09 грудня 2022 року
м. Київ
Cправа № 906/526/14
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Пєскова В. Г. - головуючого, Банаська О. О., Картере В. І.
перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Житомирській області вх. № 6161/2022
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.11.2022
у складі колегії суддів: Юрчук М. І. (головуючий), Тимошенко О. М., Крейбух О. Г.
на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 14.06.2022 (в частині стягнення 51 497,56 грн грошової винагороди та 2 392,24 грн витрат ліквідатора арбітражного керуючого Коваль І. В.)
у складі судді Костриці О. О.
у справі за заявою Селянського (фермерське) господарства "Владівське"
про банкрутство
22.05.2014 ухвалою Господарського суду Житомирської області порушено провадження у справі №906/526/14 про банкрутство Селянського (фермерського) господарства "Владівське".
10.06.2014 постановою Господарського суду Житомирської області у справі № 906/526/14 визнано банкрутом Селянське (фермерське) господарство "Владівське"; відкрито ліквідаційну процедуру Селянського (фермерського) господарства "Владівське". Призначено ліквідатором Селянського (фермерського) господарства "Владівське" Кочергіну Варвару Вікторівну.
18.04.2019 ухвалою Господарського суду Житомирської області у справі № 906/526/14, зокрема, усунуто арбітражного керуючого Кочергіну В. В. від виконання обов'язків ліквідатора Селянського (фермерського) господарства "Владівське".
17.12.2019 ухвалою Господарського суду Житомирської області у даній справі призначено ліквідатором Селянського (фермерського) господарства "Владівське" арбітражного керуючого Коваль І. В
14.12.2021 до господарського суду першої інстанції від ліквідатора боржника арбітражного керуючого Коваль І. В. надійшли клопотання від 14.12.2021 про стягнення з кредиторів пропорційно їх вимогам грошової винагороди ліквідатора; клопотання від 14.12.2021 про стягнення з кредиторів пропорційно їх вимогам витрат ліквідатора.
14.06.2022 ухвалою Господарського суду Житомирської області клопотання арбітражного керуючого Коваль І.В. від 14.12.2021 з урахуванням уточнень від 15.02.2022 за № 02-20/сфг/7 про стягнення з кредиторів пропорційно їх вимогам грошової винагороди ліквідатора задоволено частково. Клопотання арбітражного керуючого Коваль І. В. від 14.12.2021 про стягнення з кредиторів пропорційно їх вимогам витрат задоволено частково. Стягнуто з Головного управління ДПС у Житомирській області на користь арбітражного керуючого Коваль Іванни Василівни - 51 497,56 грн грошової винагороди та 2 392,24 грн витрат. Ухвалено видати наказ. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь арбітражного керуючого Коваль Іванни Василівни - 139 446,32 грн грошової винагороди та 6 477,78 грн витрат. Ухвалено видати наказ. У задоволенні решти вимог клопотань відмовлено.
Не погоджуючись із даною ухвалою - Головне управління ДПС у Житомирській області - звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Житомирської області від 14.06.2022 в частині задоволення клопотання ОСОБА_1 про стягнення з Головного управління ДПС у Житомирській області 51 497,56 грн грошової винагороди та 2 392,94 грн витрат; прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні вказаного клопотання
24.11.2022 постановою Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області від 07.09.2022 залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Житомирської області від 14.06.2022 у справі №906/526/14 (в частині стягнення Головного управління ДПС у Житомирській області 51 497,56 грн грошової винагороди та 2 392,94 грн витрат) залишено без змін.
06.12.2022 Головним управлінням ДПС у Житомирській області подано до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить Суд скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.11.2022 та ухвалу Господарського суду Житомирської області від 14.06.2022 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про стягнення з Головного управління ДПС у Житомирській області 51 497,56 грн грошової винагороди та 2 392,24 грн витрат. Також скаржник просить зупинити виконання ухвали Господарського суду Житомирської області від 14.06.2022 в частині задоволення клопотання ОСОБА_1 про стягнення з Головного управління ДПС у Житомирській області 51 497,56 грн грошової винагороди та 2 392,24 грн витрат.
06.12.2022 зазначену касаційну скаргу передано колегії суддів у складі: Пєсков В. Г. (головуючий), Банасько О. О., Картере В. І.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов до висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 905/526/14 з огляду на таке.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Кодекс України з процедур банкрутства № 2597-VIII набрав чинності 21.04.2019, а введено його в дію з 21.10.2019.
Частиною першою статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства, визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Згідно з частиною третьою статті 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства, ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною третьою статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства, в редакції на момент прийняття судом апеляційної інстанції оскаржуваної постанови та прийняття судом касаційної інстанції даної ухвали, передбачено, що у касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім: ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство, ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство, а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
Наведений в частині третій статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства, перелік судових рішень, що підлягають касаційному оскарженню, є вичерпним, і тому подання касаційних скарг на інші судові рішення (тобто відсутні у вказаному переліку) виключає можливість здійснення касаційного провадження за такими скаргами.
Зазначене відповідає загальновизнаному положенню про дію процесуальних норм у часі, згідно з яким незалежно від часу відкриття провадження у справі, при здійсненні процесуальних дій застосовується той процесуальний закон, який діє на момент здійснення таких дій (частина третя статті 3 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
При цьому, як визначено у рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України", право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг на рішення.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява № 21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
У даному випадку оскаржується постанова Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.11.2022 та ухвала Господарського суду Житомирської області від 14.06.2022 у справі № 906/526/14 про стягнення грошової винагороди арбітражного керуючого та витрат арбітражного керуючого, можливість оскарження якої, у касаційному порядку не передбачено частиною третьою статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства.
Такого ж висновку щодо застосування частини третьої статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства дійшов Верховний Суд, зокрема в ухвалах від 24.01.2020 у справі № 917/966/15, від 18.11.2019 у справі № 910/26972/14, від 09.12.2019 у справі № 911/397/16, від 12.12.2019 у справі № 909/722/14, від 10.02.2022 у справі № 912/1324/16, від 28.07.2022 у справі № 916/2686/16.
Таким чином, вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до процесу правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З урахуванням викладеного, касаційна скарга Головного управління ДПС у Житомирської області на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.11.2022 та ухвалу Господарського суду Житомирської області від 14.06.2022 у справі № 906/526/14 не підлягає розгляду в порядку касаційного провадження, тому в її прийнятті слід відмовити з підстав передбачених пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
У зв'язку з відмовою у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Житомирської області на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.11.2022 та ухвалу Господарського суду Житомирської області від 14.06.2022 у справі № 906/526/14, Верховний Суд не здійснює розгляд клопотання скаржника про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень.
На підставі викладеного та керуючись частиною 3 статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 3, 234, 235, пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Житомирської області на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.11.2022 та ухвалу Господарського суду Житомирської області від 14.06.2022 у справі
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В. Пєсков
Судді О. Банасько
В. Картере