Ухвала від 09.12.2022 по справі 918/934/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"09" грудня 2022 р. м. Рівне Справа № 918/934/22

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Пашкевич І.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність

без виклику учасників

ВСТАНОВИВ:

09 листопада2022 року через систему "Електронний суд" на розгляд Господарського суду Рівненської області надійшла заява ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

В обґрунтування поданої заяви ОСОБА_1 зазначає, що у нього відсутні фінансові можливості погашати вимоги кредиторів приблизно на суму 321 209,98 грн.

Із конкретизованого списку кредиторів та боржників вбачається, що ОСОБА_1 не виконує кредитні зобов'язання із 18 фінансовими установами, а саме: ТОВ "ФК "ІНВЕСТРУМ", ТОВ "ГЛОБАЛ КРЕДИТ", ТОВ "ФК "НОВІ КРЕДИТИ", ТОВ «СІТІ ФАКТОР», ТОВ "ФК "ІНВЕНТ ФІНАНС", ТОВ "МІЛОАН", ТОВ "КОШЕЛЬОК", ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС", ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ", ТОВ "АЛЕКСКРЕДИТ", ТОВ "МІСТЕР КЕШ", ТОВ "СОС КРЕДИТ", ТОВ "СС ЛОУН", АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК", ТОВ "ФК "Є ГРОШІ КОМ", ТОВ "ЛАЙМ КЕПІТЕЛ", ТОВ "ФК "ФОРЗА", ТОВ "БІЗПОЗИКА" на умовах, визначених укладеними правочинами.

Як вбачається із матеріалів заяви, ОСОБА_1 до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність долучив платіжний документ про авансування на депозитний рахунок господарського суду винагороди керуючому реструктуризацією у розмірі 1 950 грн 00 коп., а саме: квитанцію №0.0.27328336925.1 від 07.11.2022.

При цьому доказів авансування решти винагороди керуючому реструктуризацією у розмірі 37 050 грн 00 коп. (39 000 грн 00 коп. - 1 950 грн 00 коп. = 37 050 грн 00 коп.) на депозитний рахунок суду заявником не надано.

Водночас, заявником до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додано угоду укладену ОСОБА_1 із арбітражним керуючим Хомичем Романом Володимировичем, який діє на підставі свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 1949 від 03.01.2020.

У відповідності до предмету угоди ОСОБА_1 та ОСОБА_2 погодили, що арбітражний керуючий зобов'язується надавати послуги і виконувати повноваження керуючого реструктуризацією, а ОСОБА_1 зобов'язується оплатити вказані послуги та відшкодувати витрати, пов'язані із веденням судової процедури у справі про банкрутство заявника.

Із даної угоди - Договору про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого від 03.11.2022 вбачається, що сторони домовились про розстрочення виплати боржником суми винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень у розмірі 19 500 грн 00 коп.

Дослідивши матеріали вказаної заяви, суд дійшов висновку, що вона не може бути прийнята судом до розгляду з підстав невідповідності її вимогам ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) від 18.10.2018 № 2597-VIII.

Ухвалою від 11.11.2022 клопотання боржника про долучення до матеріалів справи договору про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого від 03.11.2022 як належного та допустимого доказу авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень залишено без задоволення. Заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність залишено без руху та надано заявнику строк для усунення недоліків. Запропоновано заявнику протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність без руху надати суду доказ авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень в розмірі 37 050 грн 00 коп.

Окрім того, ухвалою суду від 11.11.2022 роз'яснено заявнику, що в разі не усунення недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається позивачу згідно з п. 5 ст. 174 ГПК України. Згідно з п. 8 ст. 174 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Як вбачається із рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення за трек-номером 3301312217156 ОСОБА_1 25.11.2022 отримав ухвалу Господарського суду Рівненської області від 11.11.2022 за адресою: АДРЕСА_1 .

Відтак останнім днем для усунення недоліків заяви є 05.12.2022.

ОСОБА_1 недоліки заяви про неплатоспроможність не усунув, доказів на виконання вимог ухвали від 11.11.2022 не надав.

Натомість 17.11.2022 через систему "Електронний суд" від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків, у якій заявник повторно посилається на обставини, викладені у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність щодо наявності Договору про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого від 03.11.2022, укладеного ОСОБА_1 із арбітражним керуючим Хомичем Романом Володимировичем, з якого вбачається, що сторони домовились про розстрочення виплати боржником суми винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень у розмірі 19 500 грн 00 коп.

