справа № 380/13522/22
12 грудня 2022 року місто Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Мричко Н.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,-
встановив:
до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 (далі - позивач) до Міністерства внутрішніх справ України код ЄДРПОУ 00032684, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул.Академіка Богомольця, буд. 10 (далі - відповідач), в якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо не призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням III групи інвалідності;
- зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням III групи інвалідності у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.
Ухвалою від 03.10.2022 суддя прийняла позовну заяву до розгляду й відкрила провадження у справі, а також залучила до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (далі - третя особа).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у пункті 14 Порядку № 850 не передбачено такої підстави для відмови у призначенні одноразової грошової допомоги як відсутність представників закладів охорони здоров'я МВС при проведенні медико-соціальної експертизи позивача. Позивач при подачі документів дотримався вимог Порядку №850, а тому прийняття відповідачем оскарженого рішення з посиланням на відсутність документів, не визначених Порядком № 850, не відповідає вимогам законодавства.
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, повідомлявся про розгляд справи.
Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач проходив службу в органах внутрішніх справ.
Наказом МВС України від 24.03.2014 №95 о/с позивача звільнено у запас Збройних Сил України по статті 64 пункту “б” (через хворобу) згідно з Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України.
Свідоцтвом про хворобу від 14.03.2014 № 127 військово-лікарської комісії ГУМВС України у Львівській області встановлено захворювання позивача, яке пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Відповідно до виписки МСЕК з акта огляду медико-соціальною експертною комісією до довідки серії 12 ААВ №067317 від 13.07.2021 позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності у зв'язку із захворюванням, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Згідно із довідкою про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 12 ААА № 011945 (дата огляду - 13.07.2021) позивачу встановлено 45% втрати професійної працездатності у зв'язку із захворюванням, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Позивач звернувся до Міністерства внутрішніх справ України із заявою про призначення одноразової грошової допомоги на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 “Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції”, у зв'язку з тим, що йому встановлено ІІІ групу інвалідності у зв'язку із захворюванням, пов'язаним із проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Листом від 02.09.2021 №246/31/01-2021 відповідач повідомив, що під час розгляду матеріалів Департаментом охорони здоров'я та реабілітації МВС України вказано на те, що медико-соціальна експертна комісія позивачу проведена з порушенням пункту 10 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317 “Питання медико-соціальної експертизи”, відповідно до якого медико-соціальну експертизу колишнім працівникам міліції проводять комісії спеціалізованого профілю, до складу яких входять представники закладів охорони здоров'я МВС. Оскільки, при проведенні позивачу медико-соціальної експертизи представники закладів охорони здоров'я МВС до складу комісії не залучалися, поліклінікою ДУ “ТМО МВС України по Львівській області” для проходження МСЕК не скеровувалися, невідповідність надісланих матеріалів унеможливила прийняття рішення за ними згідно з порядком, у зв'язку з чим, матеріали повертаються на доопрацювання.
Позивач не погоджуючись із вказаною позицією відповідача щодо виплати йому одноразової грошової допомоги, вважаючи її протиправною звернувся до суду з позовом до Львівського окружного адміністративного суду.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21.04.2022 у справі №380/4020/22 позов ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії задоволено частково, а саме: визнано протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України, оформлені листом №246/31/01-2021 від 02.09.2021, щодо повернення заяви про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ без прийняття рішення про призначення чи відмову у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності; зобов'язано Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути документи про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги і за наслідками повторного розгляду прийняти одне з рішень, передбачених пунктом 9 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
На виконання вказаного рішення суду Головне управління МВС України у Львівській області склало висновок про призначення позивачу одноразової грошової допомоги та разом з матеріалами про призначення одноразової грошової допомоги направило на адресу відповідача.
Згідно з листом Департаменту фінансово-облікової політики Міністерства внутрішніх справ України від 07.09.2022 № 26044/15-2022 за результатами опрацювання матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги позивачу прийнято рішення про відмову у призначенні такої допомоги та затверджено відповідний висновок. Таке рішення прийнято у зв'язку з тим, що при проведенні медико-соціальної експертизи позивачу представники закладів охорони здоров'я МВС до складу комісії не залучалися, крім цього лікарсько-консультативною комісією лікарні (з поліклінікою) ДУ “ТМО МВС по Львівській області” позивач для проходження МСЕК не направлявся.
Вважаючи бездіяльність відповідача щодо не призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням III групи інвалідності протиправною, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.
При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.
07.11.2015 набрав чинності Закон України “Про Національну поліцію” № 580-VIII.
