36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
16.10.2006 р. Справа № 20/127
За позовом Приватного підприємства "Приватна телекомпанія "Візит"
до відповідача Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України
про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України
Суддя Киричук О.А.
Представники:
Від позивача: не з"явився
Від відповідача: не з"явився
Розглядається позовна заява про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 01/Об-рш від 16.06.2006 р.
В обґрунтування позову позивач посилаючись на Закони України «Про телебачення і радіомовлення», «Про телекомунікації», рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення №938 від 07.07.03 р., №420 від 09.04.03 р. вказує на відсутність окремого ринку кабельного , супутникового або ефірного телебачення; зазначає про порушення Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку", затвердженої розпорядженням Антимонопольного комітету України від05.03.2002р. (далі Методика) та відсутність доказів щодо порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечує, зокрема, зазначає про те, що ПП "ПТК "Візит" вже було визнано монополістом на ринку кабельного телебачення в регіоні м. Кременчука постановою Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 21.08.1999 року №09/01-п. Рішенням арбітражного суду Полтавської області від 23.11.1999 року № 3/274 ПП "ПТК "Візит" було відмовлено у позові до Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним акта ненормативного характеру - постанови облтервідділення АМКУ № 09/01-п від 21.08.1999 року. Постановою арбітражного суду Полтавської області про перевірку рішення в порядку нагляду від 10.02.2000 року № 3/274-03-01/18-2/19 рішення арбітражного суду Полтавської області від 23.11.1999 року № 3/274 залишено без змін. Враховуючи вищенаведені обставини, ПП "ПТК "Візит" було внесено до "Переліку суб'єктів господарювання, що займають монопольне становище на ринках Полтавської області". При цьому, відповідач стверджує, що для підтвердження монопольного (домінуючого) становища ПП "ПТК "Візит" на регіональному ринку було проведено уточнення територіальних та товарних меж ринку, на якому вчинено порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Визначення монопольного (домінуючого) становища ПП "ПТК "Візит" проводилось відповідно до ст. 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції", нової редакції Закону України "Про телекомунікації" та Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку.
Рішення приймається після перерв оголошених в судових засіданнях 28.09.06р. (для витребування доказів) та 05.10.06 р. (для підготовки повного тексту рішення).
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
Рішенням адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 16.06.2006 року №01/06-рш визнано, що за результатами господарської діяльності за 2003, 2004, 2005 роки, Приватне підприємство "Приватна телекомпанія "Візит" та Приватне підприємство "Візит-Сервіс" у складі єдиного суб'єкта господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку надання послуг доступу до телепрограм (послуг аналогового кабельного телебачення), сегментом якого є підключення до власної кабельної телекомунікаційної мережі, в межах діючих телекомунікацій м. Кременчука.
Визнано, що єдиний суб'єкт господарювання у складі Приватного підприємства "Приватна телекомпанія "Візит" та Приватного підприємства "Візит-Сервіс", діями щодо застосування різного розміру плати за підключення до кабельної телекомунікаційної, вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачені пунктом другим статті 50, частиною першою статті 13, пунктом першим частини другої статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", шляхом зловживання монопольним становищем на ринку надання послуг доступу до телепрограм (послуг аналогового кабельного телебачення), сегментом якого є підключення до власної телекомунікаційної мережі, у вигляді дій, що ущемляють інтереси споживача, шляхом встановлення таких цін придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.
Визнано, що єдиний суб'єкт господарювання у складі Приватного підприємства "Приватна телекомпанія "Візит" та Приватного підприємства "Візит-Сервіс", діями щодо застосування різного розміру плати за підключення до кабельної телекомунікаційної, вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачені пунктом другим і статті 50, частиною першою статті 13, пунктом другим частини другої статті 13 Закону і України "Про захист економічної конкуренції", шляхом зловживання монопольним становищем на ринку надання послуг доступу до телепрограм (послуг аналогового кабельного телебачення), сегментом якого є підключення до власної телекомунікаційної мережі, у вигляді застосування різних цін до рівнозначних угод з покупцями без об'єктивно виправданих на те причин.
