ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
07.12.2022Справа № 910/7413/22
За позовом Акціонерного товариства "БАНК ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ"
до Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВА ЕЛЕКТРИЧНА КОМПАНІЯ"
за участю третіх без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1)ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Краматорський завод енергетичного машинобудування" та 2) ОСОБА_1
про стягнення 615479,45 грн.
Суддя Сташків Р.Б.
Секретар судового засідання Гарашко Т.В.
Представники сторін:
від позивача - Мартиненко О.В.,
від відповідача - Мамонов Д.В.,
від третіх осіб - не з'явилися.
На розгляд Господарського суду міста Києва передано указану позовну заяву Акціонерного товариства "БАНК ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ" (далі - позивач) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВА ЕЛЕКТРИЧНА КОМПАНІЯ" (далі - відповідач) заборгованості у сумі 615479,45 грн, що складається із: 500000 грн суми банківської гарантії, 40273,97 грн пені, 69000 грн інфляційних втрат та 6205,48 грн 3% річних.
Вимоги позову мотивовані тим, що позивачем на підставі листа вимоги відповідача було перераховано останньому 500000 грн, що є платежем за банківською гарантією №4352/20-ГФ від 09.04.2020 виданою позивачем на підставі договору про надання банківської гарантії від 10.03.2020 №4352/20-ГФ, разом з тим, рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/1087/21 було встановлено, що вимога щодо настання гарантійного випадку здійснення платежу не відповідала умовам банківської гарантії №4352/20-ГФ від 09.04.2020 та відсутній гарантійний випадок, а отже, позивач вважає, що отримані відповідачем кошти в сумі 500000 грн є безпідставно набутими.
Ухвалою суду від 18.08.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
30.08.2022 від позивача надійшло клопотання про розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 31.08.2022 клопотання Акціонерного товариства "БАНК ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ" задоволено, розгляд справи №910/7413/22 призначено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 05.10.2022.
12.09.2022 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву у якому останній заперечує проти вимог позову в повному обсязі, зазначаючи, що жодних умов щодо того, що банківська гарантія стосуватиметься зобов'язань «з врегулювання небалансів електричної енергії» Договір гарантії не містить, а відповідач звертаючись до позивача з вимогою про сплату гарантованого платежу не вводив в оману Банк і не зловживав своїми правами.
Відповідач стверджує, що оскільки позивач сплатив суму гарантії, то відповідно і визнав, що лист-вимога відповідає умовам гарантії.
У відповіді на відзив позивач заперечує щодо твердження відповідача, звертає увагу суду на прийняте рішення у справі №910/1087/21 та встановлені у ньому факти, а також стосовно відсутності підстав у відповідача для утримання грошових коштів у сумі 500000 грн.
Ухвалою суду від 16.11.2022 було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 07.12.2022.
У судовому засіданні під час розгляду справи по суті 07.12.2022 представник позивача підтримав вимоги позову у повному обсязі, представник відповідача заперечив проти позову та просив суд відмовити у його задоволенні.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд
У провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа №910/1087/21 за позовом Акціонерного товариства "Банк інвестицій та заощаджень" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Краматорський завод енергетичного машинобудування" та ОСОБА_1 про солідарне стягнення за договором про надання банківської гарантії від 10.03.2020 № 4352/20-ГФ 399000 грн. гарантійної суми, 29698,03 грн. пені, 15761 грн. інфляційних втрат та 7426,03 грн. трьох процентів річних.
Рішенням від 08.07.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2021 у справі № 910/1087/21, у задоволенні вказаного позову Акціонерного товариства "Банк інвестицій та заощаджень" відмовлено.
Згідно з ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Преюдиціальність - це обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.
Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.
Для рішень господарських судів важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в рішенні господарського суду, є суб'єктивний склад спору. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Немає винятків стосовно преюдиціальності фактів, що не входили до предмета доказування в раніше розглянутій справі. Якщо суд помилково включив факт у предмет доказування, це не позбавляє його властивостей преюдиціального факту в розгляді іншої справи. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта. Лише згадувані, але такі, що не одержали оцінку суду обставини не можуть розглядатися як встановлені судом і не набувають властивості преюдиціальності.
Таким чином, не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.
Преюдиціальні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акта, який набрав законної сили.
Таким чином, обставини встановлені у рішенні Господарського суду міста Києва від 08.07.2021 № 910/1087/21, яке набрало законної сили, повторного доведення не потребують, оскільки у розгляді даної справи беруть участь ті самі особи, щодо яких встановлено ці обставини.
