06 грудня 2022 року м. Харків Справа № 922/1138/22
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Стойка О.В., суддя Попков Д.О.
за участю секретаря судового засідання Гаркуши О.Л.
та представників сторін:
позивача - адвокат Крайз О.І., ордер від 18.08.2022 (в режимі відеоконференції),
відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх.890) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 09.08.2022 (суддя Байбак О.І.) у справі №922/1138/22
за позовною заявою Фізичної особи-підприємця Пилипенка Максима Павловича (адреса: АДРЕСА_1 )
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Дойче Штіль Еко” (адреса: 61145, м. Харків, вул. Космічна, буд. 26; код ЄДРПОУ 41170909)
про стягнення 41821,00 дол. США
Фізична особа-підприємець Пилипенко Максим Павлович звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Дойче Штіль Еко” грошові кошти в національній валюті України в розмірі, що є еквівалентом 41821,00 дол. США за офіційним курсом Національного банку України на дату ухвалення рішення. Позивач посилається на те, що сплатив відповідачу грошові кошти як гарантійний внесок згідно з гарантійними листами вих. № 12/10 від 07.12.2021 та вих. № 12/10 від 07.12.2021 в якості забезпечення обов'язку оформлення нотаріально-посвідченого договору купівлі-продажу майнових прав, після введення в експлуатацію житлового будинку, а саме, квартир № 80, та № 89 на об'єкті що будується за проектом за будівельною адресою Григорівське шосе, 22, м. Харків. Як зазначає позивач в позові, вказані квартири він мав намір передати в оренду ТОВ "АПК "Садовод", однак в подальшому договір купівлі-продажу названих квартир між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю “Дойче Штіль Еко” не був укладений, отримані грошові кошти в добровільному порядку відповідач повертати відмовляється.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.08.2022 відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом Фізичної особи-підприємця Пилипенка Максима Павловича до Товариства з обмеженою відповідальністю “Дойче Штіль Еко” про стягнення грошових коштів.
Вказана ухвала мотивована тим, що між Пилипенком Максимом Павловичем та Товариством з обмеженою відповідальністю “Дойче Штіль Еко” існують цивільно-правові відносини, а відповідно цей спір про повернення сплачених грошових коштів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 20 ГПК України не підлягає розгляду господарським судом за правилами господарського судочинства. При цьому, як зазначив суд першої інстанції, в оскаржуваній ухвалі, цей спір підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства судом загальної юрисдикції згідно за встановленою законом територіальною підсудністю.
Позивач із вказаною ухвалою суду першої інстанції не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить цю ухвалу скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В апеляційній скарзі позивач посилається на те, що він мав намір придбати нерухоме майно для його передачі в оренду ТОВ «АПК «Садовод» і отримання прибутку, що відповідає зареєстрованому виду економічної діяльності ФОП Пилипенка М.П.
Апелянт посилається на те, що законодавство України не виділяє фізичну особу-підприємця як суб'єкта права приватної власності, у зв'язку з чим, позивач не може укласти договори купівлі-продажу нерухомого майна як фізична особа-підприємець.
В апеляційній скарзі позивач наполягає на тому, що вів перемовини з відповідачем про купівлю нерухомого майна для використання його в підприємницькій діяльності, для досягнення економічного ефекту.
На підставі викладеного, на думку апелянта, цей спір виник між двома суб'єктами господарювання з приводу здійснення господарської діяльності, а тому має розглядатись в господарському суді відповідно до пунктів 6,15 ч.1 ст.20 ГПК України.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 31.10.2022 розгляд справи призначено на 06.12.2022 о 11:30 год.
Відповідач в судове засідання 06.12.2022 не з'явився, хоча належним чином був повідомлений апеляційним судом про час і місце розгляду справи ухвалою від 31.10.2022, яка була повернена суду поштовим відділенням із довідкою про відсутність адресата за його адресою.
Будь-які заяви чи клопотання щодо зміни адрес місцезнаходження відповідача, відповідно до частин сьомої, восьмої статті 120 ГПК України, до суду не подавались.