Також у заяві про усунення недоліків заявник повторно посилається на постанову касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.11.2020 у справі № 910/726/20, а також на судову практику Чернігівського, Рівненського, Харківського, Кіровоградського, Черкаського, Вінницького, сумського, Житомирського, Київського, Донецького господарських судів, у яких були відкриті провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи, при цьому умови оплати праці та докази авансування винагороди арбітражному керуючому у даних справах надані шляхом укладення договору про розстрочення оплати винагороди арбітражного керуючого.

Щодо заяви ОСОБА_1 про усунення недоліків та викладених обґрунтувань суд зауважує наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються, зокрема, докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.

Згідно з абз. 3 ч. 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п'ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Згідно з ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" установлено у 2022 році прожитковий мінімум для працездатних осіб на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі: з 1 січня - 2 481 грн, з 1 липня - 2 600 грн, з 1 грудня - 2 684 грн.

Тобто заявник мав сплатити:

- 2 600 грн 00 коп. * 5 = 13 000 грн 00 коп.;

- 13 000 грн 00 коп. * 3 = 39 000 грн 00 коп.

Таким чином, авансування винагороди арбітражному керуючому п'яти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень становить 39 000 грн 00 коп.

При цьому, як вбачається із матеріалів заяви, ОСОБА_1 до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність долучив платіжний документ про авансування на депозитний рахунок господарського суду винагороди керуючому реструктуризацією у розмірі 1 950 грн 00 коп., а саме: квитанцію №0.0.27328336925.1 від 07.11.2022.

Доказів авансування решти винагороди керуючому реструктуризацією у розмірі 37 050 грн 00 коп. (39 000 грн 00 коп. - 1 950 грн 00 коп. = 37 050 грн 00 коп.) на депозитний рахунок суду заявником не надано.

Суд зазначає, що відмова від авансування, відсутність майна у боржника або ж відсутність інших джерел для покриття витрат на виплату винагороди арбітражному керуючому судом може розцінюватись як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства у контексті ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема, Конвенції 1926 року про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов'язкову працю 1930 року ратифіковану Україною 10.08.56 року, Конвенції Міжнародної організації праці N 105 про скасування примусової праці 1957 року ратифіковану Україною 05.10.2000 року), резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996 року тощо) та суперечить статті 43 Конституції України.

Отже, боржник має подати до суду докази авансування на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень у розмірі 37 050 грн 00 коп.

Згідно з ч. 1 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду.

Частиною 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі.

Суд зауважує, що обов'язок боржника авансувати винагороду арбітражного керуючого до звернення з відповідною заявою до суду встановлений Кодексом України з процедур банкрутства і подання доказів авансування є обов'язковою умовою, встановленою ст. 116 зазначеного Кодексу. При цьому, ані даний Кодекс, ані інші діючі норми законодавства, не передбачають права боржника бути звільненим від авансування винагороди арбітражному керуючому при поданні такої заяви, як не передбачають і умов, за яких суд може відстрочити, розстрочити чи звільнити заявника від здійснення авансування винагороди арбітражному керуючому.

Водночас, заявником до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додано угоду укладену ОСОБА_1 із ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), який діє на підставі свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №1949 від 03.01.2020.

У відповідності до предмету угоди ОСОБА_1 та Хомич Роман Володимирович погодили, що арбітражний керуючий зобов'язується надавати послуги і виконувати повноваження керуючого реструктуризацією, а Ярмусь Андрій Васильович зобов'язується оплатити вказані послуги та відшкодувати витрати, пов'язані із веденням судової процедури у справі про банкрутство заявника.

Із даної угоди - Договору про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого від 03.11.2022 вбачається, що сторони домовились про розстрочення виплати боржником суми винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень у розмірі 19 500 грн 00 коп.

Щодо вказаних обставин суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Провадження у справі про неплатоспроможність боржника-фізичної особи або фізичної особи-підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника (ч. 1 ст. 115 КузПБ).

Зміст та форма заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство повинні відповідати приписам частини другої статті 116 КУзПБ, а ч. 3 ст.116 КУзПБ передбачено перелік додатків, які мають подаватися до неї.

Частинами 1, 3, 4 та 7 ст. 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується; використання примусової праці забороняється; кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Частиною 1 ст. 30 КУзПБ встановлено, що арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород. Абзацом 1 ч. 2 ст. 30 КУзПБ встановлено, що розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п'ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Як зазначалося вище, п. 12 ч. 3 ст. 116 КУзПБ визначено, що до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.

