вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"23" листопада 2022 р. Справа№ 925/1961/14
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Отрюха Б.В.
суддів: Грека Б.М.
Пантелієнка В.О.
Секретар судового засідання: Гудько А.В.
За участю представників учасників справи:
від Київської міської прокуратури: Горелик Л.М. - за посвідченням №058260.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської міської прокуратури на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 29.08.2022 у справі № 925/1961/14 (суддя Хабазня Ю.А.)
за заявою Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Паперова фабрика «Новий Київ»
про банкрутство юридичної особи
Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 29.08.2022 у справі № 925/1961/14 (суддя Хабазня Ю.А.) стягнуто з Київської міської прокуратури в дохід державного бюджету через Державну судову адміністрацію України штраф у розмірі 2 481,00 грн.
Судове рішення прийнято із посиланням на приписи ст.ст. 42, 131, 132, 135, 234 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) та мотивоване тим, що Київською міською прокуратурою не було виконано окрему ухвалу суду від 05.05.2022 без поважних на те причин, що призводить до затягування у завершенні ліквідаційної процедури.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись із вищевказаною ухвалою суду, Київська міська прокуратура звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження та скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 29.08.2022 у справі № 925/1961/14.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що правовідносини, які виникають у ході здійснення досудового розслідування кримінального провадження, зокрема, вирішення питання щодо скасування постанови старшого слідчого Другого слідчого відділу Державного бюро розслідувань про закриття кримінального провадження за своєю правовою природою є кримінально-правовими, а тому, відповідно до вимог статті 1 Кримінально процесуального кодексу України (надалі - КПК України), порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством.
Також скаржник зазначає, що положеннями КПК України передбачено порядок оскарження рішення, дій чи бездіяльності органів досудового слідства чи прокурора під час досудового розслідування та суб'єкти, які визначені в цих нормах є носіями спеціальних владних повноважень і тому виконують функції, обумовлені завданнями кримінального судочинства.
Відтак, Київська міська прокуратура зазначає про те, що надання вказівки щодо скасування постанови про закриття кримінального провадження прокурору знаходиться поза межами юрисдикції господарських судів та окрема ухвала Господарського суду Черкаської області від 05.05.2022 свідчить про вихід суду за межі наданих йому повноважень, оскільки стосується виключно правовідносин, які виникають під час досудового розслідування кримінального провадження.
Поміж іншого скаржник зазначає, що 10.08.2022 на електронну адресу Київської міської прокуратури від Господарського суду Черкаської області надійшов лист, однак відкрити файл для подальшої роздруківки та реєстрації не виявилось можливим з технічних причин, що підтверджується відповідними скріншотами доданими до апеляційної скарги. Отже, зміст листа Господарського суду Черкаської області був невідомий, а відтак, суд у порушення вимог ст. 237 ГПК України необґрунтовано дійшов висновків про неповажність ненадання міською прокуратурою інформації.
Узагальнені доводи та заперечення учасників справи
27.09.2022 на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду від арбітражного керуючого Цинди Л.Г. надійшли заперечення на апеляційну скаргу, згідно з яким остання просить суд, відмовити у задоволенні апеляційної скарги Київської міської прокуратури та ухвалу Господарського суду Черкаської області від 29.08.2022 у справі № 925/1961/14 залишити без змін.
Інші учасники справи відзиву на апеляційну скаргу Київської міської прокуратури не надали, що у відповідності до ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду судового рішення першої інстанції в апеляційному порядку.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.09.2022 апеляційну скаргу Київської міської прокуратури передано для розгляду колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Пантелієнко В.О., Сотніков С.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2022 у справі № 925/1961/14 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 925/1961/14 за заявою Державної податкової інспекції у місті Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Паперова фабрика «Новий Київ» про банкрутство юридичної особи. Відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Київської міської прокуратури на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 29.08.2022 у справі № 925/1961/14 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи № 925/1961/14.
30.09.2022 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 925/1961/14.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/3183/22 від 05.10.2022 у зв'язку з перебуванням судді Сотнікова С.В. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 925/1961/14.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.10.2022 апеляційну скаргу Київської міської прокуратури передано для розгляду колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Грек Б.М., Пантелієнко В.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2022 у справі № 925/1961/14 клопотання Київської міської прокуратури задоволено та поновлено строк на апеляційне оскарження Господарського суду Черкаської області від 29.08.2022 у справі № 925/1961/14; відкрито апеляційне провадження у даній справі; розгляд апеляційної скарги Київської міської прокуратури на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 29.08.2022 у справі № 925/1961/14 призначено на 23.11.2022.
