ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
05.12.2022Справа № 910/17626/21
За позовом ОСОБА_1
до Гаражного автокооперативу "ВІКТОРІЯ"
про визнання недійсними рішень
Суддя О.В. Гумега
секретар судового засідання
Ратківська А.Р.
Представники:
від позивача - Коганкова О.О., Столяренко Т.П.,
від відповідача - Пересунько О.В.
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Гаражного автокооперативу "ВІКТОРІЯ" (далі - відповідач, ГА "ВІКТОРІЯ") про визнання недійсними всіх рішень, прийнятих на загальних зборах членів Гаражного автокооперативу "ВІКТОРІЯ" 06.12.2018, затверджених протоколом загальних зборів членів Гаражного автокооперативу "Вікторія" № 2 від 06.12.2018.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2021 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк та спосіб усунення недоліків позовної заяви.
15.11.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, згідно якої позивач, зокрема, змінив прохальну частину позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.11.2021 постановлено позовну заяву вважати неподаною та повернути заявнику.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.05.2022 ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.11.2021 у справі № 910/17626/21 скасовано, матеріали справи направлено до Господарського суду міста Києва на стадію вирішення питання про відкриття провадження в порядку, визначеному главою 2 розділу ІІІ ГПК України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.06.2022 прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду та відкрито провадження у справі №910/17626/21, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 18.07.2022 о 15:40 год.
06.07.2022 через відділ діловодства суду (засобами електронного зв'язку) від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву з доданими до нього додатками. В якості додатків до вказаного відзиву представник відповідача додав заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
18.07.2022 через відділ діловодства суду (засобами електронного зв'язку) від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.2022 відкладено підготовче засідання у справі на 19.09.2022 о 14:00 год.
01.09.2022 через відділ діловодства суду (засобами електронного зв'язку) від представника відповідача надійшли заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду та заява про вступ у справу як представника.
15.09.2022 через відділ діловодства суду (засобами електронного зв'язку) від представника позивача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.
У підготовче засідання, призначене на 19.09.2022, з'явилися представники позивача та відповідача.
Представник позивача у підготовчому засіданні, призначеному на 19.09.2022, подав відповідь на відзив. Відповідь на відзив долучено судом до матеріалів справи.
У підготовчому засіданні, призначеному на 19.09.2022, здійснювався розгляд клопотання про залучення третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача, поданого представником позивача у підготовчому засіданні.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про відхилення клопотання про залучення третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача.
Суд долучив до матеріалів справи, подані учасниками справи через відділ діловодства суду заяви по суті спору та заяви з процесуальних питань.
Суд зобов'язав відповідача надати оригінали доказів, долучених до відзиву на позовну заяву.
У підготовчому засіданні 19.09.2022 судом оголошена перерва на 03.10.2022 о 10:20 год.
29.09.2022 через відділ діловодства суду (засобами електронного зв'язку) від представника позивача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Клопотання судом задоволене.
У підготовче засідання, призначене на 03.10.2022, з'явилися представники позивача та відповідача.
У підготовчому засіданні, призначеному на 03.10.2022, здійснювався розгляд усних клопотань про долучення доказів та про витребування доказів, поданих представником позивача.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про відхилення клопотання про долучення доказів через відсутність доказів відправки даного клопотання відповідачу.
Розглянувши, усне клопотання про витребування доказів представника позивача, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на невідповідність такого клопотання вимогам ч. 2 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 4 ст. 74 ГПК України суд витребував у відповідача протокол зборів уповноважених представників ГА "Вікторія" №2 від 02.03.2015 (оригінал для огляду, належним чином засвідчену копію до матеріалів справи).
Судом ухвалено підготовче засідання у справі, призначене на 14.11.2022, здійснювати за участі представника відповідача в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням технічних засобів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2022 у справі №910/17626/21 відкладено підготовче засідання у справі на 14.11.22 о 10:20 год.
05.10.2022 через відділ діловодства суду (засобами електронного зв'язку) від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
21.10.2022 через відділ діловодства суду (засобами електронного зв'язку) від представника позивача надійшло клопотання щодо долучення до матеріалів справи протоколів опитування свідків.
28.10.2022 через відділ діловодства суду (засобами електронного зв'язку) від представника відповідача надійшли заперечення проти клопотання позивача про долучення доказів.
10.11.2022 через відділ діловодства суду (засобами електронного зв'язку) від представника позивача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Клопотання судом задоволене.
14.11.2022 через відділ діловодства суду (засобами електронного зв'язку) від представника позивача надійшли клопотання про долучення практики Верховного Суду та клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
У підготовче засідання, призначене на 14.11.2022, з'явилися представники позивача та відповідача.
У підготовчому засіданні, призначеному на 14.11.2022, здійснювався розгляд клопотання, поданого представником позивача, про долучення протоколів опитування свідків в якості доказів.
Заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про задоволення клопотання про долучення протоколів опитування свідків в якості доказів.
У підготовчому засіданні, призначеному на 14.11.2022, здійснювався розгляд усного клопотання про виклик свідка, заявленого представником позивача та усного клопотання про виклик свідка, заявленого представником відповідача.
Заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про відхилення клопотань про виклик свідків.
Судом ухвалено проведення судового засідання у справі, призначеного на 05.12.2022, здійснювати за участі представника відповідача в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням технічних засобів за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
У підготовчому засіданні, призначеному на 14.11.2022 суд вчинив дії, визначені частиною другою статті 182 ГПК України, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 05.12.2022 о 10:00 год.
У судове засідання, призначене на 05.12.2022, з'явились представники позивача та відповідача.
У судовому засіданні 05.12.2022 здійснювався розгляд справи по суті.
Відповідно до ст. 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд і вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.
При розгляді справи по суті в судовому засіданні 05.12.2022 судом заслухано вступне слово представників позивача та відповідача.
Представники позивача повністю підтримали позовні вимоги (в редакції заяви про усунення недоліків позовної заяви, яка надійшла через відділ діловодства суду 15.11.2021).
Представник відповідача заперечив позовні вимоги у повному обсязі.
