Номер провадження: 11-сс/813/1654/22
Справа № 521/17434/22 1-кс/521/4077/22
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
08 грудня 2022 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі:
головуючий суддя ОСОБА_2
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
за участі:
прокурора Стаха К
підозрюваного ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Малиновської окружної прокуратури ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 17 листопада 2022 року щодо запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, в рамках кримінального провадження №42022163020000077, внесеного до ЄРДР 28.07.2022 року,
встановив:
Зміст оскаржуваного судового рішення.
Ухвалою слідчого судді було відмовлено у задоволення клопотання старшого слідчого СВ ВП № 3 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_9 , яке погоджене прокурором Малиновської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_8 , про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно ОСОБА_6 .
Клопотання захисника ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу - задоволено.
Застосовано відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 17.01.2023 року, включно.
Рішення слідчого судді мотивоване тим, що стороною обвинувачення у судовому засіданні не доведено що жоден із більш м'яких, ніж тримання під вартою, запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1, ч. 3 ч. 5 ст. 177 КПК України. Натомість, подальше тримання під вартою ОСОБА_6 може призвести до настання значних негативних наслідків для його здоров'я, з огляду на виставлені діагнози підозрюваному ОСОБА_10 , які потребують постійних додаткових інструментальних методів обстеження та лікування (операції) тільки виключно в спеціалізованих медичних закладах МОЗ за відповідним профілем.
Вимоги апеляційних скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
Не погоджуючись із оскаржуваною ухвалою, до суду із апеляційною скаргою звернувся прокурор Малиновської окружної прокуратури ОСОБА_8 , в якій вказує на те, що ухвала слідчого судді є необґрунтованою та незаконною, постановленою з істотним порушенням вимог КПК України, а висновки слідчого судді не відповідають фактичним обставинам справи, з наступних підстав:
- відмовляючи у задоволенні клопотання слідчого та задовольняючи клопотання захисника, суд не врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, вагомість існуючих ризиків, які були встановлені, як слідчими суддями під час обрання запобіжного заходу, так і Одеським апеляційним судом при розгляді апеляційних скарг захисника, а також особу підозрюваного;
- ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у скоєнні особливо тяжкого злочину, відповідальність за який передбачає безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років, у зв'язку із чим останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду;
- ОСОБА_6 особисто знайомий зі свідком ОСОБА_11 , а також знає місце проживання потерпілої, тому може незаконного впливати на них, примушуючи змінити показання або відмовитися від них;
- в Приморському районному суді м. Одеса на даний момент перебуває на розгляді обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12019160500000696 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 187 КК України;
- в умовах ДУ «ОСІ» підозрюваному надавалася вся необхідна медична допомога, завдяки чому на теперішній час останній вже видужав.
На підставі наведеного, прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою застосувати до підозрюваного, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави, в межах строків досудового розслідування, але не більше 60 днів.
Позиції учасників судового розгляду.
Прокурор підтримав доводи та вимоги поданої апеляційної скарги та просила її задовольнити.
Захисник та підозрюваний заперечували проти апеляційної скарги прокурора.
Заслухавши головуючого суддю, пояснення учасників процесу, перевіривши доводи апеляційної скарги та надані до клопотання слідчого матеріали, апеляційний суд дійшов до наступного висновку.
Мотиви апеляційного суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
У відповідності до вимог ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Застосування належної процедури є одним із складових елементів принципу верховенства права та передбачає, у тому числі, щоб повноваження органів публічної влади були визначені приписами права, і вимагає, щоб посадовці мали дозвіл на вчинення дії, і надалі діяли в межах наданих їм повноважень.
Належна правова процедуру у кримінальному провадженні - це встановлені кримінальним процесуальним законодавством способи реалізації норм кримінального процесуального права, що забезпечують досягнення цілей правового регулювання кримінальних процесуальних відносин у сфері порядку досудового розслідування та судового розгляду. Воно означає не лише те, що всі дії процесуальних суб'єктів мають відповідати вимогам закону, адже в такому випадку це завдання розчиняється в приписах засади законності. Такі дії мають виникати із наявних повноважень і перебувати в адекватному співвідношенні з конкретним процесуальним завданням, яке виникає в певний момент досудового розслідування і судового розгляду кримінального провадження. Таке адекватне співвідношення приводить до принципу пропорційності.
