Справа № 939/2446/21
"02" грудня 2022 р. Томашпільський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого-судді Пилипчука О.В.
з участю секретаря судового засідання Бойко Т.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Томашпіль цивільну справу
ім'я (найменування) сторін та інших учасників справи:
позивач: ОСОБА_1
відповідач: ОСОБА_2
третя особа: Орган опіки та піклування виконкому Бородянської селищної ради Київської області
вимоги позивача: про позбавлення батьківських прав
представник позивача: адвокат Горбачено М.О.
свідка: ОСОБА_3
Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
19 жовтня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому, посилаючись на ст. 164 СК України просить позбавити ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 батьківських прав відносно його дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позов обґрунтований наступним.
Сторони перебували у шлюбі з 01 червня 2011 року по 16 липня 2012 року. Від спільного проживання у сторін народилася дочка, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у свідоцтві про народження якої батьком записаний відповідач по справі.
Після розірвання шлюбу дочка залишилася проживати з позивачем, відповідач не заперечував. Дитину матеріально не забезпечував, дитиною не цікавився. Позивач виховувала дитину сама, матеріально забезпечувала і забезпечує по даний час. Фактично відповідач по справі ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини, не проявляє турботи та піклування, не виховує та не утримує її.
Позивачка зверталася до Бородянського районного суду Київської області з позовом про позбавлення відповідача батьківських прав, та стягнення аліментів. 01 серпня 2013 року рішенням Бородянського районного суду Київської області позов задоволено. Рішенням Апеляційного суду Київської області рішення суду першої інстанції було скасовано в частині позбавлення батьківських прав.
З моменту призначення судом аліментів відповідач жодного разу їх добровільно не сплачував, ніколи дитиною не цікавився участі в її вихованні не бере.
В червні 2015 року позивач повторно одружилася, змінила прізвище на « ОСОБА_5 » і від нового шлюбу народилася донька.
На даний час позивач перебуває у шлюбі з іншим чоловіком, в будинку де вони проживають є всі зручності. Всі обов'язки з виховання та матеріального забезпечення дитини виконує позивач та її чоловік ОСОБА_6 .
Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.
Ухвалою Томашпільського районного суду від 06 квітня 2022 року відкрито загальне позовне провадження у справі, підготовче засідання призначено на 05 травня 2022 року.
Ухвалою Томашпільського районного суду від 18 жовтня 2022 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду на 18 листопада 2022 року.
Ухвалою Томашпільського районного суду від 18 листопада 2022 року розгляд справи відкладено на 02 грудня 2022 року.
Доводи учасників процесу.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала за обставин викладених у позові та просила позов задовольнити, не заперечувала проти винесення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання неодноразово не з'являвся, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, заяви про розгляд справи у його відсутності, відзиву на позов до суду не подав, в зв'язку з чим суд ухвалив провести по даній справі заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів, відповідно до ст.ст. 280, 281 ЦПК України.
Представник третьої особи надіслав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримує.
Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що є чоловіком ОСОБА_1 . За дев'ять років спільного проживання він виконує обов'язки як вітчим по відношенню до ОСОБА_4 .. За цей час він жодного разу не бачив щоб ОСОБА_2 спілкувався з дитиною, приносив їй щось, чи бачився з нею.
Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.
Суд, заслухавши позивача, свідка, розглянувши заяву представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність і достовірність показань по справі, сприяючи всебічному й повному з'ясуванню обставин справи, що має істотне значення для правильного вирішення спору, прийшов до наступного.
Відповідно до ст.129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; забезпечення доведеності вини; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; підтримання публічного обвинувачення в суді прокурором; забезпечення обвинуваченому права на захист; гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; розумні строки розгляду справи судом; забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення; обов'язковість судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно ч.ч. 1,2 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Відповідно ч.ч.1-4 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Згідно ст. 150 СК України, батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
У статті 164 СК України вказано, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав з підстав, встановлених пунктами 2, 4 і 5 частини першої цієї статті, лише у разі досягнення ними повноліття. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них. Якщо суд при розгляді справи про позбавлення батьківських прав виявить у діях батьків або одного з них ознаки злочину, він порушує кримінальну справу. Рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд надсилає органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Пилиповичі, Бородянського району, Київської області, народилася ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 виданим Виконавчим комітетом Пилиповицької сільської ради Бородянського району Київської області. В її свідоцтві про народження матір'ю записано ОСОБА_7 , батьком - ОСОБА_2 .
Відповідно до рішення Бородянського районного суду Київської області від 16 липня 2012 року у цивільній справі № 1006/4062/12, шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 , зареєстрований 01 червня 2011 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Бородянського районного управління юстиції у Київській області, актовий запис №44, розірвано.
