ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
13 грудня 2022 року м. Київ № 640/18977/22
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Мазур А.С., при секретарі судового засідання Моренко О.В., розглянувши у порядку судового засідання адміністративну справу:
за позовомОфісу Генерального прокурора
до третя особа: Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1
провизнання протиправним та скасування постанови, зобов'язання вчинити дії
за участю представників сторін:
від позивача: Петрик В.А.
від відповідача: Мазур Г.І.
від третьої особи: не прибули
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся Офіс Генерального прокурора із позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа: ОСОБА_1 в якому просить суд: визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Григорян О.Г. від 07.10.2022 у виконавчому провадженні № 65847310 про накладення на Офіс Генерального прокурора штрафу в розмірі 5 100 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.11.2022 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.05.2021 у справі № 640/23627/19, яке постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.09.2021 залишено без змін, наказом Генерального прокурора від 07.07.2021 № 1088ц ОСОБА_1 поновлено на посаді прокурора другого відділу процесуального керівництва, управління організації та процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про злочини спеціальної категорії Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням з кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативним підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України з 31.10.2019 та підставі заяви ОСОБА_1 , поданої нею у жовтні 2019 року про переведення до Офісу Генерального прокурора кадровою комісією Офісу Генерального прокурора її було включено до графіку складання іспиту прокурорами Генеральної прокуратури у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора. Листами від 17.08.2022 вих.07/1/1-615вих.-22 та від 29.08.2022 № 07/1/1-646 вих-22, Офісом Генерального прокурора повідомлено державного виконавця про виконання рішення суду, однак не дивлячись на це, державний виконавець виніс постанову про накладення на Офіс Генерального прокурора штрафу у сумі 5100 грн. Крім того, постановою Верховного Суду від 10.11.2022 у справі № 640/23627/19 було змінено рішення суду першої інстанції та поновлено позивача не в Офісі Генерального прокурора, а в Генеральній прокуратурі України.
У відзиві на позовну заяву відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив, з огляду на те, що рішення суду не виконано у спосіб та порядок передбачений таким рішенням, а саме: стягувана поновлено на посаді в Генеральній прокуратурі України, натомість резолютивна частина виконавчого документа передбачає поновлення стягувана в Офісі Генерального прокурора, державним виконавцем вимогами роз'яснено боржнику про відсутність підстав для закінчення виконавчого провадження та зобов'язано боржника виконати рішення суду у спосіб та порядок передбачений таким рішенням. Листом від 17.08.2022 вих.07/1/1-615 вих.-22 та від 29.08.2022 № 07/1/1-646 вих-22, Офісом Генерального прокурора повідомлено про неможливість виконання рішення суду у відповідності до його резолютивної частини з підстав того, що поновленню підлягає особа на тій посаді, з якої її було звільнено, що свідчить про те, що рішення суду не виконано, у зв'язку із чим, керуючись статтями 63, 75 Закону, державним виконавцем 07.10.2022 винесено постанову про накладення штрафу на боржника в сумі 5 100,00 грн.
Третя особа проти задоволення позовних вимог заперечила, з огляду на те, що рішення суду не виконано, ОСОБА_1 на посаді прокурора другого відділу процесуального керівництва, управління організації та процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про злочини спеціальної категорії Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням з кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативним підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Офісу Генерального прокурора не поновлено, що є правовою підставою для застосування штрафних санкцій.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.05.2021 у справі №640/23627/19, залишеним без змін, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.09.2021, позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправним та скасовано наказ Генеральної прокуратури України від 29.10.2019 №1285ц про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора другого відділу процесуального керівництва, управління організації та процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про злочини спеціальної категорії Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора другого відділу процесуального керівництва, управління організації та процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про злочини спеціальної категорії Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Офісу Генерального прокурора з 31.10.2019.
Стягнуто з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 669939,24 грн.
27.05.2021 Окружним адміністративним судом міста Києва видано виконавчий лист в частині негайного виконання в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді прокурора другого відділу процесуального керівництва, управління організації та процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про злочини спеціальної категорії Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативним підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Офісу Генерального прокурора з 31.10.2019.
17.08.2022 листом вих.07/1/1-615вих.-22 та від 29.08.2022 № 07/1/1-646 вих-22, Офісом Генерального прокурора повідомлено державного виконавця про виконання рішення суду.