У судовому засіданні 05.12.2022 здійснювалось з'ясування обставин справи та дослідження наявних у матеріалах справи доказів. Під час з'ясування обставин справи суд ставив питання до сторін, з дозволу суду сторони ставили питання один одному.
Після закінчення з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами, суд перейшов до судових дебатів.
У судовому засіданні 05.12.2022 представники позивача та відповідача виступили у судових дебатах з промовою (заключним словом).
До закінчення судових дебатів у справі представники позивача та відповідача заявили, що ними будуть подані докази на підтвердження розміру понесених судових витрат у порядку ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні 05.12.2022 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.
Заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, та дослідивши в судовому засіданні докази, якими сторони обґрунтовували обставини справи, суд
Відповідно до статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом (ст. 13 Конституції України).
Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Частинами 1 та 2 статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Загальні способи захисту прав визначені частиною другою статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) і частиною другою статті 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України).
Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 20 ГК України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема, визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно із статтею 20 ЦК України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.
З огляду на положення вищезазначеної норми та принцип диспозитивності у господарському судочинстві (ст. 14 ГПК України), позивач має право вільно обирати способи захисту його порушеного права чи інтересу.
ОСОБА_1 (позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ГА "ВІКТОРІЯ" (відповідача) з вимогами (в редакції заяви про усунення недоліків позовної заяви, яка надійшла через відділ діловодства суду 15.11.2021) про визнання недійсними всіх рішень, прийнятих на загальних зборах членів Гаражного автокооперативу "ВІКТОРІЯ" 06 грудня 2018 року, затверджених протоколом загальних зборів членів Гаражного автокооперативу "ВІКТОРІЯ" № 2 від 06.12.2018 р., а саме: визнати недійсним рішення щодо виділення альтернативної земельної ділянки площею 0,15 га згідно ст. 121 Земельного кодексу України під забудову капітальних гаражів членів автокооперативу, чиї гаражі будуть знесені із земель комунальної власності, та надати відповідне розпорядження КМДА; рішення щодо отриманая та погодження дозвільної документації на розміщення капітальних гаражів, з врахуванням витрат по розробці проекту землеустрою та його затвердження, дозвільної документації на будівництво та введення в експлуатацію, понесених витрат по будівництву капітальних гаражів для членів автокооперативу, гаражі яких будуть знесені для розміщення тимчасового будівельного майданчика та надати відповідне розпорядження (рішення) КМДА; визнати недійсним рішення щодо визнання роботи голови правління Гаражного автокооперативу "ВІКТОРІЯ" ОСОБА_8 задовільною, з продовженням терміну його діяльності на три роки та визнати недійсним рішення щодо залишення в попередньому складі членів правління та ревізійної комісії.
Позивач в обгрунтування позовних вимог у позовній заяві зазначив, що він є членом ГА "ВІКТОРІЯ" (далі - кооператив), проте не був запрошений та повідомлений щодо проведення загальних зборів членів кооперативу 06.12.2018, що є порушенням порядку скликання та проведення загальних зборів членів кооперативу, відповідно до ст. 8, ч. 1 ст. 12, ст. 15 Закону України "Про кооперацію", та прав позивача як члена кооперативу, зокрема, бути присутнім на загальних зборах, приймати участь у голосуванні, обирати та бути обраним до органів управління кооперативу.
Крім того, позивач зазначив, що згідно протоколу оскаржуваних зборів, на обліку кооперативу перебуває 318 членів кооперативу, присутніми на зборах було 160 членів, тоді як відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань членами кооперативу є 253 особи. Позивач вважає, що рішення на загальних зборах членів кооперативу 06.12.2018 були прийняті за відсутності кворуму.
Відповідач проти позовних вимог заперечував у повному обсязі, зазначивши у відзиві на позовну заяву, що станом на 06.12.2018 кількісний склад членів кооперативу складав 318 осіб, на зборах були присутні 163 особи, у тому числі був присутній особисто позивач, який як власник 2-х гаражів у 9 ряду за № 14 та № 15 має 1 голос, що підтверджується списком, який є додатком до протоколу 2 від 06.12.2018.
Відповідач зазначив, що оскільки Статутом не передбачено іншого порядку, ніж передбачено законодавчо щодо повідомлень про проведення загальних зборів, відповідач повідомляє членів про проведення зборів шляхом розміщення об'яви про збори за 30 днів до запланованої дати із порядком денним на дошці оголошень, що розміщена при вході в кооператив, окрім того охоронець нагадує при в'їзді /виїзді із кооперативу. Позивач був ознайомлений із даним оголошенням та прийняв у зборах особисту участь.
Щодо кількісного складу членів кооперативу відповідач зазначив, що позивач посилається на довідку з ЄДР, згідно якої кількісний склад учасників кооперативу становив 253 особи на дату звернення до суду, тоді як станом на дату оскаржуваного протоколу №2, датованого 06.12.2018, кількісний склад учасників кооперативу становив 318 осіб.
Таким чином, на думку відповідача, позивачем при участі в загальних зборах 06.12.2018 було реалізоване право на участь в управлінні, право голосу на загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління. Загальні збори 06.12.2018 мали кількісний склад більш, ніж 50% від загальної кількості членів кооперативу 318 осіб.
Позивач заперечив доводи відповідача, зазначивши у відповіді на відзив таке.