За порушення законодавства про захист економічної конкуренції та відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції"" накласти на Приватне підприємство "Приватну телекомпанію "Візит" штраф у розмірі 17000 грн., що складає 0,37 відсотка від обсягу реалізованої продукції, робіт, послуг за 2005 рік.
Розроблена відповідно до статті 12 зазначеного Закону та затверджена розпорядженням Комітету від 5 березня 2002 року N 49-р Методика встановлює порядок визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку і призначена для аналізу діяльності суб'єктів господарювання, груп суб'єктів господарювання та споживачів з виробництва, реалізації, придбання товарів, надання послуг, виконання робіт на загальнодержавних та регіональних ринках. Згідно з пунктом 1.2 Методики об'єктами для визначення монопольного (домінуючого) становища є: суб'єкти господарювання; групи суб'єктів господарювання - декілька суб'єктів господарювання, які діють на ринку в певних товарних та територіальних (географічних) межах; обставини, які визначають на відповідному товарному ринку умови здійснення господарської діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів, надання послуг, виконання робіт, а також умови придбання та використання зазначених товарів, робіт, послуг. Пунктом 2.1 Методики передбачено, що визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання може включати такі дії: - встановлення об'єктів аналізу щодо визначення монопольного (домінуючого) становища, а саме: суб'єкта господарювання (групи суб'єктів господарювання), конкретного товару (продукції, роботи, послуги), який випускається, постачається, продається, придбавається (споживається, використовується) цим (цими) суб'єктом (суб'єктами) господарювання; - складання переліку товарів (робіт, послуг), щодо яких має визначатися монопольне (домінуюче) становище суб'єкт господарювання і які мають ознаки одного товару, товарної групи; - складання переліку основних продавців (постачальників, виробників), покупців (споживачів) товарів (товарних груп); - визначення товарних меж ринку; - визначення територіальних (географічних) меж ринку; - встановлення проміжку часу, стосовно якого має визначатися становище суб'єктів господарювання на ринку - визначення часових меж ринку; - визначення обсягів товару, який обертається на ринку; - розрахунок часток суб'єктів господарювання на ринку; - складання переліку продавців (постачальників, виробників), покупців (споживачів) товару (товарної групи) - потенційних конкурентів, покупців, які можуть продавати (постачати, виробляти), придбавати (споживати, використовувати) той самий або/та аналогічний товар (товарну групу) на ринку; - визначення бар'єрів вступу на ринок та виходу з ринку для суб'єктів господарювання, які продають (постачають, виробляють), придбавають (споживають, використовують) або можуть продавати (постачати, виробляти), придбавати (споживати, використовувати) той самий або/та аналогічний товар (товарну групу) на ринку; - встановлення монопольного (домінуючого) становища суб'єкта (суб'єктів) господарювання на ринку.
При вирішенні спору суд приймає до уваги наступне.
Відповідальність за порушення антимонопольного законодавства пов'язана з наявністю монопольного (домінуючого) становища на ринку, а не з включенням суб'єкта господарювання до Переліку суб'єктів господарювання, що займають монопольне (домінуюче) становище на ринку.
При розгляді справи про зловживання монопольним становищем таке становище має бути доведено в ході розгляду справи. Наявність суб'єкта господарювання у Переліку суб'єктів господарювання, що займають монопольне (домінуюче) становище на рину, не є доказом того, що такий суб'єкт в дійсності займає монопольне (домінуюче) становище.
При визначенні монопольного (домінуючого) становища позивача на ринку надання послуг доступу до телепрограм (послуг аналогового кабельного телебачення), сегментом якого є підключення до власної кабельної телекомунікаційної мережі, в межах діючих телекомунікацій м. Кременчука., відповідачем здійснені відповідні дії на підтвердження зазначеної обставини.
