05.12.2022 року м. Одеса
справа № 947/7684/22
провадження № 22-ц/813/8660/22
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів Судової падати з розгляду цивільних справ:
головуючий: Бездрабко В.О.
судді: Приходько Л.А., Семиженко Г.В.,
секретар судового засідання : Виходець А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м.Одеси від 06 жовтня 2022року, постановлену під головуванням судді Бескровного Я.В., у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про позбавлення права користування житлом,
У квітні 2022 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про позбавлення права користування житлом, в якому просила позбавити ОСОБА_3 права користування житловим будинком за адресою АДРЕСА_1 .
Позов мотивований тим, що за договором купівлі-продажу від 24 грудня 2021року позивач набула право власності на 42/100 частини житлового будинку з надвірними спорудами АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,02га, кадастровий номер 5110136900:22:023:0048, розташовані за адресою АДРЕСА_1 .
Згідно відомостей про зареєстрованих у житловому приміщенні будинку осіб, наявна інформація про реєстрацію ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка з 1991року у житловому будинку не проживає, виїхавши разом із батьками на постійне проживання до Російської Федерації. Реєстрація відповідача у будинку створює для позивача перешкоди у користуванні власністю.
Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 06 жовтня 2022 року провадження у справі закрито. Зобов'язано Управління Державної казначейської служби України у м.Одесі повернути ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 992,40грн., сплачений за подання позовної заяви.
Ухвала суду першої інстанції мотивована посиланням на положення ст.255 ч.2 ЦПК України, за якої суд закриття провадження у справі у зв'язку із відсутністю предмета спору. Також суд послався на положення ст.7 ч.1 п.5 Закону України «Про судовий збір» та дійшов висновку про повернення позивачу розміру сплаченого судового збору в сумі 992,40грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про зміну ухвали суду від 06 жовтня 2022року в частині обґрунтування судом закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Апелянт зазначила, що в порушення вимог ст.260 ЦПК України суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не зазначив мотиви, з яких дійшов висновку про можливість закриття провадження у справі; не вказав обставини та докази, які підтверджують відсутність предмету спору. Просила розгляд справи проводити у її відсутність.
Відзив на апеляційну скаргу інші учасники справи не надали.
У призначене судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені згідно положень ст.128 ч.6 ЦПК України, що підтверджується довідками про доставку судових повісток на електрону адресу, вказану сторонами, як адресу для листування з судом.
У письмовому клопотанні від 24 листопада 2022року представник ОСОБА_2 - адвокат Осипов Б.В. просив розгляд справи провести за відсутності позивача та її представника.
Дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
У статті 263 ч.1,2,5 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Статтею 260 ЦПК України визначені вимоги, яким має відповідати ухвала суду, що викладається окремим документом. Така ухвала складається з:
1) вступної частини із зазначенням: а) дати і місця її постановлення; б) найменування суду, прізвища та ініціалів судді (суддів); в) імен (найменувань) учасників справи;
2) описової частини із зазначенням суті клопотання та імені (найменування) особи, яка його заявила, чи іншого питання, що вирішується ухвалою;
3) мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу;
4) резолютивної частини із зазначенням: а) висновків суду; б) строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження.
Зазначеним вимогам закону ухвала суду першої інстанції не відповідає, оскільки не містить мотиви та посилання на докази, за яких суд дійшов висновку про відсутність предмету спору у справі і як наслідок закриття провадження на підставі ст.255 ч.1 п.2 ЦПК України.
Частиною четвертою ст.263 ЦПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного судувід 20 вересня 2021 року у справі №638/3792/20 (провадження № 61-3438сво21) вказано, що: «предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Предмет позову розуміють як певну матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
З огляду на викладене відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або спірні питання врегульовано самими сторонами.
Суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред'явлення позову, так і після відкриття провадження у справі, коли на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань».
Матеріали справи свідчать, що 16 вересня 2022року адвокат позивача Осипов Б.В. звернувся до суду першої інстанції з клопотанням про закриття провадження у справі та повернення сплаченого судового збору, вказавши про відсутність предмету спору та пославшись на відповідь Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради про те, що відповідач ОСОБА_3 не є зареєстрованою за адресою АДРЕСА_1 (а.с.112).