З аналізу мотивувальної частини ухвали вбачається, що слідчий суддя зазначених вище вимог кримінального процесуального закону при розгляді клопотань щодо продовження запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 не дотримався, виходячи з наступного.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що у провадженні СВ ВП №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області перебувають матеріали кримінального провадження № 42022163020000077, внесені до ЄРДР 28.07.2022 року.
Вході здійснення досудового розслідування в зазначеному кримінальному провадженні встановлено, що відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено воєнний стан у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України із 07 березня 2022 строком на один місяць.
Відповідно до Указу Президента України від 14.03.2022 №133/2022, затвердженим Законом України №2119-ІХ від 15.03.2022 подовжено воєнний стан у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України із 26 березня 2022 строком на один місяць.
Відповідно до Указу Президента України від 18.04.2022 №259/2022, затвердженим Законом України №2212-ІХ від 21.04.2022 подовжено воєнний стан у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України із 25 квітня 2022 строком на один місяць.
Відповідно до Указу Президента України від 17.05.2022 №341/2022, затвердженим Законом України №2263-ІХ від 22.05.2022 подовжено воєнний стан у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України із 25 травня 2022 строком на три місяці, тобто до 25 серпня 2022 року.
Відповідно до Указу Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022 затверджений Законом України № 2500-ІХ від 15.08.2022 року воєнний стан у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України із 23 серпня 2022 строком на 90 діб, тобто до 23 листопада 2022 року.
На початку серпня 2022 року, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, у невстановленому місці, ОСОБА_12 вступив у злочинну змову з ОСОБА_6 , яка полягала у вчиненні розбійного нападу із застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, а саме на потерпілу ОСОБА_13 , з метою заволодіння майном останньої, поєднаного з проникненням до її житла.
В подальшому, ОСОБА_12 , заздалегідь домовившись з ОСОБА_6 про спільне вчинення розбійного нападу на потерпілу ОСОБА_13 , діючи узгоджено, та маючи єдиний умисел на вчинення вказаного злочину, попередньо розподілили між собою ролі. Так, згідно розподілених ролей ОСОБА_6 повинен був зайти до приміщення квартири, в якій проживала потерпіла ОСОБА_13 , та, використовуючи свою значну перевагу у фізичній силі, подолати опір останньої та змусити її сказати, де знаходяться грошові кошти. В цей час ОСОБА_12 повинен був обшукати приміщення квартири потерпілої та заволодіти знайденими грошовими коштами.
Далі, 18.08.2022 року, приблизно о 14 годині 00 хвилин, більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_12 діючи спільно з ОСОБА_6 , на автомобілі марки «Тоуоtа Саmгу», на якому ОСОБА_12 з метою приховання своєї злочинної діяльності попередньо змінив держаний реєстраційний номер з ВН63180Х на несправжній НОМЕР_1 , прибули до місця мешкання потерпілої ОСОБА_13 ; а саме за адресою АДРЕСА_1 .
В подальшому, того ж дня, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на вчинення нападу, з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із насильством небезпечним для життя особи, яка зазнала нападу, діючи умисно, з корисливих мотивів, згідно розподілених ролей, ОСОБА_12 спільно з ОСОБА_6 , використовуючи предмети для маскування своєї зовнішності, а саме кепки, перчатки та медичні маски, в умовах воєнного стану запровадженого з 07.03.2022 - Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затверджений Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022 та неодноразово продовженого, Указ Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022 затверджений Законом України № 2500-ІХ від 15.08.2022 року, проникли через незачинені двері до приміщення квартири, в якій знаходилася потерпіла ОСОБА_13 , а саме до квартири АДРЕСА_2 .
В подальшому, ОСОБА_6 діючи в злочинній змові з ОСОБА_12 відповідно до заздалегідь розробленого плану та згідно розподілених ролей, підійшов до потерпілої ОСОБА_13 , яка лежала на ліжку, вхопив останню своєю лівою рукою за обличчя та закрив рот та ніс, а своєю правою рукою вхопив ОСОБА_13 в області шиї, придушив та притиснув до ліжка, таким чином подолавши опір останньої та позбавивши можливості покликати на допомогу. В цей час ОСОБА_12 почав обшукувати приміщення квартири, в якій мешкала потерпіла ОСОБА_13 з метою заволодіння грошовими коштами, що знаходилися у приміщенні.
