07.12.2022
Справа № 361/2454/22
Провадження №3/361/1992/22
07 грудня 2022 року Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Радзівіл А.Г., розглянувши матеріали, що надійшли з Броварського районного управління поліції ГУНП в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м.Київ, ФОПа, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ,
за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
21 червня 2022 року до Броварського міськрайонного суду Київської області надійшов адміністративний матеріал щодо ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №039690 від 08.06.2022, 08 червня 2022 року об 11 год. 25 хв. в Київській області Броварського району с.Рожни, по вул.Свободи, 1, водій ОСОБА_1 , керував автомобілем марки ”VOLKSWAGEN CADDY”, д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та проведення такого огляду у медичному закладі водій відмовився у присутності двох свідків.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст.130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав. Суду пояснив, що вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки працівниками поліції було сфальсифіковано дані матеріали, тобто видані одні обставини за інші.
Вважає, що він діяв адекватно ситуації та нормам чинного законодавства і жодних ознак алкогольного сп'яніння з даних обставин у нього не вбачається, що свідчить про те, що фабула адмінправопорушення зазначена у протоколі не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Федоров Д.С. просив суд справу провадженням закрити, у зв'язку з відсутністю в діях його довірителя складу адмінправопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Вказує, що ч.1 ст.130 КУпАП передбачено відповідальність між іншим, відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп”яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Таким чином, вважає, що наявність складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП існує за одночасної наявності обставин: 1) в особи, яка керує транспортним засобом наявні ознаки сп”яніння; 2) водій відмовляється від проходження у встановленому законом порядку огляду. Зазначає, що об”єктивна сторона адміністративного правопорушення за ст.130 КУпАП наявна у тому випадку, якщо особа, що керує транспортним засобом, відмовляється від проходження огляду саме у встановленому законом порядку, тобто в порядку, передбаченому ст.266 КУпАП та відповідними нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Таким чином, направлення на огляд є законним виключно за наявності у водія визначених Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції ознак сп”яніння. Згідно з п.3 Розділу І Інструкції, ознаками алкогольного сп”яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна заборвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Однак, всупереч вищевикладеного, як вбачається із відеозапису в матеріалах справи, працівники поліції не встановлювали жодних ознак сп”яніння у ОСОБА_1 . Акцентує увагу, що вказане вище свідчить про те, що вимога інспектора патрульної поліції до ОСОБА_1 про необхідність проходження огляду на стан сп”яніння є безпідставною, незаконною та необгрунтованою, а також не відповідає встановленому законом порядку, що у свою чергу свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Захисник стверджує, що з відеозаписів, які наявні в матеріалах адміністративної справи вбачається, що, висунувши безпідставну вимогу щодо проходження огляду на стан сп”яніння до ОСОБА_1 , працівники поліції схиляли його до відмови від проходження огляду шляхом запевнення, що він має можливість відмовитись від проходження огляду на стан сп”яніння. На думку захисника, ці обставини свідчать про провокацію з боку працівників патрульної поліції до вчинення адміністративних правопорушень громадян, з метою їх подальшого викриття, порушення Закону України ”Про національну поліцію” та ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також недопустимість доказів, якими обгрунтовано винуватість ОСОБА_1 . Звертає увагу, що з наявних у матеріалах відеозаписах нагрудної камери працівника патрульної поліції також не зафіксовано жодних відомостей про роз”яснення його довірителю прав, що призвело до грубих порушень приписів норм законодавства та положень Конституції України, і як наслідок до порушення права ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу.
Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що був запрошений свідком працівниками поліції. Так, приблизно у червні 2022 року він був свідком того, що поліцейським було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп”яніння на місці зупинки і він відмовився. Більш детально та дослівно, що в той день відбувалось він пояснити не може оскільки не пам”ятає. Зовнішніх ознак алкогольного сп”яніння у ОСОБА_1 не було. А почути запах алкоголю він не міг, оскільки достатньо далеко стояв від водія.
У матеріалах справи містяться пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КНП ”Броварська БКЛ” БРР БМР від 08 червня 2022 року; акт огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; CD-диск події.
У протоколі про адмінправопорушення від 08.06.2022 року серії ААБ №039690 від 08.06.2022, 08 червня 2022 року об 11 год. 25 хв. в Київській області Броварського району с.Рожни, по вул.Свободи, 1, водій ОСОБА_1 , керував автомобілем марки ”VOLKSWAGEN CADDY”, д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та проведення такого огляду у медичному закладі водій відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 ПДР.
У протоколі також зазначається, що до протоколу додані лише пояснення свідків.
Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП, за якою кваліфіковані дії ОСОБА_1 настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно п.2.5.ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З аналізу вказаного пункту слід дійти висновку, що огляд на стан сп”яніння може проводитися поліцейським на місці вчинення правопорушення або у медичному закладі, що входить до спеціально затвердженого переліку.