Відповідно до частин 3 статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Відповідно до частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України, ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Згідно з положеннями частини 6 статті 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (пункт 3); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 4); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пункт 5).
Отже, у разі якщо судове рішення (ухвала) про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв'язку з посиланням на відсутність адресата, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Суд апеляційної інстанції направив ухвалу від 31.10.2022 про призначення справи до розгляду на належну адресу відповідача, вказану в позові та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань.
Проте, поштова кореспонденція повернулася до суду з відміткою органу поштового зв'язку - “адресат відсутній”, що у розумінні приписів пункту 4 частини шостої статті 242 ГПК України вважається днем вручення цієї ухвали відповідачу.
Факт неотримання відповідачем поштової кореспонденції залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб'єктивний характер та є наслідком неможливості для поштової служби здійснити вручення кореспонденції під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованих поштових відправлень.
Також з метою повідомлення учасників про розгляд цієї справи, на офіційному веб-сайті Східного апеляційного господарського суду веб-порталу ''Судова влада України" у розділі "Новини" розміщено відповідне повідомлення із зазначенням дати, часу та місця проведення судового засідання у цій справі.
З урахуванням викладеного, судом апеляційної інстанції було вчинено необхідні процесуальні дії щодо повідомлення відповідача про призначення цієї справи до розгляду.
Відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для реалізації сторонами своїх процесуальних прав, належним чином повідомлено відповідача про час та місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно п. 1-2 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
З матеріалів справи вбачається, що Фізична особа-підприємець Пилипенко Максим Павлович звертаючись до суду з позовом у цій справі просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Дойче Штіль Еко” грошові кошти, які були сплачені останньому як гарантійний внесок згідно з гарантійними листами вих. № 12/10 від 07.12.2021 та вих. № 12/10 від 07.12.2021 на забезпечення обов'язку укласти нотаріально-посвідчений договоір купівлі-продажу майнових прав, після введення в експлуатацію житлового будинку, а саме, квартир АДРЕСА_2 , та АДРЕСА_3 на об'єкті що будується за проектом за будівельною адресою: Григорівське шосе, 22, м. Харків.
Дослідивши зміст гарантійних листів Товариства з обмеженою відповідальністю “Дойче Штіль Еко” вих. № 12/10 від 07.12.2021 та вих. № 12/10 від 07.12.2021, судова колегія звертає увагу, що, надаючи гарантії оформити договори купівлі-продажу квартир після їх побудови і введення в експлуатацію, ОСОБА_1 діяв як фізична особа (громадянин), а не як фізична особа-підприємець. Вказані документи не містять будь-яких посилань на те, що позивач у вказаних правовідносинах мав статус фізичної особи підприємця ( а.с. 13-13 зворот).
Крім того, аналізуючи додану позивачем до матеріалів справи «вимогу кредитора» №1 від 15.07.2022 про повернення відповідачем сплачених коштів, судова колегія звертає увагу, що позивач в цьому документі вказує на те, що переговори велися між мною, ОСОБА_1 та ТОВ “Дойче Штіль Еко”, тобто статус позивача вказаний, як фізичної особи-громадянина (а.с.11 зворот).
У вказаному документі також відсутнє будь-яке посилання позивача на те, що він діяв як фізична особа-підприємець.
Таким чином, ОСОБА_1 є стороною правочинів саме як фізична особа-громадянин.
Отже, між позивачем та відповідачем у цій справі виникли цивільно-правові відносини.
Позивач в позові посилається на те, що перелічені вище квартири він придбавав з метою здавати їх в оренду ТОВ "АПК "Садовод" "для одержання економічного результату", тобто мав би виступати в цих правовідносинах як підприємець. На підтвердження цих обставин позивач надав суду незавірену ксерокопію "попереднього договору оренди" від 01.10.2022, відповідно до п.1 якого орендодавець зобов'язується придбати у власність для подальшої передачі в оренду орендарю нерухоме майно - квартири загальною площею 120 кв.м. за адресою: Григорівське шосе, 22, м. Харків.
