вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"13" грудня 2022 р. м. Рівне Справа № 918/828/22
Господарський суд Рівненської області у складі судді Романюк Ю.Г., при секретарі судового засідання Рижій А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу за позовом Управління приватизації, оренди майна та землі Олександрійської міської ради Кіровоградської області (просп. Соборний, 59, м. Олександрія, Олександрійський район, Кіровоградська область, 28000, код ЄДРПОУ 30225269) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Схід-Енерго" (вул. Заводська, 1, смт. Смига, Дубнівський район, Рівненська область, 35680, код ЄДРПОУ 37993043) про стягнення 2 655 грн 51 коп.
у судове засідання з'явилися:
- від позивача: не з'явився;
- від відповідача: не з'явився;
07.10.2022 до Господарського суду Рівненської області надійшов позов Управління приватизації, оренди майна та землі Олександрійської міської ради Кіровоградської області ((далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Схід-Енерго" (далі - відповідач) про стягнення 2 655 грн 51 коп.
В обґрунтування позовних вимог Управління приватизації, оренди майна та землі Олександрійської міської ради Кіровоградської області (далі - орендодавець) зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Захід-Схід-Енерго" (далі - орендар) не виконувало зобов'язання за Договором оренди нежитлових приміщень № 4 від 22.04.2016 в частині повного та своєчасного проведення розрахунків за січень 2022 та з 01 до 25.02.2022 з орендної плати за нежитлове приміщення загальною площею 84, 25 кв.м. по вул. Івана Чиркіна, 19, м. Олександрія.
Ухвалою від 11.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 918/828/22, постановлено праву розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання для розгляду справи по суті призначити на 01.10.2022.
25.10.2022 на офіційну електронну пошту господарського суду від відповідача надійшов відзив із запереченнями проти задоволення позовних вимог. У даній заяві по суті спору відповідач зазначає, що листом №16/06 від 10.01.2022 позивач повідомив відповідача про закінчення дії Договору та надіслав три примірники актів приймання-передачі приміщень від орендаря, де в п. 5 актів "Стан взаєморозрахунків" відображено, що станом на 25.02.2022 заборгованість орендаря за орендоване майно відсутня. Окрім того, інформація щодо заборгованості орендаря відсутня у самому листі №16/06 від 10.01.2022. Згідно з даними бухгалтерського обліку орендаря заборгованість перед орендодавцем по орендній платі за Договором станом на 06.10.2022 не рахується. Відповідач зауважує, що позивач не підтвердив первинними документами належним чином оформлену господарську операцію про заборгованість відповідача з орендної плати в сумі 2 655 грн 51 коп. Відтак відповідач не визнає борг в сумі 2655 грн 51 коп., так як він є безпідставний та не доведений позивачем.
01.11.2022 на офіційну електронну пошту господарського суду від відповідача надійшли додаткові письмові пояснення та клопотання про розгляд справи без участі ТОВ "Захід-Схід-Енерго". У даних поясненнях відповідач зазначає, що згідно з платіжним дорученням № 334 від 17.01.2022 відповідачем здійснено передоплату січень-лютий 2022 року за оренду позивачеві в сумі 2 749 грн 06 коп. Відповідно до п. 3.9. Договору орендодавець мав би здійснити залік даної передоплати в рахунок наступних платежів за січень-лютий 2022 року, чого зроблено не було. Тому твердження позивача про борг відповідача у сумі 2 655 грн 51 коп. є безпідставним та не доведений позивачем. До даних пояснень відповідачем долучено платіжне доручення № 334 від 17.01.2022 на суму 2 479 грн 06 коп.
Ухвалою від 01.11.2022 оголошено перерву у судовому засіданні з розгляду справи на 15.11.2022. Явку представника Управління приватизації, оренди майна та землі Олександрійської міської ради Кіровоградської області у судове засідання 15.11.2022 визнано обов'язковою.
04.11.2022 від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника.
Ухвалою від 15.11.2022 оголошено перерву у судовому засіданні з розгляду справи на 29.11.2022 (з урахуванням ухвали від 17.11.2022 про виправлення описки). Явку представника Управління приватизації, оренди майна та землі Олександрійської міської ради Кіровоградської області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Схід-Енерго" у судове засідання визнано обов'язковою. Зобов'язано Управління приватизації, оренди майна та землі Олександрійської міської ради Кіровоградської області у термін до 21.11.2022 надати суду пояснення з приводу:
- платіжного доручення № 334 від 17.01.2022, згідно з яким відповідачем оплачено для позивача 2 479 грн 06 коп. за оренду;
- підстав нарахування орендної плати за Договором оренди нежитлових приміщень № 4 від 22.04.2016 у період з 22.02.2022 до 25.02.2022.
