Номер провадження: 22-ц/813/2814/22
Справа № 523/10068/20
Головуючий у першій інстанції Аліна С.С.
Доповідач Громік Р. Д.
12.12.2022 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого - Громіка Р.Д.,
суддів - Драгомерецького М.М., Дришлюка А.І.,
за участю секретаря - Сидоренко А.О.,
розглянувши у спрощеному порядку за відсутністю учасників справи апеляційну скаргу Органу опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради на заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 16 березня 2021 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Орган опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, Комунальна установа «Спеціалізований психоневрологічний будинок дитини № 3 «Сонечко», про позбавлення батьківських прав, встановлення опіки над малолітніми дітьми, призначення опікуна та стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей,
1. ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовної заяви.
До Суворовського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: орган опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, Комунальна установа «Спеціалізований психоневрологічний будинок дитини № 3 «Сонечко» в якій просила:
- позбавити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав стосовно сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
- позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав стосовно сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
- встановити опіку над малолітнім ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , призначивши ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) року народження, його опікуном.
- встановити опіку над малолітньою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , призначивши ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) року народження, її опікуном.
- стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на утримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/3 частини всіх видів доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дітьми повноліття, шляхом перерахування аліментів на поточний рахунок на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відкритий в ПАТ «Державний ощадний банк України» та на поточний рахунок на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відкритий в ПАТ «Державний ощадний банк України».
- стягнути з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на утримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/3 частини всіх видів доходу, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дітьми повноліття, шляхом перерахування аліментів на поточний рахунок на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відкритий в ПАТ «Державний ощадний банк України»; та на поточний рахунок на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відкритий в ПАТ «Державний ощадний банк України».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 06 жовтня 2016 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 . Після укладання шлюбу чоловік ОСОБА_3 взяв прізвище дружини « ОСОБА_8 ».
За період шлюбу у сторін народився син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та донька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 02 липня 2018 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розірваний.
Як зазначає позивачка, батьки малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 неналежним чином виконують свої батьківські обов'язки. В липні 2018 року батько ОСОБА_2 покинув своїх дітей та з того часу жодного разу не приходив до своїх дітей, не приймав та приймає участі в їх вихованні і взагалі не надаває матеріальної допомоги.
Мати дітей ОСОБА_3 приймала участь у їх виховані до травня 2019 року, а потім також покинула своїх дітей та станом до теперішнього часу жодним чином не цікавиться їх життям і розвитком.
Мати дітей ОСОБА_3 є онукою позивачки, вона тривалий час є наркотично залежною, ніде не працює та веде аморальне життя.
З травня 2019 року, позивачка ОСОБА_1 забрала своїх правнуків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 до себе та повністю займалась вихованням і матеріальним забезпеченням дітей.
Станом на теперішній час ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 поставлені Службою у справах дітей ОМР на облік як діти, які опинились у складних життєвих обставинах, в яких батьки ухиляються від виконання батьківських обов'язків.
З листопада 2019 року діти перебувають в КУ «Спеціалізований психоневрологічний будинок №3 «Сонечко» та знаходиться на повному державному забезпечені. Зесь цей час батьки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ніякої уваги та інтересу до своїх малолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 не проявляють і жодного разу їх не відвідували, матеріальної допомоги не надають. Відповідачі дітей з комунальної установи не забирають, життям та здоров'ям дітей не цікавляться.
За весь час перебування дітей у вказаному закладі дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_6 відвідувала лише позивачка ОСОБА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 16 березня 2021 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Орган опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, Комунальна установа «Спеціалізований психоневрологічний будинок дитини № 3 «Сонечко», про позбавлення батьківських прав, встановлення опіки над малолітніми дітьми, призначення опікуна та стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей задоволено.
Короткий зміст та доводи апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі Органу опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради просить скасувати оскаржуване рішення суду в частині призначення опікуна ОСОБА_1 та постановити нове, яким відмовити у задоволенні заяви у цій частині, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції не врахував висновок органу опіки та піклування щодо недоцільності призначення ОСОБА_1 , 1950 року народження, опікуном над дітьми.
Сповіщення сторін.
Про судове засідання, призначене на 30 листопада 2022 року, сторони були належним чином сповіщені про дату, час та місце слухання справи.
Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Згідно із ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до ч. 7 ст. 268 ЦПК України рішення суду (повне або скорочене) підписується всім складом суду у день його складення і додається до справи.
Повне судове рішення виготовлено 12 грудня 2022 року, про що зазначено у вступній частині постанови Одеського апеляційного суду.
2. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція апеляційного суду
Заслухавши доповідача, розглянувши матеріали справи і доводи, викладені в апеляційній скарзі, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.
Фактичні обставини справи.
На підставі матеріалів справи встановлено, що 06.10.2016 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 укладено шлюб, який було зареєстровано Малиновським районним у м. Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис №1918, (а.с.16). Після реєстрації шлюбу ОСОБА_7 змінив своє прізвище з « ОСОБА_11 » та « ОСОБА_8 ».
За період шлюбу у сторін народилися діти: син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та донька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвами про народження (а.с.14,15).
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 02.07.2018 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розірваний (а.с.17).
Малолітні ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 поставлені Службою у справах дітей ОМР на облік як діти, які опинились у складних життєвих обставинах.
З 04.12.2019р. по 16.12.2019р. малолітні ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , знаходилися в КНП «Дитяча міська клінічна лікарня №3» Одеської міської ради, а з 16.12.2019р. по теперішній час знаходяться в КНП «Спеціалізований психоневрологічний будинок дитини № 3 «Сонечко».
Батьки (відповідачі по справі) ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ніякої уваги та інтересу до своїх малолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не проявляють і жодного разу їх не відвідували, матеріальної допомоги не надають, дітей з комунальної установи не забирають, життям та здоров'ям дітей не цікавляться.
Згідно із висновку органу опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради № 01-05-3/442вх від 30.11.2020р. орган опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради вважає доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відносно їх малолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та недоцільним призначення їх опікуном ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до припису ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно із ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції оскаржується лише в частині позовних вимог щодо призначення опікуна та підлягає перегляду лише в цій частині.
Статтею 243 СК України передбачено перелік дітей, над якими встановлюється опіка, піклування. Опіка, піклування встановлюється над дітьми-сиротами і дітьми, позбавленими батьківського піклування. Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцяти років, а піклування - над дитиною у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років. Опіка, піклування над дитиною встановлюється органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених Цивільним кодексом України.
Положенням стаття 244 СК України передбачено перелік осіб, які можуть бути опікуном, піклувальником дитини: опікуном, піклувальником дитини може бути за її згодою повнолітня дієздатна особа. При призначенні дитині опікуна або піклувальника органом опіки та піклування враховуються особисті якості особи, її здатність до виховання дитини, ставлення до неї, а також бажання самої дитини.
Частиною 3,4 статті 60 ЦК України передбачено, що суд встановлює опіку/піклування над малолітньою/неповнолітньою особою якщо при розгляді справи буде встановлено що вона позбавлена батьківського піклування і призначає опікуна/піклувальника за поданням органу опіки та піклування.
Відповідно до ст. 55 ЦК України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих майнових та немайнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки.
Положеннями ст. 58-59 ЦК України передбачено, що піклування встановлюється над неповнолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, цивільна дієздатність яких обмежена.
Згідно із п.п. 2, 3, 4 ст. 63 ЦК України опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю; фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою; опікун або піклувальник призначається переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції правильно вважав, що особисті якості позивача відповідають вимогам, викладеним у п.п. 2, 3, 4 ст. 63 ЦК України, що також підтверджується матеріалами справи.
Обставин, передбачених ст. 64 ЦК України, з урахуванням яких ОСОБА_1 не може бути опікуном малолітніх дітей, судом першої інстанції не встановлено.
Реалізація прав опікуна над малолітніми онуками необхідна позивачу для представлення та захисту інтересів дітей в адміністративних органах, лікарнях, навчальних закладах тощо.
Згідно із висновку № 01-05-3/442вх від 30.11.2020р. орган опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради вважає недоцільним призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 опікуном відносно малолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно з нормами ч.6 ст.19 СК України суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
З матеріалів справи вбачається, що позивачка ОСОБА_1 є пенсіонеркою, знаходиться на обліку в Суворовському об'єднаному управлінні ПФУ в м. Одесі в Одеській області та отримує пенсію в розмірір 1748,15 грн., що підтверджується довідкою про доходи № 9880 9889 4967 4816 (а.с.26).
