Справа № 364/654/22
Провадження № 2/364/227/22
13.12.2022 року Володарський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Глазкової Ю. О.,
за участю секретаря судового засідання Кулинич Г.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Володарка Київської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
встановив:
У листопаді 2022 року позивач ОСОБА_1 звернулась суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона та відповідач з 27.02.2016 року перебувають у шлюбі, який наразі не розірваний. Від шлюбу мають спільну дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який постійно проживає разом з позивачем. Сторони спільне господарство не ведуть, разом не проживають, шлюбні сімейні відносини фактично припинені, відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання спільної дитини, позивачка сама не в змозі утримувати дитину. Відповідач інших дітей не має, працездатний, матеріально забезпечений, у зв'язку з чим ОСОБА_1 просила суд стягнути з останнього на її користь аліменти на утримання неповнолітнього сина у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі позову до суду та до досягнення дитиною повноліття.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась, повідомлена у встановленому законом порядку про дату, час і місце розгляду справи, також надала до суду письмову заяву, в якій просила суд розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав, повідомлений належним чином про дату, час і місце розгляду справи, надав до суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій позовні вимоги визнав в повному обсязі, не заперечував проти їх задоволення.
Враховуючи вищенаведене, суд у відповідності до ст. 211, 223 ЦПК України вважає за можливе вирішити справу за відсутності учасників справи, на підставі наявних у суду матеріалів. Крім того, судом у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
З урахуванням вищенаведеного, суд у відповідності до ст. 211, 223 ЦПК України вважає за можливе вирішити справу за відсутності учасників справи, на підставі наявних у суду матеріалів.
Крім того, судом у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Згідно приписів ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судовим розглядом встановлено, що 27.02.2016 року між сторонами було зареєстровано шлюб, що підтверджується відповідним свідоцтвом серії НОМЕР_1 від 27.02.2016 року, про що здійснено актовий запис № 9.
Від шлюбу сторони мають спільну дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , 02.03.2018 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Володарського районного управління юстиції Київської області, батьками неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Дитина знаходиться на утриманні позивача та постійно проживає разом з нею.
Так, з довідки № 03-04/404, виданої 17.11.2022 року виконавчим комітетом Володарської селищної ради, вбачається, що ОСОБА_1 разом із сином ОСОБА_3 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , проте фактично мешкають з 10 жовтня 2022 року за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька.
При ухиленні батьків від обов'язку утримувати своїх неповнолітніх дітей кошти на їх утримання стягуються у судовому порядку.
Згідно ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини(аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Згідно ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Відомості про стан здоров'я, матеріальне становище відповідача, наявності у нього інших дітей, непрацездатних членів сім'ї у суду відсутні.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, частин 7, 8 ст. 8 Сімейного кодексу України, під час вирішення будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення, максимально можливого урахування інтересів дитини.
Згідно із ч. 1 ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
У Принципі 6 Декларації прав дитини, що була проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року зазначено, що дитина для повного та гармонічного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона повинна зростати у піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, в атмосфері любові та моральної та матеріальної забезпеченості.
Згідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, що була ратифікована Постановою ВР №789-XII від 27.02.1991 р., Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Суд звертає увагу сторін, що відповідно до ст.179 СК аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Згідно з ч. 1 ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ст. 7 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2021 рік" прожитковий мінімум на одну дитину віком до 6 років з 1 грудня 2022 року становить 2272 гривень.
Враховуючи вищевикладене, повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, їх належність, допустимість, достовірність, з урахуванням того, що відповідач за законом зобов'язаний утримувати свою неповнолітню дитину до досягнення нею повноліття, а також потреби останньої у матеріальному забезпеченні, які позивач одноособово забезпечити не має змоги, беручи до уваги рівний обов'язок батьків щодо утримування дитини, з урахуванням визнання відповідачем позову у повному обсязі, суд приходить до висновку, що останній має можливість сплачувати аліменти у розмірі заявленому у позові згідно ст. 182 СК України, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення, а з відповідача підлягають стягненню аліменти на утримання неповнолітньої дочки у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі позову до суду, та до досягнення дитиною повноліття.
Зважаючи на те, що відповідачем не було надано відзиву, відомості про стан його здоров'я, матеріальне становище, наявність у нього інших дітей, непрацездатних членів сім'ї у суду відсутні, суд приходить до висновку про можливість задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Статтею 191 СК України встановлено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Позов пред'явлено до суду 04.11.2022 року, а тому, з урахуванням положень ст. 191 СК України, аліменти слід стягувати з 04.11.2022 року.
Крім того, суд роз'яснює, що відповідно до ст.ст. 80, 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору при подачі позову, він стягується з відповідача в дохід держави. Позивачі при подачі позовів про стягнення аліментів звільняються від сплати судового збору відповідно до положень ЗУ «Про судовий збір», тому відповідач має сплатити в дохід держави судовий збір, який складає 992,40 грн.
Відповідно до ст. ст. 112, 180, 181,182, 183, 191 Сімейного кодексу України, керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 13, 76-81, 211, 223, 247, 263-265, 430 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 04.11.2022 року та до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 994 (дев'ятсот дев'яносто чотири) грн. 20 коп.
Відповідно до ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах сплати платежу за один місяць.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Копію рішення направити сторонам у справі.
Повний текст судового рішення складено 13.12.2022.
Суддя Ю. О. Глазкова