Справа № 357/1233/22
1-кп/357/759/22
про привід із затриманням
07 листопада 2022 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_4 ,
розглянувши в м. Біла Церква, у закритому судовому засіданні, клопотання прокурора Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , про застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також про дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_5 з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у кримінальному провадженні № 12022111030000118, яке внесене до ЄРДР 14 січня 2022 року, відносно ОСОБА_5 , за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України,
згідно із клопотаннями, прокурор ОСОБА_3 просив: обрати обвинуваченому ОСОБА_5 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою; дозволити працівникам Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області затримання обвинуваченого ОСОБА_5 , з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Мотивував його тим, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України.
Обґрунтованість пред'явленого обвинувачення підтверджується зібраними на досудовому розслідуванні доказами.
Установлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Острійки, Білоцерківського району Київської області, громадянин України, працюючий, розлучений, із середньо-спеціальною освітою, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 .
Зазначав, що наразі здійснюється судовий розгляд, однак його фактично здійснити неможливо, оскільки ОСОБА_5 уникає суду та не з'являється у судові засідання, ігноруючи законні вимоги суду.
У зв'язку із наведеним вважав, що на даний час існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
На його думку, запобігти вказаному ризику можливо тільки за допомогою запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки домашній арешт чи застава не є перешкодою для можливого переховування обвинуваченого від суду, тоді як для застосування поруки відсутні поручителі.
На підставі викладеного, вважав, що до обвинуваченого ОСОБА_5 може бути застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою і відповідно до ст. 188 КПК України, останнього треба затримати з метою приводу.
В ході розгляду клопотань, прокурор ОСОБА_3 підтримав їх за обставин та підстав зазначених у них.
Захисник ОСОБА_4 зазначив, що зв'язку із підзахисним наразі не має, просив відмовити у задоволенні клопотань прокурора ОСОБА_3 , оскільки вони є безпідставним і не ґрунтується на вимогах КПК України.
Судом установлено, що згідно із обвинувальним актом ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України.
Згідно із ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04 лютого 2022 року, призначене підготовче засідання.
Підготовче засідання від 05 травня 2022 року відкладене за заявою захисника ОСОБА_4 та обвинуваченого ОСОБА_5 .
Підготовче засідання від 18 липня 2022 року відкладене у зв'язку із неявкою обвинуваченого ОСОБА_5 .
У підготовчому засіданні від 21 вересня 2022 року, згідно із ухвалою Білоцерківського міськрайонного суд Київської області від 21 вересня 2022 року, вирішено здійснити привід обвинуваченого ОСОБА_5 , оскільки поважність причин його неявки, а саме перебування на військовій службі, спростовано прокурором.
На виконання ухвали, Білоцерківське районне управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, надіслало матеріали про її виконання від 07 листопада 2022 року № 32415/109/1001/01-2022.
Відповідно до рапорту поліцейського від 07 листопада 2022 року, в ході виконання ухвали встановити фактичне місце проживання та перебування ОСОБА_5 , з метою примусового приводу останнього, не представилось за можливе, оскільки в ході неодноразових робочих виїздів за адресою: АДРЕСА_2 , двері вказаної квартири ніхто не відчинив. В подальшому у ході спілкування з сусідами було встановлено, що з початку 2022 року за вказаною адресою ОСОБА_5 не проживає та не з'являється.
Згідно із письмовим поясненням ОСОБА_6 від 02 листопада 2022 року, він протягом тривалого часу проживає за адресою: АДРЕСА_3 , у зв'язку із чим йому відомий ОСОБА_5 , який проживав по сусідству з ним, з початку російського вторгнення на територію України і по теперішній час ОСОБА_5 за вказаною адресою не проживає та не з'являється, де він може перебувати йому невідомо.
Також, судом установлено, що згідно із листом ІНФОРМАЦІЯ_2 від 12 серпня 2022 року № 2/2/2/2993, ОСОБА_5 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 , під час загальної мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_3 на військову службу не призивався, будь-яка інша інформація стосовно призову на військову службу під час загальної мобілізації зазначеної особи відсутня.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 331 КПК України, вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно із ч. 3 ст. 189 КПК України, при вирішенні питання про надання дозволу на затримання обвинуваченого з метою його приводу, прокурор має довести, що зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходу обставини вказують на наявність підстав для тримання під вартою підозрюваного, а також є достатні підстави вважати, що:
1) обвинувачений переховується від органів досудового розслідування чи суду;
2) одержавши відомості про звернення прокурора до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу, обвинувачений до початку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу вчинить дії, які є підставою для застосування запобіжного заходу і зазначені у статті 177 цього Кодексу.
Отже, суд, для надання дозволу на затримання обвинуваченого з метою його приводу, на підставі наданих доказів, має установити, чи є достатні підстави вважати, що до обвинуваченого може бути застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою та, що він переховується від органів досудового розслідування чи суду.
Судом установлено, що наразі місце знаходження обвинуваченого ОСОБА_5 не відоме, за місцем проживання він відсутній. Повідомлені захисником причини неявки, у одному із підготовчих засідань, а саме перебування обвинуваченого ОСОБА_5 на військовій службі, не підтвердились доказами, а навпаки спростовані прокурором ОСОБА_3 .
Обвинувачений ОСОБА_7 покладений на нього обов'язок, передбачений п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК України, прибути за викликом до суду, а у разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це суд, не виконав.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що обвинувачений ОСОБА_7 ухиляється від суду.
Отже, суд вважає, що ч. 3 ст. 189 КПК України дозволяє постановити рішення про надання дозволу на його затримання з метою його приводу, у разі, якщо у клопотанні про застосування запобіжного заходу обставини вказують на наявність підстав для застосування до останнього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Згідно із ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Санкцією ч. 4 ст. 190 КК України, передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Отже, до раніше не судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
За таких обставин, суд вважає, що п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України дозволяє застосувати до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно із ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Суд вважає, що питання обґрунтованості підозри на стадії підготовчого провадження, під час вирішення питання про обрання запобіжного заходу, не вирішується, оскільки предметом судового провадження є обвинувальний акт, за результатами розгляду якого суд ухвалює вирок або постановляє ухвалу, по суті пред'явленого обвинувачення.
Прокурор ОСОБА_3 посилалася на ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України та вказував, що наразі, обвинувачений ОСОБА_5 ухиляється від суду.
Суд вважає вказані підстави доведеними.
Судом установлено, що обвинувачений ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Острійки, Білоцерківського району Київської області, громадянин України, працюючий, розлучений, із середньо-спеціальною освітою, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий, обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України, за одне з яких передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Суд зазначає, що у підготовчі судові засідання, обвинувачений ОСОБА_5 не з'являється, про причини своєї неявки суд не повідомляє, підтверджуючих документів, що він перебуває на військовій службі суду не надано.
Більше того, 21 вересня 2022 року до обвинуваченого ОСОБА_5 застосовано привід, однак він у черговий раз не прибув у судове засідання 07 листопада 2022 року, за результатами його виконання, він за місцем проживання суду відсутній.
На думку суду, все викладене, у сукупності, свідчить, що обвинувачений ОСОБА_5 ухиляється від суду, і без застосування запобіжного заходу, він продовжуватиме свої такі дії, тобто існує ризик, який визначений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, який з огляду на процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_5 є високим.
Суду доведено, що з огляду на ступінь ризику переховування обвинуваченого від органів досудового розслідування та/або суду, його процесуальну поведінку, запобігти установленому ризику передбаченому п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, іншими запобіжними заходами, аніж тримання під вартою неможливо.
Отже, викладене, свідчить про те, що наявні підстави, передбачені ст. 189 КК України, для надання дозволу на затримання обвинуваченого ОСОБА_5 з метою приводу.
Згідно із ст. 186 КПК України, клопотання про застосування або зміну запобіжного заходу розглядається слідчим суддею, судом невідкладно, але не пізніше сімдесяти двох годин з моменту фактичного затримання підозрюваного, обвинуваченого або з моменту надходження до суду клопотання, якщо підозрюваний, обвинувачений перебуває на свободі, чи з моменту подання підозрюваним, обвинуваченим, його захисником до суду відповідного клопотання.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 КПК України, розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.
Отже, розгляд клопотання, про застосування запобіжного заходу, без участі обвинуваченого не передбачений.
Відповідно до ч. 3 ст. 190 КПК України, ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу втрачає законну силу з моменту: приводу підозрюваного, обвинуваченого до суду; закінчення строку дії ухвали, зазначеного в ній, або закінчення шести місяців із дати постановлення ухвали, у якій не зазначено строку її дії; добровільного з'явлення підозрюваного до слідчого судді, а обвинуваченого до суду, про що слідчий суддя, суд повідомляє прокурора; відкликання ухвали прокурором.
Отже, ухвала суду про дозвіл на затримання з метою приводу обвинуваченого має обмежений строк дії, який перевищує строк розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
В зв'язку із цим, на даний час, підстав для розгляду клопотання прокурора ОСОБА_3 про застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, немає.
Керуючись ст. 189-191, 331 КПК України, суд
клопотання прокурора Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , про застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - залишити без розгляду.
Клопотання прокурора Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_5 з метою приводу, для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - задовольнити.
Надати працівникам Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_5 з метою приводу до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Вказати, що обвинувачений ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Острійки, Білоцерківського району Київської області, громадянин України, працюючий, розлучений, із середньо-спеціальною освітою, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий.
Виконання приводу доручити Білоцерківському районному управлінню поліції Головного управління Національної поліції в Київській області.
Після затримання, доставити обвинуваченого ОСОБА_5 , протягом 36 годин з моменту затримання, до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, за адресою: вул. Першотравнева, буд. 4 «а», м. Біла Церква, Київська область, 09108.
Про затримання ОСОБА_5 повідомити прокурора Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_3 , за адресою: вул. Шолом-Алейхема, буд. 38 «а», м. Біла Церква, Київська область, 09100.
Згідно із ч. 5 ст. 191 КПК України, службова особа, яка на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання затримала особу, зобов'язана негайно вручити їй копію зазначеної ухвали.
Встановити строк дії ухвали - шість місяців, до 07 травня 2023 року, включно.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Ухвала набирає законної сили в порядку визначеному ст. 532 КПК України.
Ухвала втрачає силу з моменту: приводу обвинуваченого до суду, або закінчення строку дії ухвали, зазначеного в ній, або добровільного з'явлення обвинуваченого до суду.
Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1