Справа № 953/24816/21
н/п 2/953/2088/22
"05" грудня 2022 р. м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Губської Я.В.,
за участю секретаря судового засідання - Мордухович К.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна Страхова компанія «Оранта» в особі Харківської обласної дирекції ПАТ «НАСК «Оранта» (код ЄДРПОУ 00034186, м.Харків вул. Полтавський шлях б.7) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) про відшкодування шкоди в порядку регресу,-
встановив:
Представник позивача 28.12.2021 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу виплат в розмірі 22879,15 грн., а також судових витрат, пов'язаних з оплатою судового збору в розмірі 2270 грн.
В обґрунтування позовних вимог, представник позивача зазначає, що Відповідно до Договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/6939687 від 03.05.2018 року, ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ОРАНТА» в особі Харківської обласної дирекції ПАТ «HACK «ОРАНТА» було застраховано цивільно-правову відповідальність водіїв за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації транспортного засобу ГАЗ 330202, державний номер НОМЕР_2 . Ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого) встановлено в сумі 100 000 (сто тисяч) гривень, франшиза складає 2 000 (дві тисячі) гривень.
Відповідно до п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно- правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.
Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
12 лютого 2019 року у сел. Слобожанське Харківської області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_1 та автомобіля Ford Transit, державний номер НОМЕР_3 . Учасники дорожньо-транспортної пригоди скористалися правом спрощеної процедури оформлення дорожньо-транспортної пригоди стали європротокол в паперовому вигляді.
Європротокол - спеціальний бланк повідомлення про настання дорожньо-транспортної пригоди, ЯКИЙ заповнюється водіями-учасниками ДТП на місці аварії, потім надається страховику та стає підставою для виплати страхового відшкодування потерпілим. Європротокол може заповнюватися як в паперовому бланку, так і в електронній формі, з використанням системи «Електронний Європротокол». Європротоколом можна скористатися при умовах, коли наявна згода водіїв транспортних засобів - учасників ДТП щодо її обставин.
Якщо водії скористались Європротоколом (незалежно від його форми), то вони мають право залишити місце ДТП, звільняються від обов'язку інформувати відповідний підрозділ Національної поліції про настання ДТП, звільняються від адміністративної відповідальності, передбаченої за спричинення ДТП.
Відповідно до складеного Європротоколу, 12 лютого 2019 року о 14 годині 35 хвилин з вини водія ОСОБА_1 , який керував забезпеченим автомобілем ГАЗ 330202, державний номер НОМЕР_2 , по вул. Ворошиловській с. Слобожанське Харківської області, скоєно дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок якої було пошкоджено автомобіль Ford Transit, державний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 .
У відповідності до поданого відповідачем повідомлення про ДТП за № 847 від 04.03.2019 року, 12 лютого 2019 року під час керування автомобілем ГАЗ 330202, державний номер НОМЕР_2 , стався відрив двох задніх коліс автомобіля, одно з яких в подальшому пошкодило автомобіль Ford Transit, державний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався в зустрічному -напрямку. Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.3 (а), п. 12.1 Правил дорожнього руху України. Після відшкодування власнику матеріальної шкоди, завданої неправомірними діями відповідача та оплати послуг з урегулювання, позивач отримав право регресної вимоги до відповідача.
Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова від 29.12.2021 прийнято до розгляду дану позовну заяву про відшкодування в порядку регресу виплат, призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.
Представник позивача АТ НАСК «Оранта», у судове засідання не з'явився, в матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити. Не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судових засідань повідомлявся належним чином, причин неявки в судові засідання не повідомив, відзив на позов до суду не подано. Згідно ч.2 ст.43 ЦПК України відповідач зобов'язаний добросовісно здійснювати процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки, що відповідно до принципу юридичної визначеності, як складової частини конституційного принципу верховенства права, зобов'язує відповідача самостійно цікавитися перебігом розгляду судом пред'явленого до нього позову. Тривала відсутність такого інтересу з боку відповідача свідчить про його небажання захищати свої процесуальні права.
Враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про місце і час судового засідання, суд розглядає справу на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідність до положень ч.2 ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Вимогами ч.3 ст. 12, ч.1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, яка визначає підстави звільнення від доказування, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно до положень ч. 6 ст. 82 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (чи бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Згідно повідомлення про ДТП ОСОБА_2 , оформленого за правилами Європротоколу, 12 лютого 2019 року по вул. Ворошиловській с. Слобожанське Харківської області, під час керування автомобілем ГАЗ 330202, державний номер НОМЕР_2 , стався відрив двох задніх коліс автомобіля, одно з яких в подальшому пошкодило автомобіль Ford Transit, державний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався в зустрічному -напрямку. Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.3 (а), п. 12.1 Правил дорожнього руху України. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків.Суд вважає, доведеним той факт, що відповідачем порушено вимоги Правил дорожнього руху України.
Крім того, судом встановлено, що автомобіль ГАЗ 330202, державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 був забезпечений полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на 12.02.2019 полісом №АМ6939687 ПАТ «НАСК «Оранта».
Як вбачається з матеріалів справи, 20 лютого 2019 року відповідно до положень ст. 33 ЗУ «Про ОСЦПВ» ОСОБА_2 подав позивачу повідомлення про ДТП.
Також, 20.02.2019 року ОСОБА_2 скориставшись своїм правом передбаченим Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобі», подав заяву, як того вимагає ст. 35 п. 35.1 вказаного Закону, з метою отримання страхового відшкодування за матеріальну шкоду, завдану відповідачем.
Пунктом 8 частини 2 статті 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Статтею 22 ЦК України передбачено що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, зокрема якщо особа зазнала втрати у зв'язку з пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила для відновлення свого порушеного права, має право на їх відшкодування.
Відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до роз*яснень, які викладені в Постанові Пленуму Вищого спеціалізованою суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01 березня 2013 року за № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати па увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, піддягає відшкодуванню з повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини. З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди відповідач звільняється від обов'язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п'ята статті 1187 ЦК, пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК). Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов'язана відшкодувати шкоду.
Відповідно до вимог ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою.
Розмір шкоди, відшкодований власнику автомобіля підтверджується наступними доказами.
Згідно ремонтної калькуляції № НОМЕР_3 від 04.03.2019, вартість відновлювального ремонту за актом огляду тз після ДТП 12.02.2019 та рішення щодо розподілу відповідальності учасників ДТП від 26.03.2019, розрахунку страхового відшкодування, сума страхового відшкодування, внаслідок порушення ПДР ОСОБА_1 та вчинення ДТП 12.02.2019 складає 22879 грн.15 коп., які було сплачено позивачем на користь потерпілого ОСОБА_2 , відповідно до платіжного доручення.
Вимогами ст. 1188 ЦК України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою;2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується;3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Згідно ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за збитки.
Згідно з ст. 1166 Цивільного кодексу України, шкода, спричинена майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі - особою, яка його спричинила.
Згідно ст. 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою мас право зворотньої вимоги до винної особи у розмірі виплаченого страхового відшкодування.
Відповідно до ч.1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Регресне зобов'язання виникає лише у випадках, передбачених законом, і має похідний характер, оскільки підставою його виникнення є виконання іншою особою відповідного зобов'язання.
Підставою регресного позову є відповідальність заподіювана шкоди за завдану шкоду та факт виплати позивачем, що пред'явив регресну вимогу, певної грошової суми в рахунок відшкодування завданої шкоди. Право зворотної вимоги виникає лише після того, як відбулася виплата.
Як встановлено судом під час розгляду справи, шкода, завдана потерпілому становить 22879 грн.15 коп., що підлягає стягненню з відповідача.
Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Як вбачається з положень ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, належних та допустимих доказів на спростування доводів позивача відповідачем не надано.
Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача сплачений останнім за подачу позовної заяви судовий збір в сумі 2270 грн.
Керуючись ст.ст.4-13, 76-89, 258-274, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 11, 16, 22, 623-625, 1172, 1188, 1191, Цивільного кодексу України, ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд,
Позов Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна Страхова компанія «Оранта» в особі Харківської обласної дирекції ПАТ «НАСК «Оранта» - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна Страхова компанія «Оранта» в особі Харківської обласної дирекції ПАТ «НАСК «Оранта» (код ЄДРПОУ 00034186, м.Харків вул. Полтавський шлях б.7) в порядку регресу суму у розмірі 22879 (двадцять дві тисячі вісімсот сімдесят дев'ять) грн. 15 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна Страхова компанія «Оранта» в особі Харківської обласної дирекції ПАТ «НАСК «Оранта» (код ЄДРПОУ 00034186, м.Харків вул. Полтавський шлях б.7) сплачений судовий збір в сумі 2270 грн. 00 копійок.
Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст. ст. 284-285 ЦПК України.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: