іменем України
12 грудня 2022 рокуСправа №451/1059/22
Провадження № 2/451/483/22
Радехівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого-судді Семенишин О.З.
секретаря судового засідання Наконечної О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Радехів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання доньки, яка продовжує навчання,
установив:
6 жовтня 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання доньки, яка продовжує навчання (а.с.3-7).
6 жовтня 2022 року автоматизованою системою документообігу суду Д-3 судді Семенишин О.З. передані згадані вище матеріали справи, для розгляду (а.с.18).
Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, 11 жовтня 2022 року постановила ухвалу про залишення позовної заяви без руху, надавши позивачу строк п'ять днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків (а.с.19-20).
Копію ухвали позивач отримала на електронну пошту 12 жовтня 2022 року та повторно 20 жовтня 2022 року (а.с.21, 22, 23).
4 листопада 2022 року за вх. № 6868 позивач подала до суду нову редакцію позовної заяви (а.с.24-28).
В позовній заяві зазначає, що 14 травня 2004 року між позивачкою та відповідачем був укладений шлюб, який 2 листопада 2006 року було розірвано. Від спільного шлюбу вони мають повнолітню доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка в цей час навчається на 2 курсі юридичного факультету денної форми навчання за рахунок коштів фізичних, юридичних осіб першого (бакалаврського) рівня Волинського національного університету імені Лесі Українки на контрактній основі. Вартість навчання згідно з умовами договору про навчання у закладі вищої освіти складає 25 900 (двадцять п'ять тисяч дев'ятсот) гривень. При цьому згідно п.13 цього Договору Заклад (Волинський національний університет імені Лесі Українки) має право змінювати розмір плати за навчання не частіше одного разу на рік і не більше як на офіційно визначений рівень інфляції за попередній календарний рік з обов'язковим інформуванням про це Здобувача. У зв'язку з вище наведеним, вартість навчання 2-го курсу за семестр у 2022 році становить 14 245 (чотирнадцять тисяч двісті сорок п'ять) гривень, а за весь навчальний рік - 28 490 (двадцять вісім тисяч чотириста дев'яносто) гривень. Крім того, під час навчання дочка ОСОБА_3 проживає у гуртожитку, вартість проживання одного навчального року становить 9480 (дев'ять тисяч чотириста вісімдесят) гривень. Крім оплати за навчання дитини та проживання у гуртожитку, на її потреби, а саме: забезпечення дитини харчуванням, одягом, взуттям, оргтехнікою без якої навчання неможливе, необхідними підручниками та додатковими витратами, для необхідного та достатнього забезпечення її гармонійного розвитку, необхідні додаткові кошти.
Просила суд ухвалити рішення, яким стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на її користь аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі однієї чверті всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною двадцяти трьох років (а.с.24-28).
29 листопада 2022 року суддя постановила ухвалу про відкриття провадження у справі. Розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с.1-2).
Сторони в судове засідання не з'явилися.
Позивач подала до суду заяву про розгляд справи за відсутності позивача. Позивач змінила позовні вимоги та просить стягувати аліменти на утримання дочки, яка продовжує навчання, у твердій грошовій сумі в розмірі 1300 гривень щомісячно до закінчення навчання, але не довше, ніж до досягнення дитиною 23 років. Змінені позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила позов задовольнити (а.с.38).
Відповідач також подав до суду заяву про розгляд справи за відсутності відповідача. Позовні вимоги визнав та погодився сплачувати аліменти на утримання дочки, яка продовжує навчання в розмірі 1300 гривень щомісячно (а.с.37).
Із врахуванням наведеного, на підставі ч. 4 ст. 223 та ч. 2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи проведено без участі сторін, без застосування фіксування судового засідання технічними засобами та на підставі представлених суду доказів.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.
Відповідно до вимог статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до положень, викладених у статтях 13, 81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
На підставі статей 12, 81, 82 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду встановленої сили. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_3 у сторін народилася дочка - ОСОБА_3 , що підтверджується копією Свідоцтва про народження, серії НОМЕР_1 , виданого повторно 5 вересня 2008 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Радехівського районного управління юстиції Львівської області (а.с.10).
