Справа № 344/15400/22
Провадження № 1-кс/344/5242/22
12 грудня 2022 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши в судовому засіданні клопотання про арешт майна, в межах кримінального провадження № 12022090000000422, -
Старший слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Івано-Франківській області майор поліції ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_4 , звернулася з клопотанням про арешт майна, в обґрунтування якого покликалася на те, що відділом розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 03.12.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022090000000422 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 365-2 КК України. Досудовим розслідуванням установлено, що ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 17.11.2022 року по цивільній справі № 344/14375/22 про забезпечення позову, вжито заходу забезпечення позову шляхом встановлення тимчасової заборони приватному виконавцю ОСОБА_5 , вчиняти дії в рамках виконавчого провадження № 70131553 щодо реалізації на електронних торгах 1/2 спільної частки нежитлового приміщення, загальною площею 5031,1 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта 1853035826101, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_6 , до вирішення спору по суті за позовною заявою ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про розірвання Попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна та стягнення авансового платежу. Електроні торги з продажу 1/2 спільної частки нежитлового приміщення, загальною площею 5031,1 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , мали відбутись 25 листопада 2022 року в системі Державного підприємства «СЕТАМ», номер лота 518875.
У клопотанні зазначено, що 17 листопада 2022 року ухвала Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 17.11.2022 року по цивільній справі №344/14375/22 була направлена на адресу робочого місця приватного виконавця ОСОБА_5 21 листопада 2022 року вище вказана ухвала направлена на офіційну електрону пошту приватного виконавця ОСОБА_5 . В подальшому у зв'язку із протиправним ухиленням приватного виконавця ОСОБА_5 від отримання ухвали, з метою її виконання державним виконавцем відділу ДВС у місті Івано-Франківську Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ОСОБА_8 , винесено Постанову від 23.11.2022 року про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання ухвали.
Зазначено, що після відкриття виконавчого провадження, 23.11.2022 року, державний виконавець ОСОБА_8 , в присутності двох свідків намагалась вручити приватному виконавцю ОСОБА_5 вище зазначену ухвалу суду, проте останній відмовився від її отримання. Приватному виконавцю ОСОБА_5 оголошено зміст Ухвали суду від 17.11.2022 року по цивільній справі №344/14375/22 про забезпечення позову. Після отримання ухвали Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 17.11.2022 року по цивільній справі № 344/14375/22 приватний виконавець ОСОБА_5 , у відповідності до ч. 2 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», повинен був внести постанову у рамках виконавчого провадження №70131553 про зупинення вчинення виконавчих дій з примусової реалізації на електронному аукціоні арештованого майна , а саме 1/2 спільної частки нежитлового приміщення, загальною площею 5031,1 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 . Надалі дана постанова про зупинення вчинення виконавчих мала бути направлена до ДП «СЕТАМ», який виступає організатором електронного аукціону з продажу вказаного майна.
Як вказується у клопотанні, ДП «СЕТАМ», на підставі постанови виконавця про зупинення вчинення виконавчих дій, у відповідності до пунктів 2, 3 розділу ХІ Порядку реалізації арештованого майна зупиняє проведення електронного аукціону з примусової реалізації нерухомого майна. Проте, відповідна постанова приватним виконавцем ОСОБА_5 умисно не була винесена та не направлена в ДП «СЕТАМ» для виконання та зупинення процедури реалізації арештованого майна, з метою отримання неправомірної вигоди, адже згідно постанови Кабінету Міністрів України від 08 вересня 2016 року № 643 «Порядок виплати винагород державним виконавцям та їх розміри і розмір основної винагороди приватного виконавця» розмір основної винагороди приватного виконавця становить 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом, яку приватний виконавець ОСОБА_5 мав на меті отримати від реалізації арештованого майна.
Сторона кримінального провадження, яка звернулася з даним клопотанням, вказує, що з метою запобігання можливості відчуження, пошкодження, псування, перетворення майна - 1/2 спільної частки нежитлового приміщення, загальною площею 5031,1 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта 1853035826101, яке належить на праві приватної власності ОСОБА_6 в такому стані, в якому воно є на даний час, оскільки вони є доказом вчинення злочинних незаконних дій, що доказуються у вказаному кримінальному провадженні, виникла необхідність у накладенні арешту на таке майно.
У клопотанні вказано, що на даний час вчиняються дії щодо відчуження цього майна, з огляду на що є необхідність у накладенні арешту на майно із забороною його користування, розпорядження та відчуження.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, власником нерухомого майна - 1/2 спільної частки нежитлового приміщення, загальною площею 5031,1 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта 1853035826101є ОСОБА_6 .
Дослідивши матеріали клопотання, вважаю клопотання підставним, виходячи із наступних міркувань.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається, з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
У відповідності до ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, - кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
З урахуванням обставин справи слідчий суддя приходить до висновку, що в даному випадку арешт майна, який в розумінні ст. 1 Першого протоколу Конвенції є здійсненням контролю держави за користуванням майном, відповідатиме загальним інтересам, буде розумним і співмірним із завданнями кримінального провадження та пропорційним тимчасовим обмеженням прав на нерухоме майно - 1/2 спільної частки нежитлового приміщення, загальною площею 5031,1 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта 1853035826101, яке належить на праві приватної власності ОСОБА_6 із забороною користування, розпорядження та відчуження.
Таким чином клопотання є підставним та таким, що підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 107, 131,132, 167, 170-173, 236, 309, 395 КПК України, -
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на нерухоме майно - 1/2 спільної частки нежитлового приміщення, загальною площею 5031,1 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта 1853035826101, яке належить на праві приватної власності ОСОБА_6 із забороною користування, розпорядження та відчуження.
Ухвала підлягає до негайного виконання та може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Тарас АНТОНЯК