Справа № 515/897/22
Провадження № 2/515/1300/22
Татарбунарський районний суд Одеської області
12 грудня 2022 року м.Татарбунари
Татарбунарський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Квєтка І.А.,
секретар судового засідання Комерзан Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Татарбунари в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства "УНІВЕРСАЛ БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
У серпні 2022 року позивач Акціонерне товариство "УНІВЕРСАЛ БАНК" (далі-Банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Свої вимоги, з урахуванням уточнень від 23 серпня 2022 року, мотивує тим, що 15 квітня 2019 року відповідач звернувся до Банку та підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг. Відповідачу було відкрито поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка monobank, на яку встановлено кредитний ліміт у розмірі 20000,00 грн та зі сплатою відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом, а у разі порушення терміну сплати щомісячного мінімального платежу понад 90 днів вся заборгованість за кредитом вважається простроченою і на залишок такої простроченої заборгованості банк нараховує штраф у розмірі згідно з тарифами. Відповідач не повертав своєчасно грошові кошти, у зв'язку з цим станом на 28 грудня 2021 року утворилась заборгованість у розмірі 26 396,67 грн, з яких 24 829,06 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 1567,61 грн - заборгованість за порушення грошового зобов'язання. Враховуючи викладене, Банк просить стягнути з ОСОБА_2 вказану суму заборгованості та судові витрати.
У судове засідання представник позивача не з'явився, просив справу слухати у його відсутність.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений, про причини неявки суд не повідомив. 18 жовтня 2022 року звертався до суду з заявою, у якій зазначив, що позовні вимоги визнає частково.
Суд ухвалив про розгляд справи за відсутності сторін на підставі наявних у справі у доказів.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється, згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.
Судом встановлено, що 15 квітня 2019 року між АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" та ОСОБА_1 було підписано Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг "Monobank". Згідно з укладеним договором АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" відкрив ОСОБА_1 поточний рахунок і випустив платіжну картку з встановленим кредитним лімітом (а.с. 9).
Положеннями Анкети-заяви визначено, що вона разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг (далі - Договір).
На підставі укладеного договору ОСОБА_1 15 квітня 2019 року отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок у сумі 5000,00 грн, який 21 листопада 2019 року було збільшено ло 20 000,00 грн, про що свідчить довідка Банку про розмір встановленого кредитного ліміту від 16 серпня 2022 року (а.с.54).
Факт отримання кредитних коштів відповідачем підтверджено випискою по рахунку (а.с. 49-52, 54-55).
Активація картки та встановлення ПІН-коду проведена 18 квітня 2019 року, строк дії картки відповідно до довідки про наявність рахунку від 16 серпня 2022 року до 07/24 (а.с. 53).
У анкеті-заяві позичальника нарахування процентів, пені, штрафів, комісії не зазначено.
Згідно з наданим розрахунком, заборгованість відповідача перед Банком за вказаним кредитним договором станом на 28 грудня 2022 року становить 26 396,67 грн, у тому числі загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) - 24 829,06 грн; заборгованість за пенею - 0,00 грн.; заборгованість за порушення грошового зобов'язання - 1 567,61 грн.(а.с. 9-10).
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються Банком, то повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим Банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтями 1046, 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі.
Як вбачається з Тарифів "Чорна картка мonobank" та Паспорту споживчого кредиту "Чорна картка мonobank", які надані на підтвердження позовних вимог позивачем, останні не містять підпису відповідача, а тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети.
Зазначене узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17 (провадження №14-131цс19).
Ураховуючи викладене, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) та за порушення строків виконання гршового зобов'язання, анкета-заява на отримання кредитної картки не містить посилання на конкретні умови кредитування, порядок повернення кредиту, що за відсутності належних доказів, які б достовірно підтверджували прийняття представлених банком умов та тарифів відповідачем.
Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку Банку не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, та що він вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Релевантним до обставин встановлених у даній справі є висновок Верховного Суду викладений у постанові від 18 травня 2022 року у справі №697/302/20 прийнятий за подібних правовідносин, який є обов"язковим до застосування.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню та з ОСОБА_1 слід стягнути на користь АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" заборгованість по тілу кредиту в розмірі 11 982,68грн, за відрахування сплачених відповідачем на користь Банку відсотків у розмірі 12 696,38 грн, пені у розмірі 150,00 грн.
Крім того, оскільки порядок та строк сплати періодичних платежів умовами договору, укладеного між сторонами, не передбачений, відсутні підстави для стягнення з відповідача коштів за порушення строків виконання грошового зобов'язання у розмірі 1567,61 грн.
На підставі ст.141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Керуючись ст. ст. 76-78, 81, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позовну заяву Акціонерного товариства "УНІВЕРСАЛ БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовільнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства "УНІВЕРСАЛ БАНК" (код ЄДРПОУ 21133352, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19) заборгованість за договором про надання банківських послуг "Monobank" від 15 квітня 2019 року станом на 28 грудня 2021 року у розмірі 11 982,68 грн (одинадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят дві грн 68к.) та судові витрати у розмірі 1126,13 грн (тисяча сто двадцять шість грн 13к.).
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Суддя
Дата складення повного судового рішення 12.12.2022.