Відповідно до п. 2.2 Методики: етапи визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання, їх кількість та послідовність проведення, передбачені п. 2.1 Методики, можуть змінюватись залежно від фактичних обставин, зокрема, особливостей товару, структури ринку, обсягів наявної інформації щодо ринку тощо. При цьому, слід зазначити, що пунктом 2.1 Методики передбачено саме можливість включення зазначених вище дій при визначенні монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання.
В даному випадку, телекомунікаційна послуга - це продукт діяльності оператора телекомунікацій (ПП "ПТК "Візит"), спрямований на задоволення потреб споживача у сфері телекомунікацій, зокрема в отриманні доступу до телевізійних програм, які за допомогою передавальних пристроїв розповсюджуються в ефірний простір, а саме: для забезпечення доступу до телепрограм використовується кабельна телемережа, і ретрансляція здійснюється у форматі аналогового кабельного телебачення, тобто споживачу надається послуга кабельного телебачення як різновид одного товару - послуга доступу до телепрограм.
ПП "ПТК "Візит" працює в умовах фактичної відсутності систем колективного прийому ефірного телебачення та інших альтернативних джерел постачання послуги доступу до телепрограм, і тому зазначений суб'єкт господарювання здатний диктувати свої умови споживачам. Так, відповідно до розпорядження Кременчуцького міського голови від 24.12.1998 року № 1952 "Про організацію кабельного телебачення в місті" - ПП "ПТК "Візит" було доручено виконувати переобладнання системи телевізійних антен колективного користування під мережу кабельного телебачення у нововведених в експлуатацію житлових будинках місцевих рад та в будинках, які вже знаходяться в експлуатації, в тому числі і будинках житлово-будівельних кооперативів. В листі позивача за №67 від 27.05.06 р. зазначається, що його частка на ринку товару становить 49%.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про телекомунікаційні послуги» монопольний (домінуючий) оператор телекомунікацій - оператор, який відповідно до законодавства України займає монопольне (домінуюче) становище на ринку певних телекомунікаційних послуг на території держави чи певного регіону.
Відповідно до ст.12 Закону України «Про захист економічної конкуренції» монопольним (домінуючим) вважається становище суб'єкта господарювання, частка якого на ринку товару перевищує 35 відсотків, якщо він не доведе, що зазнає значної конкуренції. Монопольним (домінуючим) також може бути визнане становище суб'єкта господарювання, якщо його частка на ринку товару становить 35 або менше відсотків, але він не зазнає значної конкуренції.
Позивачем не надано відповідних доказів, які б підтверджували, що він зазнає значної конкуренції.
Згідно ст.13 Закону України «Про захист економічної конкуренції»зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.
Зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку, зокрема, визнається:
1.Встановлення таких цін чи інших умов придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку;
2.Застосування різних цін чи різних інших умов до рівнозначних угод з суб'єктами господарювання, продавцями чи покупцями без об'єктивно виправданих на те причин;
3.Обумовлення укладання угод прийняттям суб'єктом господарювання додаткових зобов'язань, які за своєю природою або згідно з торговими та іншими чесними звичаями у підприємницькій діяльності не стосуються предмета договору;
4.Обмеження виробництва, ринків або технічного розвитку, що завдало чи може завдати шкоди іншим суб'єктам господарювання, покупцям, продавцям;
5.Часткова або повна відмова від придбання або реалізації товару за відсутності альтернативних джерел реалізації чи придбання;
6.Суттєве обмеження конкурентоспроможності інших суб'єктів господарювання на ринку без об'єктивно виправданих на те причин;
7.Створення перешкод доступу на ринок (виходу з ринку) чи усунення з ринку продавців, покупців, інших суб'єктів господарювання.
З огляду на рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 01/Об-рш від 16.06.2006 р. та надані відповідачем докази, суд не вбачає підстав для ствердження про зловживання позивачем монопольним (домінуючим) становищем на ринку виходячи з наступного.
