Справа № 357/11073/22
1-кп/357/1317/22
13.12.2022 м. Біла Церква
Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судового засідання Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022111030002997 від 17.11.2022 за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Костянтинопіль Великоновосілківського району Донецької області, громадянина України, одруженого, утриманців не має, з професійно-технічною освітою, працюючого на посаді інспектора служби безпеки в ТОВ «Сквирський комбінат хлібопродуктів», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,-
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,
сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження: прокурор Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_4 , обвинувачений ОСОБА_3 , потерпіла ОСОБА_5 ,
17.11.2022 близько 06-30 год. ОСОБА_3 , керуючи технічно-справним автомобілем марки «Chevrolet Niva 212300» р.н.з. НОМЕР_1 , рухався по вул. Сквирського шосе в напрямку бульвару Олександрійський в м. Біла Церква Київської області, в порушення вимог п. 2.3.б) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ № 1306 від 10 жовтня 2001 року, введеними в дію 01 січня 2002 року (далі по тексту - ПДР України), згідно з яким «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі», п. 18.1 ПДР України, згідно з яким «Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека», наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, розташованого навпроти будівлі № 222 по Сквирському шосе в м. Біла Церква Київської області, проявив неуважність, не своєчасно відреагував на зміну дорожньої обстановки, не зупинився, щоб надати дорогу пішоходу ОСОБА_5 , яка перетинала проїзну частину по нерегульованому пішохідному переходу зліва направо відносно напрямку руху транспортного засобу та мала перевагу в русі, в результаті чого допустив на неї наїзд.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження у вигляді перелому сідничної кістки праворуч та перелому правої променевої кістки у нижній третині, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, так як для повного їх зрощення необхідно тривалий строк - більше ніж 3 тижні.
Порушення водієм ОСОБА_3 вимог п. 2.3.б, п. 18.1 ПДР України знаходяться в прямому причинному зв'язку із вказаною дорожньо-транспортною пригодою та її наслідками.
Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України, тобто керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності, на підставі ст. 46 КК України, мотивуючи тим, що вину в інкримінованому йому необережному нетяжкому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 286 КК України визнає, щиро кається у вчиненому, відшкодував потерпілій ОСОБА_5 завдані збитки, примирився з нею, про що надав суду відповідну заяву. Повідомив, що йому зрозумілі правові наслідки закриття кримінального провадження із нереабілітуючих підстав.
Потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні, подала заяву про звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності, на підставі ст. 46 КК України. Зазначає, що повністю примирилася із обвинуваченим, який відшкодував їй заподіяну шкоду, тому він не має до нього жодних претензій матеріального та морального характеру. Зазначив, що їй зрозумілі правові наслідки закриття кримінального провадження із зазначених підстав. Надала суду заяву, в якій просить закрити кримінальне провадження стосовно ОСОБА_3 у зв'язку з їхнім примиренням, на підставі ст. 46 КК України.
Прокурор висловився про доцільність звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України та закриття кримінального провадження з підстав передбачених п. 1 ч. 2 ст. 284 КК України.
Вивчивши обвинувальний акт, клопотання обвинуваченого та заяву потерпілої, заслухавши думки учасників процесу, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Частиною 1 статті 286 КПК України передбачено, що звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.
Згідно з ч. 4 ст. 286 КПК України встановлено, що якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Пунктом першим ч. 2 ст. 284 КПК України передбачена можливість закриття кримінального провадження у разі звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває провадження по справі та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно із ст. 46 КК України, особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п'яти років.
Санкція частини 1 ст. 286 КК України передбачає покарання у виді штрафу від трьох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавлення права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.
Тобто кримінальне правопорушення, передбачене частиною першою статті 286 КК України, є нетяжким злочином.
Обвинувачений ОСОБА_3 кримінальне правопорушення вчинив вперше, що підтверджується даними вимоги УІТ ГУ МВС України в Київській області № 34988 від 23.11.2022.