В подальшому, після подолання опору потерпілої ОСОБА_13 , ОСОБА_12 спільно з ОСОБА_6 змусили останню повідомити про місце зберігання грошових коштів у приміщенні квартири. Далі ОСОБА_12 , продовжуючи діяти згідно заздалегідь розробленого плану та згідно розподілених ролей, відійшов від потерпілої ОСОБА_13 до місця, на яке показала остання та почав обшукувати його з метою заволодіння грошовими коштами. В цей час ОСОБА_6 , продовжуючи діяти згідно заздалегідь розробленого плану та згідно розподілених ролей, продовжував шляхом застосування фізичної сили утримувати потерпілу ОСОБА_13 на ліжку в лежачому положенні.
Після цього, працівниками поліції були викриті та припинені злочинні дії ОСОБА_12 та ОСОБА_6 , що були спрямовані на заволодіння майном потерпілої ОСОБА_13 шляхом вчинення розбійного нападу та останні затримані на місці вчиненні злочину правоохоронними органами.
В рамках вказаного кримінального провадження 19 серпня 2022 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
19 серпня 2022 року відносно підозрюваного ОСОБА_6 слідчим суддею Малиновського районного суду м. Одеси застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з утриманням останнього в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» строком до 16 жовтня 2022 року, без визначення розміру застави (справа № 521/12054/22, номер провадження 1-кс/521/2866/22), яка ухвалою Одеського апеляційного суду від 15 вересня 2022 року залишена без змін (номер апеляційного провадження 11-сс/813/1194/22) (а.с. 93-97 т. 1).
11 жовтня 2022 року Малиновським районним судом м. Одеси відносно підозрюваного ОСОБА_6 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, а саме до 19 листопада 2022 року (справа № 521/14990/22, номер провадження 1-кс/521/3613/22), яка ухвалою Одеського апеляційного суду від 03 листопада 2022 року, залишена без змін ( номер апеляційного провадження 11-сс/813/1465/22) (а.с. 98-101 т. 1).
15 листопада 2022 року досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні завершено та матеріали кримінального провадження відкриті для ознайомлення стороні захисту у порядку ст. 290 КПК України, натомість, завершити досудове розслідування у межах строку досудового розслідування, тобто до 19 листопада 2022 року не представляється можливим, у зв'язку з цим слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 . Під час розгляду зазначеного клопотання слідчого, стороною захисту було заявлено клопотання щодо зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.
За насідками вищезазначених клопотань, 17 листопада 2022 року слідчим суддею Малиновського районного суду м. Одеси винесено ухвалу, якою відмовлено у задоволення клопотання старшого слідчого СВ ВП № 3 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_9 , яке погоджене прокурором Малиновської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_8 , про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно ОСОБА_6 . Клопотання захисника ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу - задоволено. Застосовано відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 17.01.2023 року, включно.
Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів.
При застосуванні будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою, гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосовування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
У відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Згідно з приписом п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Також, відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
За змістом статті 201 КПК України підставою для зміни запобіжного заходу є, зокрема, наявність нових обставин, які не розглядалися слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу: зміна обставин підозри, зменшення встановлених ризиків. Крім цього, при вирішенні питання про зміну запобіжного заходу, як і при вирішенні питання про його застосування слідчий суддя, відповідно до ст. 178 КПК України повинен дослідити й інші обставини, зокрема міцність соціальних зв'язків обвинуваченого, в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців.
Тобто обґрунтованість застосування запобіжного заходу може піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за наявності яких такий запобіжний захід було застосовано, та внаслідок виникнення інших обставин, які можуть бути підставами зміни запобіжного заходу в сторону його пом'якшення, зміни чи скасування, оскільки тривала дія запобіжного заходу без врахування конкретних обставин справи може призвести до порушення прав, свобод чи інтересів учасників кримінального провадження.
Зміна запобіжного заходу обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження змінюються підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути замінений на інший - більш або менш суворий. При цьому підставами звернення з клопотанням про зміну запобіжного заходу є обставини, які або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які не було відомо сторонам, або які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу. Такими підставами, наприклад, може бути суттєва зміна обставин, що їх було взято до уваги при обранні запобіжного заходу, а саме змінилася кваліфікація кримінального правопорушення, погіршився стан здоров'я обвинуваченого, змінився склад його родини чи утриманців, або майновий стан, інші обставини, які мають суттєве значення. Однак існування таких обставин повинно бути обґрунтовано належними доказами.
Однак, апеляційний суд зауважує, що під час розгляду питання щодо запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 слідчий суддя не дотримався вказаних вимог закону, виходячи з наступного.