На твердження позивача, на оскаржуваних зборах був відсутній кворум. Так, відповідно до Статуту ГА "ВІКТОРІЯ" загальні збори членів кооперативу вважаються повноважними у разі присутності на них не менш як половини загальної кількості членів кооперативу. Враховуючи наведену відповідачем інформацію щодо загальної кількості членів кооперативу 318 осіб та те, що 1 член кооперативу має 1 голос, кворум на оскаржуваних зборах мав становити 159 осіб. Згідно протоколу оскаржуваних загальних зборів на них були присутні 160 членів. Відповідачем до протоколу надано списки присутніх членів кооперативу, які містять підписи 163 членів кооперативу. Позивач звернув увагу, що:
- відповідно до протоколу оскаржуваних загальних зборів зі складу членів кооперативу було виключено 9 осіб, в тому числі, громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , проте останні зазначені у списках до протоколу № 2 від 06.12.2018;
- відповідно до протоколу оскаржуваних загальних зборів до складу членів кооперативу було включено 13 осіб, в тому числі громадян ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , проте останні також зазначені у списках до протоколу № 2 від 06.12.2018;
- зазначені особи розписалися у списках, та, відповідно, їх голоси можливо були враховані під час голосування на оскаржуваних зборах (під номерами 18, 30, 46, 68), тоді як ані у Статуті ГА "ВІКТОРІЯ", ані у протоколі оскаржуваних зборів не зазначено, чи мають наведені особи право голосу під час голосування та прийняття рішень, чи ні;
- всупереч інформації, зазначеної відповідачем, що 1 член кооперативу має лише 1 голос, не зважаючи при цьому на кількість гаражів у власності одного члена кооперативу, один із членів кооперативу - ОСОБА_6 розписався у списку до протоколу 4 рази (під номером 110, 111, 112, 113) як власник гаражів під номерами НОМЕР_18 , НОМЕР_19 , НОМЕР_20 та НОМЕР_21 .
- зі списку до протоколу № 2 від 06.12.2018 вбачається, що під номерами 49, 75 та 79 розписались три невідомі особи (неможливо розібрати прізвище та ініціали, не зазначено номер та ряд гаражів).
Враховуючи наведене, позивач вважає, що надані відповідачем списки до протоколу оскаржуваних загальних зборів не свідчать ні про факт проведення оскаржуваних загальних зборів членів ГА "ВІКТОРІЯ", ні про легітимність прийнятих на них рішень.
З протоколу оскаржуваних зборів також вбачається, що на них виступив громадянин ОСОБА_7 , однак у наданих відповідачем списках до протоколу громадянин ОСОБА_7 відсутній, у зв'язку з чим є незрозумілим, ким є останній та на якій підставі він приймав участь в загальних зборах членів кооперативу.
Позивач стверджує, що не бачив жодних повідомлень на дошці оголошеннь при в'їзді в кооператив про проведення загальних зборів членів кооперативу 06.12.2018 та не бачив і не був обізнаний щодо порядку денного до оскаржуваних зборів, охоронець йому таку інформацію не повідомляв, позивач участі в оскаржуваних зборах не приймав.
Позивач стверджує, що в матеріалах справи відсутні та відповідачем до суду не подані докази на підтвердження повідомлення позивача про дату, час і місце проведення, а також порядок денний загальних зборів членів ГА "ВІКТОРІЯ" 06.12.2018, відповідачем не подано і самого повідомлення, яке відображало б відомості про дату, час, місце проведення зборів, зміст порядку денного оскаржуваних загальних зборів.
У позивача викликає сумніви, що надані відповідачем списки до протоколу № 2 від 06.12.2018 можуть відноситись до оскаржуваних загальних зборів, крім цих списків та протоколу загальних зборів відповідач не надав інших доказів, які б могли підтвердити участь позизача у оскаржуваних загальних зборах.
Позивач вважає, що протокол № 2 від 06.12.2018 складений з порушенням чинного законодавства, правил ділового обороту та звичаю, а саме: у тексті протоколу не зазначено, чи були прийняті рішення з усіх питань порядку денного, не наведено кількість голосів присутніх повноважних членів, які голосували «за», «проти» або «утримались» від голосування; не зрозуміло, чи були прийняті рішення з питань 3 та 4 порядку денного, на протоколі відсутній один підпис члена правління.
Відповідач, на спростування доводів позивача, зазначив у запереченнях на відповідь на відзив таке:
- виключення окремих членів кооперативу 06.12.2018 не позбавляло їх права приймати рішення під час загальних зборах, лише після виключення вони були позбавлені права приймати участь у прийнятті рішень щодо кооперативу;
- з огляду на підпис ОСОБА_6 під номерами 110-113, як власника гаражів в 11 ряду за № НОМЕР_5, НОМЕР_15, НОМЕР_16, НОМЕР_17, позивач зазначив, що на загальних зборах були присутні 160 чоловік, а загальна кількість підписів у протоколі складає 163 підписа;
- неможливість прочитати прізвище у списку до протоколу № 2 від 06.12.2018 не позбавляла представника позивача права подати адвокатський запит та уточнити інформацію, яка є незрозумілою щодо написання прізвищ у списку;
- у протоколі загальних зборів зазначено, що ОСОБА_7 є головою ревізійної комісії;
- по питанням 3 та 4 порядку денного не приймались будь-які рішення;
- список до протоколу № 2 від 06.12.2018 не є списком до іншого протоколу №2 від 02.03.2015.
Згідно з частинами 1, 3 статті 13 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Звертаючись до суду, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частини перша та третя статті 74 ГПК України).
Оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив такі обставини.
За змістом положень статті 167 ГК України корпоративні відносини - це відносини, які виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав. Корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Стаття 55 ГК України визначає господарські організації як юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.
За способом утворення (заснування) та формування статутного капіталу стаття 63 ГК України відносить кооперативні підприємства до корпоративних, а за формою власності - до підприємств колективної власності.
Підприємством колективної власності визнається корпоративне або унітарне підприємство, що діє на основі колективної власності засновника (засновників). Підприємствами колективної власності є виробничі кооперативи, підприємства споживчої кооперації, підприємства громадських та релігійних організацій, інші підприємства, передбачені законом (стаття 93 ГК України).
Кооперативи як добровільні об'єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо). Діяльність різних видів кооперативів регулюється законом. Господарська діяльність кооперативів повинна здійснюватися відповідно до вимог цього Кодексу, інших законодавчих актів (стаття 94 Господарського кодексу України).
Правові, організаційні, економічні та соціальні основи функціонування кооперації в Україні визначаються Законом України "Про кооперацію".
За змістом положень статей 2, 6, 9 Закону України "Про кооперацію" кооператив є юридичною особою, утвореною фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об'єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування. Кооператив має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків та може мати печатки. Державна реєстрація кооперативу проводиться в порядку, передбаченому законом. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.
Обслуговуючий кооператив - це кооператив, який утворюється шляхом об'єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу. Обслуговуючий кооператив надає послуги своїм членам, не маючи на меті одержання прибутку (статті 2, 23 Закону України "Про кооперацію").
