12.12.2022 року м. Дніпро Справа № 908/825/22
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)
суддів: Коваль Л.А., Мороза В.Ф.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Комунального підприємства "Управління капітального будівництва"
на ухвалу Господарського суду Запорізької області (суддя Ярешко О.В.) від 14.06.2022р. у справі № 908/825/22
за позовом Комунального підприємства "Управління капітального будівництва" (вул. Незалежної України, буд. 60-б, м. Запоріжжя, 69037)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Системний інноваційний сервіс - Запоріжжя" (б. Лесі Українки, буд. 26, м. Київ, 01113)
про стягнення 1 363 781,61 грн., -
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 14.06.2022р. у справі № 908/825/22 позовну заяву (вих. № 97 від 01.06.2022) Комунального підприємства "Управління капітального будівництва" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Системний інноваційний сервіс - Запоріжжя" про стягнення 1 363 781,61 грн. збитків і додані до неї документи повернуто заявнику.
Не погодившись із зазначеною ухвалою до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Комунальне підприємство "Управління капітального будівництва", в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 14.06.2022р. у справі № 908/825/22 та передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Так, в обгрунтування апеляційної скарги апелянт, зокрема зазначає, що за приписами ч. 1 ст. 173 ГПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги, а отже, позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення та поданими доказами.
У даному випадку, за твердженням скаржника, позовні вимоги по кожному з договорів підряду обгрунтовані з посланням на один і той же акт перевірки, одну і ту саму вимогу, і саме на виконання вказаної вимоги позивачем об'єднані вимоги по трьох спірних договорах, при цьому ці договори є тотожними, укладеними між тими ж контрагентами.
Крім того позовні вимоги пов'язані між собою й поданими доказами, якими, зокрема, є: копії договорів з додатками, акт перевірки, вимога, рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03.02.2022 по справі № 280/643/20, при розгляді якої судом досліджувалися усі три договори підряду та при виконанні яких були допущені збитки.
Отже, позовні вимоги пов'язані між собою підставою їх виникнення, поданими доказами, обґрунтовані одними і тими ж обставинами, одним і тим самим способом захисту права, а саме стягнення збитків, а тому позовні вимоги слід розглядати в межах однієї справи.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.08.2022р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Управління капітального будівництва" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 14.06.2022р. у справі № 908/825/22 у письмовому провадженні без виклику та повідомлення учасників справи.
Відповідач не скористався своїм правом та не подав відзиву на апеляційну скаргу.
Відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, судова колегія апеляційного суду дійшла до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги позивача, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 09.06.2022 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вих. № 97 від 01.06.2022) Комунального підприємства “Управління капітального будівництва” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Системний інноваційний сервіс - Запоріжжя” про стягнення 1 363 781,61 грн. збитків.
Позов обґрунтовано порушеням відповідачем умов договорів підряду № 040/17/312 від 28.07.2017, № 040/18/137 від 27.08.2018 та № 040/19/94 від 27.05.02019, які полягають у виконанні будівельних робіт з відхиленням від ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 та проектно-кошторисної документації, що призвело до завищення вартості виконаних робіт та було відображено в акті ревізії від 14.11.2019 № 08.06-20/6. Враховуючи встановлениі завищенням вартості робіт загальна сума збитків складає 1363781,61грн.
Відмова відповідача у добровільному порядку відшкодувати збитки у вказаній вище сумі і стала підставою для звернення позивача з позовом у даній справі.
Як зазначено вище, позивачем оскаржується ухвала суду про повернення позовної заяви в зв'язку з порушенням правил об'єднання позовних вимог.
Ухвала суду мотивована порушенням позивачем положень ч. 1 ст. 173 ГПК України щодо об'єднання позовних вимог, оскільки підстави для їх виникнення різні, а подані позивачем докази стосуються кожного окремого договору. З огляду на викладене суд дійшов висновку, що сумісний розгляд позовних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав та взаємовідносин сторін та суттєво ускладнить вирішення спору в межах процесуальних строків, визначеного ГПК.