Згідно свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_2 від 15.03.2013 року ОСОБА_7 змінено ім'я на ОСОБА_8 .
Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 виданого 19.06.2015 року, ОСОБА_8 після реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 змінила прізвище на « ОСОБА_5 ».
Відповідно до рішення Бородянського районного суду Київської області від 01 серпня 2013 року у цивільній справі № 360/1007/13-ц, позовну заяву ОСОБА_8 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Бородянської районної державної адміністрації про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів, задоволено частково. Позбавлено ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 батьківських прав відносно його дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Стягнено з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ОСОБА_8 аліменти на утримання неповнолітньої дочки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі в розмірі 600 гривень, щомісячно, починаючи з дня подачі заяви до її повноліття.
Відповідно до рішення Апеляційного суду Київської області від 22 жовтня 2013 року у цивільній справі № 360/1007/13-ц, рішення Бородянського районного суду Київської області від 01 серпня 2013 року скасовано в частині позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав, відносно дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та в цій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Згідно розпорядження Бородянської районної державної адміністрації від 12.04.2013 року № 92, затверджено висновок служби у справах дітей та сім'ї Бородянської районної державної адміністрації про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 по відношенню до малолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Згідно висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 затвердженого розпорядженням №92 від 12.03.2013 року Служба у справах дітей та сім'ї Бородянської районної державної адміністрації Київської області вважає за доцільне позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Після розлучення чоловік неодноразово приїздив в нетверезому стані, створював сварки, навіть застосовував фізичну силу, це все відбувалося в присутності малолітньої дочки. Батько не цікавиться життям своєї дочки, не надає коштів на її утримання.
Під час проведення обстеження умов проживання встановлено, що дитина проживає з матір'ю, прабабусею, тіткою, двоюрідною тіткою, за адресою АДРЕСА_1 . Малолітня Каміла проживає в будинку з усіма зручностями, де створені необхідні умови для проживання, виховання та розвитку.
Згідно рішення виконавчого комітету Бородянської селищної ради Бучанського району Київської області від 13.10.2022 року № 291, затверджено висновок служби у справах дітей та сім'ї Бородянської селищної ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно його малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Згідно висновку служби у справах дітей Бородянської селищної ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 затвердженого розпорядженням №291 від 13.10.2022 року, служба у справах дітей та сім'ї Бородянської селищної ради вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої доньки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 ОСОБА_6 та ОСОБА_8 19.05.2015 року зареєстрували шлюб. Після реєстрації шлюбу чоловік та дружина взяли прізвище ОСОБА_9 .
Відповідно до виконавчого листа від 01.08.2013 року у справі 360/1007/13-ц, виданого Бородянським районним судом Київської області стягнуто з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ОСОБА_10 аліменти на утримання неповнолітньої дочки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в твердій грошовій сумі в розмірі 600 гривень щомісячно, починаючи з дня подачі заяви до її повноліття.
Відповідно до довідки Клавдіївського ЗДО комбінованого типу «Ромашка» вих. № 01-12/38 від 06.10.2021 року. ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5 дійсно відвідувала Клавдіївський заклад дошкільної освіти (ясла - садочок) комбінованого типу «Ромашка» з 01.09.2014 року по 01.07.2017 року. Приводили дитину в садок та забирали з садка її мати ОСОБА_1 та вітчим ОСОБА_3 .
Згідно довідки ТОВ «Конверс Лінкс» від 07.10.2021 року вих. № 542 ОСОБА_1 дійсно працює в ТОВ «Конверс Лінкс» оператором - касиром торговельного залу з 01.07.2020 року по теперішній час.
Згідно характеристики ТОВ «Конверс Лінкс» від 08.10.2021 року ОСОБА_1 за час роботи проявила себе позитивно, як кваліфікований працівник, який професійно виконує свої посадові обов'язки. Трудову дисципліну та правила внутрішнього розпорядку роботи не порушує. Свідомо ставиться до власних вчинків. Доброзичлива, стримана, урівноважена. З колегами по роботі привітна, щира та відверта.
Згідно паспорта НОМЕР_4 ОСОБА_1 23.05.1992 року зареєстрована по АДРЕСА_1 .
Відповідно до договору дарування житлового будинку від 28.09.2004 року ОСОБА_11 подарувала ОСОБА_12 житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходяться в АДРЕСА_1 .
Відповідно до довідки № 01-45/367 від 13.10.2021 року ОСОБА_1 зареєстрована та проживає за адресою АДРЕСА_1 та ОСОБА_4 проживає за вказаною адресою без реєстрації.
Відповідно до довідки № 129 від 08.10.2021 року Клавдіївського ЗЗСО І-ІІІ ступенів імені Олександра Рибалка Немішаївської селищної ради Пасічник К.О. дійсно навчається в 4-В класі Клавдіївсього закладу загальної середньої освіти.