Явка представників сторін
23.11.2022 у судове засідання з'явився представник Київської міської прокуратури.
У судове засідання 23.11.2022 не з'явилися представники Державної податкової інспекції у місті Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області та Товариства з обмеженою відповідальністю «Паперова фабрика «Новий Київ».
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Нормами ст. 120 ГПК України передбачено можливість повідомлення сторін про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії шляхом направлення повідомлень на адресу електронної пошти та з використанням засобів мобільного зв'язку.
Слід зазначити, що копія ухвали Північного апеляційного господарського суду 06.10.2022 у справі № 925/1961/14 була надіслана судом апеляційної інстанції на електрону адресу учасників справи, що підтверджується роздруківкою електронного листування.
Крім того, інформація щодо призначення розгляду справи № 925/1961/14 на 23.11.2022 була розміщена на офіційному веб-сайті Судової влади України.
При цьому колегія суддів робить акцент на тому, що відповідно до приписів частин 6 та 7 статті 6 ГПК України: «Адвокати, реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку».
В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків, має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).
Розумність строків розгляду справи повинна визначатися з огляду на конкретні обставини справи з урахуванням критеріїв, сформованих у практиці Суду, зокрема складності справи, поведінки сторін та відповідних державних органів (рішення Європейського суду з прав людини від 29.05.2008 «Якименко проти України»; рішення Європейського суду з прав людини від 21.12.2006 «Мороз та інші проти України» та інші).
Таким чином, враховуючи наявність у матеріалах справи доказів повідомлення учасників справи про час, місце та дату судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за участю представника Київської міської прокуратури.
Позиції учасників справи
23.11.2022 у судовому засіданні представник Київської міської прокуратури підтримав вимоги апеляційної скарги з підстав викладених у ній та просив її задовольнити; скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 29.08.2022 у справі № 925/1961/14.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
З огляду на матеріали справи, Господарським судом Черкаської області розглядається справа №925/1961/14 про банкрутство ТОВ «Паперова фабрика «Новий Київ».
05.05.2022 на адресу Київської міської прокуратури було надіслано окрему ухвалу Господарського суду Черкаської області від 05.05.2022 у справі №925/1961/14 для скасування постанови про закриття кримінального провадження №62021100010000846 від 15.04.2022, постановленої старшим слідчим Другого слідчого відділу майором Державного бюро розслідувань Дмитром Стеценком та для ініціювання перед керівником органу досудового розслідування питання про відсторонення слідчого від проведення досудового розслідування і призначення іншого слідчого.
Окремою ухвалою Господарського суду Черкаської області від 05.05.2022 у справі №925/1961/14 було також зобов'язано Київську міську прокуратуру надати відповідь не пізніше 20 днів з дня отримання цієї окремої ухвали.
Згідно з повідомленням Укрпошти окрема ухвала була отримана Київською міською прокуратурою 17.05.2022.
У визначений окремою ухвалою строк відомостей про її виконання від Київської міської прокуратури не надійшло.
10.08.2022 на офіційну електронну адресу Київської міської прокуратури (office@kyiv.gp.gov.ua) був направлений лист з нагадуванням про необхідність виконати окрему ухвалу від 05.05.2022, однак будь-якої інформації Київська міська прокуратура не надала.
У зв'язку з невиконанням вищевказаної окремої ухвали суду, 29.08.2022 ухвалою Господарського суду Черкаської області у справі № 925/1961/14 стягнуто з Київської міської прокуратури в дохід державного бюджету через Державну судову адміністрацію України штраф у розмірі 2 481,00 грн.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Північний апеляційний господарський суд дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Київської міської прокуратури, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга Київської міської прокуратури підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду скасуванню, виходячи з наступних підстав.
Згідно із статтею 246 ГПК України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу. Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов'язків, неналежного виконання професійних обов'язків.
В окремій ухвалі суд має зазначити Закон чи інший нормативно-правовий акт (в тому числі його статтю, пункт, тощо) вимоги яких порушено і в чому саме полягає порушення.
Частиною 7 статті 246 ГПК України визначено, що з метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.
Як зазначалось вище, 05.05.2022 Господарським судом Черкаської області було постановлено окрему ухвалу у справі №925/1961/14 для скасування постанови про закриття кримінального провадження №62021100010000846 від 15.04.2022, постановленої старшим слідчим Другого слідчого відділу майором Державного бюро розслідувань Дмитром Стеценком та для ініціювання перед керівником органу досудового розслідування питання про відсторонення слідчого від проведення досудового розслідування і призначення іншого слідчого.
Київській міській прокуратурі було встановлено строк для надання відповіді не пізніше 20 днів з дня отримання вказаної окремої ухвали.