Відповідно до довідки Міністерства внутрішніх справ України серії ІІА №1617432 встановлено, що позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженка Остапківців Івано-Франківська область Україна на території України станом на 21.12.2019р. до кримінальної відповідальності не притягується, незнятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває. (а.с.25).
Судом першої інстанції також правильно встановлено, що позивачка ОСОБА_1 на обліку в КУ «Одеському обласному медичному центру психічного здоров'я» та КУ Міському психіатричному диспансері не значиться (а.с.23,24).
Згідно довідки № 517 виданої КНП «Міський противотуберкульозний диспансер» ОМР позивачка ОСОБА_1 , 1950 р.н., на обліку не перебуває (а.с.25).
В матеріалах справи містяться характеристики позивачки позивачка ОСОБА_1 , в яких зазначено про те, що вона зарекомендувала себе з хорошої сторони, громадський порядок не порушує, добра, ввічлива, знаходиться в доброзичливих відносинах з сусідами (а.с.19,20,21).
Відповідно до ч. 3 ст. 60 ЦК України суд встановлює опіку над малолітньою особою та піклування над неповнолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вони позбавлені батьківського піклування.
Вивчивши дані про особу ОСОБА_1 , та враховуючи особисті якості особи, її здатність до виховання дітей, ставлення до них, суд першої інстанції вмотивовано вважав за можливе встановити опіку над ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , призначивши її опікуном над малолітніми.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Скаржник не довів обставини, на які посилався як на підставу своєї апеляційної скарги, жодного належного та допустимого доказу на спростування висновків суду першої інстанції не надав.
Щодо доводів апеляційної скарги, то судова колегія зазначає таке.
Відповідно до ч.ч. 4-5 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
З матеріалів справи вбачається, що у процесі розгляду справи у суді першої інстанції органом опіки та піклування на виконання вимог ч.ч. 4-5 ст. 19 СК України було надано висновок №01-05-3/442вх від 30.11.2020р.
Згідно із висновку орган опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради №01-05-3/442вх від 30.11.2020р. орган опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради вважає доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відносно їх малолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та недоцільним призначення їх опікуном ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Таким чином, орган опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради фактично відмовив у призначенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , опікуном ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
У свою чергу відповідно до ч. 6 ст. 19 СК України суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції розглянув вказаний висновок в цій частині і правильно не погодився з недоцільностю призначення ОСОБА_1 опікуном малолітніх дітей.
Додатково колегія суддів не бере до уваги посилання в апеляційній скарзі на те, що довідка КУ «Міський психіатричний диспансер» від 19.03.2019р. свідчить про те, що ОСОБА_1 за даними архіву, реєстратури та картотеки не значиться, а не свідчить про її психічний стан, оскільки відповідно до ст. 3 Закону України «Про психіатричну допомогу» кожна особа вважається такою, яка не має психічного розладу, доки наявність такого розладу не буде встановлено на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Посилання в апеляційній скарзі про те, що ОСОБА_1 не має впливу на свою невістку ОСОБА_13 (бабуся дітей), яка не виявила бажання оформити опікунство над дітьми, та ніколи не опікувалась своїми онуками, не має впливу на свою онуку ОСОБА_3 , яка веде аморальний спосіб життя та є наркозалежною, а тому передача дітей ОСОБА_1 не є доцільним та не відповідає інтересам дітей, не приймаються судом до уваги, оскільки є лише суб'єктивними оціночними критеріями, які не ґрунтуються на жодних належних та допустимих доказах, які б підтверджували причинно-наслідковий зв'язок між діями ОСОБА_1 та поведінкою ОСОБА_13 та ОСОБА_3 .
Наведені в апеляційній скарзі інші доводи були предметом дослідження в суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції.
Твердження скаржника в апеляційній скарзі про те, що судом першої інстанції порушено норми процесуального закону, не є такими, що порушують розгляд справи по суті.
Крім того судова колегія вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року. Оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Справа розглянута по суті правильно, законних підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції немає.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду, доводи апеляційної скарги його не спростовують, рішення ухвалено у відповідності до вимог матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржуване рішення суду залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Органу опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради залишити без задоволення.
Заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 16 березня 2021 року залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 12 грудня 2022 року.
Головуючий Р.Д. Громік
Судді: М.М. Драгомерецький
А.І. Дришлюк