08 грудня 2022 року м. ЧернівціСправа № 926/3721/22
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Національна енергетична група», м.Чернівці
до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці, м. Чернівці
про стягнення заборгованості - 375946,22 грн
Суддя О.В. Гончарук
Секретар судового засідання - Чиборак У.Г.
Представники сторін:
від позивача - Прокопець Б.М. керівник, наказ №7-к від 05.03.2021;
від відповідача - Сідлецький Д.Д. довіреність №576/69 від 10.01.2022.
Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Національна енергетична група» звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці про стягнення 375946,22 грн заборгованості.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Національна енергетична група» та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Чернівці укладено договір про постачання електричної енергії №60 від 05.08.2021.
Рішенням Господарського суду Чернівецької області у справі №926/5399/21 від 17.02.2022 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Національна енергетична група» до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію у сумі 2204388,38 грн задоволено.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 02.06.2022 рішення Господарського суду Чернівецької області у справі №926/5399/21 від 17.02.2022 скасовано в частині стягнення 228817,79 грн, а позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Національна енергетична група» до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію у сумі 2204388,38 грн - задоволено частково: вирішено стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Національна енергетична група» вартість спожитої електричної енергії у розмірі 1975570,59 грн.
У зв'язку із невиконанням відповідачем грошового зобов'язання по сплаті за спожиту електричну енергію за період з 21.12.2022 до 05.07.2022 позивач звернувся до суду з позовом про стягнення інфляційних втрат та процентів.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 12.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 01.11.2022.
21.10.2022 через службу діловодства Господарського суду Чернівецької області надійшло клопотання представника відповідача про розгляд справи у порядку загального позовного провадження (вх. №3921).
Ухвалою від 01.11.2022 відкладено розгляд справи на 22.11.2022.
02.11.2022 через службу діловодства Господарського суду Чернівецької області від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №4155), у якому відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог, оскільки відповідальність передбачена договором не може бути застосована до відносин, які за цим же договором припинені, а право на позов про стягнення грошових коштів на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення.
03.11.2022, на електронну адресу Господарського суду Чернівецької області від представника позивача надійшла заява про виправлення недоліків позовної заяви (вх. №4184).
18.11.2022, через службу діловодства Господарського суду Чернівецької області від представника позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №4529), у якій позивач зазначає, що нараховані на суму боргу інфляційні втрати та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання.
22.11.2022, на електронну адресу Господарського суду Чернівецької області від представника позивача надійшли заперечення на клопотання про розгляд справи у порядку загального позовного провадження (вх. №4571).
У судовому засіданні 22.11.2022 у зв'язку з знеструмлення електромережі Господарського суду Чернівецької області оголошено перерву до 08.12.2022.
У судовому засіданні 08.12.2022 суддя повідомив сторони про те, що 22.11.2022 під час розгляду справи №926/3721/22, а саме о 12 годині 00 хвилин було знеструмлено електромережу Господарського суду Чернівецької області, у зв'язку з чим технічний запис судового засідання не зберігся, про що відповідальними особами Господарського суду Чернівецької області складено акт про технічний збій в ході фіксування судового засідання від 22.11.2022.
Присутній у судовому засіданні 08.12.2022 представник відповідача просить задовольнити клопотання про розгляд справи у порядку загального позовного провадження з підстав зазначених у клопотанні (вх. №3921 від 21.10.2022), а саме з урахуванням того, що ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та у зв'язку з тим, що КЕВ м. Чернівці є державною установою Міністерства оборони України, яка утримується за рахунок державного бюджету.
Представник позивача заперечує щодо задоволення клопотання представника відповідача (вх. №3921 від 21.10.2022), з підстав зазначених у запереченні (вх. №4571 від 22.11.2022), з урахуванням того, що дана справа є незначної складності, ціна позову не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а закупівля електричної енергії не підпадає під регламентацію Постанови КМУ №1171 від 25.07.200 «Про затвердження переліку видів господарської діяльності, здійснення якої дозволяється військовим частинам Збройних Сил».
Відповідно до ст.247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи у яких ціна позову не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у зв'язку з чим суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у порядку загального позовного провадження (вх. №3921 від 21.10.2022).
Інші клопотання процесуального характеру у сторін відсутні.
Заслухавши представника позивача, який просить задовільнити позовні вимоги з підстав зазначених в позові та відповіді на відзив та представника відповідача, який просить відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав зазначених у відзиві, а також дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
05.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Національна енергетична група» (постачальник) та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Чернівці (споживач) укладено договір про постачання елкектричної енергії №60 (далі - договір).
Відповідно до п.1.1. розділу 1 договору цей договір встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу.
Згідно з п. 2.1 розділу 2 договору за цим договором постачальник продає електричну енергію (код згідно національного класифікатора ДК 021:2015:09310000-5 електрична енергія) споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість фактично спожитої електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Пунктом 2.3 розділу 2 договору сторони визначили, що очікуваний обсяг закупівлі електричної енергії на період становить 2300000 кВт год.