Огляд на стан сп”яніння у медичному закладі проводиться у разі відмови водія від огляду поліцейським, у разі незгоди з результатами огляду поліцейським, якщо у водія є ознаки перебування під впливом лікарських або наркотичних препаратів, а також якщо водій став учасником ДТП в якому є постраждалі.
Відповідальність за ст. 130 КУпАП настає виключно за керування транспортними засобами особами, які перебувають в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Cтаттею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
У відповідності до вимог частини першої ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.
Склад адміністративного правопорушення - це встановлена адміністративним законодавством сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Цими ознаками є об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт та суб'єктивна сторона і відсутність хоча б однієї з цих ознак означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Зі змісту зазначених норм закону вбачається, що особа уповноважена на складання протоколу про адміністративне правопорушення, встановивши наявність усіх складових складу адміністративного правопорушення, зобов'язана скласти протокол, в якому в обов'язковому порядку має бути зазначені суть адміністративного правопорушення, тобто, дії особи, які відповідають диспозиції статті 130 КУпАП та утворюють об'єктивну сторону складу зазначеного правопорушення.
Оскільки у відповідності до приписів ст. 254 КУпАП складання протоколу про адміністративне правопорушення передбачено виключно у випадку його вчинення, уповноважена посадова особа на момент складання протоколу повинна мати в своєму розпорядженні належні та допустимі докази, визначені ст. 251 КУпАП, які беззаперечно доводять вину особи у вчиненні правопорушення.
Також в матеріалах справи містяться відеозаписи із нагрудної відеокамери працівників поліції, що здійснювали оформлення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП 08 червня 2022 року щодо ОСОБА_1 .
Із вказаних відеоматеріалів, долучених до матеріалів справи, вбачається, що працівник патрульної поліції пропонує ОСОБА_1 пройти огляд у лікаря-нарколога або вказує на його право відмовитись від вказаного огляду. ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп”яніння відмовився.
Відповідно до положень п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість рекції.
Отже, законодавством не тільки не передбачено права водія відмовитися від проходження огляду на стан сп”яніння, а й встановлено обов”язок водія пройти такий огляд на вимогу працівника поліції.
Відповідно до ст. 9 Конституції України Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Україна, давши згоду на обов'язковість міжнародного договору, зобов'язується діяти таким чином, щоб не позбавити його мети та не зробити його неможливим для виконання. Тому і ратифікована Конвенція і практика ЄСПЛ відповідно до Закону України ”Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції” для України є джерелами права і обов'язковими до застосування.
Відповідно до практики ЄСПЛ, справи про адміністративні правопорушення є кримінальним для цілей застосування Конвенції (див. рішення у справах ”Езтюрк проти Німеччини” від 21 лютого 1984 року, пп.52-54, Series A №73; ”Лауко проти Словаччини” 2 вересня 1998 року, пп.56-59, ReportsofJudgmentsandDecisions 1998-VI.
У рішенні по справі ”Нечипорук і Йонкало проти України” Європейський суд з прав людини зазначив, що докази, отримані в кримінальному провадженні з порушенням встановленого порядку призводять до його несправедливості в цілому, незалежно від доказової сили таких доказів і від того, чи мало їх використання вирішальне значення для засудження обвинуваченого судом.
ЄСПЛ під провокацією (поліцейською) розуміє випадки, коли задіяні посадові особи, які є або співробітниками органів безпеки, або особами, що діють за їх дорученням, не обмежують свої дії лише розслідуванням кримінальної справи по суті неявним способом, а впливають на суб”єкт з метою спровокувати його на скоєння злочину, який в іншому випадку не було би скоєно, задля того щоб зробити можливим виявлення злочину, тобто, отримати докази та порушити кримінальну справу (рішення ЄСПЛ у справі ”Раманаускас проти Литви” від 5 лютого 2008 року).
Даючи оцінку наявним у справі доказам у їх сукупності, суд вважає, що дії працівника патрульної поліції, які виразились, зокрема, у тому, що він роз”яснював ОСОБА_1 його право відмовитись від проходження огляду на стан сп”яніння, тобто здійснював роз”яснення особі, яка притягується до адміністративної відповідальності прав, які законодавством не передбачені, а й по суті вчинені виключно з метою спонукання ОСОБА_1 до висловлення відмови від проходження такого огляду.
З огляду на конкретні обставини зазначеної справи, є очевидним, що без зазначених
дій працівника патрульної поліції, правопорушення не було б вчинено, тобто мала місце провокація та схиляння ОСОБА_1 до відмови від проходження огляду.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю з підстав відсутності події і складу адміністративного правопорушення (п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП).
За наведених вище обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, у зв”язку із не доведеністю його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.
Керуючись ст. 245, 247 ст. 280, 294 КУпАП, суд, -
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з моменту її винесення, шляхом подачі апеляційної скарги.
Суддя Радзівіл А.Г.