про залишення позовної заяви без руху
12 грудня 2022 року м. Київ № 320/11432/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Колеснікова І.С., ознайомившись із матеріалами адміністративної справи
за позовом Головного управління ДПС в м. Києві
до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості
До Київського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління ДПС в м. Києві із позовом до ОСОБА_1 про стягнення на користь Головного управління ДПС в м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, з ОСОБА_1 податкового боргу у розмірі 109749,90 грн.
Частиною першою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу (пункт 3).
Відповідно до статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (частина третя).
Відповідно до ч. 1 та пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року №3674-VI (далі Закон № 3674-VI), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI встановлено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою, складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з абзацом 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» з 1 січня 2022 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2481,00 гривень
Як наведено вище, позивачем висунуто одну самостійну позовну вимогу майнового характеру. Відповідно, належна сума судового збору за цим позовом складає 2481,00 грн. (109749,90 грн. х 1,5%).
Позивачем до позовної заяви додано документ про сплату судового збору у розмірі 2481,00 грн. згідно з платіжним дорученням №2989 від 10.10.2022.
Разом з тим, судом встановлено, що судовий збір згідно з платіжним дорученням №2989 від 10.10.2022 на суму 2481,00 грн. сплачений в Окружний адміністративний суд м. Києва.
Згідно з вимогами ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону №3674-VI, судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Згідно з ч. 10 ст. 169 КАС України заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України. Правила цієї частини не застосовуються до заяв про забезпечення доказів або позову.
Судом виявлено, що станом на дату вирішення судом питання про відкриття провадження за позовною заявою Головного управління ДПС в м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, сума судового збору згідно платіжного доручення №2989 від 10.10.2022 на суму 2481,00 грн. не зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України по справі №320/11432/22 на рахунок Київського окружного адміністративного суду.
Отже, наведені вище обставини свідчать про невідповідність позовної заяви вимогам, встановленим статтею 160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 122, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву Головного управління ДПС в м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - залишити без руху.
2. Встановити позивачу десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви на усунення недоліків позовної заяви із посиланням на номер цієї справи, до якої позивачу слід додати: докази зарахування сплаченого судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України за позовною заявою Головного управління ДПС в м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у справі № 320/11432/22 на рахунок Київського окружного адміністративного суду.
3. Роз'яснити позивачу, що у разі неусунення ним у встановлений судом спосіб і строк недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, позовну заяву буде повернуто відповідно до вимог пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Згідно пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Суддя Колеснікова І.С.