22.11.2022 через підсистему «Електронний суд» від Управління приватизації, оренди майна та землі Олександрійської міської ради Кіровоградської області надійшли додаткові пояснення на виконання вимог ухвали від 15.11.2022 та клопотання про розгляд справи без участі його представника. 28.11.2022 вказані додаткові пояснення та клопотання надійшли на поштову адресу суду у паперовому вигляді.
У додаткових поясненнях позивач вказує, що між ним та відповідачем було укладено 2 договори оренди на різні об'єкти нерухомого майна:
- на нежитлове приміщення загальною площею 84, 25 кв.м. по пр-ту Соборному 130, м. Олександрія, що був укладений 22.04.2022 за № 5;
- на нежитлове приміщення загальною площею 84, 25 кв.м. по вул. Івана Чиркіна, 19, м. Олександрія, що був укладений 22.04.2022 за № 4.
Відповідач, здійснюючи платіж у січні 2021 року за користування нежитловим приміщенням у грудні 2021 року не виконав вимоги п. 3.7 Договору та не вказав за який період проводиться оплата та номер договору оренди.
Позивач наголошує, що виставляв для відповідача рахунок № 01-52 від 13.01.2022 спільний на два об'єкти оренди, який відповідачем був оплачений 17.01.2022, що підтверджується випискою з Державної казначейської служби.
Позивач інформує суд, що нарахування орендної плати за період з 22.02.2022 до 25.02.2022 здійснено на підставі п. 3.12 Договору, у якому зазначено, що “У разі припинення (розірвання) Договору оренди Орендар сплачує орендну плату до дня повернення Майна за актом приймання-передачі включно. Закінчення строку дії Договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою якщо така виникла”. Акт приймання-передачі приміщення (будівлі) від орендаря був складений та підписаний 25.02.2022. Крім того, у даному акті від 25.02.2022 зазначено, що у відповідача є дебіторська заборгованість у розмірі 2 655 грн 51 коп.
Позивач звертає увагу, що згідно відомостей картки рахунку № 2117/1 по Договору № 4 від 22.04.2016 за період з 01.10.2021 по 18.11.2022, можемо переконатися в тому, що відповідач за оренду нежитлового приміщення загальною площею 84,25 кв.м по вул. Івана Чиркіна 19 в м. Олександрія за останній квартал 2021 року, сплачував наступним чином:
- за вересень 2021 року, відповідач сплатив орендну плату 17.11.2021;
- за жовтень 2021 року відповідач орендну плату не сплачував, тому у грудні за жовтень та листопад 2021 року відповідачем сплачено за два попередні місяці, а тому сума оренди склала 2723,14 грн.
- за грудень 2021 року, відповідачеві 13.01.2022 був виставлений рахунок № 1-52 від 13.01.2022, за два об'єкти оренди який був сплачений відповідачем 17.01.2022, що підтверджується випискою з Державної казначейської служби за 17.01.2022.
Тому вище наведеними фактами та доказами, які додаються до цих пояснень спростовуються доводи відповідача про те, що платіжним доручення № 334 від 17.01.2022, відповідачем оплачено передоплату за січень-лютий 2022 року.
29.11.2022 через відділ канцелярії та документального забезпечення Господарського суду Рівненської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Схід-Енерго" надійшла заява про відкладення судового засідання з метою надання можливості ознайомитися із додатковими поясненнями позивача та надати свою правову позицію щодо означених пояснень.
Ухвалою від 29.11.2022 оголошено перерву у судовому засіданні з розгляду справи на 13.12.2022.
09.12.2022 від відповідача надійшла заява про визнання позову, у якій директор Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Схід-Енерго" вказує:
- що просить суд розглядати справу № 918/828/22 у відсутність відповідача;
- позовні вимоги у справі № 918/828/22, яка знаходиться у провадженні Господарського суду Рівненської області визнає повністю та проти задоволення позову не заперечує.
