79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
05.12.2022 Справа № 914/1775/22
Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю., за участі секретаря судових засідань Копача М.Р., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Енкібуд», м. Київ,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Бетонбуд», м. Львів,
про стягнення 2473490,99 грн.
За участі представників:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: не з'явився.
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Енкібуд», м. Київ, звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-виробнича компанія «Бетонбуд», м. Львів, 1801966,13 грн. заборгованості, 37308,26 грн. процентів річних, 314207,7 грн. пені та 320008,9 грн. інфляційних.
Стислий виклад позиції позивача.
Позивач стверджує, що на виконання умов Договору поставки № 21/30Щ від 04.11.2021 р. він поставив відповідачу продукцію на суму 2891966,13 грн. за видатковими накладними, які перелічено у позовній заяві.
Отриману продукцію відповідач оплатив частково, станом на 25 липня 2022 р. його борг за отриману продукцію складає 1801966,13 грн.
В зв'язку з цим позивач просить стягнути з відповідача на підставі ст. 625 ЦК України згадану заборгованість з урахуванням трьох процентів річних та інфляційних втрат.
Крім цього, на підставі п.п. 6.2., 6.4. Договору поставки № 21/30Щ позивач просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.
Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, проти задоволення позовних вимог не заперечив.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду позовна заява залишалась без руху. Після усунення недоліків позовної заяви суд ухвалив відкрити провадження у справі, здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Ухвалою суду від 19.10.2022 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Судові засідання у справі відкладались з підстав, наведених в наявних у справі ухвалах суду.
Мотивувальна частина рішення.
Враховуючи зміст позовної заяви, характер спірних правовідносин між сторонами, до переліку обставин, які є предметом доказування у справі, належить доказування факту поставки позивачем відповідачу на підставі договору поставки № 21/30Щ від 04.11.2021 р. продукції, факту неповної оплати відповідачем цієї продукції, факту обгрунтованості розміру заявлених позивачем до стягнення з відповідача пені, інфляційних та трьох процентів річних, або ж доказування існування обставин, які спростовують факти, викладені у позовній заяві.
Вичерпний перелік доказів, якими позивач підтверджує наявність обставин, що є предметом доказування у справі, зазначено ним у додатках до позовної заяви, клопотань, пояснень та заяв.
Суд визнає встановленими, з огляду на вірогідність наявних у матеріалах справи доказів, такі обставини.
Між сторонами у справі 04 листопада 2021 р. укладено Договір поставки № 21/30Щ. Згідно з п. п. 1.1., 2.1. та 3.1. Договору позивач взяв на себе зобов'язання поставляти відповідачу у власність щебінь та відсів із природнього каменю. Загальна кількість товару згідно із накладними на відвантаження товару. Конкретна ціна товару узгоджується шляхом підписання первинних документів (визначається у видаткових накладних).
У п. 9.11. Договору сторони погодились, що використовуватимуть при здійсненні своєї діяльності електронні документи та призначений для цього електронний цифровий підпис. Документи сторін в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису сторони визнають як оригінали, що мають юридичну силу.
Поданими позивачем на підставі ч. 3 ст. 96 ГПК України належно завіреними копіями електронних видаткових накладних № 991, № 1021, № 1022, № 1023, № 1025, № 1026, № 13 та № 14, на яких містяться відмітки про наявність електронних цифрових підписів керівників позивача та відповідача, та про вдало проведену перевірку їх сертифікатів сервером ОСSР на час підписання документів, підтверджується факт поставки позивачем відповідачу щебню на підставі Договору № 21/30Щ від 04.11.2021 р. на загальну суму 2891966,13 грн. з 15 листопада 2021 р. до 27.01.2022 р.
Факт відвантаження товару відповідно до п. 4.2. Договору та дати відвантаження цього товару, які вказані у згаданих вище видаткових накладних, додатково підтверджуються поданими позивачем належно завіреними паперовими копіями електронних залізничних накладних.
Наявними у матеріалах справи належно завіреними копіями банківських виписок по особовому рахунку позивача підтверджується факт оплати відповідачем отриманої за Договором № 21/30Щ від 04.11.2021 р. продукції на суму 1090000 грн. з 30.12.2021 р. до 20.07.2022 р.
Доказів оплати відповідачем решти 1801966,13 грн. вартості отриманої продукції у справі немає.
На день подання позивачем позову до суду відповідач порушив строк оплати отриманої продукції, який погоджено сторонами у п. 3.6. Договору (протягом 14 календарних днів з дати відвантаження товару у відповідності з п. 4.2. Договору).
За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 1801966,13 грн. заборгованості, яка виникла на підставі Договору поставки № 21/30Щ від 04 листопада 2021 р., є обгрунтованими та підлягають до задоволення.
На підставі ст. 625 ЦК України, п.п. 6.2. та 6.4. Договору позивачем законно заявлено до стягнення з відповідача 37308,26 грн. трьох процентів річних, 320008,9 грн. інфляційних, а також 314207,7 грн. пені за період прострочення виконання грошових зобов'язань з 30.11.2021 р. до 21.07.2022 р. Позивач у долученому до позовної заяви розрахунку позовних вимог розраховує ці суми, починаючи з 29.11.2021 р. Однак першим днем порушення виконання грошового зобов'язання за продукцію, поставлену по видатковій накладній № 991 від 15.11.2021 р. в силу приписів ст. 253 ЦК України було 30.11.2021 р., а не 29.11.2021 р. Аналогічно й по інших поставках. Проте наведені вище обставини не спричинили невідповідності між розміром трьох процентів річних, інфляційних та пені, які належать до сплати відповідачем позивачу та сумами трьох процентів річних, інфляційних і пені, які заявлені позивачем до стягнення у позовній заяві.
Враховуючи встановлені судом обставини та зміст спірних правовідносин між сторонами у справі, суд при вирішенні справи керувався тим, що згідно із статтями 509, 526, ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених у тому числі й договором.
Відповідно до ст. ст. 525, 599 ЦК України та ст. 202 ГК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Частиною 1 ст. 204 ЦК України передбачена презумпція правомірності правочину. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
За змістом положень статей 549, 611, 625, 626, 627, 628, 629, 655, 691, 712 ЦК України, ст. ст. 230, 232, 265 ГК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Штрафними санкціями у ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим до виконання сторонами.
За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Сторонами договору поставки можуть бути суб'єкти господарювання, зазначені у п.п. 1 та 2 частини 2 ст. 55 ГК України.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Що стосується витрат позивача по сплаті судового збору, то на підставі вимог статті 129 ГПК України він покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 236, 238, 240, 241, 242, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕНКІБУД” (03062, м.Київ, вул.Кулібіна, буд.11, оф.20, код ЄДРПОУ 38750140) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Бетонбуд” (79040, м.Львів, вул.Городоцька, 367/2, код ЄДРПОУ 32181428) задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Бетонбуд” (79040, м.Львів, вул.Городоцька, 367/2, код ЄДРПОУ 32181428) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕНКІБУД” (03062, м.Київ, вул.Кулібіна, буд.11, оф.20, код ЄДРПОУ 38750140) 1801966,13грн. основного боргу, 37308,26грн. 3% річних, 314207,70грн. пені, 320008,90грн. інфляційних та 37102,36грн.судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.
2. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
3. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду.
4.Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів з дня складення повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 13.12.2022р.
Суддя Бортник О.Ю.