ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
06 грудня 2022 року м. Київ № 640/28424/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "НІКЕЯ-ЛТД"
до1. Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, 2. Заступника начальника Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві Сухачова Дениса Олександровича
провизнання протиправними дій та бездіяльності, скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "НІКЕЯ-ЛТД" (далі - ТОВ "НІКЕЯ-ЛТД", позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві далі - ГУ ДПС у м. Києві, відповідач 1), Заступника начальника Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві Сухачова Дениса Олександровича (далі - відповідач 2), в якому просить:
- визнати незаконним та скасувати підписаний ОСОБА_1 на бланку Головного управління ДПС у м. Києві лист (рішення) від 15.04.2020 вих.№62273/10/26-15-55-05;
- визнати незаконною бездіяльність Головного управління ДПС у м. Києві, яка полягає у незбиранні, невнесенні, необробці та незберіганні інформації з одержаної податкової декларації з податку на додану вартість за звітний (податковий) період календарний місяць березень 2020 року з додатками та доповненням до неї Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКЕЯ-ЛТД», з 21.04.2020;
зобов'язати Головного управління ДПС у м. Києві внести до баз даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, інформацію з одержаної податкової декларації з податку на додану вартість за звітний (податковий) період календарний місяць березень 2020 року з додатками та доповненням до неї Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКЕЯ-ЛТД»;
визнати незаконними дії заступника начальника ДПІ Сухачова Дениса Олександровича, які полягають у підписанні ним листа на бланку Головного управління ДПС у м. Києві від 15.04.2020 вих.№62273/10/26-15-55-05.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що контролюючим органом необґрунтовано відмовлено у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість та додатків до неї, оскільки постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.12.2018 у справі №826/15293/16, зокрема, визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 25.05.2016 №485/26-55-12-05 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «Нікея-ЛТД».
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.11.2020 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику сторін) та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Вказаною ухвалою суду відповідачу надано п'ятнадцятиденний строк з дня вручення йому даної ухвали надати відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 162 КАС України, або заяву про визнання позову.
Представником Головного управління ДПС у м. Києві подано відзив на позов, в якому останній просив у задоволенні позову відмовити, оскільки не погоджується з позовними вимогами та вважає їх необґрунтованими, посилаючись на те, що під час прийняття оскаржуваного рішення податковий орган діяв у межах повноважень, у порядку та в спосіб встановлений Конституцією та законами України.
Позивачем подано відповідь на відзив відповідача, в якій позивач заперечує проти доводів останнього, викладених у його відзиві.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
14.04.2020 року ТОВ "НІКЕЯ-ЛТД" подано до Головного управління ДПС у м. Києві (Печерський район) податкову декларацію з ПДВ за звітний період березень 2020 року з додатком 5 та доповненням до неї.
Листом Головного управління ДПС у місті Києві від 15.04.2020 №62273/10/26-15-55-05 повідомлено позивача про відмову в прийнятті податкової звітності та зазначено, що за результатами перевірки наявності та достовірності обов'язкових реквізитів (пункт 49.8 статті 49 Кодексу) податкова декларація з податку на додану вартість за березень 2020 року, яка була надана 14.04.2020 року, вважається неподаною у зв'язку з порушенням вимог нормативно-правових актів, а саме: відповідно до пункту 184.6 статті 184 ПК України у разі анулювання реєстрації особи, як платника податку, останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду та закінчується днем анулювання реєстрації. Також наголошено на тому, що свідоцтво платника ПДВ позивача за ІПН 335468526557 анульоване 25.05.2016.
Вважаючи вказане рішення податкового органу протиправним, бездіяльність уповноваженої особи щодо неприйняття поданої у письмовій формі звітності товариства протиправною, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Відповідно до норм підпункту 16.1.4 пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний сплачувати податки та збори у строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно приписів пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.
Згідно з п. 48.1 ст. 48 Податкового кодексу України, податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.
Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.
Відповідно до п. 48.3 ст. 48 Податкового кодексу України, податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); інформація про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід'ємною частиною;ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).
У окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період; дата та номер рішення про включення неприбуткової організації до Реєстру неприбуткових установ та організацій; ознака неприбутковості організації; повне найменування нерезидента; місцезнаходження нерезидента; назва та код держави резиденції нерезидента (п. 48.4 ст. 48 Податкового кодексу України).
Податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу (48.7 ст. 48 Податкового кодексу України).
У силу п.п. 49.1 та 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.
Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису (п. 49.3 ст. 49 Податкового кодексу України).
Платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації контролюючому органу в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису. Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі контролюючому органу всіма платниками цього податку з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису. У разі припинення договору про визнання електронних документів з підстав, визначених законом, платник податків має право до складення нового договору подавати податкову звітність у спосіб, визначений підпунктами "а" і "б" пункту 49.3 цієї статті (п. 49.4 ст. 49 Податкового кодексу України).
Відповідно до п. 49.11 ст. 49 Податкового кодексу України при поданні платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог п. 48.3 та п. 48.4 ст. 48 ПКУ, а також недотримання вимог абзаців першого-третього п. 49.4 ст. 49 ПКУ контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови:
- у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання;
- у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання.
Приписами п.п. 184.5 та 184.6 ст. 184 Податкового кодексу України визначено, що з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, складання податкових накладних.
У разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.
З аналізу наведених законодавчих положень вбачається, що з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку в останнього припиняється як право, так і обов'язок з подання податкової декларації з податку на додану вартість, з урахуванням приписів 184.6 ст. 184 Податкового кодексу України, оскільки останній втрачає статус платника такого податку.
Як було зазначено вище, позивачу відмовлено в прийнятті податкової звітності за березень 2020 року, з підстав анулювання ТОВ "НІКЕЯ-ЛТД", як платника податку ПДВ (індивідуальний податковий номер 335468526557) з 25.05.2016 року.
У той же час, суд зазначає, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.12.2018 у справі № 826/15293/16 визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 25.05.2016 №485/26-55-12-05 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю "Нікея-ЛТД", а також зобов'язано Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві відновити в реєстрі платників податку на додану вартість запис про реєстрацію ТОВ "Нікея-ЛТД" (код за ЄДРПОУ 33546858, індивідуальний податковий номер платника ПДВ 335468526557, свідоцтво №100342672 про реєстрацію платника ПДВ).
Частиною 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Постанова Шостого апеляційного адміністративного суду, якою відновлено статус товариства з обмеженою відповідальністю "Нікея-ЛТД" як платника ПДВ, набрала законної сили 26.12.2018 року.
Таким чином, з 26.12.2018 ТОВ "Нікея-ЛТД" відновило статус платника податку на додану вартість, а тому мало право та, відповідно, обов'язок з подання до контролюючого органу податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2020 року.
З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що у відповідача-1 були відсутні законодавчо мотивовані підстави для відмови у прийнятті звітності та визнання неподаною податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2020 року, поданої ТОВ "Нікея-ЛТД" 14.04.2020, зі зазначених у листі від 15.04.2020 року вих. №62273/10/26-15-55-05 підстав.
При цьому, слід зазначити, що лист Головного управління ДФС у м. Києві від 15.04.2020 року вих. №62273/10/26-15-55-05 за своїм змістом і формою є рішенням у розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства України, а тому суд приходить до переконання, що він є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо позовної вимоги про визнання незаконними дій заступника начальника ДПІ - начальника відділу надання адміністративних та інших послуг ДПІ у Печерському районі ГУ ДПС у м. Києві Сухачова Д.О., які полягають у підписанні ним листа на бланку Головного управління ДПС у м. Києві від 08.10.2019 вих. № 22673/10/26-15-55-05, то суд зазначає наступне.
Порядок подання податкової декларації до контролюючих органів визначений статтею 49 Податкового кодексу України.
Так, відповідно до п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Пунктом 49.8 ст. 49 Податкового кодексу України встановлено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.
Відповідно до п. 49.11 ст. 49 Податкового кодексу України у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання; у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання.
