Справа № 357/11368/22
Провадження № 2-о/357/286/22
"12" грудня 2022 р. cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Ярмола О. Я. , розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу,-
У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без реєстрації шлюбу з квітня 2016 року.
Суддя, перевіривши матеріали заяви, приходить до наступного висновку.
Частиною 1 ст.2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ч. 1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 7 ст. 19 та ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно до п. 5 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Частиною 1 ст.315ЦПК України визначено перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які підлягають розгляду судом у порядку окремого провадження.
Частиною 2 статті 315 ЦПК України встановлено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Постановою Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року, зі змінами, визначено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року в справі № 320/948/18 (провадження N 14-567цс18) зроблено висновок про те, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: - факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення; - встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішення спору про право.
У поданій до суду заяві заявник ОСОБА_1 просить встановити факт проживання однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з квітня 2016 року.
На обґрунтування заявлених вимог вказує, що з квітня 2016 року до 24.02.2022 року фактично проживали однією сім'єю як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу, в орендованій квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . Заявник зазначає, що під час спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за спільні кошти придбали автомобіль для спільного користування, проте зареєстрували його на ім'я ОСОБА_2 . Під час воєнних дій заявник втратила зв'язок із ОСОБА_2 , місцеперебування його невідомо, офіційної інформації не має змоги отримати, оскільки не являється дружиною відповідно до Сімейного кодексу України.
Як вбачається з матеріалів справи, заявниця просить суд встановити факт проживання однією сім'єю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без реєстрації шлюбу з квітня 2016 року, з метою визнання свого права на спільну сумісну власність (автомобіль). Тобто, встановлення даного факту, пов'язується з подальшим вирішенням спору про право.
Отже, ОСОБА_1 заявлено вимоги про встановлення факту, який не підлягає розгляду в порядку окремого провадження, оскільки вбачається спір про право цивільне та має здійснюватися шляхом подання до суду відповідного позову, а згідно ст. 293 ЦПК України в порядку окремого провадження розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Частиною 4ст. 315 ЦПК України визначено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, зокрема, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що заявником ОСОБА_1 заявлено вимогу про встановлення факту, який не підлягає розгляду в порядку окремого провадження, оскільки вбачається спір про право, що дає підстави відмовити у відкритті провадження у справі на підставі ч.4 ст. 315 Цивільно-процесуального кодексу України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.293,315,353 ЦПК України, суддя, -
Відмовити у відкритті провадженні у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу.
Роз'яснити заявнику, що вона має право подати позов на загальних підставах.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її постановлення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали суду.
Суддя О. Я. Ярмола