ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
06.12.2022Справа № 910/7388/22
Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., за участі секретаря судового засідання Улахли О.М., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи
за позовом Фізичної особи-підприємця Галайди Сергія Васильовича
до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"
про усунення перешкод в отриманні платежів,
за участі представників:
від позивача - Кулініченко Г.В.
від відповідача - Лопатнікова А.В.
Фізична особа-підприємець Галайда Сергій Васильович звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" про усунення перешкод в отриманні платежів, які надходять на рахунок позивача, відкритий в Акціонерному товаристві "Райффайзен Банк Аваль".
Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов'язань з проведення платежів клієнтів позивача з рахунків, відкритих в установі відповідача, на рахунок позивача, відкритий в Акціонерному товаристві "Райффайзен Банк Аваль".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.08.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/7388/22, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 13.09.2022.
З метою забезпечення процесуальних прав учасників справи у підготовчому засіданні оголошувалися перерви.
До Господарського суду міста Києва 05.09.2022 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він зазначає, що обраний позивачем спосіб захисту є неналежним, оскільки, по - перше, відповідач не може усунути перешкоди в отриманні позивачем грошових коштів на його рахунок, який відкрито в Акціонерному товаристві "Райффайзен Банк Аваль", з огляду на те, що зазначені дії знаходяться поза межами можливих дій або бездіяльності відповідача, по - друге, зобов'язання відповідача перераховувати будь-які платежі своїх клієнтів на рахунок позивача відкритий в Акціонерному товаристві "Райффайзен Банк Аваль" суперечить вимогам законодавства, які стосуються переказу коштів та фінансового моніторингу.
У підготовчому засіданні 13.09.2022 суд протокольною ухвалою встановив строк позивачу для подання відповіді на відзив до 20.09.2022 та строк відповідачу для подання заперечень до 29.09.2022 та оголосив перерву до 11.10.2022.
До Господарського суду міста Києва 03.10.2022 від позивача, в порядку статті 166 Господарського процесуального кодексу України, надійшла відповідь на відзив.
До Господарського суду міста Києва 07.10.2022 відповідачем подано заперечення разом з клопотанням про поновлення пропущеного строку на подання заперечень, яке обґрунтовано тим, що оскільки позивачем подано відповідь на відзив поза межами строку встановленого судом, відповідач був позбавлений можливості подати вказані заперечення в строк до 29.09.2022.
Відповідно до частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Суд дійшов висновку про обґрунтованість причин пропуску строку відповідачем на подання заперечень, та поновив відповідачу такий строк та долучив вказані заперечення до матеріалів справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2022 суд відмовив у задоволенні заяви Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції.
До відділу діловодства Господарського суду міста Києва 14.11.2022 позивачем подано клопотання про витребування доказів, відповідно до якого останній просив суд витребувати у відповідача копії документів, які регулюють питання фінансового моніторингу та управління ризиками, та які стали підставою для прийняття рішення про повернення без виконання документів на переказ позивачу та копію рішення відповідача про повернення без виконання документів на перекази, одержувачами за якими є Фізична особа-підприємець Галайда Сергій Васильович.
У підготовчому засіданні 15.11.2022 суд протокольною ухвалою відмовив у задоволенні клопотання позивача з підстав його не відповідності приписам статті 81 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позивачем не обґрунтовано яким чином вказані докази вплинуть на результат розгляду даної справи та не обґрунтовано неможливість самостійного їх надання суду.
За результатами підготовчого засідання 15.11.2022 судом прийнято рішення про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 06.12.2022.
У судове засідання 06.12.2022 з'явились представники сторін та надали пояснення по суті спору.
У судовому засіданні 06.12.2022 оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
Позивач є Фізичною особою-підприємцем, зареєстрований із присвоєнням ідентифікаційного коду в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - НОМЕР_2, яким було відкрито рахунок IBAN НОМЕР_1 в Акціонерному товаристві "Райффайзен Банк Аваль".