Відповідно до пп. 14.1.137-1 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України уповноважена особа контролюючого органу - це посадова (службова) особа контролюючого органу, уповноважена керівником такого органу на виконання певних його функцій в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Судом встановлено, що наказом ГУ ДПС у м. Києві від 29.08.2019 № 66 (розміщений на веб-сайті за посиланням https://kyiv.tax.gov.ua/dfs-u-regioni/upovnovajeni-osobi-/73192.html) Сухачов Денис Олександрович - заступник начальника ДПІ у Печерському районі - начальник відділу надання адміністративних та інших послуг Головного управління ДПС у м. Києві, визначений уповноваженою особою ГУ ДПС у м. Києві щодо підписання від імені контролюючого органу, зокрема, письмових повідомлень про відмову у прийнятті податкової звітності (ст. 48 та ст. 49 ПКУ).
Отже, позовна вимога, заявлена до відповідача-2, задоволенню не підлягає, оскільки ОСОБА_1 , як заступник начальника ДПІ у Печерському районі - начальник відділу надання адміністративних та інших послуг Головного управління ДПС у м. Києві, мав компетенцію на підписання відповідного листа від імені контролюючого органу, який є предметом розгляду справи.
При цьому, відповідач-2 у межах заявленого спору не вчиняв окремих активних дій, що призвели до порушення прав позивача, відтак, позовні вимоги щодо визнання його дій незаконними фактично дублюють позовну вимогу про визнання протиправним та скасування рішення (листа).
Щодо позовної вимоги про визнання з 21.04.2020 незаконною бездіяльності Головного управління ДПС у м. Києві, яка полягає у незбиранні, невнесенні, необробці та незберіганні інформації з одержаної податкової декларації з податку на додану вартість за звітний (податковий) період календарний місяць березень 2020 року з додатками та доповненням до неї Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікея-ЛТД», суд зазначає таке.
Як було зазначено вище, рішенням Головного управління ДПС у м. Києві, у формі листа, від 15.04.2020 вих.№62273/10/26-15-55-05 ТОВ «Нікея-ЛТД» було відмовлено у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за звітний (податковий) період календарний місяць березень 2020 року з додатками та доповненням до неї на підставі пункту 184.6 статті 184 ПК України.
Таким чином, оскільки позивачеві було відмовлено у прийнятті податкової звітності, суд приходить до переконання про відсутність в діях Головного управління ДПС у м. Києві ознак протиправної бездіяльності щодо незбирання, невнесення, необробки та незберігання інформації з одержаної податкової декларації з податку на додану вартість за звітний (податковий) період календарний місяць березень 2020 року з додатками та доповненням до неї Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікея-ЛТД», у зв'язку з чим, відповідна вимога до задоволення не підлягає.
Суд також відмовляє у задоволені вимоги про зобов'язання ГУ ДПС у м. Києві внести до баз даних інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, інформацію з одержаної податкової декларації з податку на додану вартість за звітний (податковий) період календарний місяць березень 2020 року з додатками та доповненням до неї ТОВ «Нікея-ЛТД», оскільки контролюючий орган (посадова особа) перед внесення до баз даних інформації щодо податкової звітності зобов'язаний перевірити дотримання платником податків усіх обов'язкових реквізитів, визначених пунктами 48.3, 48.4 статті 48 Податкового кодексу України, усіх вимог статті 49 Податкового кодексу України і лише після цього ухвалити рішення за результатами перевірки та прийняття/неприйняття податкової декларації з податку на додану вартість. Тобто, дана вимога, з урахуванням рішення про відмову у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за звітний (податковий) період календарний місяць березень 2020 року з додатками та доповненням до неї, є передчасною.
Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд прийшов до переконання про доведеність позивачем заявлених вимог та необхідності часткового задоволення адміністративного позову.
Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКЕЯ-ЛТД" (01021, м. Київ, вул. Мечникова, 16, код ЄДРПОУ 33546858) задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати підписаний ОСОБА_1 на бланку Головного управління ДПС у м. Києві лист (рішення) від 15.04.2020 вих.№62273/10/26-15-55-05.
3. В задоволені решти позовних вимог - відмовити.
4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікея-ЛТД» (01021, м. Київ, вул. Мечникова, 16, код ЄДРПОУ 33546858) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві ( 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) понесені витрати зі сплати судового збору у сумі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Суддя І.М. Погрібніченко