13.12.2022 судом встановлено, що позивач та відповідач у справі не забезпечили явку уповноважених представників у судове засідання, позивач причини неявки суду не повідомив. Учасники справи належним чином повідомлені про час, дату та місце проведення даного засідання, що підтверджується довідкою про надіслання на їх офіційні електронні адреси ухвали від 29.11.2022.
Відповідно до п. 17 розділу ІІІ положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішення Вищої ради правосуддя 17.08.2021 за № 1845/0/15-21 встановлено, що особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Відповідно до ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Згідно з ч. 3 ст. 196 ГПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Зважаючи на те, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалася обов'язковою та зважаючи на наявність вказаних заяв позивача та відповідача, суд дійшов висновку про можливість проведення судового засідання з розгляду справи по суті без участі представників учасників справи.
Згідно з ч. 3 ст. 222 ГПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються аргументи позивача та заперечення відповідача, а в подальшому визнання позову відповідачем, об'єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
22 квітня 2016 року між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) було укладено Договір оренди нежитлових приміщень № 4 (далі - Договір).
Згідно з п. 1.1. Договору орендодавець на підставі п. 2 рішення виконавчого комітету Олександрійської міської ради від 07.04.2016 № 217 передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення загальною площею 84, 25 кв. м (у т.ч. нежитлове приміщення блочно-модульної твердопаливної котельні загальною площею 48, 75 кв.м., будівлю господарської споруди площею 31, 5 кв.м та трубу металеву для відводу димових газів, розміщену на фундаменті 4 кв.м.) - (далі - майно), розміщених за адресою: м. Олександрія, вул. 20 років Жовтня, 19, що знаходиться на балансовому обліку управління освіти, молоді та спору Олександрійської міської ради (далі - Балансоутримувач), вартість яких визначена згідно зі звітом про оцінку станом на 31.03.2016 і становить за незалежною оцінкою майна 183 300 грн 00 коп. Без врахування ПДВ.
Нежитлові приміщення передаються в оренду для надання послуг з теплопостачання (п. 1.2. Договору).
У відповідності до п. 2.1. Договору орендар вступає у строкове платне користування нерухомим майном у термін, указаний у Договорі, але не раніше дати підписання Сторонами цього Договору.
Обов'язок щодо складання акта приймання-передачі покладається на орендодавця (п. 2.4 Договору).
Сторони узгодили між собою та зафіксували у п. 3.1 Договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і встановлення орендних ставок за використання майна комунальної власності територіальної громади міста Олександрії, затвердженої рішенням міської ради по наданню в оренду комунального Майна і становить з ПДВ за базовий (квітень 2016 року) місяць оренди 916 грн 50 коп.
Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.3. Договору).
Згідно з п. 3.4. Договору у разі користування майном протягом неповного календарного місяця (першого та/або останнього місяців оренди) добова орендна плата за дні користування визначається згідно з чинною Методикою розрахунку на основі орендної плати за відповідні місяці пропорційно дням користування.
Відповідно до п. 3.7. Договору орендна плата перераховується орендодавцеві до 25 числа місяця наступного за звітним. В платіжних документах чітко вказується, за який період проводиться оплата та номер договору оренди.
У відповідності до п. 3.12 Договору у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передачі включно. Закінчення дії договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла.
Цей Договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 22.04.2016 до 21.03.2019 включно. (п. 10.2. Договору).
Згідно з п. 10.4. Договору у разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення цього Договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом 1 місяця Договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором.
22 квітня 2016 року між сторонами був підписаний Акт передачі приміщень (будівель) в оренду, з якого вбачається, що балансоутримувач та орендодавець передали, а орендар прийняв у користування приміщення площею 84, 25 кв.м за адресою м. Олександрія, вул. 20 років Жовтня, 19 (додаток № 1 до Договору).
Додатком № 2 до Договору є розрахунок орендної плати за нежитлове приміщення від 22.04.2022.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У відповідності до положень ст. ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Судом встановлено, що Договір є укладеним, підписаний повноважними представниками сторін та скріплений відтисками печаток останніх, на час розгляду справи доказів недійсності договору, зокрема відповідних судових рішень, суду не надано.
Окрім того судом встановлено, та не заперечується сторонами, що Договір був продовжений на той самий строк та на тих же умовах згідно з п. 10.4. Договору - до 21.02.2022.
Положеннями ч. 1 ст. 75 ГПК України, передбачено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом.