За твердженням позивача, при здійсненні торгівлі через Інтернет, позивач як продавець, виставляє покупцям товару рахунок із зазначення товару, його кількості та рахунку для здійснення оплати. Споживачі послуг Фізичної особи-підприємця, які є клієнтами Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" звернулися до позивача з повідомленням про неможливість здійснити оплату на розрахунковий рахунок останнього. Починаючи з 20.06.2022 на адресу позивача, почали надходити скарги від покупців інтернет-магазину (які є клієнтами Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"), через який позивач веде підприємницьку діяльність, про неможливість оплатити рахунок за його реквізитами в банку.
У зв'язку з відмовою Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" у здійсненні прийому платежів на адресу позивача, останнім 15.07.2022 було направлено Банку претензію №15/7/22.
Відповідач у відповідь на вказану претензію своїм листом від 18.07.2022 № 20.1.0.0.0/7-220715/14249 повідомив позивача, що відповідно до внутрішніх документів банку, які регулюють питання фінансового моніторингу та управління ризиками Банком прийнято рішення про повернення без виконання документів на перекази, одержувачами за якими є Фізична особа-підприємець Галайда Сергій Васильович. Водночас зазначив, що чинне законодавство України не встановлює обов'язку для Банку надавати більш детальні пояснення щодо зазначених дій.
Спір між сторонами у справі виник у зв'язку з неправомірними, на думку позивача, діями Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" щодо відмови у проведенні платежів на рахунок Фізичної особи-підприємця Галайди Сергія Васильовича, відкритий у Акціонерному товаристві "Райффайзен Банк Аваль".
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на порушення Банком приписів частини 3 статті 1066 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.
Позивач зазначає, що не підпадає під перелік клієнтів, відповідно до яких суб'єкт первинного фінансового моніторингу (відповідач) зобов'язаний встановити високий ризик ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин), а тому дії Банку, на думку позивача, в неперерахуванні, фактичному блокуванні платежів на його рахунок є порушенням прав Фізичної особи-підприємця Галайди Сергія Васильовича.
Крім того, згідно доводів позивача, Акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" (обслуговуючий банк позивача), здійснюючи відносно Фізичної особи-підприємця Галайди Сергія Васильовича первинний фінансовий моніторинг, будь-яких зауважень щодо грошових переказів на рахунок позивача не пред'являв. Вказані обставини, на думку позивача, додатково підтверджують порушення відповідачем прав Фізичної особи-підприємця.
Не погоджуючись з діями відповідача, Фізична особа-підприємець Галайда Сергій Васильович звернувся із даним позовом до суду, в межах якого просить суд усунути перешкоди в отриманні платежів, які надходять на рахунок позивача, відкритий в Акціонерному товаристві "Райффайзен Банк Аваль".
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач у своєму відзиві на позовну заяву зазначив про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог, з огляду на те що позивачем обрано неналежний спосіб захисту, оскільки виконання чи невиконання Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" платіжних операцій власних клієнтів стосується правовідносин між банком з відповідними клієнтами.
На думку відповідача, позовна заява Фізичної особи-підприємця Галайди Сергія Васильовича направлена на захист прав та інтересів третіх осіб, які є клієнтами Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на підставі договорів банківського обслуговування, що суперечить закону та завданню судочинства.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає наступне.
Законом України "Про платіжні послуги" визначено поняття та загальний порядок виконання платіжних операцій в Україні, встановлено виключний перелік платіжних послуг та порядок їх надання, категорії надавачів платіжних послуг та умови авторизації їх діяльності, визначено загальні засади функціонування платіжних систем в Україні.
Частиною 1 статті 29 Закону України "Про платіжні послуги" встановлено, що надання платіжних послуг (у тому числі виконання окремих або разових платіжних операцій, відкриття та обслуговування рахунків тощо) здійснюється на підставі договору, що укладається між надавачем платіжних послуг та користувачем відповідно до вимог законодавства, на узгоджених сторонами умовах.