Так, судом у рішенні від 08.07.2021 у межах справи № 910/1087/21 встановлено наступне.
10.03.2020 між позивачем, як гарантом, та третьою особою-1, як принципалом, укладено Договір про надання банківської гарантії № 4352/20-ГФ, за умовами якого гарант надає за заявою принципала банківську гарантію забезпечення виконання договору про постачання електричної енергії споживачу від 05.04.2019 № 157/2019-Е, що укладений між відповідачем (бенефіціар) та третьою особою-1. Гарантія видається гарантом у вигляді банківської гарантії забезпечення виконання договору на суму 500000 грн.
Згідно з умовами п. 3.4.1 Договору гарантії принципал зобов'язується протягом двох банківських днів з моменту сплати гарантом грошових коштів по гарантії, на вимогу бенефіціара, та отримання від гаранта відповідної вимоги, відшкодувати гаранту в повному обсязі всі витрати, (включаючи, але не обмежуючись наступними): а) суми, фактично сплачені гарантом бенефіціару в порядку та у випадках передбачених гарантією; б) збитки, включаючи реальні збитки, упущену вигоду та збитки від інфляційних процесів; в) судові витрати, понесені гарантом за гарантією.
09.04.2020 позивачем видано банківську гарантію № 4352/20-ГФ за грошовими зобов'язаннями принципала перед бенефіціаром, що виникають за договором про постачання електричної енергії споживачу від 05.04.2019 № 157/2019-Е з оплати принципалом вартості електричної енергії, купленої у бенефіціара, внаслідок врегулювання небалансів електричної енергії згідно з Законом і Правилами (за винятком зобов'язань зі сплати неустойки (пені, штрафу) та/або збитків). Розмір зобов'язань принципала зазначається бенефіціаром у рахунку, який надається ним принципалу для оплати.
За умовами гарантії гарант зобов'язався у разі порушення зобов'язань принципала сплатити бенефіціару кошти в межах суми гарантії, відповідно до умов гарантії та за першою вимогою без подання ним будь-яких інших документів або виконання будь-яких інших умов (гарантія е безумовною).
Гарантією передбачено, що вимога подається бенефіціаром гаранту, у випадку порушення зобов'язань принципала, з вимогою сплатити кошти за гарантією та має бути складена бенефіціаром: в паперовому вигляді, що скріплений підписом керівника бенефіціара, відомості про якого зазначені у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань, зразок якого (підпису) був наданий гаранту для цілей обслуговування поточного рахунку зі спеціальним режимом використання, що відкритий гарантом бенефіціару, або підписом(-ами) особи(-іб), уповноваженої(-их) на підписання вимоги, щодо якої(-их) у гаранта наявні нотаріально засвідчені копії документів, які підтверджують повноваження зазначеної(-их) особи(-іб) підписувати вимогу, і засвідчений(-і) нотаріально зразок(и) її(їх) підпису(-ів), та/або в електронному вигляді, що засвідчений кваліфікованим електронним підписом керівника бенефіціара, відомості про якого зазначені у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань або кваліфікованим(-и) електронним(-и) підписом(-ами) особи(-іб), уповноваженої(-их) на підписання вимоги, щодо якої(-их) у гаранта наявні нотаріально засвідчені копії документів, які підтверджують повноваження зазначеної(-их) особи(-іб) підписувати вимогу. Вимога має містить номер цієї гарантії та дату складання вимоги, суму зобов'язань принципала, що вимагається бенефіціаром до сплати за цією гарантією, реквізити поточного рахунку зі спеціальним режимом використання бенефіціара, на який гарантом має бути здійснена сплата за цією гарантією, та твердження, що принципал своєчасно не виконав зобов'язання принципала, із зазначенням суті порушення зобов'язань принципала та розміру таких порушених зобов'язань принципала, з посиланням на номер та дату рахунку, який містить розмір таких зобов'язань принципала, що був наданий бенефіціаром принципалу для оплати. Вимога може бути доставлена особисто, кур'єром, поштою, надіслана засобами системи дистанційного обслуговування "Корпоративний Клієнт-банк" (за наявності), використання якої здійснюється на підставі договору, укладеного між гарантом та бенефіціаром.