Шлюб між сторонами розірвано 2 листопада 2006 року, що підтверджує копія Свідоцтва про розірвання шлюбу, серії НОМЕР_2 , виданого повторно 5 вересня 2008 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Радехівського районного управління юстиції Львівської області (а.с.11).
З довідки № 09/2109 від 27.09.2022, констатовано, що ОСОБА_3 є студенткою юридичного факультету денної форми навчання за рахунок коштів фізичних, юридичних осіб першого (бакалаврського) рівня освіти Волинського національного університету імені Лесі Українки. Термін навчання: від 01.09.2021 до 30.06.2025 (а.с.12).
Вищезазначене також підтверджує копія Договору про навчання у закладі вищої освіти № 49 (ю) 2021с від 29 липня 2021 року, укладеного між Волинським національним університетом імені Лесі Українки, в особі проректора з навчальної роботи та рекрутації ОСОБА_4 , та ОСОБА_3 , законний представник ОСОБА_1 (а.с.13-13 зворот).
На підтвердження витрат, пов'язаних з оплатою вартості навчання та проживання у гуртожитку, позивач подала копії квитанцій від 30.08.2022 та від 31.08.2022 (а.с.14, 15, 16).
Відповідно до статті 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і обов'язків і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Як визначено статтею 155 Сімейного кодексу України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності і не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
За правилами статті 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
У п. 20 постанови Пленуму від 15 травня 2006 року «Про застосування окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» Верховний Суд України роз'яснив, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Отже в розумінні статті 199 СК України обов'язок утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання, покладено на обох батьків.
Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 Сімейного кодексу України, а саме: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим врахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.
Відповідно до статті 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Визначаючи розмір аліментів, суд врахував те, що дочка навчається і потребує матеріальної допомоги (а.с.12, 13-13 зворот, 14, 16), а відповідач погодився, що може сплачувати аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 1300 гривень (а.с.37).
Враховуючи всі обставини справи в їх сукупності, виходячи з принципів розумності та справедливості, суд робить висновки про можливість стягнення з відповідача аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, в твердій грошовій сумі в розмірі 1300 гривень щомісячно, починаючи з 6 жовтня 2022 року до закінчення дочкою навчання, але не більше, ніж до досягнення нею двадцяти трьох років, що буде відповідати інтересам дочки, обставинам справи і вимогам закону.
Враховуючи вищенаведене, вимоги Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 необхідно задовольнити.
У відповідності до статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них, та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
При наявності у позивача доказів про одержання відповідачем доходів у більшому розмірі, а також документального підтвердження додаткових витрат на особливі потреби дітей, вона не позбавлена у майбутньому заявити вимогу про збільшення розміру аліментів.
Також, у свою чергу, при наявності у відповідача доказів щодо погіршення стану його здоров'я, а також документального підтвердження зміни свого матеріального становища, він не позбавлений у майбутньому заявити вимогу про зменшення розміру аліментів.
Відповідно до статті 430 ЦПК України рішення суду, в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць, слід допустити до негайного виконання.
Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір за вимогу про стягнення аліментів, оскільки позивач при подачі позову про стягнення аліментів звільнений від сплати судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст. 7, 141, 155, 182, 191, 199, 200 Сімейного кодексу України, ст. 4, 12, 13, 81, 82, 89, 141, 258-259, 263-265, 279, 354, 430 ЦПК України, суд
ухвалив:
позов ОСОБА_1 задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; місце фактичного проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ; місце фактичного проживання: АДРЕСА_4 ) аліменти на утримання повнолітньої дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка продовжує навчання, в твердій грошовій сумі у розмірі 1300 гривень щомісячно, починаючи з 6 жовтня 2022 року до закінчення нею навчання 30.06.2025, але не довше, ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.
Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; місце фактичного проживання: АДРЕСА_2 ) в користь держави судовий збір в розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 (сорок) копійок до спеціального фонду Державного бюджету України (стягувач - Державна судова адміністрація України; отримувач коштів - ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; р/р UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету - 22030106.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий суддяСеменишин О. З.
Рішення суду вигогтовленов нарадчій кімнаті 12 грудня 2022 року.