Справа №463/7637/22
Провадження №2-а/463/137/22
12 грудня 2022 року м. Львів
Личаківський районний суд м. Львова
у складі: головуючого судді Яворського С.Й.,
секретар судового засідання Козак О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Львів в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (місце проживання в Україні: АДРЕСА_1 ) до Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (Відділ прикордонної служби «Львів» 7 прикордонного Карпатського загону) (місце знаходження: 79017, м.Львів, вул.Мечнікова, 16А) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення ЗхРУ №023532 від 10 жовтня 2022 року,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (Відділ прикордонної служби «Львів» 7 прикордонного Карпатського загону) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення ЗхРУ №023532 від 10 жовтня 2022 року.
09.11.2022 року позовну заяву Матеєску Меттю Павел до Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (Відділ прикордонної служби «Львів» 7 прикордонного Карпатського загону) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення ЗхРУ №023532 від 10 жовтня 2022 року прийнято до свого провадження, відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження. Справу призначено до розгляду на 10.30 год. 18.11.2022 року.
Позивач в судове засідання 18.11.2022 року не з'явився та не повідомив причини своєї неявки, хоча належним чином був повідомлений про час та місце судового розгляду, підтвердженням чого є довідка про доставку SMS та підтвердження про скерування ухвали про відкриття провадження у справі на електронну пошту позивача, зазначену ним в позовній заяві та заяві про усунення недоліків. Розгляд справи відкладено на 12 год. 00 хв. 12 грудня 2022 року та повідомлено позивача про наслідки неявки в судове засідання.
Позивач в судове засідання призначене на 12.12.2022 о 12:00 год. не з'явився та не повідомив причини своєї неявки, хоча належним чином був повідомлений про час та місце судового розгляду, підтвердженням чого є довідка про доставку SMS та підтвердження про скерування ухвали про відкриття провадження у справі на електронну пошту позивача, зазначену ним в позовній заяві та заяві про усунення недоліків.
Представником відповідача до суду подано клопотання про залишення позову без розгляду, у зв'язку з повторною неявкою позивача в судове засідання та не повідомлення останнього про такі причини.
Оглянувши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, судом належним чином повідомлено позивача про час та місце судових засідань, однак останній 18.11.2022 року та повторно 12.12.2022 року в судові засідання не з'явився, тобто фактично самоусунувся від виконання процесуальних обов'язків.
Згідно ч. 5 ст. 205 КАС України У разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.
До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
У статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Статтею 6 Конвенції встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно з нормами ст. 17 Конвенції жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.
Ратифікуючи зазначену Конвенцію Україна взяла на себе зобовязання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.
Разом з тим, відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява №3572/03 у справі «Цихановський проти України» національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.
Як зазначено вище, позивач до суду повторно не з'явився. Будь-яких доказів, які б підтверджували поважність причин неявки в судове засідання суду не подав. Заяв про розгляд справи у його відсутності не подав.
За таких обставин, суд, з врахуванням ст. ст. 9, 45 КАС України, вважає за необхідне зазначити, що Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Разом з тим, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави, зокрема шляхом встановлення певної процедури розгляду справи.
Принципи процесу змагальність та диспозитивність надають кожному учаснику процесу можливість самостійно розпоряджатися наданими йому законом процесуальними правами, в тому числі і правом брати участь в судових засіданнях.
З системного аналізу частини 5 статті 205, п. 3 ч. 1 ст. 240 КАС України вбачається те, що законодавець безпосередньо пов'язує участь позивача в судових засіданнях з рухом судового процесу. Дії суду залежать від дій позивача.
Неявка позивача в судове засідання є його волевиявленням, проявом дії принципу диспозитивності.
В цьому контексті повторна неявка належним чином повідомленого позивача є конклюдентними діями, якими робиться заява про залишення позову без розгляду, а також є правовим наслідком нездійснення позивачем права брати участь у судовому засіданні. Таким чином законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з'явився у судове засідання, так і відповідача, який у зв'язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти.
Згідно з вимогами КАС України суд повинен з'ясовувати причини неявки належним чином повідомленого позивача в судове засідання і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення Європейського суду прав людини у справі Каракуця проти України).
Як зазначено вище, за ст. 2 КАС України адміністративне судочинство здійснюється на засадах, зокрема, змагальності та диспозитивності. Особа на власний розсуд користується своїми процесуальними правами та обов'язками відповідно до зазначених положень, а також положень, визначених ст. ст. 9, 45 КАС України, але зобов'язана здійснювати їх добросовісно.
Також слід відмітити, що в Україні дії система публікації відомостей про час та місце розгляду справи в мережі Інтернет на сайті Судова влада і позивач має усі можливості з отримання інформації про розгляд його справи.
Отже, позивач повинен був цікавитись ходом справи та результатами окремих судових засідань, використовувати засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання, однак в судові засідання повторно не з'явився та причин неявки не повідомив.
Ураховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про зловживання позивачем своїми процесуальними правами, оскільки позивач, незважаючи на тривалий час перебування справи на розгляді в суді, у судове засідання повторно не прибув, доказів поважності причин неявки суду не надали, із заявою про розгляд справи за його відсутності до суду не звертався, а за відсутності позивача розгляд справи з урахуванням її обставин є неможливий, а відтак позовна заява підлягає залишенню без розгляду.
Розяснити позивачу, що відповідно до вимог ч. 4 ст. 240 КАС України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
На підставі викладеного, керуючись п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (Відділ прикордонної служби «Львів» 7 прикордонного Карпатського загону) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення ЗхРУ №023532 від 10 жовтня 2022 року, залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного суду. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 15 днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя С.Й. Яворський