Таким чином, обслуговуючий кооператив незалежно від напряму його діяльності є господарською організацією - юридичною особою, яка здійснює некомерційну господарську діяльність з моменту державної реєстрації на підставі закону та свого статуту.
За змістом наведених норм корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності передбачені законом і статутними документами.
Згідно із положеннями статті 12 Закону України "Про кооперацію" основними правами члена кооперативу є, зокрема, участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов'язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.
Відповідно, члени обслуговуючого кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними.
Така правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі № 509/577/18, від 01.10.2019 у справі № 910/7554/18, від 17.12.2019 № 904/4887/18.
Членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу. Членом кооперативу може бути фізична особа, яка досягла 16-річного віку і виявила бажання брати участь у його діяльності. Кооператив зобов'язаний вести облік своїх членів та видати кожному з них посвідчення про членство (стаття 10 Закону України "Про кооперацію").
Вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви. Особа, яка подала заяву про вступ до кооперативу, вносить вступний внесок і пай у порядку та розмірах, визначених його статутом. Рішення правління чи голови кооперативу про прийняття до кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами його членів. Порядок прийняття такого рішення та його затвердження визначається статутом кооперативу (стаття 11 Закону України "Про кооперацію").
Статтею 15 Закону України "Про кооперацію" визначено, що вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу. Дана стаття закону містить перелік питань, які відносяться до компетенції загальних зборів членів кооперативу, при цьому встановлено, що рішенням загальних зборів членів кооперативу до компетенції загальних зборів можуть бути віднесені інші питання діяльності кооперативу.
Статтею 15 Закону України "Про кооперацію" також встановлено, що чергові загальні збори членів кооперативу скликаються правлінням або головою кооперативу у разі потреби, але не рідше одного разу на рік. Про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення.
За приписами статті 15 Закону України "Про кооперацію" загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених - за наявності не менше двох третин уповноважених. Кожний член кооперативу чи уповноважений кооперативу має один голос, і це право не може бути передано іншій особі. Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу про прийняття, внесення змін до статуту, вступ до кооперативного об'єднання або вихід з нього та про реорганізацію або ліквідацію кооперативу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як 75 відсотків членів кооперативу, присутніх на загальних зборах кооперативу. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів членів (уповноважених) кооперативу, присутніх на його загальних зборах. Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу приймаються відповідно до його статуту відкритим або таємним голосуванням.
Звертаючись із даним позовом, позивач зазначив, що він є членом членом автокооператива-стоянки "ВІКТОРІЯ", який був перейменований в 2001 році на Гаражний автокооператив "ВІКТОРІЯ".
Наявною в матеріалах справи копією довідки Гаражного автокооперативу "ВІКТОРІЯ" вих. № 204 від 14.11.2016, виданою гр. ОСОБА_1 , за підписами Голови правління ОСОБА_8 та Головного бухгалтера ОСОБА_24, підтверджується, що гр. ОСОБА_1 дійсно є членом Гаражного атокооперативу "ВІКТОРІЯ" (т.1 а.с. 52). В матеріалах справи також міститься копія посвідчення члена Гаражного атокооперативу "ВІКТОРІЯ" від 12.04.2010, виданого ОСОБА_1 (т.1 а.с.43).
Відповідач не заперечував щодо членства ОСОБА_1 у Гаражному атокооперативі "ВІКТОРІЯ".
Відповідно до Статуту Гаражного автокооперативу "ВІКТОРІЯ", прийнятого Загальними зборами АКС "ВІКТОРІЯ", протокол № 5 від 18.05.2001, зареєстрованого Державною адміністрацією Шевченківського району м. Києва, свідоцтво про державну реєстрацію від 22.05.2001 (з подальшими змінами (доповненнями)) (далі - Статут) (т.1 а.с. 192-200):
- автокооператив створений шляхом реорганізації (перетворення) по будівництву та експлуатації стоянок для зберігання транспортних засобів, що знаходяться в особистій власності громадян (надалі автокооператив) організовується та набуває право юридичної особи з моменту реєстрації його статуту, Шевченківською районною держадміністрацією (п. 1);
- член кооперативу має право, зокрема: користуватися віділеним йому місцем стоянки на протязі всього часу існування кооперративу (пп. 19.1 п. 1); вибирати та бути обраним в керівні органи управління (пп. 19.4 п. 19); користуватися майном кооперативу, пільгами та перевагами, передбаченими для членів кооперативу (пп. 19.5 п. 19);
- член кооперативу зобов'язаний, зокрема: дотримуватись Статуту кооперативу, виконувати рішення загальних зборів та правління кооперативу (пп. 20.1 п. 20); своєчасно сплачувати внески та податки в розмірах, встановлених рішенням загальних зборів кооперативу (зборів уповноважених) та державою, своєчасно сплачувати внески на утримання автостоянки в розмірах, встановлених рішенням загальних зборів членів кооперативу (зборів уповноважених) (пп. 20.3 п. 20);
- вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу (збори членів кооперативу (збори уповноважених)), які для керівництва поточними справами вибирають голову та правління кооперативу. Уповноважених вибирають на загальних зборах по нормі 1 уповноважений від 10 членів строком на 3 роки (п. 28);
- Загальні збори (збори уповноважених): приймають статут кооперативу, вносять в нього зміни та доповнення (пп. 29.1 п. 29); вибирають голову кооперативу, правління та ревізійну комісію кооперативу, заслуховують звіти про їх діяльність (пп. 29.2 п. 29); вирішують питання прийняття у члени кооперативу та виключення з нього (пп. 29.3 п. 29); затверджують плани діяльності кооперативу та звіти про їх виконання (пп. 29.6 п. 29);
- Загальні збори (збори уповноважених) скликаються правлінням кооперативу не рідше одного разу на рік (п. 30);
- Загальні збори членів кооперативу визначаються дійсними при участі в них не менш, як половини загальної кількості членів кооперативу або 2/3 уповноважених (п. 32);
- Рішення загальних зборів приймається простою більшістю голосів присутніх членів кооперативу (уповноважених) (п. 33);
- Правління кооперативу обирається із членів цього кооперативу загальними зборами в кількості не менш 5-ти чоловік строком на 3-ри роки. Правління кооперативу із свого складу обирає Голову правління (п. 36);
- Правління кооперативу є виконавчим органом і підзвітне загальним зборам членів кооперативу (п. 37);
- Ревізійна комісія обирається загальними зборами членів кооперативу (зборами уповноважених) у складі не менш трьох чоловік строком на три роки. Ревізійна комісія обирає зі свого складу голову та секретар (п. 40);
- у випадку вилучення у автокооперативу земельної ділянки, на якій він розташовувався, держадміністрація виділяє іншу земельну ділянку, а зацікавлені організації зобов'язані перенести (збудувати) всі споруди автокооперативу або відшкодувати матеріальні збитки (п. 51).