Позивачем направлено для відповідача листа № 16/06 від 10.01.2022 про закінчення терміну дії договору оренди нежитлового приміщення № 4, у якому вказав, що просить у термін до 25.02.2022 звільнити орендоване приміщення і підписати Акт приймання-передачі (повернення з оренди орендованого майна). Додатком до даного листа є акт прийому приміщень від орендаря по вул. Івана Чиркіна, 19 на 1 арк у 3-х екземплярах.
13 січня 2022 року позивач вистав для відповідача рахунок № 1-52, спільний по двом договорам на загальну суму 2 749 грн 06 коп.:
- за оренду нежитлового приміщення пп=84,25 кв.м по вул. 20 років Жовтня № 19 за грудень 2021 р. По № 4 від 22.04.16 на суму 1374 грн 53 коп.;
- за оренду нежитлового приміщення пп=84,25 кв.м по вул. пр. Леніна № 130 за грудень 2021 р. по № 5 від 22.04.16 на суму 1374 грн 53 коп.
Із виписки за 17.01.2022 та з платіжного доручення № 344 від 17.01.2022 вбачається, що відповідач оплатив 2 749 грн 06 коп. для позивача як “оплата за оренду зг. Рах.1-52 від 13.01.2022 у сумі 2290,88 грн., ПДВ-20 % 458,18 грн”.
Судом встановлено, що сторони дійшли згоди та 25.02.2022 підписали між собою Акт прийому приміщення (будівлі) від орендаря, з якого вбачається, що орендар передав, а орендодавець та балансоутримувач прийняли нежитлове приміщення площею 84, 25 кв. м., яке знаходиться за адресою м. Олександрія, вул. Івана Чиркіна, 19.
Сторони не заперечують, що вул. 20 років Жовтня перейменовано на вул. Івана Чиркіна, а відповідно майно, яке передане за Актом прийому приміщення (будівлі) від 25.02.2022 і є тим майном, яке орендар отримав за Договором.
У зв'язку із тим, що відповідач не оплатив орендну плату за січень 2022 року та з 01.02.2022 до 25.02.2022, позивач звернувся до суду із даним позовом за захистом своїх порушених прав.
Із картки рахунку, сформованої головним бухгалтером позивача за період із 01.10.2021 по 18.11.2022 вбачається, що за відповідачем обліковується заборгованість у розмірі 2655 грн 51 коп. за січень та лютий 2022 року.
При цьому у картці рахунку відображено, що за Договором № 4 від 22.04.2016:
- 12 жовтня 2021 року для відповідача нараховано 1 343 грн 40 коп. орендної плати за вересень 2021;
- 10 листопада 2021 року для відповідача нараховано 1 355 грн 48 коп. орендної плати за жовтень 2021;
- 17 листопада 2021 року відповідачем оплачено заборгованість у розмірі 1343 грн 40 коп.;
- 10 грудня 2021 року для відповідача нараховано 1366 грн 33 коп. орендної плати за листопад 2021;
- 14 грудня 2021 року відповідачем оплачено 2 723 грн 14 коп.;
- 11 січня 2022 року для відповідача нараховано 1 374 грн 53 коп. за грудень 2021;
- 17 січня 2022 року від відповідача надійшло 1374 грн 53 коп.
- 10 лютого 2022 року для відповідача нараховано 1 392 грн 40 коп. за січень 2022 року;
- 25 лютого 2022 року для відповідача нараховано 1263 грн 11 коп. за період з 01 лютого до 25 лютого 2022 року.
Відповідач надав суду Акт прийому приміщення (будівлі) від орендаря від 25.02.2022, у якому вказано, що станом на 25.02.2022 заборгованість становить 00 грн 00 коп.
Як встановлено судом, позивач також долучив до матеріалів справи Акт прийому приміщення (будівлі) від орендаря від 25.02.2022, якому вказано, що станом на 25.02.2022 заборгованість становить 00 грн 00 коп. та здійснено напис, що дебіторська заборгованість становить 2 655 грн 51 коп.
При цьому, як вбачається із даних актів, Акт який наданий відповідачем підписаний лише зі сторони орендаря - Алімовим П.Г.
Натомість Акт який наданий позивачем підписаний зі сторони орендаря - Алімовим П.Г., а також зі сторони орендодавця Репенько Я.О., Самохіною Я.О. та зі сторони балансоутримувача Терентьєвою О.М.