Згідно характеристики ОСОБА_4 учениці 4-В класу Клавдіївського ЗЗСО І-ІІІ ступенів ім. О.Рибалка, Пасічник Каміла на уроках та позакласній діяльності активна. Має друзів серед одноліток та учнів старших класів. Діти її поважають та прислухаються до її думок. Завжди має охайний вигляд, забезпечена усім необхідним шкільним приладдям та речами, які необхідні для навчання в школі. Вихованням дівчинки займається мати та вітчим ОСОБА_6 . До школи та зі школи її завжди супроводжує вітчим з дозволу матері. Без поважних причин уроків не пропускає.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про охорону дитинства» всі діти на території України, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного, етнічного або соціального походження, майнового стану, стану здоров'я та народження дітей і їх батьків (чи осіб, які їх замінюють) або будь-яких інших обставин, мають рівні права і свободи, визначені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. При цьому батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
У відповідності до ч. 2 ст. 150, ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток. Розірвання шлюбу між батьками, окреме проживання їх від дитини не впливає на обсяг їхніх прав та не звільняє від обов'язків щодо дитини (ч. 2 ст. 141 СК України). Ухилення кого-небудь із батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом (ч. 4 ст. 155 СК України).
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
При цьому відповідно до п. 15 постанови Пленуму Верховного суду України від 30 березня 2007 р. № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Відповідно до п. 16 постанови Пленуму Верховного суду України від 30 березня 2007 р. № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Перелічені факти свідчать про те, що ОСОБА_2 не виконує батьківських обов'язків відносно своєї неповнолітньої дочки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , не виявляє щодо неї батьківської турботи, що є підставою для позбавлення його батьківських прав.
Таку бездіяльність суд розцінює як ухилення відповідачем від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини, а саме щодо піклування про здоров'я дитини, її фізичного, духовного та морального розвитку.
Декларація з прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, закріплює, що дитина повинна мати можливість користуватися благами соціального забезпечення, повинна бути забезпечена належним харчуванням, житлом, розвагами та медичним обслуговуванням. Найкраще забезпечення інтересів дитини повинно бути головним принципом, і відповідальність за це лежить перш за все на батьках дитини. Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Держава вживає всіх необхідних заходів щодо забезпечення відновлення утримання дитини батьками.
Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватись з максимально можливим врахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.
Крім того, статтею 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Відповідно до статті 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно статті 11 ЗУ «Про охорону дитинства» сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.
Відповідно до ст. 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Відповідно до ст. 289 ЦПК України, заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Згідно ст. 206 ЦПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Відповідно до п. 24 ч.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясовування і дослідження інших обставин справи.
При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьком обов'язків по вихованню, а також встановити, що батько ухиляється від їх виконання свідомо, тобто, що він систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжує не виконувати свої батьківські обов'язки.
Позбавлення батьківських прав відноситься до крайньої міри відповідальності, а це означає, що застосовується ця міра судом тоді, коли всі інші засоби впливу виявилися безрезультатними.
Таким чином, в судовому засіданні було встановлено, що відповідач є особою, яка злісно ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків.
Відповідно ч.ч.1-5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Враховуючи, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню та утриманню своєї неповнолітньої дитини, що підтверджується матеріалами справи, тому суд вважає за доцільне позовні вимоги ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав задовольнити та позбавити відповідача ОСОБА_2 батьківських прав щодо його дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до ч.5 ст.265 ЦПК України, у резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат.
Відповідно до положень ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем ОСОБА_1 при подачі позову до суду сплачено судовий збір в розмірі 908 гривень (а.с.1), а тому враховуючи вимоги ст. 141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути на користь позивача суму судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить 908 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.141, 150, 155, 164, 165, 166, 180, 182, 191, 199, 200 СК України, ст.2, 4, 10, 12, 13, 76, 77, 81, 83, 89, 141, 263-265, 268, 273, 352 ЦПК України, ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», Постановою Пленуму Верховного суду України від 30 березня 2007 р. № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування виконкому Бородянської селищної ради Київської області про позбавлення батьківських прав задовольнити повністю.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно його дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 908 грн. (дев'ятсот вісім гривень).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.
Повне найменування (ім'я) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , паспорт НОМЕР_4 , виданий 06.07.2015 року Бородянським РС УДМС України в Київській області, РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_2 ;
відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_6 , адреса проживання: АДРЕСА_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 ;
третя особа: Орган опіки та піклування виконкому Бородянської селищної ради Київської області, адреса: 07801, Київська область, смт.Бородянка, вул. Центральна, 331.
Повний текст рішення виготовлено: 12 грудня 2022 року.
Суддя: О. В. Пилипчук