06.12.2018 проведені загальні збори членів Гаражного автокооперативу "ВІКТОРІЯ", що підтверджується Протоколом № 2 загальних збори членів Гаражного автокооперативу "ВІКТОРІЯ" (далі - Протокол № 2 від 06.12.2018).
Згідно наявної в матеріалах справи копії Протоколу № 2 від 06.12.2018 (т.1 а.с.66) вбачається:
На обліку 318 членів автокоперативу.
З них на зборах були присутні 160 членів.
Головою зборів було обрано ОСОБА_8 .
Секретарем зборів обрано ОСОБА_9 .
Порядок денний:
1. Відповідно до розпорядження Київської міської ради № 24/08 від 21.11.2018, будівництво метро та знесення гаражів.
2. Звіт Голови правління про господарську діяльність ГА "ВІКТОРІЯ". Про перевибори членів правління, ревізійної комісії та Голови правління.
3. Щомісячна оплата за гаражі та стоянку. Виключення з членів автокооперативу ОСОБА_10 , ОСОБА_11
4. Різне.
Згідно Протоколу № 2 від 06.12.2018 встановлено, що на загальних зборах членів ГА "ВІКТОРІЯ" прийнято рішення:
1. Щодо виділення альтернативної земельної ділянки площею 0,15 га згідно ст. 121 Земельного кодексу України під забудову капітальних гаражів членів автокооперативу, чиї гаражі будуть знесені із земель комунальної власності, та надати відповідне розпорядження КМДА.
Щодо отриманая та погодження дозвільної документації на розміщення капітальних гаражів, з врахуванням витрат по розробці проекту землеустрою та його затвердження, дозвільної документації на будівництво та введення в експлуатацію, понесених витрат по будівництву капітальних гаражів для членів автокооперативу, гаражі яких будуть знесені для розміщення тимчасового будівельного майданчика та надати відповідне розпорядження (рішення) КМДА.
2. Роботу голови правління ГА "ВІКТОРІЯ" ОСОБА_8 визнати задовільною. Члени правління та ревізійна комісія залишаються в попередньому складі.
Інші рішення, зокрема про виключення з членів ГА "ВІКТОРІЯ", про включення до членів ГА "ВІКТОРІЯ", загальними зборами членів ГА "ВІКТОРІЯ" 06.12.2018 не приймались, що не заперечувалось представниками позивача та відповідача.
Відповідно до усталеної практики Верховного Суду, рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами) (постанови КГС ВС від 21.03.2018 у справі № 927/699/17, від 12.06.2018 у справі № 908/1120/17, від 20.06.2018 у справі № 910/13036/17, від 22.08.2018 у справі № 925/715/17).
У зв'язку з цим, підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.
Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з порушенням прямих вказівок закону є, зокрема, прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму (стаття 15 Закону України "Про кооперацію").
Проте, встановлення окремих порушень під час скликання та проведення загальних зборів учасників юридичних осіб не призводить до обов'язкового визнання недійсним рішення таких зборів. Наприклад, відсутність доказів повідомлення учасника про скликання загальних зборів не є підставою для визнання недійсними рішень таких зборів, якщо буде встановлено присутність учасника (його представника) на оспорюваних загальних зборах (постанови КГС ВС від 28.03.2018 у справі № 910/22291/16, від 03.04.2018 у справі № 916/3071/16).
Так, у постанові від 03.04.2018 у справі № 916/3071/16 КГС ВС дійшов висновку, що відповідно до статті 167 Господарського кодексу України правомочність учасника (акціонера, члена) на участь в управлінні господарською організацію, зокрема, шляхом участі в загальних зборах, є однією зі складових корпоративних прав. Відтак зазначені права можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання порядку скликання і проведення загальних зборів, якщо учасник не зміг взяти участь у загальних зборах та/або належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо, тобто не зміг належним чином реалізувати своє право на участь в управлінні. Водночас за відсутністю доведення належними доказами порушення корпоративних прав позивача, який взяв участь у загальних зборах учасників товариства, у зв'язку з недотриманням порядку їх скликання підстави для визнання недійсним прийнятого на таких зборах рішення відсутні.
Статтею 15 Закону України "Про кооперацію" передбачено, що про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів членів кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення.
Як встановлено судом, положеннями Статуту не передбачено порядку повідомлення членів кооперативу про проведення загальних зборів членів кооперативу.
У такому разі, обраний особою, що скликає загальні збори учасників товариства, спосіб повідомлення про їх проведення повинен забезпечити реальне персональне повідомлення учасника і не бути формальним. У випадку заперечення учасником факту повідомлення його про проведення загальних зборів, обов'язок доказування обставин повідомлення позивача про проведення загальних зборів покладається на відповідача, як особу, рішення органу управління якої оспорюється (така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 11.12.2019 у справі № 916/2584/18, від 06.02.2020 у справі № 906/307/19).
Під час розгляду даної справи відповідач зазначив, що оскільки Статутом не передбачено порядку повідомлення членів кооперативу про проведення загальних збори членів кооперативу, відповідач повідомляв (в тому числі і щодо оскаржуваних зборів) членів кооперативу про проведення зборів шляхом розміщення об'яви про збори за 30 днів до запланованої дати із порядком денним на дошці оголошень, що розміщена при вході в кооператив, окрім того охоронець нагадує при в'їзді /виїзді із кооперативу.