Відповідно до п. 3.1. договору строк (термін) поставки товару з 01.09.2121 до 31.12.2021.
У розділі 5 договору сторонами визначено, що споживач розраховується з постачальником за фактично спожиту електричну енергію за ціною одиниці товару, а саме 1 кВт год для споживачів 2 класу, яка на дату укладення договору становить 1,268116 грн, крім того 20% ПДВ 0,253623, всього з ПДВ 1,521739 грн.
Загальна вартість цього договору на момент укладення становить 3499999,99 грн з ПДВ.
Згідно з п.5.2 розділу 5 спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника.
Пунктом 5.5 розділу 5 визначено, що розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.
У п.5.6 розділу 5 договору, вказано, що оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спеціальний рахунок постачальника та у безготівковому порядку.
Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього договору.
Оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк не пізніше 20 числа місяця наступного за розрахунковим на підставі отриманого рахунку та акту приймання-передачі електричної енергії споживачем, що надсилаються споживачу після завершення розрахункового періоду.
Відповідно до п.5.8. розділу 5 договору якщо споживач не здійснив оплату за цим договором у строки передбачені комерційною пропозицією, постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ.
Згідно з п. 6.2 розділу 6 споживач зобов'язується відшкодовувати постачальнику збитки, понесені ним у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням споживачем своїх зобов'язань перед постачальником, що покладені на нього чинним законодавством та/або цим договором.
Пунктом 9.1 розділу 9 договору визначено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством.
Відповідно до п.13.1 розділу 13 договір згідно вступає в дію з дати підписання та діє до 31.12.2021.
05.08.2022 Квартирно-експлуатаційним відділом м. Чернівці (споживач) підписано заяву-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу, а Товариством з обмеженою відповідальністю «Національна енергетична група» (постачальник) прийнято заяву-приєднання.
05.08.2022 споживачем підписано комерційну пропозицію згідно з якою загальний обсяг постачання електричної енергії кВт год становить 2300000 кВт год, а ціна (тариф) електричної енергії, у тому числі диференційовані ціни (тарифи) становлять 1,268116 грн, крім того 20% ПДВ 0,253623, всього з ПДВ 1,521739 грн.
05.08.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Національна енергетична група» (постачальник) та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Чернівці (споживач) підписано договірні обсяги постачання електричної енергії споживачу, що становить 2300000 кВт год за вересень-грудень.
22.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Національна енергетична група» (постачальник) та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Чернівці (споживач) укладено додаткову угоду №14 до договору №60 від 05.08.2021 (далі додаткова угода №14 від 22.11.2021).
У п. 1 додаткової угоди №14 від 22.11.2021 сторони домовились внести зміни до п. 2.3 та 5.1 договору та викласти їх в новій редакції, а саме: у п. 2.3 сторонами погоджено, що очікуваний обсяг закупівель електричної енергії на період становить 720668 кВт год у п. 5.1. визначено, що споживач розраховується з постачальником за фактично спожиту електричну енергію за ціною одиниці товару, а саме 1 кВт год для споживачів 2 класу, яка становить 3,342541 грн, крім того ПДП 20% 0,668508 грн, всього з ПДВ 4,011049 грн.
Споживачем підписано комерційну пропозицію згідно з якою загальний обсяг постачання електричної енергії кВт год становить 720668 кВт год, а ціна (тариф) електричної енергії, у тому числі диференційовані ціни (тарифи) становлять 3,342541 грн, крім того ПДП 20% 0,668508 грн, всього з ПДВ 4,011049 грн..
Також сторонами підписано договірні обсяги постачання електричної енергії споживачу, що становить 720668 кВт год за вересень-грудень.
24.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Національна енергетична група» (постачальник) та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Чернівці (споживач) укладено додаткову угоду №15 до договору №60 від 05.08.2021 (далі додаткова угода №15 від 24.11.2021).
У п. 1 додаткової угоди угода №15 від 24.11.2021 сторони домовились внести зміни до п. 2.3 та 5.1 договору та викласти їх в новій редакції, а саме: у п. 2.3 сторонами погоджено, що очікуваний обсяг закупівель електричної енергії на період становить 705527 кВт год: у п. 5.1. визначено, що споживач розраховується з постачальником за фактично спожиту електричну енергію за ціною одиниці товару, а саме 1 кВт год для споживачів 2 класу, яка становить 3,671447 грн, крім того ПДП 20% 0,734289 грн, всього з ПДВ 4,405736 грн.
Споживачем підписано комерційну пропозицію згідно з якою загальний обсяг постачання електричної енергії кВт год становить 705527 кВт год, а ціна (тариф) електричної енергії, у тому числі диференційовані ціни (тарифи) становлять 3,671447 грн, крім того ПДП 20% 0,734289 грн, всього з ПДВ 4,405736 грн.
Також сторонами підписано договірні обсяги постачання електричної енергії споживачу, що становить 705527 кВт год за вересень-грудень.
26.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Національна енергетична група» (постачальник) та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Чернівці (споживач) укладено додаткову угоду №16 (далі додаткова угода №16 від 26.11.2021).