07.10.2022 Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України виніс постанову про накладення на Офіс Генерального прокурора штрафу у сумі 5100, 00 грн. за невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення про поновлення на роботі
10.11.2022 постановою Верховного Суду від у справі №640/23627/19 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.05.2021 змінено шляхом: «Поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора другого відділу процесуального керівництва, управління організації та процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про злочини спеціальної категорії Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України з 31 жовтня 2019 року».
Вважаючи вказану постанову про накладення штрафу протиправною, позивач звернувся із даним позовом до суду.
Розглядаючи адміністративну справу по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку покладено на державну виконавчу службу.
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII).
Відповідно до статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною 1 статті 18 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (п.1 ч.2 ст.18 Закону №1404-VIII).
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 18 Закону №1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону.
Згідно з ч. 1 ст. 63 Закону №1404-VII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Статтею 75 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Системний аналіз викладених правових норм свідчить про те, що правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин. Поважними причинами невиконання боржником рішення можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення боржника, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для виконання рішення у встановлений виконавцем строк та повинні бути підтверджені належними доказами.
При цьому, застосування такого заходу реагування як винесення постанови про накладення штрафу є обов'язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження.
Досліджуючи питання виконання позивачем рішення суду та правомірність накладення на нього штрафу, суд зазначає слідуюче.
Суд звертає увагу на те, що згідно резолютивної частини рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.05.2021 у справі № 640/23627/19 ОСОБА_1 поновлено на посаді прокурора другого відділу процесуального керівництва, управління організації та процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про злочини спеціальної категорії Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Офісу Генерального прокурора з 31.10.2019.
Разом з тим, наказом Офісу Генерального прокурора від 07.07.2021 №1088ц поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора другого відділу процесуального керівництва управління організації та процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про злочини спеціальної категорії Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України з 31.10.2019.
Суд зауважує, що державний виконавець, на якого Законом №1404-VIII покладено обов'язок щодо виконання рішень суду, має пересвідчитись у виконанні боржником рішення суду, а закінчення виконавчого провадження можливе лише у випадку отримання від боржника документального підтвердження виконання рішення суду.
В той же час, із матеріалів виконавчого провадження № 65847310 вбачається, що позивач поновив ОСОБА_1 на посаді, рівнозначній тій, яку вона обіймала на час звільнення, а не на тій, яка була вказана у судовому рішенні, яке підлягало негайному виконанню, що свідчить про неповноту такого виконання.
Тобто, даючи оцінку тому чи правомірно відповідач наклав на боржника штраф, суд виходить з того, що факт невиконання судового рішення у спосіб, визначений у виконавчому листі є правовою підставою для накладення штрафу, в той же час, у випадку виникнення у позивача труднощів виконання судового рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.05.2021 у справі № 640/23627/19, останній мав процесуальну можливість звернутись із заявою про роз'яснення судового рішення, однак таким право не скористався.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивач у строк, встановлений для добровільного виконання, вимоги виконавчого документу не виконав, у зв'язку з чим, відповідач мав усі правові підстави для накладення штрафу, тому останній діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Законом №1404-VIII, а відтак постанова про накладення штрафу є правомірною, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Однак, суд враховує те, що станом на момент розгляду даної справи, постановою Верховного Суду від у справі №640/23627/19 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.05.2021 змінено в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді, з якої останню було звільнено, що фактично нівелює правові підстави для застосування штрафу.
Суд зауважує, що Офіс Генерального прокурора є органом державної влади, відповідно стягнення штрафних санкцій за рахунок бюджетних асигнувань спричинить збитки для державного фонду України, а тому з метою відновлення порушеного права, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для скасування постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Григорян О.Г. від 07.10.2022 у виконавчому провадженні № 65847310 про накладення на Офіс Генерального прокурора штрафу в розмірі 5 100,00 грн.
Положеннями статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно вимог ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 229, 241-246, 250, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Адміністративний позов Офісу Генерального прокурора (01011, м. Київ, вул. Різницька, буд. 13/15, код ЄДРПОУ 00034051) задовольнити частково.
Скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 07.10.2022 № 65847310 про накладення штрафу в розмірі 5 100, 00 грн.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.
Суддя А.С. Мазур