Справа № 362/4563/22
Провадження № 1-кп/362/603/22
Іменем України
05.12.2022 м. Васильків
Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючої - судді ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Василькові Київської області кримінальне провадження № 12022111030001696 від 21.07.2022 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у смт. Гребінки Білоцерківського району Київської області, українець, громадянин України, освіта середня, неодружений, зареєстрований та житель АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України,
встановив:
ОСОБА_4 у червні 2022 року на території домоволодіння АДРЕСА_1 , за місцем свого проживання, незаконно посіяв 9 рослин конопель з метою подальшого виготовлення наркотичного засобу канабісу для власного вживання без мети збуту.
При цьому ОСОБА_4 , переслідуючи мету незаконного виготовлення та зберігання наркотичних засобів, маючи прямий умисел на виготовлення та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, з мотивів та метою власного вживання, усвідомлюючи, що канабіс є наркотичним засобом, посягнув на встановлений законом порядок обігу наркотичних засобів та охорону здоров'я населення всупереч положенням ст. ст. 12, 15, 19, 20 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини прекурсори».
01.09.2022 ОСОБА_4 , з метою виготовлення наркотичного засобу - канабісу, зрізав 4 рослини робу коноплі та поклав їх до господарських приміщень, що розташовані на території вказаного домоволодіння, де він проживає, для того, щоб рослини висохли.
Надалі 02.09.2022 у період часу з 08:05 год. по 09:04 год. працівники поліції провели обшук за місцем проживання ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 ), де у господарському приміщенні на горищі, що знаходиться біля будинку на території вказаного домоволодіння, виявили та вилучили речовини рослинного походження та фрагменти рослин, які складаються з гілля та листя, які є особливо небезпечним наркотичним засобом обіг якого заборонено канабісом,загальною масою 4270,50 г., які ОСОБА_4 незаконно виготовляв та зберігав для власного вживання без мети збуту.
Канабіс з вказаною масою є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якої заборонено, перевищує встановлені великі розміри (до 2500 г.) та є особливо великими розмірами відповідно до положень «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» (список № 1 Таблиця І), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000, таблиці розмірів «Невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу», затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України № 188 від 01.08.2000.
ОСОБА_4 при допиті у судовому засіданні визнав себе винуватим у вчиненні цього кримінального правопорушення. Він повністю погодилася з його кваліфікацією і фактичними обставинами, що викладені у обвинувальному акті. Пояснив, що тривалий час має проблеми зі спиною. Йому порадили вживати марихуану в медичних цілях. Тому вирішив посіяти і вирощувати канабіс. Коли підросли, то зрізав 4 рослини і поклав їх сушити. Потім прибули працівники поліції, їм показав і видав ростучі та зрізані рослини. Зберігав вказані наркотичні засоби з метою власного вживання. У вчиненому щиро кається, пообіцяв не вчиняти злочинів у майбутньому. Після зміни прокурором обвинувачення ОСОБА_4 він визнав у повному обсязі свою вину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України, додаткових показань суду за новим обвинуваченням не надав.
Учасники судового процесу просили розглядати справу відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України.
Водночас суд роз'яснив учасникам судового провадження суть вищезазначеної норми та у доступній, чіткій та конкретизованій формі виклав її зміст, надавши розгорнуте його пояснення сторонам. Також суд упевнився, що учасниками судового провадження суть такого роз'яснення сприйнята правильно та переконався у добровільності їх позицій.
Враховуючи те, що учасники судового провадження вважають недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, і судом встановлено, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, а також з'ясовано, що вони усвідомлюють неможливість далі оспорити фактичні обставини справи в апеляційному порядку, роз'яснивши учасникам процесу положення ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин справи, крім допиту обвинуваченого відносно фактичних обставин справи, дослідження тільки даних, які характеризують обвинуваченого.
Оскільки учасники кримінального провадження вважають, що фактичні обставини провадження підтверджені доказами, що знаходяться у матеріалах провадження та не потребують дослідження під час судового розгляду, суд зберігаючи об'єктивність та неупередженість, так само визнає фактичні обставини провадження доведеними.
Допитавши обвинуваченого ОСОБА_4 , вивчивши матеріали кримінального провадження стосовно характеристики обвинуваченого, процесуальних витрат та речових доказів, суд вважає, що подія кримінального правопорушення мала місце, вина ОСОБА_4 доведена повністю.
Дії ОСОБА_4 вірно кваліфіковані за ч. 3 ст. 309 КК України, як незаконне виготовлення та зберігання наркотичних засобів без мети збуту у особливо великих розмірах.
Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_4 покарання, суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 65 КК України та п.1 постанови Пленуму ВСУ № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» під час призначення покарання у кожному конкретному випадку суди мають враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження вчиненню нових злочинів. Згідно з ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Так, обвинувачений ОСОБА_4 вчинив умисне кримінальне правопорушення, яке згідно із ст. 12 КК України є тяжким злочином, неофіційно працює, з посередніми характеристиками за місцем проживання, на обліку у лікаря нарколога і у лікаря психіатра не перебуває, на військовому обліку військовозобов'язаних в ІНФОРМАЦІЯ_2 не перебуває, у силу ст. 89 КК України раніше не судимий.
Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_4 , суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 , суд не вбачає.
Отже, з урахуванням усіх фактичних обставин кримінального правопорушення, ступеня тяжкості вчиненого злочину, щирого каяття ОСОБА_4 у вчиненому, особи винного, позиції прокурора, яка висловлена у судових дебатах щодо можливості призначення покарання у виді позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України, загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити покарання в межах санкції ч. 3 ст. 309 КК України у виді позбавлення волі та звільнити його від відбування цього покарання з випробуванням на підставі статті 75 КК України з покладенням відповідних обов'язків. Суд вважає, що таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення можливих нових кримінальних правопорушень і таким чином сприятиме досягненню визначеної у ст. 50 КК України мети загальної і спеціальної превенції. Суд не знаходить підстав для застосування іншого виду покарання, передбаченого санкцією статті.
Підстави для застосування ст. ст. 69, 69-1 КК України відсутні.
Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирався.
Питання про речові докази суд вирішує у порядку ст. 100 КПК України, розподіл процесуальних витрат - відповідно до ст. 124 КПК України.
Керуючись ст. ст. 100, 124, 349, 368-371, 374, 394 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробовуванням, встановивши іспитовий строк 2 (два) роки.
Згідно з ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Іспитовий строк відбуття покарання ОСОБА_4 обчислювати з моменту проголошення вироку.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експерта у розмірі 3020 (три тисячі двадцять) гривень 48 копійок.
Речовий доказ після набрання вироком законної сили, що зданий на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області відповідно до квитанції № 1289 від 05.10.2022, - знищити.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Суддя ОСОБА_1