21.04.2020 позивачем від відповідача отримано лист вимогу № АДМ/4717 про здійснення платежу за банківською гарантією від 09.04.2020 № 4352/20-ГФ про сплату гарантійної суми в розмірі 500000 грн, у зв'язку з настанням гарантійного випадку - не виконанням третьою особою-1 грошових зобов'язань перед бенефіціаром за договором від 05.04.2020 № 157/20-Е, а саме не здійснення оплати вартості електричної енергії, купленої у бенефіціара згідно умов договору. Станом на 21.04.2020 заборгованість принципала за спожиту електроенергію складає суму в розмірі 912357,35 грн. Відтак, відповідач просив позивача протягом двох банківських днів з дня отримання цієї вимоги перерахувати грошові кошти в розмірі 500000 грн.
24.04.2020 позивач на виконання умов банківської гарантії від 09.04.2020 № 4352/20-ГФ та вимоги від 21.04.2020 № АДМ/4717 сплатив на користь відповідача як бенефеціара гарантійну суму в розмірі 500000 грн.
Поряд із цим, 10.03.2020 між позивачем, як гарантом, та третьою особою-2, як поручителем, укладено договір поруки № 4352/20-ГФ-П, відповідно до п. 1.1. якого поручитель поручився перед гарантом за належне виконання принципалом взятих на себе зобов'язань, що витікають з договору про надання банківської гарантії від 10.03.2020 № 4352/20-ГФ, укладеного між гарантом та принципалом, а саме: протягом 2 (двох) банківських днів з моменту сплати гарантом грошових коштів за банківською гарантією № 4352/20-ГВ забезпечення виконання зобов'язань на вимогу бенефіціара (або на виконання рішення суду), та отримання від гаранта відповідної вимоги, відшкодувати гаранту в повному обсязі всі витрати (включаючи але не обмежуючись наступними), суми, фактично сплачені гарантом бенефіціару в порядку та у випадках, передбачених гарантією, в межах загальної суми відповідальності гаранта за гарантією, що складає 500000 грн, збитки, включаючи реальні збитки, упущену вигоду та збитки від інфляційних процесів; судові витрати, понесені гарантом за гарантією.
30.11.2020 позивач направив на адресу третьої особи-2 вимогу про відшкодування фактично сплаченої гарантійної суми по банківській гарантії № 4352/20-ГФ від 09.04.2020 на виконання договору про надання банківської гарантії № 4352/20-ГФ від 10.03.2020 та договору поруки № 4352/20-ГФ- П від 10.03.2020.
11.06.2020 третьою особою-1 сплачено на користь позивача 1000 грн. та 30.06.2020 - 100000 грн. у рахунок погашення заборгованості зі сплати гарантійної суми.
Також позивач неодноразово звертався до третьої особи-1 із вимогами про сплату гарантійної суми, однак останнім не було виконано вимоги.
Позивач звернувся до суду із позовними вимогами до ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Краматорський завод енергетичного машинобудування" та ОСОБА_1 про солідарне стягнення за договором про надання банківської гарантії від 10.03.2020 № 4352/20-ГФ 399000 грн. гарантійної суми, 29698,03 грн. пені, 15761 грн. інфляційних втрат та 7426,03 грн. трьох процентів річних.
Відмовляючи у задоволенні позову суд у рішенні від 08.07.2021 у справі №910/1087/21 встановив, що банківською гарантією забезпечено саме зобов'язання третьої особи-1 з оплати вартості електричної енергії, купленої у відповідача, внаслідок врегулювання небалансів електричної енергії, у той час як вимога відповідача стосувалася оплати вартості електричної енергії.
Наведене свідчить про те, що вимога щодо настання гарантійного випадку здійснення платежу не відповідала умовам банківської гарантії №4352/20-ГФ від 09.04.2020 та відсутній гарантійний випадок.
Таким чином, вимога відповідача від 21.04.2020 щодо настання гарантійного випадку та здійснення платежу не відповідала умовам банківської гарантії, а отже відсутній гарантійний випадок та право вимоги до гаранта щодо виконання умов банківської гарантії, як відповідно і в обов'язку гаранта (позивача) щодо перерахування грошових коштів принципалу (відповідачу).
Позивач зазначає, що ним 03.12.2021 було направлено відповідачу вимогу про повернення сплаченої гарантійної суми в розмірі 500000 грн, як безпідставно отриманих коштів, яку останній отримав 06.12.2021, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення, однак відповідач вимогу не виконав, що стало підставою для звернення до суду із даним позовом.
Відповідач заперечуючи проти вимог позову вважає, що заборгованість у третьої особи-1 виникла перед відповідачем за договором постачання від 05.04.2019 №157/2019-Е саме за постачання електричної енергії споживачу. Жодних умов щодо того, що банківська гарантія стосуватиметься зобов'язань «з врегулювання небалансів електричної енергії» вказаний договір гарантії не містить.
Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (частина 2 статті 1212 ЦК України).
Враховуючи, що у рішенні суду від 08.07.2021 у справі №910/1087/21 встановлено факт відсутності гарантійного випадку за банківською гагрнтією, що свідчить про те, що отримані відповідачем грошові кошти від позивача у сумі 500000 грн є безпідставно набутим майном та останній зобов'язаний їх повернути на вимогу позивача.
У зв'язку із наведеним, а також відсутністю доказів повернення відповідачем позивачу 500000 грн суми банківської гарантії позовні вимоги підлягають задоволенню.
Крім того, позивачем також було заявлено вимоги про стягнення з відповідача 40273,97 грн пені, 69000 грн інфляційних втрат та 6205,48 грн 3% річних, які нараховані ним на основну суму боргу (500000 грн) у період з 12.12.2021 по 31.07.2022.
Виходячи з положень статті 610, частини 1 статті 612, статті 611 ЦК України, частини 2 статті 193 ГК України, відповідач є порушником зобов'язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом.
За приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом встановлено, що відповідачем в установлені вимогою строки не було повернуто позивачу суму банківської гарантії, а тому до нього підлягає застосуванню ст. 625 ЦК України.
Відповідач заперечуючи проти нарахованих позивачем фінансових та штрафних санкцій зазначив, що вони є необґрунтованими.
Судом перевірено наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних та встановлено, що позивач невірно рахує день з якого почалося прострочення зобов'язання за вимогою про повернення 500000 грн.
Так, відповідачем було отримано вимогу про повернення грошових коштів 06.12.2021, у вказаній вимозі позивач встановив строк відповідачу для повернення 500000 грн, а саме - протягом п'яти банківських днів з моменту отримання вимоги.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок, про що вказано у ст. 253 ЦК України.
Таким чином, відповідач мав повернути кошти у строк до 13.12.2021 включно, а з 14.12.2021 починається прострочення зобов'язання.
Враховуючи наведене, судом було здійснено перерахунок заявлених до стягнення 3% річних, відповідно до якого з відповідача підлягає стягненню 3% річних у сумі 6123,29 грн, а в решті заявлених 82,19 грн 3% річних суд відмовляє.
На період розрахунку інфляційних втрат наведене не впливає, а тому з відповідача підлягає стягненню 69000 грн інфляційних втрат.
Що ж стосується заявленої позивачем до стягнення суми пені, то суд зазначає наступне.
За змістом частини 2 статті 217 ГК України вбачається, що одним із видів господарських санкцій у сфері господарювання є штрафні санкції, які в силу частини 1 статті 230 ГК України визначаються у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Розмір штрафних санкцій відповідно до частини 4 статті 231 ГК України встановлюється законом, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі.
Отже, законодавець пов'язує можливість застосування штрафних санкцій за порушення строків виконання зобов'язань саме з умовами їх встановлення за договором за відсутності законодавчого врегулювання розміру таких санкцій.
Як вбачається з матеріалів справи між сторонами не існує договору про стягнення пені за несвоєчасне повернення безпідставно отриманих коштів. Разом з тим, частиною 6 статті 231 ГК України, на яку посилався позивач, визначено можливість встановлення у відсотках до облікової ставки НБУ розміру санкцій за порушення грошових зобов'язань, як одиницю вимірювання такої санкції. Однак, саме зобов'язання зі сплати пені має визначатися згідно з укладеним сторонами договором, інакше буде порушуватися принцип свободи договору, оскільки сторони вправі і не передбачати будь-яких санкцій за порушення строків розрахунку.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 05.09.2019 у справі №908/1501/18.
Враховуючи наведене заявлені позивачем вимоги про стягнення 40273,97 грн пені задоволенню не підлягають.
Судові витрати, у які позивачем включено судовий збір, відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на обидві сторони пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст.ст. 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВА ЕЛЕКТРИЧНА КОМПАНІЯ" (м. Київ, вул. Представинська, 11; ідентифікаційний код 36530971) на користь Акціонерного товариства "БАНК ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ" (м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, 83-Д; ідентифікаційний код 33695095) 500000 (п'ятсот тисяч) грн суми банківської гарантії, 69000 (шістдесят дев'ять тисяч) грн інфляційних втрат, 6123 (шість тисяч сто двадцять три) грн 29 коп. 3% річних, а також 8626 (вісім тисяч шістсот двадцять шість) грн 85 коп. судового збору.
У решті позову відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.
Повний текст підписано 13.12.2022.
Суддя Р.Б. Сташків