Відповідно до частини 1 статті 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Згідно з частиною 2 статті 1 Закону України "Про банки та банківську діяльність" метою цього Закону є правове забезпечення захисту законних інтересів вкладників та інших клієнтів банків, сталого розвитку і стабільності банківської системи, а також створення сприятливих умов для розвитку економіки України і належного конкурентного середовища на фінансовому ринку.
Статтею 2 Закону України "Про банки та банківську діяльність" визначено, що клієнт банку - будь-яка фізична чи юридична особа, що користується послугами банку.
З матеріалів справи вбачається, що Фізична особа-підприємець Галайда Сергій Васильович з Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" не укладав договори, фактично не користувався його послугами, а отже не є клієнтом у розумінні статті 2 Закону України "Про банки та банківську діяльність". Доказів протилежного сторонами суду не представлено.
Частиною 3 статті 1066 Цивільного кодексу України визначено, що Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.
Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 1075 Цивільного кодексу України банк має право вимагати розірвання договору банківського рахунка у випадках, передбачених законодавством, що регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
Оскільки Фізична особа-підприємець Галайда Сергій Васильович не є клієнтом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", як встановлено судом вище, на нього не розповсюджуються законом визначені обмеження, на відміну від клієнтів Банку, які є споживачам послуг позивача.
Разом з тим, статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Стаття 16 Цивільного кодексу України визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
У розумінні зазначених приписів суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Отже, передумовою для захисту прав та охоронюваних законом інтересів особи є наявність такого права або інтересу та порушення або оспорювання їх іншою особою (іншими особами).
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 №18-рп/2004 поняття "охоронюваний законом інтерес" що вживається в законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Суд зазначає, що лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення, невизнання або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
Оскільки, правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, право на позов у особи виникає після порушення відповідачем її права, та захисту підлягає саме порушене право. При цьому відсутність підтвердженого факту порушення прав позивача з боку відповідача є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного, невизнаного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
У розумінні приписів статей 15, 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України, спосіб захисту повинен бути таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. При цьому застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності в тому числі належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством).
Під захистом цивільних прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права.
Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Спосіб захисту порушеного права обумовлюється нормою матеріального права, яка регулює ті чи інші правовідносини між сторонами спору. Отже, позивач, формулюючи позовні вимоги, повинен відштовхуватись від тих наданих йому законом прав, які були об'єктивно порушені відповідачем і позов повинен бути направлений на припинення цих правопорушень та на відновлення порушеного права.
Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.
Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 зазначеної Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правовідношення.
Згідно з висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 910/9525/19, від 01.09.2020 у справі № 910/14065/18, від 26.05.2020 у справі № 922/2805/19, від 02.04.2020 у справі № 910/7160/19, від 21.07.2020 у справі № 905/1609/19, Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 923/876/16, від 02.07.2019 у справі № 48/340, від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 29.09.2020 у справі № 378/596/16- ц, виходячи із приписів статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб'єктивного права або інтересу, порушення такого суб'єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.
Отже, Верховним Судом неодноразово зазначалось, що відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин.
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Тобто, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.
Підсумовуючи вищевикладене, можна дійти висновку, що фактично позовна заява Фізичної особи-підприємця Галайди Сергія Васильовича направлена на захист прав та інтересів клієнтів Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", які одночасно є споживачами/замовниками послуг Фізичної особи-підприємця Галайди Сергія Васильовича, а отже судом встановлено, що у позивача відсутнє порушене право, з огляду на що позовні вимоги про усунення перешкод в отриманні платежів, які надходять на рахунок позивача, відкритий в Акціонерному товаристві "Райффайзен Банк Аваль" не підлягають задоволенню.
Судовий збір за розгляд справи відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на позивача.
На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 238, 241-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1.У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст рішення складено: 13.12.2022.
Суддя Т.Ю. Кирилюк