Ічнянський районний суд Чернігівської області
Провадження № 2-з/733/13/22
Єдиний унікальний №733/999/22
Іменем України
12 грудня 2022 року м. Ічня
Суддя Ічнянського районного суду Чернігівської області Овчарик В.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання заяви про поділ майна подружжя,
установив:
09 грудня 2022 року ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення позову до подання заяви про поділ майна подружжя, шляхом накладення арешту на рухоме майно з посиланням на те, що з 14 липня 1999 року вона перебуває у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2 . Під час спільного проживання ними були придбані автомобілі ВАЗ 2115 та Skoda Octavia, які зареєстровані на ОСОБА_2 . При цьому останній автомобіль нещодавно було відчужено чоловіком без її згоди. На даний час між ними виник спір щодо поділу майна. Вважає, що ОСОБА_2 може відчужити належне йому рухоме майно, тому невжиття даного заходу може істотно ускладнити або унеможливити виконання рішення суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається без повідомлення учасників справи, а фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що узгоджується з положеннями ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Оглянувши матеріали, суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до матеріалів заявниця та ОСОБА_2 є подружжям.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Статтею 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову, у пункті 1 якої передбачено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно.
Відповідно до правової позиції, викладеної у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 2 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Як убачається із заяви про забезпечення позову заявниця зазначає в прохальній частині заяви майно, а саме, автомобіль, однак не додає доказів належності його саме ОСОБА_2 , що позбавляє неможливості встановити яким чином автомобіль, арешт на який потрібно накласти, має відношення до ОСОБА_2 .
За таких обставин заява ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Одночасно суд роз'яснює, що ця відмова не позбавляє заявницю на повторне звернення до суду із заявою про забезпечення позову в порядку встановленому ЦПК України, з урахуванням аргументів, вказаних в мотивувальній частині ухвали.
Керуючись статтями 149, 150, 151, 152, 153 ЦПК УКраїни, суддя
постановив:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання заяви про поділ майна подружжя відмовити.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя В.М.Овчарик