В рішенні відповідач посилається на те, що згідно постанови Кабінету Міністрів України № 1548 від 25.12.1996 року регулювання тарифів на послуги аналогового кабельного телебачення є прерогативою органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів).
11.03.2002 року до цієї постанови були внесені зміни в п.17, стосовно того, що рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації за погодженням з Мінекономіки встановлюють тарифи на послуги кабельного телебачення, але 25.12.2004 року цей пункт було виключено. При цьому, за період дії цього пункту жодного разу не доводилися тарифи.
Разом з тим, у відповідності до статті 39 Закону України «Про телебачення і радіомовлення»провайдер програмної послуги самостійно, виходячи з ринкового попиту, встановлює розмір абонентної плати за різні пакети програм та інші інформаційні послуги. Державному регулюванню підлягає виключно розмір абонентної плати за користування універсальною програмною послугою. Також, у відповідності до ст. 66 Закону України «Про телекомунікації» тарифи на телекомунікаційні послуги встановлюються операторами, провайдерами телекомунікацій самостійно, за винятком випадків, передбачених у частині другій цієї статті. Державному регулюванню шляхом встановлення граничних або фіксованих тарифів підлягають: тарифи на загальнодоступні послуги; тарифи на надання в користування каналів електрозв'язку операторів телекомунікацій, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку цих послуг.
Згідно ст.68 Закону України «Про телекомунікації» розрахунки за телекомунікаційні послуги здійснюються на умовах договору про надання телекомунікаційних послуг між оператором, провайдером телекомунікацій та споживачем або без договору за готівкову оплату чи за допомогою карток тощо в разі одержання споживачем замовленої за передоплатою (авансованої) послуги за тарифами, затвердженими згідно із законодавством. Отже, встановлення розміру абонентної плати за різні пакети програм та інші послуги є правом позивача, а не зловживанням.
Стосовно звернення гр. Приходько О.В., яка проживає за адресою м.Кременчук, вул. Пролетарська, 53 кв. 37, з приводу підключення до мережі кабельного телебачення за 303,30 грн. слід зазначити наступне.
Позивачем застосовуються наступні тарифи на підключення:
6,00 грн. пакет - 3 канали;
42,00 грн. пакет - 9 каналів;
72,00 грн. пакет - 25 каналів;
303,30 грн. підключення нових абонентів до нової оптоволоконної мережі.
Позивачем надавалась відповідачу калькуляція ціни (303,30 грн) щодо підключення нових абонентів до нової оптоволоконної мережі (лист позивача за №29 від 04.03.05 р.;зазначені обставини не спростовуються відповідачем). Відповідачем не надавалась оцінка зазначеній калькуляції, не надано доказів, які б вказували на необґрунтованість цієї ціни.
Відповідачем не надано доказів того, що позивачем застосовуються різні ціни до рівнозначних угод з покупцями без об'єктивно виправданих причин.
Натомість, позивач стверджує, що підключення нових абонентів до нової оптоволоконної мережі здійснюється за 303,30 грн. Позивачем надані докази, що в будинку № 53 по вулиці Пролетарській у м. Кременчуці, де проживає мешканка квартири № 37, були підключені нові абоненти, а саме квартира № 72 04.10.2004 р. та квартира № 42 11.02.2004 р., які сплатили вартість підключення у сумі 303,30 грн.
За даних обставин позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Керуючись ст. ст. 82-85,44,49, ГПК України, суд, -
1.Позов задовольнити частково.
2.Визнати недійсними пункти 2,3,4,5,6 рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 01/Об-рш від 16.06.2006 р.
3.В іншій частині позову відмовити.
4.Стягнути з Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (м. Полтава, вул Зигіна, 1, код 21076316) на користь Приватного підприємства "Приватна телекомпанія "Візит" (м. Кременчук,бульвар Пушкіна, 8 код 13932372) 42,50 грн. витрат по сплаті державного мита та 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Киричук О.А.