36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
18.01.2007р. Справа № 16/214
за позовною заявою відкритого акціонерного товариства “Укртранснафта», м.Київ в особі Кременчуцького районного нафтопровідного управління філії “Придніпровські магістральні нафтопроводи» ВАТ “Укртранснафта», м.кременчук
до товариства з обмеженою відповідальністю “Креміньавтолюкс», м.Кременчук
про стягнення 6280,26 грн.
Представники :
від позивача - Горобець О.О., дор. від 10.01.07 р.
Садіванкін А.Г., дор. від 10.01.07 р.
від відповідача -Мудрий М.Д., дор. б/н від 30.11.06 р.
Туник В.А., дор. від 30.11.06 р.
експерт -Ханянц А.А.
Суддя Тимощенко О.М. прийняла справу до провадження згідно ухвали заступника голови суду від 14.12.2006 року про зміну складу суду.
До участі у справі суддею Іваницьким О.Т. в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору було залучено Полтавське відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. М.С. Бокаріуса.
Строк розгляду справи було продовжено на піставі клопотання сторін на підставі ч.4 ст.69 ГПК України ( в мат.справи).
Розглядається позовна заява про стягнення 6280,26 грн. шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідач позов не визнав, посилаючись на недоведеність вини його водія у скоєнні ДТП.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін та експерта, суд встановив:
06 березня 2006 року о 7 годині ранку на перехресті вул. Карнаухова та проспекту 50 років Жовтня в м Кременчуці сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля ВАЗ-21213 державний номер 078-43 СН, який належить ВАТ “Укртранснафта», під керуванням водія Цилюрик В.М. та автомобіля ГАЗ-32213 державний номер 135-45 СН, який належить ТОВ “Креміньавтолюкс», під керуванням водія Єфімова І.В., що підтверджується листом Державтоінспекції Кременчуцького міського управління № 5638 від 02.06.06 р. (копія в матеріалах справи).
Внаслідок ДТП обоє автомобілі отримали механічні пошкодження.
За результатами автотоварознавчого дослідження було складено акт № 04/05-06 від 24.03.2006 р., відповідно до висновків якого матеріальний збиток, нанесений власнику автомобіля ВАЗ 21213, державний номер 078-43 СН внаслідок його пошкодження при ДТП складає 5383,20 грн. Вартість відновлюваного ремонту складає 6280,26 грн.
Позивач просить стягнути 6280,26 грн. шкоди, заподіяної автомобілю ВАЗ 21213, державний номер 078-43 СН внаслідок ДТП, з відповідача, посилаючись на вину його водія в скоєнні ДТП.
Згідно ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Відповідно до ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:
1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою;
2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується;
3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (стаття 33 Господарського процесуального Кодексу України).
Відповідно до статті 35 Господарського процесуального Кодексу України преюдиціальне значення для господарського суду мають вирок суду з кримінальної справи щодо певних подій та ким вони вчинені або рішення суду з цивільної справи щодо фактів, які встановлені судом. Позивачем не подано суду відповідних судових рішень щодо встановлення факту вини водія відповідача.
Листом № 12295 від 02.11.2006 р. 2 міжрайонне відділення ВДАІ м.Кременчук повідомило, що за фактом дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 06.03.2006 р. за участю автомомібілів сторін, було призначено автотехнічне дослідження і згідно висновку фахівця вина ні одного з водіїв не встановлена, а тому орган дізнання прийняв рішення не притягувати ні одного з водіїв до адміністративної відповідальності.
Посилання позивача в обґрунтування позовних вимог на те, що ДТП сталася внаслідок невиконання водієм транспортного засобу відповідача п. 16 Правил дорожнього руху щодо проїзду регульованих перехресть та п. 8.7.3 зазначених правил щодо сигналів світлофору є не обґрунтованим, оскільки не підтверджено належними доказами.
Відповідно до висновку фахівця № 198 від 26.04.06 р. по матеріалам ДТП по факту зіткнення автомобілів сторін по даній справі вина жодного з водіїв дослідженими матеріалами ДТП не підтверджується.
Отже, враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, відсутність доказів вини водія автомобіля, що належить відповідачу, у спричиненні шкоди автомобілю позивача та доказів причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача і заподіянням стягуваної шкоди, а тому позов задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 43, 49, 82-84 ГПК України, суд -
В задоволенні позову відмовити.
Суддя О.М. Тимощенко
Згідно з оригіналом
Помічник судді А.П. Нечипоренко