ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про відмову у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі
12 грудня 2022 року м. Київ № 320/3638/22
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Гарника К.Ю., розглянувши в спрощеному позовному провадженні клопотання представника відповідача про зупинення провадження в адміністративній справі за позовом
ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії
До Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач), адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 до Військової частини НОМЕР_1 (далі по тексту - відповідач ), адреса: АДРЕСА_3 , в якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 29 липня 2016 року по 28 лютого 2018 року, включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку грошового забезпечення - січень 2008 року;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у ненарахуванні та невиплаті у повному обсязі ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 29 жовтня 2020 року включно із урахуванням абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 з щомісячною виплатою фіксованої суми індексації - 3 814,78 грн;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 29 липня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку грошового забезпечення - січень 2008 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 29 жовтня 2020 року включно із урахуванням абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 з щомісячною виплатою фіксованої суми індексації - 3 814,78 грн.
Підставами позову позивач вказує порушення суб'єктами владних повноважень його прав внаслідок ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2022 року матеріали позовної заяви ОСОБА_1 передані за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду адміністративної справи №320/3638/22 визначено суддю Гарника К.Ю.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 жовтня 2022 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
05 грудня 2022 року на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення дії або воєнного стану в Україні.
Розглянувши клопотання про зупинення провадження у справі, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для правильного вирішення питання щодо можливості зупинення провадження в адміністративній справі, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність посадових осіб місцевих органів виконавчої влади, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України та ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку адміністративного судочинства.
Частина 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України регламентує необхідність справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для звернення позивача до Окружного адміністративного суду міста Києва стала виявлення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту, допущені відповідачем.
Частинами 1, 2 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України передбачені випадки, коли суд зобов'язаний або має право зупинити провадження у справі до настання певних обставин.
Слід зазначити, що введення на території України воєнного стану не є тим випадком, коли суд зобов'язаний або має право зупинити провадження у справі.
Більш того, слід зазначити, що суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого Протоколу та Протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово у своїх рішеннях указував на необхідність дотримання судами держав-учасниць Конвенції принципу розгляду справи судами упродовж розумного строку.
Практика ЄСПЛ із цього питання є різноманітною й залежить від багатьох критеріїв, серед яких: складність справи, поведінка заявника, судових та інших державних органів, важливість предмета розгляду та ступінь ризику терміну розгляду для заявника тощо (пункт 124 рішення від 19 червня 2001 року в справі "Kudla v. Poland" ("Кудла проти Польщі", заява №30210/96); п. 30 рішення від 20 лютого 1991 року в справі "Vernillo v. France" ("Вернілло проти Франції", заява №11889/95); п. 43 рішення від 27 липня 2000 року в справі "Frydlender v. France" ("Фрідлендер проти Франції", заява №30979/96); п. 43 рішення від 25 листопада 2003 року в справі "Wierciszewska v. Poland" ("Вєрцішевска проти Польщі", заява №41431/98); п. 23 рішення від 25 червня 1987 року в справі "Capuano v. Italy" ("Капуано проти Італії", заява №109381/81) тощо.
Отже, тривале зволікання судами з розглядом адміністративних спорів ставить під загрозу дотримання Україною положень пункту 1 статті 6 Конвенції.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необгрунтованість заявленого клопотання представника відповідача та, відповідно, про відсутність правових підстав для його задоволення й зупинення провадження у справі, оскільки таке призведе до надмірного і безпідставного затягування розгляду справи.
Керуючись статтями 236, 241, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні клопотання представника Військової частини НОМЕР_1 про зупинення провадження у справі - відмовити.
Ухвала набирає законної сили згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.Ю. Гарник