01.12.2022 Справа № 363/4053/20
01 грудня 2022 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:
головуючого-судді Чіркова Г.Є.,
при секретарі Мацьовитій Я.В.,
за участі представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про зменшення частки в спільному сумісному майні та визнання права власності,
встановив:
позивач звернувся до суду з цим позовом, в якому, уточнивши позовні вимоги, в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя, просить зменшити частку ОСОБА_4 в спільному сумісному майні з ОСОБА_3 на 1/6 частину, що становить в грошовому еквіваленті 112 000 грн. та визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що сторони з 05 листопада 2011 року перебували в зареєстрованому шлюбі, за час якого у спільну сумісну власність ними набуто різну побутову техніку та інше майно на загальну суму 226 268 грн., яке відповідачка забрала зі спільної квартири та приховує в себе. Крім того зазначив, що за час шлюбу сторони у спільну власність набули квартиру АДРЕСА_1 , яка на момент придбання коштувала 457 310 грн., з яких 300 846 грн. надано позивачу його матір'ю ОСОБА_5 , а решта - 156 464 грн. є спільними коштами позивача та відповідачки. Вважає, що частка відповідачки в спірній квартирі є незначною і набута нею випадково (завдяки перебуванню у шлюбі), титульного права власності в квартирі відповідачка не має, житлом забезпечена, та істотної шкоди її інтереси в разі задоволення позову не зазнають.
Відповідачка подала суду відзив на уточнену позовну заяву, в якому зазначила, що 13 квітня 2016 року за спільні кошти подружжя сторони придбали трикімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , де і почали проживати. До квартири завезли меблі та побутову техніку, що придбана її батьками ще до шлюбу та подаровані їй особисто. Під час шлюбу придбавали з позивачем й інше майно - меблі, побутову техніку, домашнє приладдя, посуд, білизну, тощо. Після розірвання шлюбу 04 вересня 2017 року проживали в одній квартирі та вели спільне господарство аж до 29 січня 2019 року, коли ОСОБА_3 , будучи у стані алкогольного сп'яніння, побив її, спричинивши тілесні ушкодження. Через це насильство вона разом із дитиною вимушена терміново переїхати до батьків в АДРЕСА_3 , де проживають на даний час. 30 квітня 2019 року, заздалегідь попередивши ОСОБА_3 по телефону, близько 11 години вона разом з батьками приїхала до спірної квартири та забрала свій одяг, взуття, речі дитини та свої особисті речі, що належали їй до шлюбу, а саме меблі спальної кімнати, комплект білизни, ковдру, три килими, два світильники бра, телевізор Самсунг, пральну машинку Самсунг. Доданий до уточненої позовної заяви звіт про оцінку майна не має доказового значення, адже майно, зазначене в даному звіті, ніколи не перебувало у спільній сумісній власності подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . Позивачем не доведено, що майно, перелічене ним як втрачене у додатку до позову, взагалі існувало, а також що зазначене майно придбано подружжям під час шлюбу або ним особисто, що це майно знаходиться у відповідачки, а вартість та кількість цього майна явно виходить за межі розумного. Відповідачка категорично заявляє, що спільного сумісного майна, яке б було нажите під час шлюбу з ОСОБА_3 , вона у володінні або у користуванні не має. Все майно, що було придбане під час шлюбу залишалось у квартирі, якою без обмежень та самостійно користується позивач з лютого 2019 року.
Крім того зазначила, що зі змісту договору купівлі-продажу від 13 квітня 2016 року випливає, що квартира, про яку йдеться в позові є об'єктом спільної сумісної власності подружжя й придбана за спільні кошти цього подружжя. Даний договір не розірваний, не визнаний недійсним, тож, виходячи з презумпції правомірності правочину, всі доводи позивача щодо коштів, які були витрачені на придбання квартири зводяться нанівець й не потребують іншого спростування саме через дію цієї презумпції. Отже, позовна заява ОСОБА_3 в частині зміни розміру часток у власності та визнанні за ним права власності на спірну квартиру є необґрунтованою та спростовується чинним договором.
