12 грудня 2022 року № 320/11411/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області
про зобов'язання вчинити певні дії,
I. Зміст позовних вимог.
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, у якому просить суд:
-визнати протиправним проведений Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області перерахунок за розпорядженням №932480140093 від 30.04.2021 пенсії ОСОБА_1 щодо не нарахування та невиплати з 27 грудня 2019 року суми пенсії по інвалідності відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», підвищення, доплат та допомоги інваліду війни - ветерану війни 2 групи ОСОБА_1 пенсії в розмірі нижчому ніж 8 599,50 грн. та невірно встановленої суми боргу за недоотриману пенсію з 27.12.2019;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області встановити із 27 грудня 2019 року нарахування та виплату пенсії по інвалідності відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», обчисленої із заробітної плати в розмірі 360,49 крб., згідно довідки про заробітну плату від 06.02.1997 №104 за роботу в зоні відчуження з 21.07.1986 по 30.07.1986 в Чорнобильському районі (обчисленої за матеріалами пенсійної справи), підвищення, допомоги та доплат інваліду війни - ветерану війни 2 групи ОСОБА_1 в сумі не нижче 8 599,50 грн., з додатковими проведеними перерахунками з 27.12.2019;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області обрахувати борг із 27 грудня 2019 року недоотриманої пенсії по інвалідності відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», обчисленої із заробітної плати в розмірі 360, 49 крб., згідно довідки про заробітну плату №104 від 06.02.1997 в Чорнобильському районі (обчисленої за матеріалами пенсійної справи), підвищення, допомоги та доплати інваліду війни - ветерану війни 2 групи ОСОБА_1 в сумі не нижче 8 599,50 грн., щомісячно, з додатковими проведеними перерахунками з 27.12.2019;
- встановити негайне виконання судового рішення відповідно до ст. 371 Кодексу адміністративного судочинства України;
-встановити судовий контроль за виконанням судового рішення.
II. Позиція позивача та заперечення відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивачка посилається на те, що вона є постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи, 1 категорії, має ІІ групу інвалідності як інвалід війни. Розмір її пенсії протиправно зменшувався відповідачем. Оскільки рішення попередніх судів не виконуються, позивачка змушена повторно звертатись за захистом до суду.
Відповідач надав до суду відзив, у якому зазначив, що станом день звернення позивачки до суду з цим позовом, розмір її пенсії становить 8599,50 грн., попереднє рішення Київського окружного адміністративного суду від 05.02.2021 відповідачем виконано, а тому предмет позову відсутній. Просить закрити провадження у справі.
III. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 22.09.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
ОСОБА_1 , є особою постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, що підтверджується посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи серії НОМЕР_1 та вкладкою до нього від 09.04.1998 № НОМЕР_2 .
Згідно посвідчення серії НОМЕР_3 від 05.02.1993, позивачка є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорія 2.
Також позивачці встановлено з 01.03.1995 безстроково 2 групу інвалідності внаслідок професійного захворювання, пов'язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Комісією Київської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, прийнято рішення, оформлене протоколом від 27.12.2019 №13-19, яким не підтверджено статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ОСОБА_1 та вирішено визнати посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 та посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, виданими безпідставно.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2020 у справі №320/2681/20 визнано протиправним та скасовано рішення комісії Київської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, оформлене протоколом №13-19 від 27.12.2019 про визнання посвідчення ОСОБА_1 , учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 та посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, виданими безпідставно.
Це рішення набрало законної сили 07.08.2020.
Оскільки це рішення не виконувалось, позивачка змушена була знову звернутись за захистом своїх прав до суду.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 05.02.2021 у справі №320/12493/20 визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 з 7 серпня 2020 року пенсії по інвалідності відповідно до ст. 54 Закону України «про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області поновити з 7 серпня 2020 року нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії по інвалідності відповідно до ст.54 Закону України «про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.04.2021 рішення Київського окружного адміністративного суду від 5 лютого 2021 року змінено, викладено абзац 3 резолютивної частини у наступній редакції: зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області поновити з 27 грудня 2019 року нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії по інвалідності відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». В іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2021 року у справі №320/12493/20 залишено без змін.
Це рішення набрало законної сили 21.04.2021.
Однак, відповідач не виконує і це рішення суду, та вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо нездійснення поновлення пенсійних виплат позивачці на підставі ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», позивачка звернулась із позовом до суду.
V. Норми права
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи, суд зазначає таке.
Правовідносини сторін, що виникають у сфері реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, регулюється нормами Конституції України, Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу"тощо.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до статті 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Відповідно до статті 9 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи є: 1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; 2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи; 3) громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт; 4) громадяни, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих.
VІ. Оцінка суду
З матеріалів справи вбачається, що позивачці встановлений статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорія 2, особи з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни та особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи, 1 категорії.
Відповідно до вимог статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв'язку смерті з Чорнобильською катастрофою.
Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.
У зв'язку з наявністю у позивачки статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи та особи з інвалідністю ІІ групи, інвалідність якої, пов'язана з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, з 06.03.1995 їй встановлена та виплачувалася пенсія по інвалідності відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Однак, у зв'язку з прийняттям рішення комісією Київської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, оформленого протоколом №13-19 від 27.12.2019 про визнання посвідчення ОСОБА_1 , як учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 та посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, виданими безпідставно, відповідачем переведено позивача на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 27.12.2019.
