоїмка зазначена станом на 31.01.2021 року, до розрахунку включено тільки суму основного боргу, штрафи та пеня не нараховувались.
Таким чином, на час виникнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування пункт 9-4 розділу VIII Закону № 2464-VI діяв, разом з цим на час формування спірної вимоги про сплату боргу (16.02.2021 року), норма, яка тимчасово звільняла позивача від виконання обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону № 2464-VI (своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок) втратила чинність.
Отже, позивач з 13.02.2020 року повинен виконувати покладені на нього обов'язки зі сплати єдиного соціального внеску відповідно до положень Закону № 2464-VI, який на час формування спірної вимоги не містить положень щодо звільнення позивача від виконання обов'язків, встановлених статтею 6 цього Закону.
Крім того, пункт 9-4 Закону № 2464-VІ під час своєї чинності не скасовував обов'язків платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а надавав можливість на період антитерористичної операції не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі.
Аналогічний правовий висновок викладений в постановах Верховного Суду від 03.04.2020 року у справі № 812/838/17, від 02.04.2020 року у справі № 360/1546/19.
За розрахунком вимоги та витягу з інтегрованої картки платника станом на 31.12.2020 року позивач мав недоїмку в сумі 19769,20 грн.. Як зазначено вище позивач з 01.01.2021 року звільнений в силу закону від сплати єдиного внеску за себе, як пенсіонер за вислугу років, однак відповідачем, протиправно нараховано єдиний внесок позивачу в сумі 3300 грн. за січень 2021 року.
Враховуючи викладене, апеляційний суд погоджує висновок суду першої інстанції про визнання незаконною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування станом від 16.02.2021 року № Ф-5997-42, частково в сумі 3300 грн.
Керуючись ст. ст. 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області - відокремленого підрозділу Державної податкової служби України - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2021 року у справі № 200/2932/21-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області - відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Повний текст постанови складений 13 грудня 2022 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий І.В. Геращенко
Судді: Е.Г. Казначеєв
Г.М. Міронова