Наразі позивач стверджував, що він не бачив жодних повідомлень на дошці оголошень при в'їзді в кооператив щодо проведення загальних зборів членів кооперативу 06.12.2018, не був обізнаний щодо порядку денного цих зборів, охоронець йому таку інформацію не повідомляв.
Наведені твердження позивача спростовуються з огляду на факт присутності позивача - ОСОБА_1 особисто на загальних зборах членів кооперативу 06.12.2018, що підтверджується Списками до протоколу № 2 від 06.12.2018, копію якого відповідачем долучено до матеріалів справи (т.1 а.с.182-186а). Так, наведений список у п. 13 містить зазначення прізвища, імені та по-батькові ОСОБА_1 , номер ряду та гаражів, належних останньому (9 ряд, гаражі НОМЕР_1 , НОМЕР_11), підпис ОСОБА_1 .
Судом встановлено, що матеріали справи дійсно не містять відповідного оголошення про проведення загальних зборів членів кооперативу 06.12.2018, про яке зазначав відповідач, а рівно інших доказів повідомлення позивача про скликання та порядок денний таких зборів.
Натомість у даному випадку суд доходить висновку, що відсутність доказів повідомлення позивача про скликання оспорюваних загальних зборів не є підставою для визнання недійсними рішень таких зборів, оскільки судом було встановлено присутність позивача на таких зборах.
Суд критично оцінює сумніви позивача стосовно того, що надані відповідачем Списки до протоколу № 2 від 06.12.2018 можуть відноситись саме до оскаржуваних загальних зборів, оскільки позивачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів у розумінні статей 76, 77 ГПК України, якими б підтверджувалось, що надані відповідачем Списки до протоколу № 2 від 06.12.2018, які містять підпис позивача, відносяться до якихось інших загальних зборів членів ГА "ВІКТОРІЯ", ніж збори, які були проведені 06.12.2018, а рівно, що підпис у п. 13 наданих відповідачем Списків до протоколу № 2 від 06.12.2018 не належить ОСОБА_1 .
Згідно зі статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень у господарському процесі, є складовою обов'язку сприяти всебічному, повному та об'єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять до предмета доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.
Вказана правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі № 914/1131/18, від 26.02.2019 у справі № 914/385/18, від 10.04.2019 у справі № 904/6455/17, від 05.11.2019 у справі № 915/641/18.
У розумінні положень наведеної норми на суд покладено обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Враховуючи надані сторонами докази та встановлені на їх підставі обставини у сукупності, суд доходить висновку, що подані відповідачем на спростування позовних вимог докази, а саме Протокол № 2 від 06.12.2018 загальних зборів членів ГА "ВІКТОРІЯ" та Списки до протоколу № 2 від 06.12.2018, є більш вірогідними ніж докази, подані позивачем в обґрунтування заявлених ним позовних вимог.
Отже, встановивши, що позивач взяв участь у загальних зборах членів кооперативу ГА "ВІКТОРІЯ" 06.12.2018, за відсутності при цьому в матеріалах справи належних та допустимих доказів порушення корпоративних прав позивача у зв'язку з недотриманням порядку скликання оскаржуваних загальних зборів членів кооперативу, у суду відсутні підстави для визнання недійсними прийнятих на загальних зборах членів кооперативу ГА "ВІКТОРІЯ" 06.12.2018 рішень на такій підставі, як позбавлення учасника (члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.
Позивач також стверджував, що рішення на загальних зборах членів кооперативу ГА "ВІКТОРІЯ" 06.12.2018 були прийняті за відсутності кворуму.
Згідно з п. 32 Статуту загальні збори членів кооперативу визначаються дійсними при участі в них не менш, як половини загальної кількості членів кооперативу або 2/3 уповноважених.
Приписами статті 15 Закону України "Про кооперацію" встановлено, що загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених - за наявності не менше двох третин уповноважених.
Згідно наявного в матеріалах справи Протоколу № 2 від 06.12.2018 загальних зборів членів ГА "ВІКТОРІЯ" вбачається, що станом на дату проведення загальних зборів членів ГА "ВІКТОРІЯ" 06.12.2018 на обліку у кооперативі перебувало 318 членів кооперативу, що не заперечувалося представниками позивача та відповідача.
Судом встановлено, що 06.12.2018 були проведені саме загальні збори членів кооперативу, а не збори уповноважених, оскільки у Протоколі № 2 від 06.12.2018 не йдеться ні про збори уповноважених, ні про уповноважених, у Списках до протоколу № 2 від 06.12.2018 також не вказано, хто з присутніх є уповноваженими особами, наявність кворуму на оскаржуваних зборах фактично розрахована виходячи із загальної кількості членів кооперативу, а не кількості уповноважених (п. 32 Статуту).
Суд приймає до уваги Списки до протоколу № 2 від 06.12.2018 як належні і більш вірогідні докази участі в оскаржуваних загальних зборах саме тих членів кооперативу, які зазначені у цих списках.
При дослідженні питання наявності або відсутності кворуму на оскаржуваних загальних зборах членів кооперативу, суд виходив з того, що кожний член кооперативу має 1 голос, не залежно від кількості гаражів, що узгоджується з приписами статті 15 Закону України "Про кооперацію" та не заперечувалось представниками сторін.
Проаналізувавши Списки до протоколу № 2 від 06.12.2018, суд встановив таке.
1. Під номером 30 зазначено ОСОБА_12 , гараж НОМЕР_2 , під номером 46 - ОСОБА_4 , гараж НОМЕР_3 , а під номером 114 - ОСОБА_13 , гараж НОМЕР_4 . Оскільки з Протоколу № 2 від 06.12.2018 не вбачається, що стосовно вказаних осіб було прийняте рішення про їх включення до членів ГА "ВІКТОРІЯ" (резолютивна частина Протоколу № 2 від 06.12.2018 містить рішення тільки по пунктам 1 та 2 порядку денного), то вказані особи не мали права голосу на оскаржуваних загальних зборах членів кооперативу 06.12.2018, що узгоджується з приписами статті 11 Закону України "Про кооперацію", пп. 29.3 п. 29 Статуту.