До набрання чинності вказаним Законом порядок виплати одноразової грошової допомоги було врегульовано нормами статті 23 Закону України “Про міліцію” № 565-XII (далі - Закон України №565-XII) та Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850.
Відповідно до статті 23 Закону України № 565-XII у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
На виконання вимог зазначеної статті, постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (далі - Порядок № 850).
Відповідно до пункту 3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.
Днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії (пункт 2 Порядку № 850).
Порядком № 850 визначено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках). Керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 Порядку №850, висновок щодо виплати грошової допомоги. Міністерство внутрішніх справ України в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 Порядку № 850 документів приймає рішення про призначення або, у випадках передбачених пунктом 14 Порядку №850, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.
Відповідно до пункту 4 Порядку № 850 якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
Згідно з пунктом 5 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України №580-VIII (набрав чинності 07.11.2015) визнано таким, що втратив чинність Закон України “Про міліцію”.
Разом з тим, за змістом пункту 15 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 580-VIII право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Закону України “Про міліцію”, зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України № 580-VIII.
Таким чином, за позивачем зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України “Про міліцію”, відповідно до Порядку № 850, який діяв до набрання чинності Законом України “Про Національну поліцію”, виходячи з положень якого обов'язок з прийняття рішення про призначення чи відмову в призначенні грошової допомоги покладено у цій справі саме на МВС України.
Як встановив суд, згідно з випискою з акта огляду медико-соціальною експертною комісією до довідки серії 12 ААВ №067317 від 13.07.2021 позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності у зв'язку із захворюванням, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
На підставі акта огляду МСЕК позивачу видано довідку про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 12 ААА № 011945 (дата огляду - 13.07.2021), відповідно до якої позивачу встановлено 45% втрати професійної працездатності у зв'язку із захворюванням, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Суд зазначає, що вичерпний перелік випадків, за яких позивачу може бути відмовлено у призначенні і виплаті спірної грошової допомоги, наведено у пункті 14 Порядку №850, за змістом якого призначення і виплата грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність чи часткова втрата працездатності без установлення інвалідності працівника міліції за висновком комісії з розслідування нещасного випадку є наслідком: учинення ним злочину, адміністративного правопорушення або дисциплінарного проступку; учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, установленого судом); подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати грошової допомоги.
Суд критично оцінює аргументи відповідача про те, що незалучення при проведенні позивачу медико-соціальної експертизи представників закладів охорони здоров'я МВС до складу комісії унеможливило прийняття рішення за надісланими матеріалами згідно з Порядком № 850, оскільки це у відповідності до пункту 14 Порядку №850 не є підставою для відмови у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги.
З цих же мотивів суд відхиляє доводи відповідача про не направлення лікарсько-консультативною комісією лікарні (з поліклінікою) ДУ “ТМО МВС по Львівській області” позивача для проходження МСЕК.
Разом з тим, суд зазначає, що директор Департаменту фінансово-облікової політики Міністерства внутрішніх справ України 05.09.2022 поставив відмітку “відмовлено” на висновку про призначення одноразової грошової допомоги, складеному Головним управлінням МВС України у Львівській області. Тобто право позивача безпосередньо порушене діями відповідача щодо відмови у призначенні грошової допомоги. Відтак позовна вимога про визнання протиправною бездіяльності щодо не призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням III групи інвалідності не підлягає до задоволення.
Зважаючи на викладене, керуючись частиною другою статті 9 КАС України, з метою ефективного захисту прав позивача від порушень з боку суб'єкта владних повноважень суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності.
Обираючи спосіб захисту прав позивача, суд наголошує на тому, що підстави для відмови позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності аналогічні підставам, на підставі яких повернуто матеріали на доопрацювання при первинному зверненні позивача, чому надано оцінку у межах розгляду Львівським окружним адміністративним судом справи №380/4020/22. Тобто відповідач відмовив позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності з тих самих підстав, що раніше повернув матеріали на доопрацювання.
Суд також враховує, що зобов'язання рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21.04.2022 у справі №380/4020/22 відповідача повторно розглянути документи про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги і за наслідками повторного розгляду прийняти одне з рішень, передбачених пунктом 9 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850, не призвело до відновлення порушених прав позивача.
Отже, суд вважає, що з метою повного захисту прав позивача необхідним є зобов'язання відповідача прийняти рішення про призначення позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково.
Відповідно до статті 139 КАС України необхідно стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судовий збір у розмірі 992,40 грн, сплачений згідно з квитанцією від 25.09.2022 № 3447-5881-1939-4757.
Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності.
Зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Міністерства внутрішніх справ України (код ЄДРПОУ 00032684, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул.Богомольця, 10) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Мричко Н.І.