Разом з тим, рішенням суду від 29.05.2020 у справі №320/2681/20 визнано протиправним та скасовано рішення комісії Київської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, оформлене протоколом №13-19 від 27.12.2019 про визнання посвідчення позивачки, як учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 та посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, виданими безпідставно.
Проте, згідно матеріалів справи, відповідач не заперечував щодо наявності у позивачки права на отримання пенсії по інвалідності відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», однак свою відмову у призначенні даного виду пенсії пов'язував з відсутністю судового рішення щодо зобов'язання ГУ ПФУ у Київській області поновити нарахування пенсії, що стало підставою для звернення позивачки з позовом до суду повторно.
Рішенням суду від 05.02.2021 у справі №320/12493/20 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області поновити з 07 серпня 2020 року нарахування та виплату ОСОБА_2 пенсії по інвалідності відповідно до ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.04.2021 рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2021 року змінено, викладено абзац 3 резолютивної частини у наступній редакції: зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області поновити з 27 грудня 2019 року нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії по інвалідності відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідач у своєму відзиві зазначає, що у квітні 2021 року згідно розпорядження №932480140093 від 30.04.2021 рішення суду було виконане та нараховано за період з грудня 2019 року по травень 2021 року доплату в сумі 543,80 грн., яка облікована та включена до реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою. Розмір пенсії з 27.12.2019 встановлено 2047,50 грн. У зв'язку з проведенням масового перерахунку пенсій особам з інвалідністю ЧАЕС, розмір пенсії позивачки з 01.07.2021 став 4800,00 грн. 24.09.2021 до відповідача надійшов витяг з протоколу №33-21 від 30.08.2021 засідання комісії Київської облдержадміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян про підтвердження статусу учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС ОСОБА_1 , що і стало наслідком встановлення пенсії позивачці у розмірі 8599,50 грн.
У відзиві відповідач наголошує на тому, що ним виконанно рішення суду від 05.02.2021, однак суд не погоджується з такими висновками, зважаючи на таке.
Суд зазначає, що в силу частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Рішенням суду від 05.02.2021 у справі №320/12493/20 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області поновити з 27 грудня 2019 року нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії по інвалідності відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Рішення набрало законної сили.
Оскільки комісія Київської облдержадміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян підтвердила статус учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС ОСОБА_1 та повідомила відповідача про це, у Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області відсутні підстави для невиконання вказаного рішення.
Отже, оскільки станом на 01.12.2019 розмір пенсії позивачки складав 8599,50 грн., переведення останньої з пенсії по інвалідності відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на пенсію по інвалідності на загальних підставах підлягає скасуванню, а недоотримані за весь час кошти належить стягнути на її користь.
Щодо вимоги позивачки про звернення рішення до негайного виконання, суд зазначає таке.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України, негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
При цьому, відповідно до пункту 1 частини другої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті.
Враховуючи, що предметом спору є визнання протиправними дій відповідача та зобов'язання вчинити певні дії, та за рішенням суду не вирішується питання про стягнення конкретно визначеного розміру суми пенсії, а лише вирішується питання щодо зобов'язання вчинити відповідача дії по виплаті пенсії, така заява позивачки не підлягає задоволенню.
Щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, заявленого позивачкою у прохальній частині позову, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Суд звертає увагу, що встановлення судового контролю є правом суду, а не його обов'язком, тому таке процесуальне питання приймається з урахуванням обставин справи.
Однак, оскільки спосіб виконання рішення має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку не виконання, або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалось примусове виконання рішення, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області у місячний термін з моменту набрання законної сили рішення суду надати Київському окружному адміністративному суду звіт про виконання вказаного рішення.
VIІ. Висновок суду
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів на підтвердження правомірності своїх дій.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову частково.
VIІI. Розподіл судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Судом встановлено, що позивачка звільнена від сплати судового збору. Таким чином, судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивачки відшкодуванню не підлягає.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним проведений Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області перерахунок за розпорядженням №932480140093 від 30.04.2021 пенсії ОСОБА_1 щодо не нарахування та невиплати з 27 грудня 2019 року суми пенсії по інвалідності відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», підвищення, доплат та допомоги інваліду війни - ветерану війни 2 групи ОСОБА_1 пенсії в розмірі нижчому ніж 8 599,50 грн. та невірно встановленої суми боргу за недоотриману пенсію з 27.12.2019.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ: 22933548, місцезнаходження: 08500, Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, буд. 10) здійснити нарахування та виплату недоотриманої пенсії по інвалідності відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», обчисленої із заробітної плати в розмірі 360, 49 крб., згідно довідки про заробітну плату №104 від 06.02.1997 в Чорнобильському районі (обчисленої за матеріалами пенсійної справи), підвищення, допомоги та доплати інваліду війни - ветерану війни 2 групи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) за період, починаючи з 27.12.2019.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області у місячний термін з моменту набрання законної сили рішення суду надати Київському окружному адміністративному суду звіт про виконання вказаного рішення.
У задоволенні решти адміністративного позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Леонтович А.М.
Дата виготовлення та підписання повного тесту рішення - 12.12.2022