Так, згідно статті 11 Закону України "Про кооперацію" рішення правління чи голови кооперативу про прийняття до кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами його членів. Порядок прийняття такого рішення та його затвердження визначається статутом кооперативу. Відповідно до пп. 29.3 п. 29 Статуту питання прийняття у члени кооперативу та виключення з нього вирішують Загальні збори. Як встановлено судом, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів прийняття оскаржуваними загальними зборами членів кооперативу рішення про включення ОСОБА_12 , ОСОБА_4 та ОСОБА_13 до членів кооперативу ГА "ВІКТОРІЯ".
Отже, три голоси ( ОСОБА_12 , ОСОБА_4 , ОСОБА_13 ) було безпідставно враховано при визначенні кворуму на оскаржуваних загальних зборах членів кооперативу.
2. Під номерами 110, 111, 112, 113 зазначено ОСОБА_6 , гаражі № НОМЕР_5 , НОМЕР_15, НОМЕР_16, НОМЕР_17. Оскільки кожний член кооперативу має 1 голос, не залежно від кількості гаражів, то вказана особа мала право лише 1 голосу на оскаржуваних загальних зборах членів кооперативу 06.12.2018, а не 4 голоси.
Отже, три голоси ( ОСОБА_6 ) було безпідставно враховано при визначенні кворуму на оскаржуваних загальних зборах членів кооперативу.
3. Під номером 103 та номером 121 зазначено ОСОБА_14 , гараж № НОМЕР_6 , а отже одну і ту ж особу зазначено двічі, тоді як вона мала право лише 1 голосу на оскаржуваних загальних зборах членів кооперативу 06.12.2018.
Отже, один голос ( ОСОБА_14 ) було безпідставно враховано при визначенні кворуму на оскаржуваних загальних зборах членів кооперативу.
4. Під номерами 156, 157, 158 зазначено ОСОБА_15 , гаражі № НОМЕР_7 , № НОМЕР_8 , № НОМЕР_9 , а отже одну і ту ж особу зазначено тричі, тоді як вона має право лише 1 голосу на оскаржуваних загальних зборах членів кооперативу 06.12.2018.
Отже, два голоси ( ОСОБА_15 ) було безпідставно враховано при визначенні кворуму на оскаржуваних загальних зборах членів кооперативу.
5. Позивач стверджував, що під номерами 3 та 4, 38 та 39, 99 та 100 містяться однакові підписи, під номерами 35 , 49 , 75 , 79 зазначені прізвища, які неможливо прочитати (нерозбірливі), а під номером 50 ( ОСОБА_16 ) та номером 133 ( ОСОБА_17 ) - один почерк та підпис. Проте, такі твердження позивача суд відхиляє як необгрунтвані, з огляду на відсутність в матеріалах справи належних та достовірних доказів на їх підтвердження, враховуючи, що позивачем не надано висновку експерта з цих питань, клопотання про призначення експертизи судом позивачем також не заявлялось.
6. Позивач стверджував, що під номером 18 зазначено ОСОБА_2 , а під номером 68 зазначено ОСОБА_3 , тоді як вказані особи були виключені із складу членів коооперативу на оскаржуваних зборах.
Як встановлено судом, резолютивна частина Протоколу № 2 від 06.12.2018 містить рішення тільки по пунктам 1 та 2 порядку денного та не містиь рішення про виключення вказаної особи зі членів ГА "ВІКТОРІЯ", а відтак ОСОБА_2 та ОСОБА_3 мали право приймати рішення під час оскаржуваних загальних зборів членів кооперативу.
Отже, проаналізувавши Списки до протоколу № 2 від 06.12.2018, суд доходить висновку, що при визначенні кворуму на оскаржуваних загальних зборах членів кооперативу було безпідставно враховано дев'ять голосів.
Таким чином, як встановлено судом, станом на 06.12.2018 на обліку ГА "ВІКТОРІЯ" перебувало 318 членів кооперативу, з них на оскаржуваних загальних зборах членів кооперативу були присутні 154 членів, які мали 154 голосів (163 - 9), тоді як згідно п. 32 Статуту для визначення загальних зборів членів кооперативу дійсними була необхідна участь в них не менш, як половини загальної кількості членів кооперативу, тобто 159 членів кооперативу та більше. Відтак на оскаржуваних загальних зборах членів кооперативу був відсутній кворум.
Крім того, що згідно з п. 33 Статуту рішення загальних зборів приймається простою більшістю голосів присутніх членів кооперативу (уповноважених). Як вбачається зі змісту Протоколу № 2 від 06.12.2018, даний протокол не містить відомостей про результати голосування членів кооперативу, які були присутні на оскаржуваних загальних зборах, а відтак не можливо встановити, чи були прийняті на цих зборах рішення з дотриманням п. 33 Статуту.
На підтвердження проведення загальних зборів ГА "ВІКТОРІЯ" 06.12.2018 за відсутності кворуму, представником позивача до матеріалів справи долучено протоколи опитування ОСОБА_18 від 30.09.2022, ОСОБА_19 від 29.09.2022, ОСОБА_20 від 26.09.2022, ОСОБА_21 від 27.09.2022, ОСОБА_22 від 01.10.2022, ОСОБА_23 від 01.10.2022 (а.с. 25-38 т. 2) (далі разом - протоколи опитування).
Проаналізувавши наведені протоколи опитування, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Суд звертає увагу, що за змістом приписів частини 1 статті 87 ГПК України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи.
Відповідно до частини 1 статті 88 ГПК України передбачено, що показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка.
Частиною 2 статті 88 ГПК України передбачено, що заяві свідка зазначаються ім'я (прізвище, ім'я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти (за наявності), обставини, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з'явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень.
Частиною 3 статті 88 ГПК України встановлено, що підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом. Не вимагається нотаріальне посвідчення підпису сторін, третіх осіб, їх представників, які дали згоду на допит їх як свідків.
Таким чином, показання свідків викладаються у заяві свідка, тоді як виклад показань свідків у формі протоколу опитування не передбачено приписами ГПК України.
