12 грудня 2022 року
м. Київ
cправа № 910/11069/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О.А. - головуючий, Бакуліна С.В., Стратієнко Л.В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2022
(головуючий - Євсіков О.О., судді Попікова О.В., Корсак В.А.)
та рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2022
(суддя Гумега О.В.)
у справі № 910/11069/21
за позовом ОСОБА_1
до 1) Акціонерного товариства "Комерційний інвестиційний банк", 2) Орендного підприємства Ужгородський коньячний завод,
за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: 1) Приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Дроботя Аліса Віталіївна, 2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Латуж", 3) Товариство з обмеженою відповідальністю "Плодоовоч-Уж"
про визнання договору недійсним, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, припинення права власності,
12.10.2022 ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2022 у справі №910/11069/21.
Ухвалою Верховного Суду від 07.11.2022 касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2022 у справі №910/11069/21 залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали, шляхом подання до Верховного Суду заяви про усунення недоліків касаційної скарги, до якої долучити докази, що підтверджують доплату судового збору в установленому Законом порядку в сумі 843 290,96 грн. Роз'яснено скаржнику, що наслідки невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали встановлені ст. 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Копію ухвали Верховного Суду від 07.11.2022 у справі №910/11069/21 вручено представнику скаржника - адвокату Логутовій С.В. 12.11.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0101617702143, а тому останнім днем для усунення недоліків касаційної скарги, є 22.11.2022.
17.11.2022 ОСОБА_1 надіслав до Верховного Суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги у справі №910/11069/21.
28.11.2022 до Верховного Суду надійшли заперечення Акціонерного товариства "Комерційний інвестиційний банк" на заяву про усунення недоліків касаційної скарги та клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги щодо вимоги майнового характеру. У вказаних запереченнях заявник вказує, що скаржником не усунуто недоліки касаційної скарги в повному обсязі, а підстави для задоволення поданого скаржником клопотання про звільнення від сплати судового збору щодо вимоги манового характеру відсутні, тому просить відмовити у задоволенні зазначеного клопотання та повернути касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2022 у справі №910/11069/21 скаржнику.
02.12.2022 до Верховного Суду надійшов відзив Орендного підприємства Ужгородський коньячний завод на заяву ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору у справі №910/11069/21 в якому заявник посилається, що підстави для звільнення скаржника від сплати судового збору відсутні та просить відмовити скаржнику у задоволенні заяви про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Перевіривши матеріали касаційної скарги та заяви про усунення недоліків касаційної скарги ОСОБА_1 , враховуючи подані заперечення Акціонерного товариства "Комерційний інвестиційний банк" та відзив Орендного підприємства Ужгородський коньячний завод, Суд дійшов висновку, що вказана касаційна скарга підлягає поверненню скаржнику з огляду на наступне.
В ухвалі Верховного Суду від 07.11.2022 у справі №910/11069/21 вказано, що скаржнику для усунення недоліків касаційної скарги необхідно надіслати докази, що підтверджують доплату судового збору в установленому Законом порядку в сумі 843 290,96 грн.
Скаржником на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 07.11.2022 у справі №910/11069/21 надіслано заяву про усунення недоліків касаційної скарги у встановлений судом строк, до якої долучено докази про доплату 9100,00 грн судового збору, що підтверджується квитанцією від 17.11.2022 №6434-8282-8238-6878. Доказів, що підтверджують доплату судового збору в установленому Законом порядку в сумі 834 190,96 грн скаржником до заяви про усунення недоліків касаційної скарги не додано, натомість заявлено клопотання, у якому скаржник просить звільнити його від сплати судового збору за подання касаційної скарги щодо заявленої вимоги про припинення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності Орендного підприємства Ужгородський коньячний завод на нежитлове приміщення, загальною площею 683,9 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 850395180000), зареєстроване на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Дроботею А.М. за реєстраційним номером 90.
