Справа № 686/11949/22
Провадження № 2/686/4293/22
заочне
7 грудня 2022 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі
головуючої-судді:Чевилюк З.А.
секретаря: Перун А.М.
за участі позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди 4470,36 грн. та моральної шкоди у розмірі 50 000 грн., завданої дорожньо-транспортною пригодою, що мала місце 03.05.2022 року о 12 год.14 хв. в м.Хмельницькому на регульованому перехресті вул.Шевченка і площі Вокзальної. Водій ОСОБА_3 керував автомобілем «Opel Zafira» д.н.з. НОМЕР_1 не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою при виконанні маневру повороту ліворуч, не надав перевагу в русі пішоходу ОСОБА_1 , яка переходила дорогу на дозволений сигнал світлофора по пішохідному переходу позначеному дорожньою розміткою1.14 «Зебра» та здійснив наїзд на неї. При дорожньо-транспортній пригоді автомобіль отримав механічні пошкодження, а ОСОБА_1 завдано матеріальні збитки. Відповідач порушив.2.3.б, 16.2. Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст.124 КУпАП.
Постановою Хмельницького міськрайонного суду від 27.05.2022 року у справі №686/9666/22 встановлено вину ОСОБА_3 у вчиненому ДТП 03.05.2022 та підтверджено факт завдання шкоди здоров'ю та майну потерпілої ОСОБА_1 :струс головного мозку, забійна рана голови, пошкоджено телефон, одяг. В результаті наїзду позивач перебувала на стаціонарному лікуванні в медичному закладі, починаючи з 03.05.2022 року по 11.05.2022 року та з 12.05.2022 року по теперішній час перебуває на лікарняному, оскільки її стан здоровя суттєво погіршився, враховуючи її вік 67 років.
Матеріальна шкода складається з витрат на ремонт та відновлення мобільного телефону «Lenovo"-1200 грн., ремонт та реставрація одягу-800 грн., купівля медичних препаратів -2470,36 грн.
Внаслідок здійсненого відповідачем наїзду на позивача, останній завдано моральну шкоду, яка полягає у сильних душевних стражданнях, порушенні звичайного режиму, розпорядку дня позивача, яку оцінює у 50 000 грн.
В судовому засіданні позивач та її представник позов підтримали та наполягали на його задоволені. ОСОБА_1 підтвердила що до страхової компанії за відшкодуванням не зверталась, а одразу звернулась з позовом до відповідача по справі. Відповідач повідомлений про час та дату судового засідання, не з'явився. Клопотання про відкладення розгляду справи, розгляд справи за відсутності до суду не надходили. При відсутності заперечень з боку позивача, суд вважає за можливе заочно розглянути справу та винести заочне рішення.
Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд знаходить позов не підлягаючим задоволенню.
Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
При цьому кредитор вправі обрати спосіб захисту, що наданий йому законом, на власний розсуд.
За змістом ст. 5 ЦПК України застосовуваний судом спосіб захисту цивільного права має відповідати критерію ефективності, тобто цей спосіб має бути дієвим, а його реалізація повинна мати наслідком відновлення порушених майнових або немайнових прав та інтересів особи.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 р. у справі № 755/18006/15-ц, що має враховуватись судом згідно вимог ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17, провадження № 14-95цс20, зазначено, що враховуючи розподіл у деліктному зобов'язанні між винуватцем ДТП (страхувальником) і страховиком (МТСБУ) обов'язку з відшкодування шкоди, завданої під час експлуатації наземних транспортних засобів, а також те, що право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем має визначені законом межі та порядок реалізації, Велика Палата Верховного Суду відступає від висновку Верховного Суду України про те, що право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним, і суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована (постанови Верховного Суду України від 20 січня 2016 року у справі №6-2808цс15, від 14 вересня 2016 року у справі №6-725цс16, від 26 жовтня 2016 року у справі №6-954цс16).
За вимогами Закону України від 01 липня 2004 року № 1961-IV "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон № 1961-IV) статті 3 обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди виникають цивільні права й обов'язки, пов'язані з її відшкодуванням. Зокрема, потерпілий набуває право отримати відшкодування шкоди, а обов'язок виплатити відповідне відшкодування за Законом №1961-IV виникає у страховика особи, яка застрахувала цивільну відповідальність (у визначених Законом №1961-IV випадках - МТСБУ) та в особи, яка застрахувала цивільну відповідальність, якщо розмір завданої нею шкоди перевищує розмір страхового відшкодування, зокрема на суму франшизи, чи якщо страховик (МТСБУ) за Законом №1961-IV не має обов'язку здійснити страхове відшкодування (регламентну виплату). Тобто внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди (настання страхового випадку) винуватець ДТП не звільняється від обов'язку відшкодувати завдану шкоду, але цей обов'язок розподіляється між ним і страховиком (МТСБУ).
Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини другої, частини третьої статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Винуватець повинен відшкодувати потерпілому різницю між завданим збитком та страховою виплатою. Покладення відповідальності у розмірі завданого збитку який повинен відшкодувати страховик на винуватця - суперечить інституту страхування цивільно-правової відповідальності
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала, що покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів") (пункт 73 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18), пункт 62 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 752/16797/14-ц (провадження № 14-80цс19).
Стала позиція, яка відображена у ряді постанов Верховного Суду. У тому числі і у рішеннях Великої Палати. Суть зводиться до того, що з винуватця можна стягнути лише ті суми, які не платить страхова. Якщо потерпілий заявляє вимогу до винуватця про відшкодування тих платежів, які повинна сплатити страхова компанія, то суд повинен відмовити в задоволенні таких позовних вимог. Єдине виключення - сам винуватець згоден самостійно покрити розмір завданого збитку, який повинен бути покритий страховою компанією.
До такого правового висновку прийшов Верховний Суд у постановах: № 204/5314/18 від 25.11.2021 року; № 208/2600/17 від 27.10.2021 року; № 205/1314/16-ц від 20.10.2021 року; № 362/3043/18 від 06.10.2021 року; № 753/311/17 від 06.10.2021 року; № 128/1453/18 від 06.10.2021 року; № 369/11644/16-ц від 04.08.2021 року; № 759/24061/19 від 28.07.2021 року; № 523/7115/18 від 30.06.2021 року; № 204/4050/17 від 03.06.2021 року; № 607/17727/18 від 19.05.2021 року; № 523/3212/19 від 24.03.2021 року; № 753/11069/16 від 17.02.2021 року; № 760/5686/17 від 17.02.2021 року; № 592/8115/18 від 03.02.2021 року.
Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.(ст.26-1 Закон № 1961-IV).
03.05.2022 року о 12 год.14 хв. в м.Хмельницькому на регульованому перехресті вул.Шевченка і площі Вокзальної водій ОСОБА_3 керував автомобілем «Opel Zafira» д.н.з. НОМЕР_1 не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою при виконанні маневру повороту ліворуч, не надав перевагу в русі пішоходу ОСОБА_1 , яка переходила дорогу на дозволений сигнал світлофора по пішохідному переходу позначеному дорожньою розміткою1.14 «Зебра» та здійснив наїзд на неї. При дорожньо-транспортній пригоді автомобіль отримав механічні пошкодження, а ОСОБА_1 завдано матеріальні збитки.
Постановою Хмельницького міськрайонного суду від 27.05.2022 року у справі №686/9666/22 встановлено вину ОСОБА_3 у вчиненому ДТП 03.05.2022 та підтверджено факт завдання шкоди здоров'ю та майну потерпілої ОСОБА_1 :струс головного мозку, забійна рана голови, пошкоджено телефон, одяг. В результаті наїзду позивач перебувала на стаціонарному лікуванні в медичному закладі її стан здоров'я суттєво погіршився, враховуючи її вік 67 років.
Позивачем заявлено до відшкодування матеріальна шкода, яка, за її твердженням складається з витрат на ремонт та відновлення мобільного телефону «Lenovo"-1200 грн., ремонт та реставрація одягу-800 грн., купівля медичних препаратів -2470,36 грн. Медичними призначеннями та фінансовими чеками доводяться лише витрати на медогістин(квитанція від 14.05.2022р.)-289 грн., гексалгін(квитанція від 06.05.2022р.)-113,10 грн., вітаксон(квитанція від 0.05.2022 р.)-124,80 грн. Витрати на ремонт мобільного телефону, реставрацію одягу не підтверджені жодними фінансовими документами.
Крім того, позивач заявляє про стягнення моральної шкоди, яка полягає у сильних душевних стражданнях, порушенні звичайного режиму, розпорядку дня позивача, яку оцінює у 50 000 грн.
Позивач в судовому засіданні підтвердила, що до страхової компанії, страховика, в якого застрахована цивільно-правова відповідальність відповідача як володільця транспортного засобу, не зверталась, страхових виплат не отримувала.
Зважаючи на викладене, беручи до уваги інститут обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, можливість здійснення страхових виплат МТСБУ у випадках встановлених законом(ст.41 Закон № 1961-IV), заявлені вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню, враховуючи визначення суб'єктом стягнення відповідача по справі, відповідальність якого підлягає страхуванню як власника транспортного засобу та, необґрунтованість та недоведеність належними та допустимим доказами заявленої суми до стягнення як в частині матеріальних збитків, так і моральної шкоди.
Керуючись ст.ст. 19, 81, 82,141, 263,280-282, 353 ЦПК України, на підставі З.У. Про страхування, ст.ст.15,16,990,992,1166, 1188,1192,1194 ЦК України ,-
Відмовити в задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди: матеріальної 4470 грн.36 коп. та моральної 50 000 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду, шляхом подачі в 30 денний строк з дня проголошення судового рішення апеляційної скарги. Заочне рішення може бути переглянуте за заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дати проголошення рішення до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення виготовлено 12 грудня 2022 року.
Суддя З.А.Чевилюк