У п. 1 додаткової угоди №16 від 26.11.2021 сторони домовились внести зміни до п. 2.3 та 5.1 договору та викласти їх в новій редакції, а саме: у п. 2.3 сторонами погоджено, що очікуваний обсяг закупівель електричної енергії на період становить 698437 кВт год : у п. 5.1. визначено, що споживач розраховується з постачальником за фактично спожиту електричну енергію за ціною одиниці товару, а саме 1 кВт год для споживачів 2 класу, яка становить 3,848777 грн, крім того ПДП 20% 0,769755 грн, всього з ПДВ 4,618533 грн.
Споживачем підписано комерційну пропозицію згідно з якою загальний обсяг постачання електричної енергії кВт год становить 698437 кВт год, а ціна (тариф) електричної енергії, у тому числі диференційовані ціни (тарифи) становлять 3,848777 грн, крім того ПДП 20% 0,769755 грн, всього з ПДВ 4,618533 грн.
Також сторонами підписано договірні обсяги постачання електричної енергії споживачу, що становить 698437 кВт год за вересень-грудень.
Відповідно до підписаного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Національна енергетична група» (постачальник) та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Чернівці (споживач) акту звірки взаємних розрахунків за період 01.09.2021-31.12.2021, заборгованість споживача перед постачальником станом на 31.12.2021 становить 1975570,69 грн.
Судом встановлено, що рішенням Господарського суду Чернівецької області у справі №926/5399/21 від 17.02.2022 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Національна енергетична група» до Квартирно-експлуатаційного відділу м.Чернівці про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію у сумі 2204388,38 грн - задоволено.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 02.06.2022 рішення Господарського суду Чернівецької області у справі №926/5399/21 від 17.02.2022 скасовано в частині стягнення 228817,79 грн, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Національна енергетична група» до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію у сумі 2204388,38 грн - задоволено частково, вирішено стягнуто з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Національна енергетична група» вартість спожитої електричної енергії у розмірі 1975570,59 грн.
Отже, рішенням суду встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем за спожиту електричну енергію в листопаді 2021 становила 1975570,59 грн.
Відтак судом встановлено, що грошове зобов'язання, щодо сплати електричної енергії в розмірі 1975570,59 грн в розрахунковому періоді з 21.12.2022 до 05.07.2022 відповідачем не виконувалося.
Частиною 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України передбачено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України).
Статтями 11 Цивільного кодексу України та 174 Господарського кодексу України унормовано, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
За змістом ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст. 712 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України, ст. 275 Господарського кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України «Про ринок електричної енергії».
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів як, зокрема про постачання електричної енергії споживачу.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене ст. 625 Цивільного кодексу України право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Подібні висновки сформульовані, у тому числі у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.
З огляду на наведені особливості настання такого спеціального виду відповідальності як нарахування інфляційних втрат та 3% річних суд критично оцінює доводи відповідача про необхідність доведення позивачем наявності складу правопорушення для застосування ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, ототожнюючи при цьому стягнення зазначених нарахувань із стягненням збитків. Зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду України від 04.02.2020 №912/1120/16, на яку посилається відповідач, також зазначено, що проценти, встановлені статтею 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов'язання. Тобто проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов'язання за частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов'язання.
Враховуючи зазначене, для застосування ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України необхідно встановити факт прострочення виконання грошового зобов'язання боржником.
З приводу доводів відповідача про те, що відповідальність не може бути застосована до відносин, які за договором припинені, суд зауважує, що відповідно до ч. 7 ст. 180 Господарського кодексу України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.
Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Додатково суд зазначає, що чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України сум. Вирішення судом спору про стягнення грошових коштів за договором не змінює природи зобов'язання та підстав виникнення відповідного боргу. Аналогічна правова позиція була висловлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/190/18.
Відтак, позивачем правомірно нараховано 3% річних в сумі 31988 грн та 343958,22 грн інфляційних втрат за період з 21.12.2022 до 05.07.2022.
Враховуючи вищезазначені обставини справи у їх сукупності, положення законодавства, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У відповідності до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд відзначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 2, 4, 5, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. У задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у порядку загального позовного провадження (вх. №3921 від 21.10.2022) відмовити.
2. Позов Товариство з обмеженою відповідальністю «Національна енергетична група» (58005, м. Чернівці, вул. Ясська, 13, код 42828866) до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці (58002, м. Чернівці, вул. Українська, 43, код 08179180) про стягнення заборгованості - 375946,22 грн - задовольнити.
3. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці (58002, м. Чернівці, вул. Українська, 43, код 08179180) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Національна енергетична група» (58005, м. Чернівці, вул. Ясська, 13, код 42828866) заборгованість у сумі 375946,22 грн з яких: 31988 грн 3% річних, 343958,22 грн інфляційних втрат та 5639,19 грн судового збору.
4. З набранням рішення законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.
Повне судове рішення складено 13.12.2022.
Суддя О.В. Гончарук