Представник позивача в суді просив про задоволення уточненої позовної заяви з викладених у ній підстав. Пояснив, що внаслідок приховання відповідачкою побутової техніки та інших речей, розмір її частики в усьому спільному сумісному майні подружжя слід зменшити до 1/6 частини, а за позивачем визнати право власності на всю спірну квартиру, залишивши відповідачці приховані нею речі.
Представник відповідачки в суді проти задоволення позову заперечила з підстав викладених у відзиві. Крім того зазначила, що спірна квартира, як спільне сумісне майно подружжя, вже поділена між сторонами рішенням цього ж суду від 15 липня 2022 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , яке законної сили не набрало.
Сторони до суду не прибули та від дачі особистих пояснень відмовились, не дивлячись на те, що їх явка в судове засідання була судом обов'язковою.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.
Встановлено, що з 05 листопада 2011 року сторони знаходилися у зареєстрованому шлюбі, від якого мають малолітню дочку - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
13 квітня 2016 року між ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 (продавці) та ОСОБА_3 , укладено договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Грицаєнко Ю.І., згідно п. 1.1 та п. 1.2 якого продавці передали у власність покупця, а покупець зобов'язався прийняти квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , загальною площею 65,8 кв.м., яка складається з трьох житлових кімнат, житловою площею 39,7 кв.м.
Як вбачається з п. 3.1 вказаного договору продаж квартири за домовленістю сторін вчинено за 457 310 грн., які отримано продавцями від покупця під час нотаріального посвідчення цього договору.
Відповідно до пп. 22.2 п. 1.4 вказаного договору ОСОБА_3 ствердив, що придбана квартира буде об'єктом спільної сумісної власності подружжя, оскільки він купує її за спільні кошти подружжя, перебуваючи в шлюбі з ОСОБА_10 , згода якої на купівлю квартири викладена в заяві, справжність підпису на якій засвідчено приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Грицаєнко Ю.І. 13 квітня 2016 року за №183.
Як вбачається з листа Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області №1066/02-23 від 05 листопада 2020 року та довідки про реєстрацію місця проживання від 19 лютого 2019 року, місце проживання відповідачки ОСОБА_4 з 19 квітня 2016 року зареєстровано за адресою АДРЕСА_2 .
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 04 вересня 2017 року, яке набрало законної сили, шлюб між сторонами розірвано.
29 січня 2019 року між сторонами стався конфлікт, після якого відповідачка разом з дитиною виїхала зі спірної квартири до своїх батьків за адресою АДРЕСА_3 , де і проживає на даний час, що підтверджується актом депутата Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області №54/С-А від 06 травня 2021 року.
01 травня 2019 року позивач звернувся до Вишгородського відділення поліції із заявою про вчинення кримінального правопорушення, в якій йдетеся про те, що 01 травня 2019 року близько 09 год. 30 хв. ОСОБА_3 виявив за адресою АДРЕСА_2 відсутність особистих речей.
10 травня 2019 року ОСОБА_3 подав до Вишгородського ВП ГУНП в Київській області заяву із переліком викраденого зі спірної квартири майна.
30 вересня 2021 року суб'єкт оціночної діяльності Приватне підприємство «САНТ-2000» відповідно до договору №ВтM-Суд/21 від 29.09.2021 року укладеного з адвокатом Грень Ігорем Івановичем, здійснив незалежну оцінку об'єкту: «Матеріальні збитки від втраченого майна згідно Переліку (37 найменувань) з квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 .
Вихідні дані надані замовником та наведені самим позивачем у переліку та характеристиках втраченого майна з квартири, зокрема: мікрохвильова піч SAMSUNG, електрогриль SATURN, електропіч SAMSUNG (духовка) вмонтована, кухонний електричний комбайн BRAUN, плазмовий LAD телевізор SAMSUNG, навісна підставка до телевізора, чотири люстри з LAD лампами, три світильники БРА з LAD лампами, кутовий електричний камін з підсвіткою LAD, пилосос SAMSUNG, пральна машина SAMSUNG, обігрівач (калорифер) SATURN, перфаратор з набором сверл в комплекті, дзеркальний фотоапарат SONI (в комплекті зарядний пристрій та карта пам'яті на 32 ГБ), мобільний телефон HUAWEI (в комплекті зарядний пристрій та карта пам'яті на 16 ГБ), мобільний телефон NOVUS, розкладна сушка для білизни, вісім комплектів постільної білизни, вісім подушок, шість ковдр, чотири покривала, два коврових покриття, дві доріжки, халат, тюлі, штори, годинник в формі слона (декоративний бронзовий) в вигляді статуетки, десять наборів посуду, вісім комплектів каструль з чайником, два столових набори, шість наборів коньячних бокалів, стіл кухонний скляний, двоспальне ліжко, матрац, три навісні тумбочки, обручка чоловічу вагою 5 гр.