Вирішуючи питання про закриття провадження у справі з заявлених підстав, суд викладенні у зазначеному клопотанні обставини не перевірив, не вказав мотиви прийняття відповідного судового рішення, не послався на встановленні обставини у справі та докази, які б їх підтверджували, з приводу чого доводи апеляційної скарги у цій частині слід визнати обґрунтованими.
До суду апеляційної інстанції адвокатом позивача направлена копія листа Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради №866/01-09 від 06 вересня 2022року, з якого встановлено, що станом на 04 вересня 2022року за адресою : АДРЕСА_1 , значиться зареєстрованим місце проживання осіб : ОСОБА_4 , дата реєстрації місця проживання - 20 серпня 2001року; ОСОБА_5 , дата реєстрації місця проживання - 07 вересня 2004року; ОСОБА_1 , дата реєстрації місця проживання - 07 вересня 2004року.
У той же час в матеріалах справи наявні інші відомості щодо реєстрації відповідача ОСОБА_3 у житловому будинку. Протиріччя з цього приводу не усунуто. Також судом не з'ясовано обставини про наявність у відповідача права користування житловим приміщення будинку, з яким ОСОБА_2 пов'язувала порушення своїх прав, за захистом яких звернулася до суду.
Крім того, у вищенаведеній постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного судувід 20 вересня 2021 року у справі №638/3792/20 роз'яснено « що
процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
Цивільним процесуальним законом чітко розмежовано підготовче провадження із проведенням підготовчого засідання, його особливості, строки проведення (Глава 3 Розділу III «Позовне провадження») та розгляд справи по суті із проведенням судового засідання (Глава 3 вказаного розділу).
Статтею 196 ЦПК України передбачено, що для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.
Положеннями статті 189 ЦПК України визначено, що завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Таким чином, підготовче судове провадження - це стадiя судового прoцесу, в якій з'ясовується предмет спoру, позoвні вимoги, заперечення на позoвні вимoги, склад учасників судовoго процесу, вирішення відводів, xарактер спірних правовідносин та інших дій, які будуть слугувати для правильного і безперешкoдного розгляду справи пo суті, іншими словами, це важлива складова судочинства, що спрямована на створення умов для правильного, безперешкодного та своєчасного розгляду справи по суті.
Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Підготовче засідання є формою підготовчого провадження, яка полягає у вчиненні судом та учасниками судового процесу відповідних процесуальних дій.
Підстави для закриття провадження у справі визначені у статті 255 ЦПК України.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
За таких обставин закриття провадження з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України, можливо лише в судовому засіданні, а не при проведенні підготовчого судового засідання, оскільки згідно зі статтею 200 ЦПК України, а саме її частиною четвертою, закриття провадження можливо на цій стадії процесу з двох підстав, це: відмова від позову, визнання позову та укладення мирової угоди, визначених статтями 206, 207 ЦПК України».
Матеріали справи свідчать, що ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 17 травня 2022року у справі відкрито загальне позовне провадження. Підготовче судове засідання призначалося на 24 червня, 10 серпня, 16 вересня, 06 жовтня 2022 року (а.с. 51, 55, 99, 107, 113). Згідно протоколу судового засідання від 06 жовтня 2022року саме в ході проведення підготовчого засідання суд постановив ухвалу про закриття провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України, що суперечить вимогам цивільного процесуального законодавства.
Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції помилково не врахував викладене, у зв'язку із чим зробив неправильний висновок про закриття провадження на стадії підготовчого засідання, що призвело до неправильного вирішення питання та постановлення ухвали, яка перешкоджає подальшому судовому розгляду.
Статтею 379 ч.1 п.4 ЦПК України визначено, що підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, серед іншого порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
За результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала суду від 06 жовтня 2022року, як така, що постановлена з порушенням норм процесуального права на підставі ст.379 ч.1 п.4 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи для продовження її розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.367, 374, 379, 382-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Київського районного суду м.Одеси від 06 жовтня 2022року скасувати та передати справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених ст.389 ч.2 ЦПК України.
Головуючий : В.О. Бездрабко
Судді : Л.А. Приходько
Г.В. Семиженко