Суд наголошує, що законодавцем обрано спосіб врегулювання неплатоспроможності фізичної особи виключно за заявою боржника. При цьому, Законом України "Про судовий збір" не передбачено сплати судового збору за подання заяви фізичною особою про порушення справи про банкрутство. Зазначене обґрунтовує виконання державою свого позитивного обов'язку забезпечення доступу неплатоспроможних фізичних осіб до правосуддя у справах про банкрутство у спосіб не встановлення для таких фізичних осіб ставок судового збору за звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Разом з тим, законодавцем не передбачено жодних альтернативних можливостей авансуванню на депозитний рахунок суду оплати послуг керуючого реструктуризацією за три місяці виконання ним повноважень, що є гарантією з боку держави оплати праці цій особи на час формування реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство та відповідає гарантіям на оплату праці відповідно до ч. ч. 2, 6 ст. 43 Конституції України.

Аналогічні правові висновки містяться постанові Верховного Суду від 19.11.2020 у справі № 910/726/20.

Крім того, суд бере до уваги правові висновки Верховного Суду щодо можливості укласти угоду з арбітражним керуючим який погодиться на умовах відстрочення оплати до реалізації майна боржника виконувати повноваження керуючого реструктуризацією у справі про банкрутство цієї особи.

У п. 37 постанови Верховного Суд від 19.11.2020 у справі № 910/726/20 касаційним судом надано наступний висновок: "Зазначене не позбавляє можливості боржника (фізичної особи) укласти угоду з арбітражним керуючим, який погодиться на умовах відстрочення оплати до реалізації майна боржника виконувати повноваження керуючого реструктуризацією у справі про банкрутство цієї особи та відповідного звернення обох осіб (боржника та арбітражного керуючого) до суду про призначення його керуючим реструктуризацією у справу про банкрутство фізичної особи, яке подається разом із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Місцевий суд може розглянути подані документи, як альтернативу мирного врегулювання правовідносин з оплати винагороди арбітражному керуючому, та прийняти відповідне рішення про можливість задоволення заяви боржника, дослідивши всю сукупність наданих ним доказів на обґрунтування неплатоспроможності фізичної особи".

Разом з тим, у п. 40 вказаної постанови Верховний Суд звертає увагу, що "Кодекс України з процедур банкрутства та інші норми законодавства не передбачають права боржника бути звільненим від авансування винагороди арбітражному керуючому при поданні такої заяви, як не передбачають можливості відстрочення чи розстрочення заявнику в авансуванні такої винагороди".

Поданий заявником Договір від 03.11.2022 містить положення про розстрочення оплати грошової винагороди арбітражного керуючого.

При цьому розмір такої оплати не відповідає вимогам ст. 30 КУзПБ, так як за розрахунком суду розмір авансування послуг арбітражного керуючого складає 39 000 грн 00 коп., тоді як сторонами погоджено вдвічі менший розмір ніж це встановлено законом, що свідчить про те, що умови Договору від 03.11.2022 не відповідають вимогам закону (ст. 30 КузПБ).

У п. 53 рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" зазначено, що "право на суд" не є абсолютним. Воно може бути підданим обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Згідно з п. 30 постанови Верховний Суд від 24.09.2020 у справі № 910/2629/20 касаційний суд зазначив: "Верховний Суд погоджується із висновком апеляційного господарського суду про те, що обов'язок боржника авансувати вищенаведену винагороду арбітражного керуючого до звернення з відповідною заявою до суду встановлений Кодексом України з процедур банкрутства і подання доказів авансування є обов'язковою умовою, встановленою ст. 116 зазначеного Кодексу. При цьому, ані даний Кодекс, ані інші діючі норми законодавства, не передбачають права боржника бути звільненим від авансування винагороди арбітражному керуючому при поданні такої заяви, як не передбачають і умов, за яких суд може відстрочити, розстрочити чи звільнити заявника від здійснення авансування винагороди арбітражному керуючому".

Аналогічні правові висновки висвітлені у постанові Верховного Суду від 23.11.2020 у справі № 922/1734/20.

Разом з тим, суд звертає увагу заявника на те, що відповідно до ст. 129 Конституції України, здійснюючи свої конституційні обов'язки, господарські суди повинні дотримуватися принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Враховуючи даний принцип господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні, в тому числі, й у питанні звільнення, відстрочення чи розстрочення сплати винагороди керуючому реструктуризацією.

Отже, дослідивши всю сукупність наданих заявником доказів на обґрунтування неплатоспроможності фізичної особи, суд не знаходить підстав для прийняття договору про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого від 03.11.2022 як належного та допустимого доказу авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень, долучення до заяви якого передбачено імперативними приписами п. 12 ч. 3 ст. 116 КузПБ.