При розгляді зазначеного кримінального провадження, у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» колегія суддів застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.
Відповідно до п. 219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine) від 21.04.2011, заява №42310/04, суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Оскільки в апеляційній скарзі сторони обвинувачення не оспорюється обґрунтованість пред'явленої підозри ОСОБА_6 , апеляційний суд не переглядає оскаржувану ухвалу слідчого судді у цій частині та констатує, що підозра ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, за кваліфікуючими ознаками: напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений в умовах воєнного стану, за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло, є обґрунтованою.
Що стосується наявності ризиків у вказаному провадженні, апеляційний суд приходить до таких висновків.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
На переконання апеляційного суду, органом досудового розслідування у зазначеному кримінальному провадженні доведено, що ризики, які були встановлені під час застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного, не зменшилися та продовжує існувати, обумовлені наступним:
- ОСОБА_6 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, та, розуміючи, що за вчинення інкримінованого кримінального правопорушення йому може бути призначене покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років із конфіскацією майна, останній, перебуваючи на волі, буде мати можливість переховуватись від органів слідства та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності;
- враховуючи, що обґрунтованість підозри ОСОБА_6 в значній мірі підтверджується показаннями свідків та потерпілої, анкетні данні яких відомі підозрюваному, тому з урахуванням процедури, яка передбачена КПК України щодо отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК), апеляційний суд дійшов висновку, що вказані обставини зумовлюють можливість поза процесуального впливу підозрюваним на свідків з метою уникнення кримінальної відповідальності. Крім того, апеляційний суд звертає увагу на характер кримінального правопорушення, в якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_6 , зокрема, здійснення нападу на потерпілу поєднаного із насильством, небезпечним для життя та здоров'я останньої, що свідчить про актуальність ризику можливого впливу на потерпілу та свідків в цьому кримінальному провадженні;
- на теперішній час у Приморському районному суді м. Одеси перебуває на розгляді кримінальне провадження 12019160500000696 від 12.02.2019 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, та ОСОБА_14 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, та з урахуванням ст. 69 Конституції України, певною мірою характеризує особу підозрюваного та свідчить про схильність останнього до противоправної поведінки. Також апеляційний суд звертає увагу, що кримінальне правопорушення, у якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_6 останнім вчинено з корисливих мотивів, що свідчить про можливість вчинення аналогічного кримінального правопорушення.
Колегія суддів зазначає, що у даній конкретній справі суспільний інтерес превалює над принципом поваги до свободи підозрюваного та саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить виконання останнім процесуальних обов'язків, оскільки ймовірність настання негативних наслідків, продовжують існувати, вони не зменшились та більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою є недостатнім для запобігання вказаним ризикам.
Сторона захисту, як на підставу свого клопотання, посилається на те, що подальше тримання під вартою ОСОБА_6 може призвести до настання значних негативних наслідків для його здоров'я, з огляду на виставлені діагнози підозрюваному ОСОБА_10 , які потребують постійних додаткових інструментальних методів обстеження та лікування (операції) тільки виключно в спеціалізованих медичних закладах МОЗ за відповідним профілем.
Водночас, слід зазначити, що під час винесення ухвали Одеського апеляційного суду від 03 листопада 2022 року інформація щодо стану здоров'я була враховано колегією суддів, тому апеляційний суд констатує, що висновки слідчого судді щодо наявності підстав для зміни запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_6 є надуманими та свідомо зазначені в оскаржуваній ухвалі слідчого судді з метою обґрунтування безпідставної зміни запобіжного заходу.
Медичне обслуговування, а також лікувально-профілактична і протиепідемічна робота в СІЗО організовуються і проводяться відповідно до законодавства про охорону здоров'я. Для цього в СІЗО створюється медична частина, яка є її структурним підрозділом.
Медична частина забезпечує надання первинної лікувально-профілактичної допомоги ув'язненим і засудженим, яка включає консультацію медичного працівника, діагностику і лікування захворювань, травм та отруєнь, профілактичні заходи, направлення хворого ув'язненого чи засудженого для надання спеціалізованої та високоспеціалізованої допомоги.
За потреби ув'язненим і засудженим надається екстрена медична допомога у закладах охорони здоров'я (пункт 1 розділу Х Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, затверджених наказом Міністерства юстиції України від14 червня 2019 року № 1769/5
Порядок лікувально-профілактичної і санітарно-протиепідемічної роботи в СІЗО визначається Законом України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» та законодавчими актами.