Як вбачається із вказаного висновку, ринкова вартість об'єкту: «Матеріальні збитки від втраченого майна згідно Переліку (37 найменувань) з квартири заявника, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 » станом на 30 вересня 2021 року становить 226 268 грн.
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 15 липня 2022 року, яке не набрало законної сили, позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про розподіл спільного майна подружжя задоволено, в порядку поділу майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, визнано за ОСОБА_4 та ОСОБА_3 право власності по 1/2 частині кожному на квартири, що знаходиться за адресою за адресою АДРЕСА_2 .
У той же час, вказану позовну заяву подано ОСОБА_3 з інших підстав, зокрема з підстав зменшення частки відповідачки в спільному сумісному майні подружжя.
Як передбачено ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Згідно ч. 1 та 3 ст. 61 СК України об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.
Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до вимог ст. 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Згідно ч. 1 та 2 ст. 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.
На підстав ч. 1 та 2 ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, ухилявся від участі в утриманні дитини (дітей), приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї.
Згідно ст. 71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.
Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.
Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.
Згідно вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1, 2, 3, 4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Разом з тим, жодних належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження існування майнапро приховування якого відповідачкою йдеться в позовній заяві (платіжних документів, квитанцій, чеків, інструкцій з використання, гарантійних талонів, тощо) суду не надано.
Не подано суду й жодних доказів того, що вказане майно набуто за час шлюбу сторін та за спільні кошти подружжя.
Самі лише письмові пояснення сторін, перелік речей, їх фотографії, достатньо і належно підтверджувати ці обставини не можуть.
Також суд вважає, що вказані обставини не можуть підтверджуватися усними показаннями свідків, які є неналежними засобами доказування згідно ч. 2 ст. 78 ЦПК України.
Посилання позивача на те, що документи з чеками про купівлю вказаних речей та самі речі викрадені відповідачкою зі спірної квартири 30 квітня 2019 року, суд до уваги не приймає, коли належним чином завірене судове рішення, що набрало законної сили, про визнання особи винуватою у вчиненні адміністративного чи кримінального правопорушення щодо викрадення майна відповідачкою, суду не подано.
Згідно ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Крім того, як вбачається із самої позовної заяви, відкрите на підставі ухвали Вишгородського районного суду Київської області від 09 липня 2019 року кримінальне провадження за заявою ОСОБА_3 №12019110150001061 за ч. 1 ст. 185 КК України закрито у зв'язку з відсутністю складу злочину.
Відтак позивачем в суді не надано належних, допустимих тадостатніх доказів для застосування судом норм ч. 2 ст. 70 СК України, коли посилання позивача на приховування відповідачкою спільного майна подружжя і того, що це має істотне значення для відступлення від засад рівності часток подружжя, в суді не доведено.
Таким чином, беручи до уваги викладені обставини, підстав для відступу від засад рівності часток подружжя та зменшення частки відповідачки у спільному сумісному майні подружжя до 1/6 частини, та як наслідок визнання за позивачем права власності на всю спірну квартиру судом не встановлено.
З огляду на наведене невизнаних чи порушених прав позивача в цій справі, які б підлягали б захистові в спосіб визначений в уточненій позовній заяві, судом не встановлено, а тому в задоволенні позову про це слід відмовити за недоведеністю та необґрунтованістю.
На підставі викладеного та керуючись статтями 259, 265, 268 ЦПК України,
вирішив:
в задоволенні позову відмовити.
Повне судове рішення складено 12 грудня 2022 року.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного рішення шляхом подання в зазначений строк апеляційної скарги.
Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_4 .
Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_2 , за реєстрована: АДРЕСА_2 , фактично проживаюча за адресою: АДРЕСА_5 .
Суддя