Окрім того, як зазначає відповідач, інформація щодо заборгованості орендаря відсутня у самому листі №17/06 від 10.01.2022. Згідно з даними бухгалтерського обліку орендаря заборгованість перед орендодавцем по орендній платі за Договором станом на 06.10.2022 також не рахується.
Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 11.02.2021 року у справі № 916/17/20).
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на необхідність врахування впровадженого "стандарту доказування "вірогідності доказів" у господарському процесі. Зокрема, про це йдеться у постановах Верховного Суду від 21.08.2020 року у справі №904/2357/20, від 25.06.2020 року у справі №924/233/18, від 24.09.2020 року у справі №922/2665/17, від 01.10.2020 року у справі №910/16586/18. Наведені висновки Верховного Суду щодо застосування норм процесуального права мають загальний характер.
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
При цьому, слід враховувати висновки Верховного Суду, зокрема, викладені в перелічених постановах, щодо необхідності співставлення судом наданих позивачем і відповідачем доказів з огляду на їх вірогідність для правильного застосування положень ст. 79 ГПК України.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач жодними доказами не спростував факт того, що ним не було здійснено оплати орендної плати за січень 2022 року та за період з 01 лютого до 25 лютого 2022 року.
Відповідач не надав доказів погашення заборгованості за вказаний період, натомість у відзиві посилається виключно на те, що у Акті прийому приміщення (будівлі) від орендаря від 25.02.2022 вказано, що станом на 25.02.2022 заборгованість становить 00 грн 00 коп.
Суд підкреслює, що даний Акт, який долучено позивачем до матеріалів справи підписаний зі сторони орендаря - Алімовим П.Г., а також зі сторони орендодавця ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та зі сторони балансоутримувача ОСОБА_3 . У даному акті вказано, що станом на 25.02.2022 заборгованість становить 00 грн 00 коп. та здійснено напис, що дебіторська заборгованість становить 2 6 55 грн 51 коп.
В той же час, у відзиві на позовну заяву відповідач зауважує, що позивач не підтвердив первинними документами належним чином оформлену господарську операцію про заборгованість відповідача з орендної плати в сумі 2 655 грн 51 коп.
Оскільки судом встановлено, що між відповідачем та позивачем укладався договір оренди нежитлових приміщень № 4 від 22.04.2022, а сторони узгодили між собою та зафіксували у п. 3.1, 3.4. Договору як визначається орендна плата та у п. 3.7. Договору як і коли вона перераховується (а саме - перераховується орендодавцеві до 25 числа місяця наступного за звітним; в платіжних документах чітко вказується, за який період проводиться оплата та номер договору оренди), - відтак необхідність сплати орендарем щомісяця орендної плати до 25 числа місяця наступного за звітним не потребує підписання між сторонами додаткових первинних документів для підтвердження виникнення у орендаря такого обов'язку та підтвердження надання (отримання) послуг, зокрема будь-яких актів, як хибно вважає відповідач.
Суд підкреслює, що сам договір оренди нежитлових приміщень № 4 від 22.04.2022 є підставою виникнення у орендаря сплачувати орендну плату орендодавцеві до 25 числа місяця наступного за звітним, а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (стаття 525 ЦК України).
Судом встановлено, що спірні правовідносини між сторонами виникли між суб'єктами господарювання на підставі укладеного правочину та є відносинами з оренди майна, регулюються нормами ЦК України та ГК України.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно із ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частинами 1, 2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно ст. 525 ЦК України та ст. 193 ГК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За умовами ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Частиною 1 ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотним умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частиною 3 ст. 6 ЦК України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
За приписами ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Отже, договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (ст. ст. 11, 626 ЦК України), які суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (стаття 525 ЦК України).
Судом встановлено, що строк виконання зобов'язань орендарем за Договором настав та відповідач зобов'язаний був сплатити для позивача орендну плату за Договором за січень 2022 року та за період з 01.02.2022 до 25.02.2022 включно.
Частиною 2 ст. 795 ЦК України встановлено, що повернення наймачем предмета договору найму оформлюється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.
Із матеріалів справи вбачається, що орендар повернув орендоване приміщення 25.02.2022.
У відповідності до п. 3.12 Договору у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передачі включно. Закінчення дії договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла.
Відтак у орендаря був наявний обов'язок сплачувати орендну плату у період з 22.02.2022 до 25.02.2022 (у період коли Договір уже був розірваний з ініціативи орендодавця).