Суд зауважує, що заявник не позбавлений права врегулювання правовідносин з оплати винагороди арбітражному керуючому шляхом укладення з арбітражним керуючим відповідної угоди, водночас надавши суду докази авансування винагороди керуючому реструктуризацією, як це передбачено процесуальними правилами КУзПБ. Укладення договору про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого між керуючим реструктуризацією та боржником може мати місце на будь-якій стадії процедури щодо неплатоспроможності, та навіть до подання заяви про відкриття провадження у справі. Однак такий договір не може бути належним і допустимим доказом авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень, як то передбачено процесуальними правилами. А тому, укладення подібного правочину між боржником та арбітражним керуючим не позбавляє заявника обов'язку виконати вимоги процесуального закону.

Суд підкреслює, що в процедурі розгляду заяви про неплатоспроможність можливі випадки заміни арбітражного керуючого у конкретній справі. Зокрема положеннями ст. 28 КУзПБ передбачено, що арбітражний керуючий може бути відсторонений господарським судом від виконання повноважень розпорядника майна, керуючого реструктуризацією, керуючого санацією, ліквідатора, керуючого реалізацією за його заявою. Також відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень може бути здійснено господарським судом за клопотанням учасника провадження у справі або за власною ініціативою у разі: невиконання або неналежного виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого; зловживання правами арбітражного керуючого; подання до суду неправдивих відомостей; відмови арбітражному керуючому в наданні допуску до державної таємниці або скасування раніше наданого допуску; припинення діяльності арбітражного керуючого; наявності конфлікту інтересів.

Положеннями ст. 26 КУзПБ визначено підстави для припинення діяльності арбітражного керуючого, зокрема такою підставою може бути неможливість виконувати повноваження за станом здоров'я.

Окрім цього, нормами ст. 29 КУзПБ передбачені випадки тимчасового зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого.

А отже з наведених процедурних норм видно, що під час провадження у справі про неплатоспроможність можуть мати місце випадки заміни арбітражного керуючого у конкретній справі внаслідок відсторонення, припинення діяльності, тимчасове зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого.

Однак, за умови відсутності авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією, новий керуючий реструктуризацію буде позбавлений можливості отримати винагороду право на яку передбачене п. 3 ч. 1 ст. 12 КузПБ.

При цьому наявність угоди боржника з попереднім арбітражним керуючим в такому випадку не зможе замінити отримання визначеної та гарантованої винагороди в розмірі та порядку, передбачених КУзПБ, оскільки зобов'язання боржника будуть персоналізовані щодо конкретного арбітражного керуючого.

Відповідно до правил ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи те, що боржником до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не додано доказів авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень, суд залишив заяву про відкриття провадження у справі без руху.

ОСОБА_1 не усунуто недоліки заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Згідно зі ст. ст. 113, 118 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

У відповідності до ч. 4 ст. 174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

У відповідності до ч. ч. 6, 7 ст. 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді. У разі скасування ухвали про повернення позовної заяви та направлення справи для продовження розгляду, суд не має права повторно повертати позовну заяву.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

ОСОБА_1 , будучи ініціатором судового розгляду справи, в першу чергу має активно, використовувати власні процесуальні права, тобто здійснювати їх з метою, з якою такі права були надані. Суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору.

Процесуальні строки роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в господарському судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників господарського процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

При цьому, суд приймає до уваги прецеденті рішення Європейського суду з прав людини у справах "Осман проти Сполученого Королівства" від 28.10.98 та "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Якщо законом визначений порядок для вчинення певних дій, такий порядок в силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинен дисциплінувати осіб, що звертаються до суду та не допустити судовий процес у безладний рух, так як право на суд не є абсолютним.

Враховуючи вищенаведене та приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 не усунув недоліки, зазначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 11.11.2022, суд дійшов висновку про повернення заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

При цьому, суд вважає за необхідне довести до відома заявника, що відповідно до ч. 8 ст. 174 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду у встановленому порядку після усунення недоліків.

У зв'язку з тим, що заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та додані до неї документи суд повертає заявнику, заява ОСОБА_2 залишається без розгляду та також повертається ОСОБА_1 .

Керуючись ст. ст. 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та додані до неї документи повернути заявнику на адресу: АДРЕСА_1 .

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до статей 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Суддя І.О. Пашкевич

Попередній документ
107831250
Наступний документ
107831252
Інформація про рішення:
№ рішення: 107831251
№ справи: 918/934/22
Дата рішення: 09.12.2022
Дата публікації: 15.12.2022
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Рівненської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи про банкрутство, з них:; неплатоспроможність фізичної особи
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (09.11.2022)
Дата надходження: 09.11.2022
Предмет позову: про неплатоспроможність
Учасники справи:
суддя-доповідач:
ПАШКЕВИЧ І О
заявник:
Ярмусь Андрій Васильович