36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
м. Полтава Справа № 17/198
Дата прийняття постанови: 23.11.2006
Час прийняття постанови: 09 год. 35 хв.
Суддя Ю.О.Коршенко
Секретар судового засідання М.С. Пістряк
за позовом Закритого акціонерного товариства "Ама", м. Полтава
до Державної податкової інспекції у м. Полтаві
про скасування податкових повідомлень - рішень № 0002251502/0 від 13.06.2006р. та № 0002251502/1 від 31.07.2006р.
Представники :
від позивача: Ручій В.В., дов. б/н від 27.04.2006р.Харченко О.В., дов. б/н від 04.10.2006р.
від відповідача: Мироненко І.В., дов. № 6943/9/10-044 від 24.05.2006р. Сластьоненко С.В., дов. № 12924/9/10-044 від 26.10.2006р.
Слюсар М.П., дов. № 12294/9/10-044 від 26.10.2006р.
СУТЬ СПРАВИ: Розглядається позовна заява Закритого акціонерного товариства "Ама" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про скасування податкових повідомлень - рішень № 0002251502/0 від 13.06.2006р. та № 0002251502/1 від 31.07.2006р., якими визначено Позивачу суму завищення бюджетного відшкодування в розмірі 6 750,67 грн.
Відповідач проти позову заперечує з мотивів, викладених у заперечення по справі (вих. № 12173/9/10-044 від 04.10.2006р. - у матеріалах справи). Представники Відповідача підтримують заперечення Відповідача, посилаючись на правомірність спірних рішень Відповідача та просять суд відмовити Позивачу у задоволенні позовних вимог.
Представники Позивача підтримують позовні вимоги та на їх повному задоволенні наполягають, посилаючись на неправомірність та необґрунтованість спірних повідомлень - рішень.
В ході судового розгляду Позивач уточнював позовні вимоги й останні були викладені в заяві (від 08.11.2006р. вих. № 94 - у матеріалах справи). Позивач просить суд визнати недійсними податкові повідомлення - рішення № 0002251502/0 від 13.06.2006р. та № 0002251502/1 від 31.07.2006р. в частині зменшення суми бюджетного відшкодування на 6 739,33 грн.
У справі оголошувались перерви з 05.10.2006р. до 09.11.2006р., з 09.11.2006р. до 23.11.2006р. для надання можливості сторонам надати додаткові матеріали з метою прийняття законного та обґрунтованого судового рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення повноважних представників сторін, суд в с т а н о в и в :
19.06.2006р. Відповідачем було складено акт "Про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість" № 222/152.
Актом встановлено, що податкова декларація, подана Позивачем за квітень 2006р. № 72612 від 18.05.2006р. , заповнена з порушеннями податкового законодавства, а саме в додатку № 3 "Розрахунок суми бюджетного відшкодування" (р. 3) сума податкового кредиту фактично сплачена отримувачем товару в попередньому періоді завищена на 6 750,67 грн. і становить 3 915,33 грн., чим було порушено абз. а) пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", оскільки "бюджетному відшкодування підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг)".
Зазначений акт став підставою для винесення ДПІ у м. Полтаві податкового повідомлення - рішення № 0002251502/0 від 13.06.2006р. Зазначене рішення було оскаржено Позивачем в адміністративному порядку, проте скарга була залишена без задоволення, а рішення - без змін. За результатами розгляду скарги було винесено повторне податкове повідомлення - рішення, яке також є предметом спору у даній справі.
Підпунктом 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (далі - Закон "Про ПДВ") передбачено "сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду."
При цьому пп. 7.7.2 п. 7.7. зазначеного Закону встановлені умови, за яких сума, що визначена згідно пп. .7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону "Про ПДВ" і яка має від'ємне значення, підлягає бюджетному відшкодуванню: "Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду."
Таким чином, Закон "Про ПДВ" визначає, що від'ємне значення суми податку, розрахованої відповідно до вимог пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону, може підлягати бюджетному відшкодуванню лише в частині суми податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) постачальнику таких товарів (послуг).
Підпункт 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону "Про ПДВ" для отримання бюджетного відшкодування не передбачає жодних інших обмежень, крім фактичної сплати податку.
Податкова декларація з ПДВ за квітень 2006р. була подана Позивачем 19.05.2006р. В даній декларації Позивачем було зазначено до відшкодування з бюджету 10 867 грн. (р. 25 декларації).
В заяві про уточнення позовних вимог від 08.11.2006р. (вих. № 94), Позивач зазначає, що в податковій декларації ним були виявлені самостійно помилки, а тому в частині зменшення бюджетного відшкодування в сумі 11,67 грн. Позивач погоджується.
Таким чином, сума 10 867 грн. - це сума податку, яка була фактично сплачена Позивачем у березні 2006 року постачальникам товарів (послуг) за отримані товари (послуги).
Від'ємне значення, отримане як різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, яке не підлягало бюджетному відшкодуванню у зв'язку з фактичною несплатою податку, наростаючим підсумком зазначалось Позивачем в рядку 26 податкової декларації з ПДВ за поточний податковий період та переносилось до рядка 23.2 податкової декларації наступного звітного періоду.
По мірі проведення розрахунків з постачальниками товарів (послуг), суми сплаченого податку, за умови наявності залишку від'ємного значення, зазначались в рядку 25 та додатку № 3 податкової декларації з ПДВ.
В березні 2006р. Позивачем було сплачено постачальникам товарів (послуг) 65 201,23 грн., в т.ч. ПДВ - 10 866,87 грн.
Рядок 3 додатку № 3 до податкової декларації з ПДВ: "Сума податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг)". Таким чином, податкова декларація з ПДВ передбачає можливість бюджетного відшкодування виключно сум податків, які сплачені отримувачем товарів (послуг) їх постачальникам, за умови, що поставка товарів (послуг) та їх оплата здійснюється в одному податковому періоді. Проте, зазначене вище суперечить Закону України "Про ПДВ" та Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. № 166, яким, зокрема, передбачено, що бюджетному відшкодуванню підлягає частина від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг), що повністю відповідає змісту пп. 7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону "Про ПДВ".
Таким чином, податкова декларація передбачає порядок розрахунку суми, що підлягає відшкодуванню платника, який відрізняється від порядку розрахунку суми, що підлягає відшкодуванню, визначений Законом України "Про ПДВ". Так, згідно пп. 4.4.1 п. 4.4 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ: "У разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.".
Враховуючи усе вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача є законними, обґрунтованими, підтверджені матеріалами належними доказами, а тому підлягають задоволенню судом.
На підставі матеріалів та керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, суд, -
1. Визнати недійсними податкові повідомлення - рішення ДПІ у м. Полтаві № 0002251502/0 від 13.06.2006р. та № 0002251502/1 від 31.07.2006р. в частині зменшення суми бюджетного відшкодування на 6 739,33 грн.
2. Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства "Ама" (м. Полтава, пров. Піонерський, 4, код ЄДРПОУ 31174907, р/р 26002323552001 в КБ Приват-банк МОФ 331401, код ЄДРПОУ 31174907) відшкодування витрат по сплаті державного мита в сумі 3,40 грн.
Видати виконавчий документ на виконання п. 2 резолютивної частини постанови у порядку, передбаченому ст. 258 КАС України з набранням постановою законної сили.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Ю.О.Коршенко