Надання ув'язненим і засудженим медичної допомоги, у тому числі екстреної медичної допомоги, що не може бути надана у медичній частині, здійснюється відповідно до статті 11 Закону України «Про попереднє ув'язнення», статей 8, 107, 116 КВК, Порядку взаємодії закладів охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров'я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров'я України від 10 лютого 2012 року № 239/5/104, Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров'я України від 15 серпня 2014 року № 1348/5/572.
У СІЗО здійснюються медичний контроль за станом здоров'я ув'язнених і засуджених шляхом проведення медичних оглядів та обстежень, виявлення осіб, які потребують лікування та постійного медичного нагляду, проведення щодо них лікувально-оздоровчих заходів з метою збереження здоров'я і працездатності, амбулаторне і стаціонарне лікування відповідно до системи стандартів у сфері охорони здоров'я, клінічних протоколів надання медичної допомоги в порядку, передбаченому
Керівництво слідчого ізолятору забезпечує допуск відповідного лікаря-фахівця чи направлення хворого на лікування до обраного начальником медичної частини СІЗО закладу охорони здоров'я з орієнтовного переліку. Особа, узята під варту, має право на вільний вибір лікаря. Керівництво слідчого ізолятору забезпечує допуск обраного особою лікаря-фахівця.
Крім того, ув'язнені та засуджені мають право звертатися за лікарськими консультаціями та лікуванням до закладів охорони здоров'я, що мають ліцензію Міністерства охорони здоров'я України, які надають платні медичні послуги та не віднесені до відання центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань та пробації. Оплату таких послуг і придбання необхідних лікарських засобів здійснюють ув'язнені та засуджені або їхні родичі за рахунок власних коштів.
Консультування та амбулаторне лікування в таких випадках здійснюються в медичних частинах під наглядом медичних працівників. У разі потреби у лікуванні в умовах стаціонару ув'язнений або засуджений має право отримувати медичну допомогу і лікування, в тому числі платні медичні послуги за рахунок особистих коштів чи коштів рідних та близьких, у зазначених закладах охорони здоров'я. Підставою для надання такої медичної допомоги є медичний висновок.
Адміністрація СІЗО організовує та забезпечує цілодобову охорону ув'язнених та засуджених під час лікування у закладах охорони здоров'я.
Відтак, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя допустив невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам справи, не звернувши увагу на необґрунтованість клопотання сторони захисту, що свідчить про обґрунтованість апеляційної скарги прокурора.
Пункт 2 ч. 1 ст. 409 КПК України передбачає, що підставою для скасування або зміни судового рішення судом апеляційної інстанції є невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.
В свою чергу, п. 2 ч. 1 ст. 411 КПК України встановлює, що судове рішення вважається таким, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, якщо суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки.
У той же час, у разі скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді, апеляційний суд має у відповідності до вимог п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання старшого слідчого СВ ВП № 3 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_9 , яке погоджене прокурором Малиновської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_8 , про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно ОСОБА_6 , без визначення розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, терміном до 17.01.2023 року.
Продовжений запобіжний захід з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку і кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу та не суперечить позиції ЄСПЛ у справі Самойлович проти України (Samoylovichv. Ukraine, заява №28969/04, від 16.05.2013 року), яка полягає в тому, що «у випадку особливої тривалості тримання під вартою особи, підстави для цього повинні бути виключно серйозними».
Керуючись статями 176, 177, 178,182, 183, 194, 196,197, 201, 370-372, 376, 404, 407, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу прокурора Малиновської окружної прокуратури ОСОБА_8 - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 17 листопада 2022 року щодо запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, в рамках кримінального провадження №42022163020000077, внесеного до ЄРДР 28.07.2022 року, - скасувати.
Постановити нову, якою клопотання старшого слідчого СВ ВП № 3 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_9 , яке погоджене прокурором Малиновської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_8 , про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, в рамках кримінального провадження №42022163020000077, внесеного до ЄРДР 28.07.2022 року, - задовольнити.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» без визначення розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, терміном до 17.01.2023 року, в межах строку досудового розслідування.
Строк дії ухвали становить до 17.01.2023 року
Підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримати в залі апеляційного суду та доставити до ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
Контроль за виконання ухвали покласти на прокурора Малиновської окружної прокуратури ОСОБА_8 .
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3