З огляду на викладене у сукупності, господарський суд дійшов до висновку, що подані сторонами докази свідчать про те, що більш вірогідним є факт несплати відповідачем орендної плати для позивача у розмірі 1 392 грн 40 коп. за січень 2022 року та у розмірі 1 263 грн 11 коп. за період з 01.02.2022 до 25.02.2022, аніж відсутність у орендаря заборгованості за вказані періоди.
Господарський суд зауважує, що відсутність підписаних між сторонами актів приймання-передачі наданих послуг за січень та лютий 2022 року не свідчить про те, що у відповідача був відсутній обов'язок сплачувати орендну плату за Договором у вказаний період.
При цьому судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено 2 договори оренди на різні об'єкти нерухомого майна:
- на нежитлове приміщення загальною площею 84, 25 кв.м. по пр-ту Соборному 130, м. Олександрія, що був укладений 22.04.2022 за № 5;
- на нежитлове приміщення загальною площею 84, 25 кв.м. по вул. Івана Чиркіна, 19, м. Олександрія, що був укладений 22.04.2022 за № 4.
Відповідач, здійснюючи платіж у січні 2021 року за користування нежитловим приміщенням у грудні 2021 року не виконав вимоги п. 3.7 Договору та не вказав за який період проводиться оплата та номер договору оренди.
При цьому відповідач 17.01.2022 оплатив рахунок № 01-52 від 13.01.2022 спільний на два об'єкти оренди, що підтверджується випискою з Державної казначейської служби. Даний рахунок був виставлений за орендну плату за вказаними Договорами за грудень 2021 року.
09.12.2022 від відповідача надійшла заява про визнання позову, у якій директор Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Схід-Енерго".
Відповідно до ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Судом встановлено, що заява відповідача про визнання позову підписана директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Схід-Енерго" Алімовим П.Г., а його дії не суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Суд на підставі доказів, наданих учасниками справи, встановив факт виникнення у відповідача зобов'язань та встановив факт порушення відповідачем прав позивача.
За результатами з'ясування обставин, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, враховуючи визнання позову відповідачем, господарський суд дійшов висновку, що підлягає стягненню із відповідача на користь позивача 2 655 грн 51 коп. заборгованості за Договором оренди нежитлових приміщень № 4 від 22.04.2016 у вигляді орендної плати за січень 2022 року та у період з 01.02.2022 до 25.02.2022.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судом встановлено, що при зверненні із даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 481 грн 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 93 від 20.09.2022.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Враховуючи що відповідачем визнано позов до початку розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про повернення позивачу з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні позову.
Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню в сумі 2 655 грн 51 коп., відтак інша частина судового збору у розмірі 1 240 грн 50 коп. покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 130, 196, 202, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Управління приватизації, оренди майна та землі Олександрійської міської ради Кіровоградської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Схід-Енерго" про стягнення - задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Схід-Енерго" (вул. Заводська, 1, смт. Смига, Дубенський район, Рівненська область, 35680, код ЄДРПОУ 37993043) на користь Управління приватизації, оренди майна та землі Олександрійської міської ради Кіровоградської області (просп. Соборний, 59, м. Олександрія, Олександрійський район, Кіровоградська область, 28000, код ЄДРПОУ 30225269) 2 655 (дві тисячі шістсот п'ятдесят п'ять) грн 51 коп. основного боргу.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Схід-Енерго" (вул. Заводська, 1, смт. Смига, Дубенський район, Рівненська область, 35680, код ЄДРПОУ 37993043) на користь Управління приватизації, оренди майна та землі Олександрійської міської ради Кіровоградської області (просп. Соборний, 59, м. Олександрія, Олександрійський район, Кіровоградська область, 28000, код ЄДРПОУ 30225269) 1 240 (одна тисяча двісті сорок) грн 50 коп. судового збору.
4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
5. Повернути Управлінню приватизації, оренди майна та землі Олександрійської міської ради Кіровоградської області (просп. Соборний, 59, м. Олександрія, Олександрійський район, Кіровоградська область, 28000, код ЄДРПОУ 30225269) з Державного бюджету України 1 240 (одна тисяча двісті сорок) грн 50 коп. судового збору, сплаченого згідно з платіжним дорученням № 93 від 20.09.2022.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 261 ГПК України.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Повний текст рішення складено та підписано 13.12.2022.
Суддя Романюк Ю.Г.