Судова колегія вважає, що правовідносини між ФОП Пилипенком М.П. і ТОВ АПК, "Садовод" юридично не пов'язані із правовідносинами між громадянином Пилипенко М.П. і ТОВ "Дойче Штіль Еко", є самостійними правовідносинами.
Таким чином суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що у спірних правовідносинах, за захистом своїх вправ у яких звернувся позивач, Пилипенко Максим Павлович діяв , як фізична особа -громадяни і не мав статусу ФОП.
Отже суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі обґрунтовано зазначив, що цей спір підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства судом загальної юрисдикції згідно зі встановленою законом територіальною підсудністю.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Враховуючи вищенаведене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у цій справі з викладених вище підстав.
В апеляційній скарзі позивач посилається на те, що він мав намір придбати нерухоме майно для його передачі в оренду ТОВ «АПК «Садовод» і отримання прибутку, що відповідає зареєстрованому виду економічної діяльності ФОП Пилипенко М.П.
Судова колегія не приймає доводи апелянта як обґрунтовані, оскільки намір одержувати у майбутньому прибуток від здачі квартир в оренду не має значення для кваліфікації правовідносин, у яких виник спір, як господарськких.
Апелянт посилається на те, що законодавство України не виділяє фізичну особу-підприємця як суб'єкта права приватної власності, у зв'язку з чим, позивач не може укласти договори купівлі-продажи нерухомого майна як фізична особа-підприємець.
В обґрунтування цих доводів апелянт посилається на роз'яснення Міністерства юстиції від 14.01.2011, надані в листі від 04.08.2008 №7885-0-33-08.
Вказані доводи позивача та зміст роз'яснення у вказаному листі міністерства підтверджують, що у правовідносинах кіпувлі-продажу квартир він міг виступати тільки як громадянин. Разом із тим у своїй вимозі до відповідача №1 від 15.07.2022 про повернення грошових коштів позивач самостійно обрав і позначив свій статус, як фізичної особи-громадянина і не позначив, що виступає у цих правовідносинах як фізична особа-підприємець.
За таких обставин відсутні підстави для незастосування судом вимог процесуального закону, зокрема, положень п. 1-2 ч. 1 ст. 20 ГПК України, яка визначає юрисдикцію господарських судів.
Отже позивач не позбавлений права і можливості захистити свої права в суді загальної юрисдикції.
В апеляційній скарзі позивач наполягає на тому, що вів перемовини з відповідачем щодо купівлі нерухомого майна саме з метою використання його в підприємницькій діяльності для досягнення економічного ефекту, тому, на думку апелянта, цей спір виник між двома суб'єктами господарювання з приводу здійснення господарської діяльності, а тому має розглядатись в господарському суді відповідно до пунктів 6,15 ч.1 ст.20 ГПК України.
Зазначені доводи апелянта є помилковими з підстав вказаних вище.
Крім того, із наданої позивачем ксерокопії попереднього договору оренди вбачається, що саме в цих правовідносинах він визначив свій статус як фізична особа-підприємець, але спір, за врегулюванням якого позивач звернувся до суду, виник не з попереднього договору оренди. Крім того правовідносини з оренди між сторонами не відбулись, тому попередній договір оренди не може бути беззаперечним доказом майбутніх намірів позивача.
Доводи апеляційної скарги позивача не спростовують висновків Господарського суду Харківської області.
Приймаючи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції постановив ухвалу з додержанням норм процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги позивача без задоволення, а ухвали Господарського суду Харківської області від 09.08.2022 у справі №922/1138/22 - без змін.
З урахуванням приписів статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 270, п.1 ч.1 ст. 275, ст.ст.276, 282, Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Харківської області 09.08.2022 у справі №922/1138/22 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку ст.ст.287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 09.12.2022
Головуючий суддя О.Є. Медуниця
Суддя О.В. Стойка
Суддя Д.О. Попков