При цьому господарський суд в ухвалі зазначив, що між позивачем та відповідачем виникли правовідносини на підставі трьох окремих договорів, які не пов'язані між собою ані поданими доказами, ані підставами виникнення, оскільки ґрунтуються на різних окремих договорах:
- договір № 040/17/312 від 28.07.2017 з 17 додатковими угодами до нього (предмет договору: виконання робіт з капітального ремонту, які забезпечують ведення в експлуатацію об'єкта: “Капітальний ремонт дорожнього покриття трамвайного переїзду по вул. 8 Березня - вул. Шевченка в м. Запоріжжя” (код CPV за кодом ДК 021:2015-45453000-7);
- № 040/18/137 від 27.08.2018 з 6 додатковими угодами до нього (предмет договору: виконання робіт з капітального ремонту, які забезпечують введення в експлуатацію об'єкта: “Капітальний ремонт дорожнього покриття трамвайного переїзду по вул. 8 Березня - вул. Шевченка в м. Запоріжжя” (код ДК 021:2015-45453000-7);
- № 091/18/75 від 19.04.2018 з 8 додатковими угодами до нього (предмет договору: виконання робіт з реконструкції, які забезпечують введення в експлуатацію об'єкта: “Реконструкція центральної алеї скверу по пр. Ювілейному в Хортицькому районі в м. Запоріжжя” (за кодом ДК 021:2015-45454000-4).
Також суд вказав, що для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду.
Відтак, за висновками місцевого господарського суду, позивач повинен був обґрунтувати підставу позову окремо по кожній вимозі (стягнення збитків окремо по кожному договору з доведенням усіх елементів складу господарського правопорушення) та вказати конкретні докази у підтвердження викладених обставин по кожному з договорів.
Проте, колегія суддів вважає такі висновки суду першої інстанції безпідставними та помилковими.
Так, згідно з п. 2 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).
За змістом ч. 1 ст. 173 ГПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Таким чином, у зазначеній нормі процесуального права визначено право позивача об'єднати в одній позовній заяві декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Об'єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості ухвалення різних рішень за однакових обставин.
Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який одночасно є способом захисту порушеного права. Водночас, об'єднанню підлягають вимоги, пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. Водночас особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, суд дійшов висновку, що сумісний розгляд заявлених вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить й затягне вирішення спору, оскільки позивачем зазначені позовні вимоги, які мають різні підстави виникнення і подані докази.
Втім, як вбачається зі змісту позовної заяви необхідність об'єднання в позовній заяві декількох позовних вимог викликана тим, що вони мають однакові підстави виникнення - договори підряду, які є тотожними та укладеними між тими ж контрагентами, а також завищенням вартості робіт за цими договорами, що встановлено у акті ревізії від 14.11.2019 № 08.06-20/6, чим позивачу спричинені збитки, тобто ці підстави обґрунтовані пов'язаними доказами, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Крім цього, на стадії відкриття провадження у справі суд позбавлений процесуального права надавати оцінку доказам, поданим позивачем в обґрунтування позовних вимог.
На стадії відкриття провадження у справі, суд має надавати оцінку доказам, які додані позивачем до матеріалів позовної заяви виключно з мотивів наявності/відсутності підстав для відкриття провадження у справі, тобто належності оформлення позовної заяви відповідно до вимог ГПК України, а не перевіряти докази, надані позивачем в обґрунтування позовних вимог по суті спору.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 14.11.2019 у справі № 910/9302/19, від 24.11.2020 у справі №910/3748/20.
Слід також зазначити, що місцевим господарським судом вказуючи, що позивачем було порушено правила об'єднання позовних вимог, не було враховано положення ч. 6 ст. 173 ГПК України, яка надає суду право з власної ініціативи до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання господарського судочинства.
Відповідно до ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Тобто, одним із основних принципів господарського судочинства - є саме своєчасність вирішення судом спору, способом дотримання якого і є можливість роз'єднання позовних вимог, якщо суд вбачає, що це надасть змогу здійснити більш якісний розгляд справи з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів сторін. Водночас, повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції фактично самоусунувся від виконання власних процесуальних обов'язків, адже вбачаючи наявність обставин, які можуть значно утруднити розгляд справи та призвести до затягування такого розгляду, помилково повернув відповідну позовну заяву.
З огляду на зазначене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо наявності підстав для повернення позовної заяви на підставі п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України.
Відповідно до ст. 280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, порушення норм процесуального права.
Враховуючи викладене, ухвала Господарського суду Запорізької області від 14.06.2022р. у справі № 908/825/22, як прийнята з порушенням норм процесуального права, підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати за розгляд цієї апеляційної скарги здійснюються за наслідками розгляду спору по суті.
З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 129, 255, 269, 270, 271, 275-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Управління капітального будівництва" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 14.06.2022р. у справі № 908/825/22 - задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 14.06.2022р. у справі № 908/825/22 - скасувати.
Справу № 908/825/22 передати на розгляд Господарському суду Запорізької області зі стадії вирішення питання щодо відкриття провадження у справі.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у двадцятиденний термін.
Головуючий суддя А.Є. Чередко
Суддя Л.А. Коваль
Суддя В.Ф. Мороз