Справа № 175/3962/22
Провадження № 1-кс/175/767/22
2022 рік
09 грудня 2022 року смт Слобожанське
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої: слідчої судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2
за участю прокурора: ОСОБА_3
за участю захисника: адвоката ОСОБА_4
за участю підозрюваного: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого слідчого відділення відділення поліції № 8 Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № №12022041440000617 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у відношенні:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Чумаки Дніпропетровського району Дніпропетровської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
До суду надійшло клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_5 .
Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, а саме: так, 07 грудня 2022, приблизно о 18 годині 00 хвилин, ОСОБА_5 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , діючи з умислом, спрямованим на заподіяння тілесних ушкоджень, умисно наніс ОСОБА_7 удари руками і ногами в область голови і тулуба. У такий спосіб ОСОБА_5 заподіяв ОСОБА_7 такі тілесні ушкодження: закриту черепно-мозкова травму, струс головного мозку, забої, гематоми голови, пневмоторакс зліва, множені переломи 2, 3, 7, 8 ребер зліва.
Відомості про зазначене кримінальне правопорушення були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022041440000617, правова кваліфікація правопорушення - ч. 1 ст. 121 КК України.
Тобто, в діях ОСОБА_5 вбачаються ознаки кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, яке кваліфікується як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
Підозра у вчиненні ОСОБА_5 зазначеного вище кримінального правопорушення (злочину) обґрунтовується зібраними в кримінальному провадженні доказами: протоколом огляду місця події; показами свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ; протоколами обшуку; речовими доказами.
08 грудня 2022 року о 17 годині 00 хвилин ОСОБА_5 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України.
09 грудня 2022 року ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
В клопотанні слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою, зазначаючи, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину, крім того, підозрюваний ніде не працює, джерело його доходу не відоме, що дає підстави вважати, що, перебуваючи на свободі, ОСОБА_5 з метою уникнення покарання матиме можливість переховуватися від органу досудового розслідування або суду, може незаконно впливати на потерпілого і свідків в цьому кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Також слідчий посилається на те, що обрання більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного із взяттям ОСОБА_5 під варту, не забезпечить належної поведінки підозрюваного в ході розслідування кримінального провадження і в процесі розгляду провадження в суді, а також не забезпечить виконання процесуальних рішень у кримінальному провадженні.
Суд, вислухавши пояснення прокурора, який вважає необхідним задовольнити клопотання, думку захисника, який вважає необхідним відмовити в задоволенні клопотання та обрати підозрюваному більш м'який запобіжний захід у виді домашнього арешту, думку підозрюваного, який просив не позбавляти його волі, дослідивши матеріали клопотання, вважає, що клопотання підлягає задоволенню за такими підставами.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, передбачені положеннями цієї статті.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу. Слідчий суддя, суд при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді гримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Як встановлено в ході судового розгляду, підозрюваний ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України. При цьому суд враховує, що під час розгляду клопотання слідчим суддею перевіряється питання щодо обґрунтованості підозри, а питання доведеності вини у вчиненні кримінального правопорушення може бути розглянуте лише судом при розгляді кримінального провадження по суті. Так, подані стороною обвинувачення докази свідчать про обґрунтованість такої підозри.
Також суд приймає до уваги, що підозрюваний ОСОБА_5 має міцні соціальні зв'язки, проживає разом зі своєю родиною, має на утриманні малолітню дитину, однак він не працює, офіційне джерело його доходів невідоме. До того ж йому відомі місця проживання потерпілого і свідків в цьому кримінальному провадженні, деякі з яких є його знайомими і членами родини.
Крім того, суд, вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, враховує й інші зазначені в клопотанні обставини, в першу чергу такі, як серйозність і характер обвинувачення. Так, за вчинення злочину, в якому підозрюється ОСОБА_5 , законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років, цей злочин посягає на найвищу соціальну цінність - життя та здоров'я людини. Також підозрюваний ОСОБА_5 є особою, раніше не судимою за законом. Разом із цим, він раніше був засуджений за вчинення кримінального проступку, який має аналогічний об'єкт посягання - здоров'я особи, а покарання за цей кримінальний проступок відбув лише 27 липня 2022 року і саме з цього часу підозрюваний вважається таким, що не має судимості. Тому вбачається, що підозрюваний може незаконно впливати на потерпілого і свідків в цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Разом із цим, в обґрунтування такого ризику, як-от: підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, прокурором зазначені по суті лише припущення, які не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки жодні доказів на підтвердження реальності існування вказаного ризику в матеріалах клопотання відсутні. Не було надано таких доказів і в ході судового розгляду клопотання.
Отже, з урахуванням вагомості наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення (злочину), тяжкості покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні (злочину), у вчиненні якого він підозрюється, віку і стану здоров'я підозрюваного, наявності у підозрюваного міцних соціальних зв'язків, відсутності постійного місця роботи, та який раніше судимий, суд вважає доцільним обрати підозрюваному ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки більш м'які заходи не зможуть забезпечити належну поведінку підозрюваного, а обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування такого запобіжного заходу, судом не встановлено.
Крім того, оскільки слідчий суддя при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, тому, суд, згідно положень ст. 182 КПК України, вважає за можливе визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним передбачених КПК України обов'язків, у розмірі 99240 гривень 00 копійок, а також покласти на підозрюваного такі, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, обов'язки, а саме: прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожною вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з потерпілим і свідками в даному кримінальному провадженні.
На підставі вищевикладеного, з метою забезпечення дієвості кримінального провадження, суд приходить до висновку про доцільність застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, із одночасним визначенням розміру застави та покладенням на підозрюваного передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язків, так як саме такий запобіжний захід є співмірним з існуючими ризиками, відповідає даним про особу підозрюваного, тяжкості злочину та його наслідкам, а інші більш м'які запобіжні заходи не зможуть як запобігти імовірним ризикам, так і забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 176 - 178, 182 - 184, 193, 194, 196, 309 КПК України, суд
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів, до 06 лютого 2023 року.
Строк затримання рахувати з 17 години 00 хвилин 08 грудня 2022 року, з часу фактичного затримання.
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним передбачених КПК України обов'язків, у розмірі 99240 гривень 00 копійок.
Роз'яснити, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу, а підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 строком на два місяці, починаючи з дня внесення застави, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожною вимогою;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;
4) утримуватися від спілкування з потерпілим і свідками в даному кримінальному провадженні.
Копію ухвали вручити підозрюваному невідкладно після її оголошення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії ухвали. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідча суддя: