ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
13 грудня 2022 року м. Київ № 360/5575/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Качура І.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали адміністративної справи
за позовом Головного управління ДПС у Луганській області
до ОСОБА_1
про стягнення податкового боргу,
Головне управління ДПС у Луганській області звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів у розмірі 38691,44 гривень.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що станом на дату звернення до суду за відповідачем обліковується податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у розмірі 38691,44 грн, який виник внаслідок несплати відповідачем нарахованих податковими повідомленнями-рішеннями податкових зобов'язань, які не оскаржені у судовому чи адміністративному порядку; позивачем сформовано та виставлено податкову вимогу, проте відповідач не сплатив наявну заборгованість; зазначена вимога також не оскаржувалась відповідачем, не відкликана, а отже є чинною станом на момент подачі позову.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду справу передано за територіальною підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.12.2021 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому зазначається, що єдиним джерелом доходів відповідача є пенсія, а тому погашення боргу здійснюється ним у посильному розмірі, а тому просить розстрочити суму податкового боргу при ухваленні рішення.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.02.2022 прийнято до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, згідно з яким суму податкового боргу зменшилась у зв'язку з частковим погашенням до 18691,44 гривень.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Підпунктом 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 Податкового кодексу України визначено, що базовий податковий (звітним) період дорівнює календарному року.
Згідно з підпунктом 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Контролюючим органом нараховано Головним управління ДПС у Луганській області ОСОБА_1 податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, зокрема:
- податковим повідомленням-рішенням від 07.02.2019 № 00114775206-1214 за 2018 рік у розмірі 16813,07 гривень,
- податковим повідомленням-рішенням від 07.02.2020 № 0011369-5206-1214 за 2019 рік у розмірі 18845,27 гривень,
Згідно з підпунктом 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
За визначенням підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
У відповідності до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Згідно з пунктом 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.
Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.
В той же час, пункт 59.1 статті 59 Податкового кодексу України зазначає, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Матеріали справи підтверджують, що контролюючий орган направив на адресу відповідача податкову вимогу від 19.03.2019 № 41095-52 на суму 44843,84 гривень.
Оскільки відповідачем сума податкового боргу після виставлення йому податкової вимоги не погашалась у повному обсязі, підстав для винесення нової податкової вимоги не виникало, процедура стягнення вважається дотриманою.
Наявність боргу у відповідача підтверджується довідкою контролюючого органу щодо розміру боргу, детального розрахунку суми податкового боргу.
Станом на час розгляду справи відповідач не надав доказів щодо оскарження вказаних вище податкових повідомлень-рішень.
Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Як визначає пункт 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно з пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Докази, які б підтверджували сплату спірної суми податкового боргу на момент вирішення спору у справі відсутні, що є підставою для його стягнення у судовому порядку.
Посилання відповідача на можливість розстрочення податкового боргу не приймаються до уваги під час розгляду справи по суті, оскільки мають вирішуватись під час виконання рішення суду, а тому відповідач має право звернутись до суду на підставі статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд прийшов до переконання про доведеність позивачем заявлених вимог та необхідності задоволення адміністративного позову.
Суд вважає недоцільним зазначення у рішенні суду реквізитів для сплати податкового боргу, оскільки під час розгляду справи такі реквізити можуть змінитися, що призведе до ускладнення виконання рішення суду. Натомість, актуальні реквізити для сплати позивач може повідомити безпосередньо позивачу або виконавцю під час примусового виконання рішення.
Керуючись статтями 77, 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов Головного управління ДПС у Луганській області (93402, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, пр. Космонавтів, 18, код ЄДРПОУ 44082150) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу - задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_1 кошти за податковим боргом з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, у загальному розмірі 18691,44 грн (вісімнадцять тисяч шістсот дев'яносто одна грн 44 коп), з яких за основним платежем у розмірі 17 604,37 грн та 1087,07 грн пені, в дохід місцевого бюджету.
Рішення суду, відповідно до частини першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя І.А. Качур