Дотримуючись сталості та єдності судової практики, умовою звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням із потерпілим є вчинення нею вперше необережного нетяжкого злочину. Примирення винної особи з потерпілим (потерпілими) належить розуміти як акт прощення її ним (ними) в результаті вільного волевиявлення, що виключає будь-який неправомірний вплив, незалежно від того, яка зі сторін була ініціатором, та з яких мотивів. Звільнення винної особи від кримінальної відповідальності та закриття справи у зв'язку з примиренням із потерпілим можливе тільки в разі відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди.
У постанові Верховного Суду 715/2106/20 від 05.10.2021 викладена позиція про те, що під примиренням як однією з умов звільнення особи, яка вчинила злочин, від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК слід розуміти примирення як кінцевий результат усіх попередніх примирних процедур та домовленостей між винним та потерпілим, який полягає, з одного боку, у добровільному волевиявленні потерпілого, яке проявляється у його проханні (клопотанні) про звільнення винного від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК або у відсутності заперечень щодо такого звільнення, а з іншого - у відсутності заперечень щодо такого звільнення з боку самого підозрюваного, обвинуваченого. З огляду на положення ст. 46 КК та ч. 2 і ч. 3 ст. 288 КПК у їх взаємозв'язку для встановлення факту такого примирення обов'язковим є підтвердження потерпілим своєї позиції у суді, що слугує важливою процесуальною гарантією забезпечення добровільності його волевиявлення. Виходячи з наведених нормативних положень, колегія суддів дійшла висновку, що обов'язковою процесуальною умовою для встановлення такої підстави звільнення від кримінальної відповідальності, як «примирення особи, яка вчинила злочин, з потерпілим» (ст. 46 КК), під час розгляду відповідного питання в суді є підтвердження факту примирення винного з потерпілим, зокрема і під час з'ясування думки потерпілого щодо можливості звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за цією підставою.
У судовому засіданні потерпіла підтвердила факт примирення (прощення) з обвинуваченим.
Вирішуючи питання про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_3 у зв'язку із примиренням з потерпілою та закриття кримінального провадження з цієї підстави, суд враховує, що обвинувачений раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, вчинив кримінальне правопорушення, яке відноситься до необережного нетяжкого злочину, щиро розкаявся у вчиненому, відшкодував заподіяну шкоду, та враховуючи думку потерпілої, яка в судовому засіданні просила звільнити обвинуваченого від кримінальної відповідальності та зазначила, що будь-яких претензій матеріального й морального характеру до останнього не має, та проти закриття кримінального провадження не заперечує.
Суд впевнився, що примирення з боку потерпілої стало результатом її добровільного волевиявлення.
Таким чином, судом встановлено, що наявні підстави для звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням обвинуваченого з потерпілою та закриття кримінального провадження.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про закриття провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
Процесуальні витрати у справі відсутні.
У відповідності до ст.100 КПК України підлягає вирішенню питання про речові докази.
Для вирішення питання про речовий доказ слід зняти арешт на транспортний засіб, накладений ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23.11.2022.
Керуючись ст. 46 КК України, ст. 100, п. 1 ч. 2 ст. 284, п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України, суд,-
Звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, на підставі ст. 46 КК України, у зв'язку з примиренням з потерпілою.
Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 закрити.
Зняти накладений ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23.11.2022 арешт на автомобіль марки «Chevrolet Niva 212300» р.н.з. НОМЕР_1 .
Речовий доказ: тимчасово вилучений під час огляду місця події автомобіль марки марки «Chevrolet Niva 212300» р.н.з. НОМЕР_1 , який перебуває на майданчику тимчасового тримання транспортних засобів за адресою: Київська область, Білоцерківський район, 4-й км автодороги зі сполученням Біла Церква-Володарка, після набрання ухвалою законної сили, повернути ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її проголошення, шляхом подачі апеляції через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
Суддя ОСОБА_6