Вказане клопотання обґрунтовано тим, що розмір судового збору щодо заявленої вимоги майнового характеру перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу за попередній календарний рік; скаржник був звільнений за згодою сторін 25.04.2018 та до цього часу не працевлаштований; у випадку задоволення позовних вимог та визнання договору недійсним, право власності на об'єкт нерухомості буде повернуто банку, який уклав договір купівлі-продажу із порушенням вимог закону, а не перейде скаржнику; оскільки участь фізичних осіб не є характерною для спорів, що відносяться до юрисдикції господарських судів, законодавець в Законі України «Про судовий збір» не передбачив меншого розміру ставки судового збору при зверненні до господарського суду для фізичних осіб, як це передбачено в цивільному та адміністративному процесах, а це, на думку скаржника, обмежує доступ фізичних осіб - позивачів до правосуддя, оскільки ставки судового збору, передбачені для юридичних осіб, є надзвичайно великими для фізичних осіб, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав. На підтвердження зазначеного скаржник надає відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 15.07.2022 відповідно до яких ОСОБА_1 отримав за 2021 рік 9 040 113,12 грн доходу та копію трудової книжки.
Пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Розглянувши вказане клопотання, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору з наступних підстав.
Відповідно до статті 129 Конституції України, забезпечення права на касаційний перегляд справи у визначених законом випадках є однією із засад судочинства, яка застосовується виходячи з принципу верховенства права, змагальності, рівності всіх учасників перед законом і судом, розумності строків розгляду справи.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожному гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Аналізуючи право особи на розгляд її скарги в касаційному суді, слід застосовувати положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасником якої є держава Україна, з урахуванням практики ЄСПЛ, зокрема, у Рішенні 20.07.2006 у справі "Сокуренко і Стригун проти України", яким зазначено, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
При цьому, Суд зазначає, що "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (Рішення ЄСПЛ від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі").
З огляду на приписи статті 287 ГПК України, реалізація особою права на касаційне оскарження рішення (ухвали, постанови) судів попередніх інстанцій здійснюється шляхом подання касаційної скарги, вимоги до форми та змісту якої встановлені статтею 290 цього Кодексу. Частиною 4 статті 290 ГПК України визначено перелік обов'язкових додатків до касаційної скарги, серед яких зазначено докази сплати судового збору.
Отже, встановлення державою обов'язку щодо сплати судового збору за звернення до господарського суду з касаційною скаргою на рішення місцевого суду та постанову апеляційного суду, у порядку та розмірі, що встановлені Законом України "Про судовий збір", є допустимим обмеженням скаржника у доступі до суду та не становить порушення гарантованого йому пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "права на суд".
Колегія суддів зазначає, що положення статей ГПК України та Закону України "Про судовий збір" не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища.
Враховуючи вищенаведене, Верховний Суд дійшов висновку, що скаржник належним чином не підтвердив, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу за попередній календарний рік. Відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків не підтверджують наведеного, оскільки не виключена можливість отримання скаржником у 2021 році інших видів доходів. Окрім того, Суд зазначає, що непрацевлаштованість скаржника також не може свідчити про те, що скаржник не має можливості сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у повному обсязі.
Зважаючи на викладене Суд, оцінюючи фінансове становище ОСОБА_1 , на підставі наданих скаржником доказів, дійшов висновку про відсутність підстав для звільнення скаржника від сплати судового збору за подання касаційної скарги щодо заявленої майнової вимоги, у зв'язку з неподанням переконливих та достатніх доказів на підтвердження обставин щодо відсутності в нього грошових коштів для сплати судового збору.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 та ч. 2 ст. 292 ГПК України якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.
Згідно з ч. 5 ст. 292 ГПК України питання про повернення касаційної скарги суд касаційної інстанції вирішує протягом двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Оскільки скаржником у повному обсязі не виконано вимог щодо усунення недоліків касаційної скарги у строк, який зазначений в ухвалі Верховного Суду від 07.11.2022 у справі №910/11069/21, Суд дійшов висновку про повернення касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2022.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1.Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.
2.Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2022 у справі №910/11069/21 повернути скаржнику.
3.Копії ухвали надіслати учасникам справи.
4.Надіслати скаржнику додані до касаційної скарги матеріали. Касаційну скаргу залишити у Верховному Суді.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.А. Кролевець
Судді С.В. Бакуліна
Л.В. Стратієнко