Місцевий господарський суд дійшов висновку, що невиконання Київською міською прокуратурою окремої ухвали суду від 05.05.2022 без поважних на те причин, що призводить до затягування у завершенні ліквідаційної процедури та застосував штраф у мінімальному розмірі - один розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 2 481,00 грн.
Однак, суд апеляційної інстанції не погоджується із вищевказаним висновком суду, з огляду на наступне.
Положеннями КПК України передбачено порядок оскарження рішення, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування. Суб'єкти, визначені в цих нормах, є носіями спеціальних владних процесуальних повноважень і тому виконують функції, обумовлені завданнями кримінального судочинства.
Статтею 30 КПК України передбачено, що у кримінальному провадженні правосуддя здійснюється лише судом згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом.
Згідно зі статтею 303 КПК України рішення слідчого про закриття кримінального провадження може бути оскаржено на досудовому провадженні заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.
Відповідно до 306 КПК України визначено, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду.
У відповідності до 36 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних підстав забороняється.
Аналізуючи вищезазначене можна стверджувати, що надання вказівки щодо скасування постанови про закриття кримінального провадження прокурору знаходиться поза межами юрисдикції господарських судів.
Поміж іншого, приписами ст.ст. 131, 135 ГПК України передбачено, що заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
Ухвала про стягнення в дохід державного бюджету штрафу постановляється, зокрема, у разі невиконання процесуальних обов'язків, зокрема, ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.
Враховуючи вищевикладене, на переконання колегії суддів апеляційної інстанції, ухвала Господарського суду Черкаської області від 29.08.2022 у справі № 925/1961/14 свідчить про вихід суду за межі наданих йому повноважень, оскільки стосується виключно правовідносин, які виникли під час досудового розслідування кримінального провадження, а відтак, стягнення штрафу у даній справі з Київської міської прокуратури в порядку процесуального примусу не відповідає вимогам цього Кодексу.
В силу ст.ст. 255, 271 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції може бути оскаржена в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції про стягнення штрафу в порядку процесуального примусу. Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
У відповідності до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судом першої інстанції наведеного вище дотримано не було.
Поміж іншого, публічний характер судового розгляду є істотним елементом права на справедливий суд, а відкритість процесу, як правило, включає право особи бути заслуханою в суді.
Північний апеляційний господарський суд наголошує, що право бути почутим є одним з ключових принципів процесуальної справедливості, яка передбачена ст. 129 Конституції та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Учасник справи повинен мати можливість захистити свою позицію в суді. Така можливість сприяє дотриманню принципу змагальності через право особи бути почутою та прийняттю обґрунтованого і справедливого рішення. Загальна концепція справедливого судочинства, яка охоплює основний принцип, згідно з яким провадження має бути змагальним, вимагає, щоб особа була поінформована про порушення справи та хід її розгляду.
Колегія суддів зазначає, що такі принципи судочинства, як рівність усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі, реалізуються, зокрема, шляхом надання особам, які беруть участь у справі, рівних процесуальних прав й обов'язків, до яких, крім іншого, віднесено право знати про дату, час і місце судового розгляду справи, про всі судові рішення, які ухвалюються у справі та стосуються їхніх інтересів, а також право давати усні та письмові пояснення, письмові докази, доводи та заперечення.
Також у рішенні у справа «Харченко проти України» (заява №37666/13), розглянувши скаргу заявника, ЄСПЛ зазначив, що принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представляти свою справу за таких умов, які не ставлять її у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Крім цього, кожній стороні має бути забезпечена можливість ознайомитись із зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, та надати власні зауваження з цього приводу.
У пункті 24 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» (заява №7460/03) та пункті 23 рішення ЄСПЛ у справі «Гурепка проти України № 2» (заява № 38789/04) наголошується, що принцип рівності сторін, як один зі складників справедливого судового розгляду, передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Таким чином, місцевим господарським судом фактично порушено норми процесуального права.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України»).
Судове рішення має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.
Натомість, вказані вимоги судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали не було дотримано.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Частиною 1 статті 277 ГПК України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
За наведених обставин, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Київської міської прокуратури підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Черкаської області від 29.08.2022 у справі № 925/1961/14 - скасуванню.
Керуючись ст.ст. 129, 240, 246, 255, 267-271, 273, 275, 277, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Київської міської прокуратури задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 29.08.2022 у справі № 925/1961/14 скасувати.
3. Справу № 925/1961/14 направити до Господарського суду Черкаської області для подальшого розгляду.
4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано - 12.12.2022.
Головуючий суддя Б.В. Отрюх
Судді Б.М. Грек
В.О. Пантелієнко