Судом встановлено, що надані представником позивача протоколи опитування були складені адвокатом Коганковою О., яка на підставі ст. 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" опитала вищезазначених осіб щодо їх участі у загальних зборах ГА "ВІКТОРІЯ" 06.12.2018, відповідно до опитування опитувані особи повідомили, зокрема, що не були присутніми на таких зборах.
З протоколів опитування вбачається, що підписи осіб, які опитувались адвокатом, не посвідчені нотаріусом, при цьому зі змісту протоколів опитування не вбачається, що опитувані особи дали згоду на допит їх як свідків.
Отже, приписами ГПК України не передбачено виклад показань свідків у формі протоколу опитування, при цьому надані позивачем протоколи опитувань не є заявами свідків, оскільки складені без дотримання вимог ст. 88 ГПК України. У свою чергу, вищезазнчені протоколи опитування не приймаються судом у якості належних та допустимих доказів проведення загальних зборів ГА "ВІКТОРІЯ" 06.12.2018 за відсутності кворуму.
Надаючи оцінку доводам учасників судового процесу, судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Здійснивши оцінку наявних у матеріалах справи доказів у порядку ст. 86 ГПК України, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, підтверджені тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення повністю позову ОСОБА_1 про визнання недійсними всіх рішень, прийнятих на загальних зборах членів Гаражного автокооперативу "ВІКТОРІЯ" 06 грудня 2018 року, затверджених протоколом загальних зборів членів Гаражного автокооперативу "ВІКТОРІЯ" № 2 від 06.12.2018, оскільки судом встановлено факт прийняття загальними зборами ГА "ВІКТОРІЯ" 06.12.2018 рішень за відсутності кворуму, що є безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів.
Стосовно розподілу судових витрат.
Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній розрахунок судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
У заяві про усунення недоліків позовної заяви позивач навів попередній розрахунок судових витрат позивача, який складається з 2 380,00 грн судового збору та 4 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідач разом із відзивом на позовну заяву подав попередній розрахунок судових витрат на професійну правничу допомогу, в якому зазначив, що уклав з адвокатом Пересунько О.В. Додаткову угоду від 05.07.2022 до Договору про надання правничої допомоги № 05/11 від 05.11.2020, відповідно до умов якої гонорар адвоката за пердставництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, складає 6 000,00 грн, втім у зазначену суму не включені витрати на поштові відправлення.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Наявною в матеріалах справи квитанцією № 39778710-1 від 03.11.2021 підтверджується здійснення позивачем сплати судового збору за подання позовної заяви у сумі 2 380,00 грн.
Також в матеріалах справи наявна квитанція № 31 від 30.12.2021 на суму 2 2270,00 грн, якою підтверджується здійснення позивачем сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.11.2021 у справі № 910/17626/21, якою позовну заяву ОСОБА_1 постановлено вважати неподаною та повернути заявникові.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.05.2022 постановлено скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.11.2021 у справі № 910/17626/21.
Враховуючи приписи пункту 2 частини 1 ст. 129 ГПК України та задоволення позову повністю, суд дійшов висновку про покладення на відповідача 2 270,00 грн судового збору, сплаченого позивачем за подання позовної заяви та 2 270,00 грн грн судового збору, сплаченого позивачем за подання апеляційної скарги.
Водночас суд відзначає, що відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" установлено, що у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня - 2 270 гривень.
Отже, при зверненні з позовом до суду 28.10.2021, позивач мав сплатити судовий збір у сумі 2 270,00 грн. тоді як фактично сплатив 2 380,00 грн, тобто у більшому розмірі, ніж встановлено законодавством.
Статтею 7 Закону України "Про судовий збір" визначено підстави повернення судового збору, який повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.
Оскільки позивач не звертався до суду з клопотанням про повернення судового збору в розмірі переплаченої суми (110,00 грн), у суду відсутні підстави для вчинення відповідних дій.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 129 ГПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частинами 1, 2 статті 126 ГПК України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
По матеріалам справи судом встановлено, що позивачем станом на дату розгляду справи по суті не подано доказів на підтвердження розміру витрат, понесених ним на професійну правничу допомогу. З огляду на зазначене, питання про розподіл витрат позивача на професійну правничу допомогу судом не розглядалось.
Враховуючи задоволення позову повністю, понесені відповідачем судові витрати на професійну правничу допомогу покладаються на відповідача на підставі пункту 1 частини 4 статті 129 ГПК України.
Керуючись ст. 4, 13, 14, 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 126, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 327 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати недійсними рішення, прийняті на загальних зборах членів ГАРАЖНОГО АВТОКООПЕРАТИВУ "ВІКТОРІЯ" 06 грудня 2018 року, затверджених Протоколом загальних зборів членів ГАРАЖНОГО АВТОКООПЕРАТИВУ "ВІКТОРІЯ" № 2 від 06.12.2018, а саме:
"1. Щодо виділення альтернативної земельної ділянки площею 0,15 га згідно ст. 121 Земельного кодексу України під забудову капітальних гаражів членів автокооперативу, чиї гаражі будуть знесені із земель комунальної власності, та надати відповідне розпорядження КМДА.
Щодо отримання та погодження дозвільної документації на розміщення капітальних гаражів, з врахуванням витрат по розробці проекту землеустрою та його затвердження, дозвільної документації на будівництво та введення в експлуатацію, понесених витрат по будівництву капітальних гаражів для членів автокооперативу, гаражі яких будуть знесені для розміщення тимчасового будівельного майданчика та надати відповідне розпорядження (рішення) КМДА.
2. Роботу голови правління ГА "ВІКТОРІЯ" ОСОБА_8 визнати задовільною, з продовженням терміну його діяльності на три роки.
Члени правління та ревізійна комісія залишаються в попередньому складі".
3. Стягнути з ГАРАЖНОГО АВТОКООПЕРАТИВУ "ВІКТОРІЯ" (УКРАЇНА, 04108, М.КИЇВ, ПРОСПЕКТ ПРАВДИ, БУДИНОК 39; ідентифікаційний код 24927279) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_10 ) 2270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 коп.) судового збору за подання позовної заяви, 2270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 коп.) за подання апеляційної скарги.
4. Після набрання рішенням суду законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (чч 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Повне рішення складено 13.12.2022.
Суддя Оксана ГУМЕГА